Був "злочинний наказ" щодо цивільних українців. Розповідь дезертира з ядерної бази Росії

У день повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року базу зберігання ядерного арсеналу, на якій служив Антон, привели в повну бойову готовність.

"До цього в нас були тільки навчання. Але в день початку війни зброя була повністю готова, - розповідає колишній офіцер російських ядерних сил. - Ми були готові до розгортання морських і повітряних сил і теоретично до завдання ядерного удару".

Я зустрівся з Антоном за межами Росії. З метою його безпеки ВВС не розголошує, де саме відбулася зустріч. Ми також змінили його ім'я і не показуємо його обличчя.

Антон служив офіцером на надсекретному ядерному об'єкті в Росії.

Він показав нам документи, що підтверджують його місце служби, звання і військову частину.

ВВС не може незалежно перевірити всі описані ним події, але вони збігаються із заявами російських офіційних осіб того часу.

За три дні після того, як російські війська перетнули кордон України, Володимир Путін оголосив, що сили ядерного стримування Росії переведені в "режим особливого бойового чергування".

Антон твердить, що в перший день війни на його базі оголосили бойову тривогу, і додає, що його підрозділ був "закритий всередині бази".

"Все, що в нас було, - це російське державне телебачення, - каже він. - Я дійсно не розумів, що все це означає. Я автоматично виконував свої обов'язки. Ми не брали участі у війні, ми просто охороняли ядерну зброю".

Режим підвищеної готовності скасували, за його словами, за два-три тижні.

Свідчення Антона дають можливість зазирнути у надсекретний світ ядерних сил Росії. Вкрай рідко військовослужбовці спілкуються з журналістами.

"Там дуже суворий відбір. Усі - професійні військові, жодних призовників", - пояснює наш співрозмовник.

"Проводяться постійні перевірки, включно з перевірками на детекторі брехні для всіх. Зарплата значно вища, при цьому ці війська на війну не відправляють. Вони потрібні для того, щоб або відбити, або завдати ядерного удару".

Колишній офіцер каже, що життя було під суворим контролем.

"Я мав стежити за тим, щоб солдати під моїм командуванням не проносили телефони на ядерну базу", - пояснює він.

"Це закрита спільнота, там немає сторонніх. Якщо ви хочете, щоб до вас приїхали батьки, вам потрібно подати заяву до ФСБ (Федеральної служби безпеки РФ. - Ред.) за три місяці".

Антон входив до складу підрозділу із забезпечення безпеки бази - це сили швидкого реагування, що охороняють ядерну зброю.

"У нас були постійні тренування. На реагування на позаштатну ситуацію відводилося дві хвилини", - каже він з відтінком гордості.

За даними Федерації американських вчених, у розпорядженні Росії є близько 4380 діючих ядерних боєголовок, але тільки 1700 "розгорнуті", тобто готові до застосування. Приблизно таку ж кількість мають усі країни-члени НАТО разом узяті.

Є побоювання щодо того, чи може Володимир Путін ухвалити рішення про застосування не стратегічної, а тактичної ядерної зброї. Це ракети меншого розміру, які зазвичай не викликають масштабних радіоактивних опадів.

Але їхнє застосування призвело б до небезпечної ескалації у війні. Кремль усіма способами випробовує нерви Заходу на міцність.

Тільки минулого тижня Путін ратифікував зміни в ядерній доктрині - офіційних правилах, що визначають, як і коли Росія може застосовувати ядерну зброю.

У доктрині тепер вказано, що Росія може запустити ракету, якщо вона зазнає "масованого удару" звичайних ракет з боку неядерної держави, але "за участю чи підтримки ядерної держави".

У якому стані ядерний арсенал

Але чи повністю функціонує ядерний арсенал Росії?

Деякі західні експерти припускають, що основна частина російської зброї - ще радянського виробництва і може зовсім не працювати.

Колишній офіцер ядерних сил Антон відкинув таке припущення, назвавши його "дуже спрощеною думкою так званих експертів".

"У деяких регіонах можуть бути якісь застарілі види зброї, але країна має величезний ядерний арсенал, величезну кількість боєголовок, включно з постійним бойовим патрулюванням на суші, на морі та в повітрі".

За його словами, російська ядерна зброя повністю боєздатна і готова до застосування: "Робота з підтримання ядерної зброї ведеться постійно, вона не припиняється ні на хвилину".

Як він зумів втекти

Антон розповів, що невдовзі після початку повномасштабної війни йому дали, за його словами, "злочинний наказ" - проводити роз'яснювальну роботу серед його бійців, дотримуючись дуже чітких письмових інструкцій.

"Треба було говорити, що українське цивільне населення - це комбатанти, і його потрібно знищити!" - емоційно розповідає він. - Для мене це червона лінія - це воєнний злочин. Я сказав, що не буду поширювати цю пропаганду".

Старші офіцери оголосили Антону догану, перевівши його до регулярної штурмової бригади в іншу частину країни. Йому також сказали, що його відправлять на війну.

Ці підрозділи часто вирушають у бій як "перша хвиля", і кілька російських дезертирів розповіли ВВС, що тих, хто виступає проти війни, використовують як "гарматне м'ясо".

Посольство Росії в Лондоні не відповіло на запит про коментар.

Перш ніж його могли б відправити на фронт, Антон написав заяву про відмову від участі у війні, і проти нього порушили кримінальну справу. Він показав нам документи, що підтверджують його переведення до штурмової бригади та подробиці кримінальної справи.

Тоді він вирішив втекти з країни за допомогою волонтерської організації, що допомагає дезертирам.

"Якби я втік з ядерної бази, то місцева ФСБ відреагувала б рішуче, і я, імовірно, не зміг би залишити країну", - каже Антон.

На його думку, через те, що його перевели до звичайної штурмової бригади, система перевірок вищого рівня безпеки дала збій.

Антон хоче, щоб світ знав, що багато російських солдатів виступають проти війни.

Російська волонтерська організація "Идите лесом", що допомагає дезертирам, повідомила ВВС, що кількість військових втікачів, які звертаються по допомогу, зросла до 350 людей на місяць.

Ризики для тих, хто тікає, теж зростають. Щонайменше одного дезертира вбили після втечі за кордон, і було кілька випадків, коли чоловіків силоміць повертали в Росію і передавали до суду.

Хоча Антон виїхав з Росії, він каже, що служби безпеки досі шукають його: "Я тут дотримуюсь запобіжних заходів, працюю не за документами та не фігурую в жодних офіційних системах".

Він каже, що перестав спілкуватися зі своїми друзями з ядерної бази, тому що може наражати їх на небезпеку: "Вони мають проходити перевірки на детекторі брехні, і будь-який контакт зі мною може призвести до порушення кримінальної справи".

При цьому він чудово усвідомлює, на який ризик наражається сам, допомагаючи іншим солдатам тікати.

"Я розумію, що чим більше я це роблю, тим вищою є імовірність того, що мене спробують вбити", - каже він.