Шлях (дорога)
Шлях заст. гости́нець[1] — широка, велика дорога, призначена для їзди, путь між двома точками, місце, простір, яким відбувається пересування, сполучення. Манівці́ — кружний, обхідний шлях[2].
Розрізняють автошлях, залізничний, трамвайний, водний, морський, повітряний, річковий шлях тощо.
Дороги складаються з однієї або двох проїжджих частин, кожна з яких має одну або кілька смуг та будь-які пов'язані з нею тротуари та узбіччя доріг.
Дорога, побудована з природного ґрунту (чи ґрунту з добавками інших матеріалів) називається ґрунтовою дорогою (розм. «ґрунтовка»). Дорога, що проходить по полю, без покриття, називається польовою дорогою чи путі́вцем[3]. Дороги (а також вулиці) з кам'яним покриттям зовуться бруківками. Широка уторована дорога (зазвичай брукована) називається битою дорогою (битим шляхом)[4]. Великий битий шлях у діалектах відомий як гостинець. Шосе (автомобільна дорога) — дорога з асфальтовим, цементно-бетонним чи щебеневим покриттям, дорога для автомобілів (автострада) — широкий бетонований шлях для масового автомобільного руху, автомагістраль — дорога, яка не має перетинів в одному рівні з іншими транспортними спорудами. Алея — дорога, обсаджена з обох боків деревами чи кущами.
Слово шлях походить з германських мов (можливо, через пол. szlach): нім. Schlag («удар»), сер.-н.-нім. slach («удар, слід», «дорога»), розвиток семантики стався аналогічно укр. бита дорога. Виведення від нім. Schlich («лазівка»), Schleichweg («кружна дорога», «таємний шлях», «тропа») викликає сумнів[5].
Згідно з думкою Костянтина Тищенка, українське слово шлях походить від араб. șalāḫ — «правильний напрям»[6].
Слово дорога походить від прасл. *dorga, утвореного від *dьr̥gati («дергати, тягти, рвати»); припускається первісне значення «розчищене в лісі місце». Менш переконливо порівняння *dorga з швед. dråg («довга вузька западина в ґрунті, низина, долина»), норв. drog (так само, «стежка», «слід тварини»), гот. dragan, дав.-ісл. draga, давн-англ. dragan, англ. to draw («тягти»), що зводяться до пра-і.є. dherāgh- («тягти»)[7].
Застаріле путь[8] походить від прасл. *pǫtь, що сходить до пра-і.є. *pont- («дорога», «брід», «міст»), пов'язаного чергуванням голосних з коренем *pent- («ступати, йти»)[9].
У Швейцарії виявлено відтинок дороги, вимощений колодами ще у 1700 році до н. е.[10] У Голландії такі настили з'явились на двісті років пізніше[10]. Матір'ю сучасних доріг вважається майже метрової товщини кам'яна дорога, вимощена у Стародавньому Римі 312 року до н. е.[10] Загалом мережа головних доріг із твердим покриттям, що оповила територію Римської імперії, налічувала 300 000 кілометрів[10].
У 2018 році дорожня галузь пережила багато нововведень, багато з яких розраховані на довгострокову перспективу виконання. Зокрема, в 2019 році продовжується робота над реалізацією «Програми розвитку доріг 2018—2022». Важливим проривом є проєкт Go Highway — транснаціонального транспортного коридору по з'єднанню українських чорноморських портів Одеси та Миколаєва з польським Гданськом.[11]
- ↑ Гостинець // Українські краєвиди XVI—XVIII ст. Слово — текст — словник / Ганна Дидик-Меуш, Олена Слободзяник. НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича. — Львів, 2015. — С. 71. — ISBN 978-966-02-7639-0.
- ↑ Манівці // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ↑ Путівець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Битий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8. — С. 443.
- ↑ Тищенко К. М. Халіфат і Сівера: топонімічний слід в Україні. — К.: Аквілон-Плюс, 2011. — С. 50.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- ↑ Путь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- ↑ а б в г Маслов В. І. / Сам себе катаю: Все про велосипед: Для серед. і ст. шк. віку / Худож Є. І. Корольков.—К.:Веселка, 1990.—172с.:іл. ISBN 5-301-00515-4
- ↑ Ремонт доріг в Україні: плани, проблеми, перспективи. Архів оригіналу за 5 лютого 2020.
- Мановєцъ. Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.. — К. : Наукова думка, 1977. — Т. 1: А — М. — С. 575.
- Дорога. Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.. — К. : Наукова думка, 1977. — Т. 1: А — М. — С. 318-319.
- Дорога // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 372-373. — 1000 екз.
- Виїзд здому // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 153-154. — 1000 екз.
- Шлях // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2088. — 1000 екз.
|
Це незавершена стаття про транспорт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |