Японське фехтування
Японське фехтування  Поєдинок у японському саду (Девонський ботанічний сад) | |
| Спеціалізація | Використання зброї |
| Зброя | Дерев'яні мечі бокуто (боккен) та фукуро сінай |
| Походження | .svg){kind=small} Японія
|
| Заснування | XII століття |
| Наступники | Кендо |
Япо́нське фехтува́ння (яп. 【剣術】, けんじゅつ кенджюцу, «техніка меча») — японське бойове мистецтво володіння мечем. Під ним розуміють усю сукупність історичних і сучасних технік використання меча, які існували чи існують досі у Японії. На відміну від сучасного спортивного фехтування кендо, яке ставить на меті виховання цілісної особистості, кенджюцу робить акцент, насамперед, на практичності конкретних методів і прийомів використання меча, та, фактично, не переймається моральними якостями фехтувальника. Головною метою фехтування є вбити противника ефективним ударом.
Японське фехтування походить від китайських технік володіння холодною зброєю, які поширилися у Японії у VI-VII століттях. Особливого розвитку воно набуло наприкінці XII століття завдяки формуванню нового військового стану — самураїв. До XVII століття кенджюцу поступалося популярністю луку зі стрілами, списам і рушницям, оскільки мечі як зброя нападу рідко використовувалися у битвах. Лише з настанням мирного періоду Едо меч став «душею самурая», оскільки носити військовикам інше озброєння окрім меча було заборонено центральною владою.
З XVII по XIX століття з'явилася велика кількість шкіл фехтування. Серед них особливо популярними були Сінкаґе-рю роду Яґі, Сінто-рю роду з району Кашіма, Нітен ічі-рю з району Хього та інші. Наприкінці XIX століття багато шкіл зникли або були інкорпоровані у кендо. Особливу роль у занепаді фехтування зіграло широке застосування вогнепальної зброї.
У зв'язку з тим, що у сучасній Японії використання справжніх мечів заборонене законом, тренування з фехтування проводять на дерев'яних мечах. Оскільки спортивне кендо витіснило бойові техніки володіння мечем, сьогоднішнє кенджюцу має дуже мало послідовників.
- 1480-ті: Школа тіні (【陰流】, каґе-рю)
- 1560-ті: Нова школа тіні (【新陰流】, шін-каґе-рю)
- Айсу Іко (【愛洲惟孝】, 1452 — 1538) — засновник Школи тіні.
- Каміїдзумі Нобуцуна (【上泉信綱】, 1508 — 1577) — засновник Нової школи тіні.
- Японське фехтування // 新村出編 『広辞苑』 [Великий сад слів]. — 第5版. — 東京: 岩波書店, 1998.
- Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа. — К.: Дух і Літера, 2013. — 960 с. з іл. ISBN 978-966-378-293-5