iBet uBet web content aggregator. Adding the entire web to your favor.
iBet uBet web content aggregator. Adding the entire web to your favor.



Link to original content: https://be.wikipedia.org/wiki/Мінас
Мінас — Вікіпедыя Перайсці да зместу

Мінас

З Вікіпедыі, свабоднай энцыклапедыі
Мінас
стар.-грэч.: Μίνως
Міфалогія старажытнагрэчаская міфалогія
Пол мужчынскі пол
Бацька Зеўс[1]
Маці Еўропа[d][1][3]
Браты і сёстры Rhadamanthus[d][1][2] і Сарпедон[d]
Жонка Пасіфая[d], Dexithea[d] і Crete[d]
Дзеці Catreus[d][1][4][…], Арыядна[1], Eurymedon[d], Nephalion[d], Дэўкаліён[5], Androgeus[d][1][6], Glaucus[d], Acacallis[d], Xenodice[d], Euxantius[d], Chryses[d], Philolaus[d], Asterius[d], Phaedra[d][7], Astraea[d], Brylle[d] і Hecale[d]
Лагатып Вікісховішча Медыяфайлы на Вікісховішчы

Мінас (грэч. Μίνως) — легендарны цар Крыта, герой шматлікіх грэчаскіх міфаў, у т.л. пра Тэсея і Мінатаўра, Дэдала і Ікара.

Лічыўся сынам Зеўса і Еўропы. Старажытнагрэчаская гістарычная традыцыя прыпісвае яму стварэнне першага на Крыце заканадаўства і магутнай марской дзяржавы, якая ў XVII—XV стст. да н.э. панавала на Эгейскім моры. Сучасная гістарыяграфія ўмоўна падзяляе старажытную гісторыю Крыта на 3 мінойскія перыяды (ад імя Мінаса).

Зноскі

  1. а б в г д е Любкер Ф. Minos // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб.: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 873.
    <a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q101490"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q1459210"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q694826"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q4135787"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q24933120"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q30059240"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q4249594"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q45186120"></a>
  2. Любкер Ф. Rhadamanthys // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб.: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1152.
    <a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q101490"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q1459210"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q694826"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q4135787"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q24933120"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q30059240"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q4249594"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q45254292"></a>
  3. Любкер Ф. Europa // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб.: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 508.
    <a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q101490"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q1459210"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q694826"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q4135787"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q24933120"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q30059240"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q4249594"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q45180158"></a>
  4. Любкер Ф. Catreus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб.: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 265.
    <a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q101490"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q45179198"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q694826"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q4135787"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q24933120"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q30059240"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q1459210"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q4249594"></a>
  5. Любкер Ф. Deucalion // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб.: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 391.
    <a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q101490"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q1459210"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q694826"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q4135787"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q24933120"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q30059240"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q45179098"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q4249594"></a>
  6. Любкер Ф. Androgeos // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб.: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 88–89.
    <a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q101490"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q1459210"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q694826"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q4135787"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q24933120"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q30059240"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q45269972"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q4249594"></a>
  7. Phaedra // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 21. — P. 341.
    <a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q76513998"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q5607942"></a><a href="?x=http://be.wikipedia.orghttps://wikidata.org/wiki/Track:Q867541"></a>