Боголюбов Олексій Петрович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Боголюбов Олексій Петрович | |
---|---|
рос. Алексей Петрович Боголюбов | |
Народився | 16 (28) березня 1824[3][2] Померання (присілок), Novgorod Countyd, Новгородська губернія, Російська імперія |
Помер | 7 листопада 1896[1][2] (72 роки) VIII округ Парижа, Париж, Франція[4][5] |
Поховання | Тихвінське кладовищеd |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | художник, колекціонер, art educator |
Галузь | малярство[6] і колекціонування[6] |
Alma mater | Петербурзька академія мистецтв (1853) |
Знання мов | російська[7][6] |
Напрямок | Передвижники[8] |
Жанр | марина[9] |
Мати | Текля Олександрівна Радищеваd |
Родичі | Радищев Олександр Миколайович |
Нагороди | |
Олексі́й Петро́вич Боголю́бов (*28 березня 1824 — †7 листопада 1896) — російський живописець.
Вчився в Академії мистецтв (1850—1853). З 1858 — академік. Член товариства передвижників (1873). З 1853 — художник Головного морського штабу. Реалістична творчість Боголюбова зберігає цінні традиції академічного панорамно-видового живопису («Гирло Неви», 1872, «Краєвид у Кронштадті», 1873, та інші).
Боголюбову належить серія полотен з історії російського флоту («Гангутський бій», 1876, «Битва біля Красної гірки» тощо).
- ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ а б в Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- ↑ RKDartists
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11940723X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ свідоцтво про смерть
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ https://books.google.com/books?id=O0IzDwAAQBAJ&pg=PA9&dq=Alexey+Bogolyubov&hl=en&sa=X&ved=0ahUKEwi1l6HP3LzZAhWBm1kKHf2NAW8Q6AEIJzAA#v=onepage&q=Alexey%20Bogolyubov&f=false
- ↑ https://books.google.com/books?id=KFCqBAAAQBAJ&pg=PA143&dq=Alexey+Bogolyubov&hl=en&sa=X&ved=0ahUKEwi1l6HP3LzZAhWBm1kKHf2NAW8Q6AEIVDAI#v=onepage&q=Alexey%20Bogolyubov&f=false
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |