Айфель
Айфель нім. Eifel | ||||
50°25′02″ пн. ш. 6°48′47″ сх. д. / 50.417105555556° пн. ш. 6.8130527777778° сх. д. | ||||
Країна | Німеччина | |||
---|---|---|---|---|
Регіон |
Північний Рейн-Вестфалія Рейнланд-Пфальц Бельгія Люксембург | |||
Тип |
low mountain ranged гірський хребет і географічний регіон | |||
матеріал | вулканічні гірські породи, аспідний сланець, вапняк, кварцит, пісковик, базальт | |||
Висота | 747 м | |||
Площа | 5300 км² | |||
Айфель у Вікісховищі |
Айфель (нім. Eifel) — низькогірне пасмо на заході Німеччини та на сході Бельгії, що прямує через південний захід Північного Рейну — Вестфалії та північний захід землі Рейнланд-Пфальц між Ахеном на півночі та Тріром на півдні, та південь німецькомовної спільноти Бельгії.
Айфель є частиною Рейнського масиву; на півночі розташований Національний парк Айфель.
Гори Айфель обмежені річкою Мозель з півдня та Рейном на сході. На півночі вони межують з горами Хоес-Фенн (Hohes Venn), на заході — з Арденнами Бельгії та Люксембургу.
Айфель розташовано на частині Рейнського масиву, що класифікується як пенеплен та утворився внаслідок ерозії древніх гір часів Герценського орогенезу і подальшого підняття. Окремі гірські пасма, заввишки до 700 м, такі як Шнайфель[en] та Високий Фенс, височіють над західною частиною плато. У східній частині, у Високому Айфелі[en] та Вулканічному Айфелі[en], окремі шлакові конуси та базальтові куппени[en], як Хое-Ахт[en] та Ернстберг[en], утворилися в результаті вулканізму у третинному та четвертинному періодах і піднімаються над горбистою рівниною.
Ріки, що впадають у Мозель, Рейн і Маас, такі як Ур, Кілль[en], Ар, Брольбах[en] і Рур, врізалися глибоко в плато і утворили великі долини.
Ейфель займає площу 5300 км² і географічно поділений на Північний та Південний Ейфель. Далі існує поділ на кілька природних регіональних ландшафтів, деякі з подальшими підрозділами.
З 2004 року на частині Північного Айфеля[en] було утворено Айфельський національний парк. З півночі на південь в Айфелі також є чотири природні парки: Рейнланд[en], Високий Фенс-Айфель[en], Вулканічний Айфель[en], Південний Айфель[en], хоча перший з перелічених парків простягається лише до північного передгір’я Айфеля.
У горах Айфель виділяють декілька окремих пасом:
- Найпівнічніша частина має назву Північний Айфель (Nordeifel) та має у своєму складі Рур-Айфель[en], Високий Фенс ("Хохес Венн") та Вапняковий Айфель (Калькейфел).
- Північно-східна частина має назву височина Ар[en] [1] (нім. Ahrgebirge) і піднімається на північ від річки Ар у районі Арвайлер.
- На південь від річки Ар простягається пасмо Hohe Eifel («Високий Айфель») з найвищою з гір Айфель вершиною Гоге-Ахт[en] 747 м;
- На заході, уздовж кордонів з Бельгією, тягнеться пасмо Шнайфель (Schneifel, можливо від нім. Schnee-Eifel — «Сніжний Айфель») висотою до 698 м. На кордоні з Люксембургом гори звуться Islek (Іслек);
- Південна частина гір Айфель нижче решти пасма, її перетинають декілька річок, що протікають з півночі на південь до річки Мозель. Найбільша з них — річка Кілл, гори обабіч її називаються Kyllwald (Кільвальд);
- На півдні гори Айфель закінчуються пасмом Форайфель (нім. Voreifel) та річкою Мозель.
- Вулканічний район Айфель — в центрі південної частини гір Айфель, відомий своїми маарами.
- Неподалік від міста Бонна розташований діючий вулкан — маар озеро Лаах (англ. Laacher See). 2007 року з кратерного озера почалися виходи вуглекислого газу. У ході вивчення околиць вулкана з'ясувалося, що низовина, в якій розташований маар, є давньою кальдерою супервулкана, останнє виверження якої відбулося близько 13 000 років тому (фреатичне).
- Назва цієї німецької області, у французькій транскрипції «Ейфель», дала нове ім'я для родини Гюстава Ейфеля, уродженого Бонікгаузен (Bönickhausen); його предок, який переселився у Францію, походив з Айфеля.
- 2004 року близько 110 км ² було виділено під національний парк Айфель.
- У горах Айфель знаходиться Нюрбургрінг, одна з найвідоміших гоночних трас у світі. Її північну петлю Нордшлайфе (нім. Nordschleife) через довгу, складну та небезпечну ділянку траси, що проходить через ліс, також називають «Зеленим пеклом» (нім. Grüne Hölle).
- Цікавою історичною пам'яткою Айфеля є акведук Айфель — один з найдовших римських акведуків, що свого часу постачав водою місто Кельн.
- ↑ Elkins, T.H. (1972). Germany (3rd ed.). London: Chatto & Windus, 1972. ASIN B0011Z9KJA.
- Wilhelm Meyer: Geologie der Eifel, Schweizerbart'sche Verlagsbuchhandlung, Stuttgart 1986, ISBN 3-510-65127-8
- Rolf Purpar: Reisebuch Nordeifel, Meyer & Meyer Verlag, Aachen 1992, antiquarisch
- Roland Walter u.a.: Geologie von Mitteleuropa, 5. Auflage, Schweizerbarth'sche Verlagsbuchhandlung, Stuttgart 1992, ISBN 3-510-65149-9
- D'hein: Natur- und Kulturführer Vulkanland Eifel. Mit 26 Stationen der «Deutschen Vulkanstraße». Gaasterland Verlag, Düsseldorf 2006, ISBN 3-935873-15-8
- Walter Pippke u. Ida Leinberger: Die Eifel. Geschichte und Kultur des alten Vulkanlandes zwischen Aachen und Trier. 5., aktualis. Aufl. DuMont Reise Verlag, Ostfildern 2006. ISBN 978-3-7701-3926-2
- Michael Losse: Burgen und Schlösser in der Eifel. Regionalia Verlag, Rheinbach 2013. ISBN 978-3-939722-44-1
- Angela Pfotenhauer und Elmar Lixenfeld: Eifel. Monumente edition, Deutsche Stiftung Denkmalschutz, Bonn 2013, ISBN 978-3-86795-068-8
- Маар Айфель. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. (англ.)
- Volcano Live — John Search [Архівовано 13 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Peakbagger.com [Архівовано 22 листопада 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Nationalpark Eifel [Архівовано 16 вересня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
- Naturpark Hohes Venn-Eifel [Архівовано 11 серпня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
- Der Eifelverein — Wandern und mehr in der Eifel [Архівовано 4 травня 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
- Wanderwege Eifel [Архівовано 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
- Айфель на картах 15 і 16 століть (нім.)
- Вулкан Лаахер (Laacher see) [Архівовано 9 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Айфель
Це незавершена стаття з географії Німеччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |