Патриція Г'юїтт
Патриція Г'юїтт | |
---|---|
англ. Patricia Hewitt | |
Народилася | 2 грудня 1948 (75 років) Канберра, Австралія |
Країна | Велика Британія |
Діяльність | політична діячка, письменниця, адміністраторка, прессекретарка |
Alma mater | Австралійський національний університет, Наффілд-коледжd, Ньюнгем коледж[1] і Canberra Girls Grammar Schoold |
Знання мов | англійська |
Заклад | Libertyd |
Посада | міністр охорони здоров'я Великої Британіїd, Державний секретар з питань бізнесу, енергетики та промислової стратегіїd, Міністру у справах жінок та рівностіd, Economic Secretary to the Treasuryd, Член Таємної ради Великої Британії[d], Член 54-го парламенту Сполученого Королівства[d][2], Член 53-го парламенту Сполученого Королівства[d][2] і Член 52-го парламенту Сполученого Королівства[d][2] |
Партія | Лейбористська партія |
Батько | Lenox Hewittd |
Патриція Гоуп Г'юїтт (англ. Patricia Hope Hewitt; нар. 2 грудня 1948, Канберра, Австралія) — британський політик-лейборист.
Дочка сера Ленокса Г'юїтта, провідного державного службовця у канцелярії прем'єр-міністра Австралії. Освіту здобула у Дівчачій гімназії Канберри та Австралійському національному університеті. Вона продовжила навчання у Кембриджському і Оксфордському університетах. У 1981 році вона вийшла заміж за адвоката Вільяма Бертлза, з яким вона має доньку (1986) і сина (1988). У 1971 році вона почала працювати у відділі по зв'язках з громадськістю Age Concern. У 1973 році вона стала членом Національної ради громадянських свобод Великої Британії, де займалася правами жінок. У 70-х роках вона приєдналася до Лейбористської партії.
Г'юїтт була пов'язана з лівим крилом партії і належала до послідовників Тоні Бенна. У 1981 році вона публічно засудила лівих лейбористів, які не голосували за Бенна на посаду заступника лідера партії під час виборів, що дозволило перемогти Денісу Гілі. У 1983 році Г'юїтт намагалась стати членом парламенту, після поразки була прес-секретарем лідера Лейбористської партії Ніла Кіннока. До Палати громад вона була вперше обрана у 1997 році.
У 1998 році вона стала членом уряду як Економічний секретар Казначейства. У 1999 році вона була призначена Державним міністром у Міністерстві торгівлі і промисловості, відповідала за мале підприємництво та електронну комерцію. Після виборів у 2001 році Г'юїтт стала Міністром торгівлі і промисловості, вона також була призначена членом Таємної ради. У травні 2005 року вона очолила Міністерство охорони здоров'я, на цій посаді стала відома прихильником повної заборони на куріння у громадських місцях (яке у кінцевому підсумку стало законом 1 липня 2007). Він також прагнула ввести медичну підготовку Application Service для молодих лікарів, проект впровадження цієї системи був підданий критиці з боку опозиції і медичного середовища (Консервативна партія навіть висловила вотум недовіри Г'юїтт, але безуспішно).
Г'юїтт обіймала цю посаду до кінця прем'єрства Тоні Блера. Новий прем'єр-міністр Гордон Браун, який вступив на посаду у червні 2007 року, не призначив її на будь-яку міністерську посаду. Вона залишила парламент у 2010 році.
- ↑ https://books.google.co.uk/books?id=VFZOZvjEo8IC&pg=PA121
- ↑ а б в TheyWorkForYou — 2006.
Це незавершена стаття про британського політика чи політикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття не містить посилань на джерела. (вересень 2017) |
- Народились 2 грудня
- Народились 1948
- Уродженці Канберри
- Випускники Австралійського національного університету
- Випускники Ньюнем-Коледжу (Кембридж)
- Лейбористи Великої Британії
- Випускники Кембриджського університету
- Випускники Оксфордського університету
- Члени парламенту Великої Британії
- Міністри Великої Британії
- Британські жінки-політики
- Жінки-політики XX століття
- Жінки-політики XXI століття
- Австралійські емігранти до Англії