Ястряб голубятник
Ястряб голубятник | |
---|---|
Є єдным из | таксон |
Маса | 67 грам, 712 грам, 1,14 килограм |
Наукова назва таксона | Accipiter gentilis, Astur gentilis |
Таксономічний ранг | вид |
Батьківський таксон | Astur |
Вернакулярна назва | Eurasian Goshawk |
Синонім таксона | Falco palumbarius |
Первісна назва | Falco gentilis |
Охоронний статус згідно з МСОП | найменший ризик |
Отримані відзнаки | Птица года |
Розмах крил | 115 Цент, 100 Цент |
Описано в | Паулі-Віссова, Большая советская энциклопедия, 1926—1947 |
Статус у Червоному списку загрожених видів у Чехії | уязвимы |
Підтримується Вікіпроєктом | Вікіпроєкт Інвазійна біологія |
Додаток CITES | Appendix II of CITES |
Добовий цикл | дневной образ жизни животных |
Ареал таксона | Кітайска Народна Републіка, Южно-Китайские горы |
Посилання на автора таксона | (Linnaeus, 1758) |
Галерея Вікісховища | Accipiter gentilis |
Категорія Вікісховища | Accipiter gentilis |
Основна катеґорія за темов | Category:Accipiter gentilis |
Accipiter gentilis |
Ястряб голубятник (Accipiter gentilis), є середнё великый хищ з родины ястрябовых, росшыреный по цілій Европі аж на їй северну і северозападну часть, в северній Азії, Турції, Іранї, Тібетї, Японії і у Северній Америцї.
Попис
[едітовати | едітовати жрідло]- Довжка тїла (самець): 49-57 цм
- Довжка тїла (саміця): 58-64 цм
- Роспятя крыл (самець): 93-105 цм
- Роспятя крыл (саміця): 108-127 цм
- Вага (самець): 570-950 ґ
- Вага (саміця): 970-1750 ґ
Ястряб голубятник є найвекшый представитель роду Accipiter.[1] Мать курты шыроко закулятены крыла, довгый хвіст, вгодный про лїтаня поміджі стромы, силны пазуры, плоху голову, куртый шпіцятый дзёбак і буры аж помаранчовы очі. Самець мать сиву верьхню сторону тїла зо синїм надыхом, білы бровы і білый спід зо сивыма смугами. Саміця є выразно векша як самець і на роздїл од нёго мать верьхню часть тїла зо сивым надыхом. Молоды птахы суть зверьху буры і місто вовнок на грудї мають дакілько бурых фляків.
Хованя
[едітовати | едітовати жрідло]]
Ястряб голубятник є на векшынї теріторії сталым птахом, і кідь у дакотрых локалітах, напр. у Канадї або северній Азії, міґрує до южнїшых областей. Жыє скрытым способом жывота з богатшым поростом і збачіти го годен лем рідко, за стравов ся але даколи выдасть і до одкрытой країны. На уловок чекать зо своёй позоровательнї і потім выконує атак несподїванов швыдкостёв. Справила іде о опортуністічного хища, котрого стравов суть звычайно меншы виды птахів, окремо пак голубы, ластївкы, воровлї, хоць можуть напасти і векшы виды, наприклад бажанты або водны птахы, аж до великости дикой качкы.
Ястраб голубятник ся аж на час гнїздиня скоро нияк не озывать, на гнїздї выдавать повторяны кейкавы шкрякы „кекекекекекекекеке“.
К своїм гнїздовым локалітам ся вертать міджі марцом і апрілём і на яйцях сїдить од апріля до юна. Гнїздовы плохы суть векшынов зароснуты великыма і силныма стромами, на котрых ястряб гнїздить. Кладе 2 аж 5 яєць о великости 59×45 мм і вагов коло 60 ґ. Свої яйця собі твердо хоронить і остро атакує і на векшы виды хищів. Інкубачна доба тырвать 28 аж 38 днїв і на яйцях сидять обоми родічі. Молодята опущають гнїздо по 35 днях жывота і лїтати зачінають згруба о десять днїв пізнїше. Молоды птахы можуть зістати близко своїх родічів аж по добу єдного рока жывота. Ястряб голубятник не мать велё природных неприятелїв і час од часу є ловленый векшыма видами канї, або пугачами, хоць тоты хищі бывають самы жертвами самых ястрябів в часї гнїздиня, коли ся у них обявує несподївана аґресія.[1]
Жрідла і референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ 1,0 1,1 https://web.archive.org/web/20120209023932/http://redpath-museum.mcgill.ca/Qbp/birds/Specpages/northerngoshawk.htm
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Jestřáb lesní на чеській Вікіпедії.