Licensed to Ill

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Licensed to Ill
Студійний альбом
ВиконавецьBeastie Boys
Дата випуску15 листопада 1986
ЖанрХіп-хоп, реп-рок
Тривалість44:33
Моваанглійська
ЛейблDef Jam, Columbia
ПродюсерРік Рубін, Beastie Boys
Хронологія Beastie Boys
Попередній
←
Paul's Boutique
(1989)
Наступний
→
Сингли з Licensed to Ill
  1. «Hold It Now, Hit It»
    Випущений: 15 квітня 1986
  2. «The New Style»
    Випущений: 6 червня 1986
  3. «Paul Revere»
    Випущений: 13 серпня 1986
  4. «Brass Monkey»
    Випущений: 5 січня 1987
  5. «(You Gotta) Fight for Your Right (To Party!)»
    Випущений: 22 лютого 1987
  6. «No sleep till Brooklyn»
    Випущений: 1 березня 1987
  7. «Girls»
    Випущений: 6 травня 1987
Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
Allmusic 5/5 зірок[1]
Pitchfork Media 7.8/10 зірок[2]
Q 4/5 зірок[3]
Роберт Крістгау A+[4]
Rolling Stone сприятливий[5]
The Source 5/5 зірок[6]

Licensed to Ill — дебютний студійний альбом альтернативного хіп-хоп гурту Beastie Boys, виданий в 1986 році.

Про альбом

[ред. | ред. код]

Licensed to Ill наскрізь просякнутий гумором і провокацією, можна сказати, що це тотальна пародія на різні жанри шоу-бізнесу. Альбом містить багато семплів або аналогій з іншими відомими піснями (в стилі хард-рок і хеві-метал). Так, наприклад, альбом починається з пісні «Rhymin' і Stealin'», семпл для гітари якої взято з пісні «Sweet Leaf» гурту Black Sabbath, а семпл барабанів з пісні «When the Levee Breaks» Led Zeppelin.

Гітарні партії в піснях «No Sleep Till Brooklyn» виконав Керрі Кінг з гурту Slayer, який в той же час записувала на тій же студії свій альбом Reign in Blood і в якої був той же продюсер, що і у Beastie Boys. Кліп, який вийшов на пісню «No Sleep Till Brooklyn», був пародією на глем-метал, крім того, сама назва не випадково перегукується з альбомом No Sleep 'til Hammersmith гурту Motorhead[7].

Дебютний альбом Beastie Boys послужив уроком правильного використання розвороту — кидається в очі лицьова сторона і кульмінація на звороті. Зіткнення ідеально відповідало музиці гурту — кричущої суміші репу, хеві-металу і панку. Гурт віддає належне художнику Ворлду Б. Омесу за саму ледь помітну деталь на обкладинці: букви, що позначають номер моделі літака насправді в дзеркальному відображенні читаються «з'їж мене». В 2011 році обкладинка платівки зайняла 22-е місце в списку найкращих обкладинок альбомів усіх часів на думку читачів інтернет видання Music Radar[8].

Licensed to Ill є першим реп-альбомом в історії, який очолив рейтинг Billboard 200, провівши на першому рядку 5 тижнів[9]. Він став найбільш продаваним в США реп-альбом 80-х (його загальний наклад — понад 9 мільйонів копій), і найшвидше продаваний дебют лейблів Def Jam/Columbia.

Альбом до цих пір залишається єдиним альбомом «білого» хіп-хоп гурту, які отримали найвищий бал у рецензії журналу The Source, який у 1998 році включив його в сотню найкращих реп-альбомів усіх часів. Журнал Vibe згадав диск в числі «100 найважливіших альбомів XX століття». Журнал Q в 2006 році поставив альбом на 16 місце серед 40 найкращих альбомів 80-х рр[10]. Крім того, альбом потрапляв у безліч списків «найкращих альбомів» і навіть порівнювався за своїм значенням з легендарним альбомом Never Mind the Bollocks гурту Sex Pistols.

Список композицій

[ред. | ред. код]

Автор музики і слів Beastie Boys і Рік Рубін, якщо не зазначено інше. 

#НазваТривалість
1.«Rhymin & Stealin»4:08
2.«The New Style»4:36
3.«She's Crafty»3:35
4.«Posse in Effect»2:27
5.«Slow Ride»2:56
6.«Girls»2:14
7.«(You Gotta) Fight for Your Right (To Party!)»3:28
8.«No sleep till Brooklyn»4:07
9.«Paul Revere» (Адам Горовіц, Дерріл Макденіелс, Рубін, Джозеф Сіммонс)3:41
10.«Hold It Now, Hit It»3:26
11.«Brass Monkey»2:37
12.«Slow and Low» (Макденіелс, Рубін, Сіммонс)3:38
13.«Time to Get Ill»3:37

Учасники запису

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Erlewine, Stephen Thomas. Licensed to Ill (англ.). Allmusic. Архів оригіналу за 17 жовтня 2016. Процитовано 21 червня 2014.
  2. ↑ Leone, Dominique. (15 квітня 2004). Beastie Boys: Licensed to Ill (англ.). Pitchfork Media. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 21 червня 2014.
  3. ↑ Beastie Boys - Licensed to Ill CD Album (англ.). Cduniverse.com. Вересень 1994. Архів оригіналу за 31 березня 2013. Процитовано 21 червня 2014.
  4. ↑ Christgau, Robert. The Beastie Boys: Licensed to Ill (англ.). RobertChristgau.com. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 21 червня 2014.
  5. ↑ Coleman, Mark (15 листопада 1986). Licensed To Ill (англ.). Rolling Stone. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 21 червня 2014.
  6. ↑ Beastie Boys: Licensed To Ill. The Source (англ.). New York. 1986. ISSN 1063-2085. Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 21 червня 2014.
  7. ↑ Beastie Boys Biography (англ.) . Rolling Stone. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 21 червня 2014.
  8. ↑ Robinson, Matt. (15 травня 2011). The 50 greatest album covers of all time (англ.). Music Radar. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 21 червня 2014.
  9. ↑ Beastie Boys: Billboard 200 (англ.). Billboard. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 21 червня 2014.
  10. ↑ 40 Best Albums Of The 1980s. Q (англ.). Серпень 2006. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 21 червня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Licensed_to_Ill&oldid=41726057