Очікує на перевірку

Klebsiella pneumoniae

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Klebsiella pneumoniae
Klebsiella pneumoniae, мікрофотографія за допомогою ТЕМ
Klebsiella pneumoniae, мікрофотографія за допомогою ТЕМ
Біологічна класифікація
Домен: Бактерії (Bacteria)
Тип: Proteobacteria
Клас: Gamma Proteobacteria
Ряд: Enterobacteriales
Родина: Enterobacteriaceae
Рід: Klebsiella
Вид: Klebsiella pneumoniae
Біноміальна назва
Klebsiella pneumoniae
(Schroeter 1886) Trevisan 1887
Посилання
Вікісховище: Klebsiella pneumoniae
Віківиди: Klebsiella pneumoniae
EOL: 2491752
ITIS: 9751
NCBI: 573

Klebsiella pneumoniae (також Клебсієла пневмонії, раніше паличка Фрідлендера) — грам-негативна факультативно-анаеробна паличкоподібна бактерія. Її виділив у 1882 році німецький мікробіолог Карл Фрідлендер[en].

Ця бактерія є одним зі збудників уражень, подібних до поширеної пневмококової інфекції. Найчастіше перебігає як пневмонія і також асоційована з інфекціями сечостатевої системи та нозокоміальними інфекціями людини. Родову назву клебсієли, ця бактерія отримала на честь німецького бактеріолога Едвіна Клебса.[1]

Біологічні властивості

[ред. | ред. код]

Морфологія

[ред. | ред. код]

K. pneumoniae — грам-негативна, дрібна (0,5-0,8 × 1-2 мікрон) паличкоподібна бактерія. Не утворює спор, нерухома. Здібна до утворення капсули. Розташовуються поодинці, попарно і скупченнями. Легко забарвлюються аніліновими фарбниками.

Культуральні властивості

[ред. | ред. код]
Колонії K. pneumoniae на агарі Мак-Конкі

K. pneumoniae — хемоорганогетеротроф, факультативний анаероб. Культивується на простих поживних середовищах (МПА, МПБ). На агаризованих поживних середовищах утворює круглі слизуваті сірувато-білі колонії. У МПБ — рівномірне помутніння середовища з утворенням тягучого слизуватого осаду і плівки. Зброджує лактозу, не утворює індолу.

Патогенність

[ред. | ред. код]

K. pneumoniae є одним зі збудників пневмонії[2], а також інфекцій сечостатевої системи[3], гнійних абсцесів печінки[4][5], селезінки[6][7][8]. Спричинює гнійні плеврити, перикардити, гайморити, ендофтальміти. Важливий збудник внутрішньолікарняних інфекцій. Ці бактерії також патогенні для деяких тварин[9]. Деякі штами бактерії мають полірезистентність до багатьох антибіотиків, обумовлену наявністю R-плазміди, також деякі штами проявляють стійкість до карбапенемів внаслідок наявності карбапенем-гідролізуючих β-лактамаз[10]. Капсула, яку формують деякі штами бактерії, також є фактором патогенності[11].

Гіпервірулентна K. pneumoniae

[ред. | ред. код]

Гіпервірулентна K. pneumoniae — це досить новий різновид, який є значно вірулентнішим, аніж класичні штами. У той час як вони є умовно-патогенними збудниками внутрішньолікарняних інфекцій, які зазвичай уражають пацієнтів з ослабленим імунітетом, гіпервірулентна клебсієла породжує більше занепокоєння з клінічного погляду, оскільки вона також спричинює захворювання у здорових людей і може уражати практично будь-який орган чи систему.[12]

Вона походить з Азії, та спричинює високу летальність. Вона часто поширюється на центральну нервову систему та очі, спричинюючи ендофтальміт, позапечінкові абсцеси, пневмонію, некротичний фасціїт та менінгіт.

На початку 2024 року Глобальна система нагляду за резистентністю до антибактерійних препаратів (GLASS-EAR) надіслала запит на інформацію для оцінки поточної глобальної ситуації, враховуючи збільшення кількості ізолятів гіпервірулентного K. pneumoniae (hvKp) тип послідовності ST23 несуть гени стійкості до карбапенемових антибіотиків — гени карбапенемаз. Штами K. pneumoniae останніми роками виявлялися все частіше, вважаються гіпервірулентними порівняно з класичними штамами через їхню здатність інфікувати як здорових людей, так і осіб з ослабленим імунітетом, а також через їхню підвищену схильність до інвазивних інфекційних уражень. Про наявність таких штамів повідомлялося принаймні з однієї країни в усіх шести регіонах ВООЗ. Поява цих ізолятів із резистентністю до антибіотиків останньої лінії, таких як карбапенеми, вимагає призначення альтернативного антибактерійного лікування, яке може бути недоступним у багатьох контекстах і низці країн. ВООЗ рекомендує державам-членам поступово збільшувати свій лабораторний діагностичний потенціал для забезпечення ранньої та надійної ідентифікації гіпервірулентних штамів, а також зміцнювати лабораторні можливості для молекулярного тестування, виявлення та аналізу відповідних генів вірулентності на додаток до генів резистентності. Оцінка ризику на глобальному рівні є помірною, враховуючи проблеми з епідеміологічним наглядом, відсутність інформації про частоту лабораторних досліджень, шляхи та масштаби передачі інфекції серед населення, прогалину в доступних даних про хвороби, спричинені такими штамами, госпіталізацію та загальний тягар захворювання. Існує потреба у відкритті нових терапевтичних спрямувань, спрямованих не лише на лікування мультирезистентних уражень, але й на ті ураження, які спричинюють гіпервірулентні варіанти. Загалом 43 зі 124 країн, територій і районів шести регіонів ВООЗ надали відповіді: Африка (10); Європа (10); Східне Середземномор'я (10); Західна частина Тихого океану (6); Америка (4); Південно-Східна Азія (3). З них загалом 16 країн і територій повідомили про наявність гіпервірулентної K. pneumoniae, а 12 повідомили про наявність штаму ST23-K1.[13]

Стійкі штами клебсієл

[ред. | ред. код]
Полірезистентна Klebsiella pneumoniae

Різні види роду Клебсієли часто стійкі до багатьох антибіотиків. Сучасні дані вказують на те, що плазміди є основним джерелом генів резистентності.[14] Види клебсієли зі здатністю продукувати бета-лактамази розширеного спектра дії стійкі практично до всіх бета-лактамних антибіотиків, крім карбапенемів. Також K. pneumoniae часто стійка до аміноглікозидів, фторхінолонів, тетрациклінів, хлорамфеніколу і сульфаметоксазол/триметоприму.[15]

Ураження стійкими до карбапенемів ентеробактеріями або тими, які продукують карбапенемази, стає важливою проблемою в медичних закладах.[16][17] Однією з таких бактерій є стійка до карбапенемів K. pneumoniae. За останні 10 років у всьому світі спостерігалося поступове зростання кількості таких хвороб; однак цей новий внутрішньолікарняний патоген, ймовірно, найбільш відомий спалахом, який почався приблизно у 2006 році в системі охорони здоров'я Ізраїлю.[18] У США ураження полірезистентною K. pneumoniae вперше описано у Північній Кароліні в 1996 році; з того часу бактерію було виявлено в 41 штаті. Її регулярно виявляють в деяких лікарнях Нью-Йорка та Нью-Джерсі. Зараз це найпоширеніший вид стійких до карбапенемів ентеробактерій, який зустрічається в Сполучених Штатах.

Резистентна до карбапенемів K. pneumoniae є стійкою майже до всіх наявних антибактерійних препаратів, а зараження нею спричиняє високий рівень захворюваності та летальності, особливо серед осіб, які тривалий час перебувають на стаціонарному лікуванні, а також серед тих, хто перебуває в критичному стані та піддається впливу інвазивних пристроїв (наприклад, апаратів штучної вентиляції легень або центральних венозних катетерів). Занепокоєння викликає те, що карбапенеми часто використовуються як крайній засіб у боротьбі зі стійкими штамами бактерій. Нові незначні мутації можуть призвести до виникнення таких хвороб, у лікуванні яких медичні працівники будуть безсилі щось зробити.

Масштаби та поширеність стійкої до карбапенемів K. pneumoniae у довкіллі наразі невідомі. Рівень летальності також невідомий, але за деякими спостереженнями він досягає 44 %.[19] Центри з контролю та профілактики захворювань (CDC) випустили рекомендації щодо ретельного контролю інфекцій для боротьби зі стійкою до карбапенемів K. pneumoniae.[20]

У 2019 році в усьому світі було зареєстровано 192 530 смертей, пов'язаних із резистентними штамами K. pneumoniae.[21]

Місцеві спалахи

[ред. | ред. код]

Загальнонаціональний спалах, спричинений стійкою до карбапенемів K. pneumoniae, в Ізраїлі сягнув піку в березні 2007 року і становив 55,5 випадків на 100 000 ліжко-днів, що призвело до необхідності загальнонаціонального плану протиепідемічних дій. Такі заходи передбачали фізичну ізоляцію всіх носіїв цієї бактерії, а також створення робочої групи для нагляду за ефективністю ізоляції шляхом ретельного моніторингу лікарень і втручання в разі потреби. Після впровадження плану (оцінка проводилась у травні 2008 року) кількість випадків на 100 000 ліжко-днів зменшилась до 11,7. План був дієвим завдяки суворому дотриманню лікарнями вимог, згідно з якими кожна з них повинна була вести детальну документацію про всіх носіїв цієї бактерії. Фактично, на кожне підвищення рівня комплаєнсу на 10 % кількість випадків на 100 000 ліжко-днів зменшувалася на 0,6.[22]

У середині серпня 2016 року жителька округу Вошо була госпіталізована в Ріно через ураження стійкою до карбапенемів K. pneumoniae. На початку вересня того ж року у неї розвинувся септичний шок і вона померла. Під час тестування CDC ізолят від пацієнта виявився стійким до всіх 26 антибіотиків, доступних у США, включаючи препарат останньої надії колістин.[23] Вважається, що вона могла заразитися, перебуваючи в лікарні в Індії протягом двох років через зламану праву стегнову кістку.[24][25][26]

Перенесення генів стійкості до антибактерійної терапії

[ред. | ред. код]
Горизонтальне перенесення генів стійкості до антибактерійної терапії K. pneumoniae[27]

K. pneumoniae містить велику кількість генів стійкості до антибактерійної терапії. Ці гени передаються через плазміди від інших бактерійних збудників та до них. Одним з таких збудників, який зазвичай отримує гени стійкості до антибактерійної терапії від K. pneumoniae є представники роду Сальмонела.

Механізми та шляхи передачі K. pneumoniae до людей

[ред. | ред. код]

Ведучим механізмом передачі інфекції для K. pneumoniae є повітряно-крапельний. При цьому збудник потрапляє в дихальну систему, спричиняючи пневмонію. Звідти можливе потрапляння в кров, що призводить до ураження інших органів і систем.

У медичних закладах K. pneumoniae можуть передаватися від людини до людини через забруднені руки медичного персоналу або інших людей від пацієнта до пацієнта, або, рідше, через забруднення навколишнього середовища; роль передачі безпосередньо від навколишнього середовища пацієнтам є суперечливою та потребує подальшого дослідження.[28] Пацієнти в медичних закладах також можуть заражатися K. pneumoniae, коли вони знаходяться на апаратах штучної вентиляції легенів (передавання здійснюється через забруднені, погано дезинфіковані дихальні контури апаратів) або мають внутрішньовенні катетери чи рани (тоді передача відбувається завдяки гемоконтактному механізму передачі інфекції або контактному). Ці медичні засоби та умови можуть дати змогу K. pneumoniae потрапити в організм і спричинити хворобу.[29]

Лікування уражень, спричинених K. pneumoniae

[ред. | ред. код]

Ураження, спричинені K. pneumoniae, важко лікувати, оскільки проти них дієвий менший набір антибіотиків. У таких випадках мікробіологічна лабораторія повинна провести тести, щоб визначити, які антибіотики будуть діяти на цього збудника[29]

Лікування уражень, спричинених Klebsiella pneumoniae, здійснюється аміноглікозидами, піперациліном і цефалоспоринами, — вибір залежить від тесту на чутливість до антибіотиків, стану здоров'я людини, хвороби та її тяжкості.[30][31]

Стрептоміцин (аміноглікозид)
Цефалоспорин (основна структура)

K. pneumoniae містить бета-лактамазу, що робить її стійкою до ампіциліну. Багато штамів набули бета-лактамази розширеного спектра дії з додатковою стійкістю до карбеніциліну, амоксициліну та цефтазидиму. Ці бактерії залишаються чутливими до аміноглікозидів і деяких цефалоспоринів, і повідомлялося про деякий ступінь інгібування бета-лактамази клавулановою кислотою. Ураження, спричинені мультирезистентними грамнегативними бактеріями у відділеннях реанімації, зумовили необхідність використання колістину . Однак там повідомлялося про стійкі до колістину штами K. pneumoniae.[32][33][34][35] У 2009 році в Індії та Пакистані були виявлені штами K. pneumoniae з геном ферменту під назвою «Нью-Делійська метало-бета-лактамаза» (NDM-1), що мала стійкість навіть проти внутрішньовенних карбапенемів. Випадки уражень, спричинених K. pneumoniae на Тайвані, показали аномальну патогенність, спричинюючи абсцеси печінки у людей з цукровим діабетом; лікування полягало в застосуванні цефалоспоринів третього покоління.

Для інфекцій сечових шляхів, спричинених мультирезистентною K. pneumoniae, запропоновано комбіновану терапію амікацином і меропенемом.[36]

Див. також: Пневмококова інфекція

Вакцини

[ред. | ред. код]

В Україні зареєстровано декілька вакцин проти K. pneumoniae: бронхо-мунал, лантіген Б, ісміжен, бронхо-ваксом, респіброн та інші. Розроблена вакцина «Клепро-Примавак».[37]

Профілактика внутрішньолікарняної передачі K. pneumoniae

[ред. | ред. код]

Щоб запобігти поширенню K. pneumoniae в медичних закладах, персонал повинен дотримуватися спеціальних заходів інфекційного контролю[29], які можуть включати суворе дотримання гігієни рук (бажано використовувати спиртовий засіб для протирання рук (60–90 %) або мило та воду, якщо руки помітно забруднені. Засоби для протирання рук на спиртовій основі дієві проти цих грамнегативних бактерій[38], також медичний персонал має надягати халати та рукавички, коли вони входять у приміщення чи палати, де знаходяться пацієнти із захворюваннями, пов'язаними з K. pneumoniae. Заклади охорони здоров'я також повинні дотримуватися суворих процедур дезінфекції, щоб запобігти поширенню K. pneumoniae.[29]

Щоб запобігти поширенню K. pneumoniae, пацієнти також повинні дуже часто мити руки, зокрема:

  • Перед приготуванням або вживанням їжі.
  • Перед тим, як торкатися своїх очей, носа чи рота.
  • До і після зміни пов'язок або перев'язок ран.
  • Після відвідування туалету.
  • Після висякання, кашлю або чхання.
  • Після дотику до лікарняних поверхонь, таких як поручні ліжка, тумбочки, дверні ручки, пульти дистанційного керування або телефон.[29]

Дослідження бактеріофагів, які знищують K. pneumoniae

[ред. | ред. код]

Кілька резистентних штамів K. pneumoniae знищувалися in vivo шляхом внутрішньочеревного, внутрішньовенного або інтраназального введення бактеріофагів під час лабораторних досліджень експериментальної інфекції у лабораторних тварин.[39] Також бактеріофаги успішно використовувалися для припинення спалахів внутрішньолікарняних інфекцій.[40] Резистентність до бактеріофагів навряд чи буде такою проблемою, як до антибіотиків, оскільки нові бактеріофаги, ймовірно, будуть доступні в навколишніх осередках. Фаготерапія може використовуватися в поєднанні з антибіотиками, щоб доповнити їхню дію, але не замінити її повністю.[41][42][43]

В Україні зареєстрований та виробляється препарат «Поліфаг Ультра»; до складу цього препарату входять специфічні бактеріофаги до K. pneumoniae.[44][45]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Brade, Helmut (1999). Endotoxin in Health and Disease. CRC Press. с. 6. ISBN 978-0824719449. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 6 січня 2021 — через Google Books.
  2. ↑ C.R. Banapurmath, S. Kallinath, Shobha Banapurmath, Anto Kalliath, Nirmala Kesaree (1994). Congenital Pneumonia Caused by Klebsiella pneumoniae (PDF). Indian pediatrics. 31: 1264. Архів оригіналу (PDF) за 15 травня 2008. Процитовано 18 січня 2009.
  3. ↑ Мавров И.И. Урогенитальные инфекции, вызываемые энтеробактериями. Половые болезни. Москва. 2002. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 18 січня 2009. [Архівовано 2013-04-27 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Yang ChingCheng, Yen ChiHua, Ho MaoWang, Wang JenHsien (2004). Comparison of pyogenic liver abscess caused by non-Klebsiella pneumoniae and Klebsiella pneumoniae. J Microbiol Immunol Infect. 37 (3): 176—84. PMID 15221038.[недоступне посилання з лютого 2019]
  5. ↑ Connell NT, Thomas IA, Sabharwal AD, Gelbard MA (2007). Klebsiella pneumoniae endophthalmitis with associated hepatic abscess. J Hosp Med. 2 (6): 442—4. PMID 18081178.[недоступне посилання з травня 2019]
  6. ↑ Lee CH, Hu TH, Liu JW (2005). Splenic abscess caused by Klebsiella pneumoniae and non-Klebsiella pneumoniae in Taiwan: emphasizing risk factors for acquisition of Klebsiella pneumoniae splenic abscess. Scand J Infect Dis. 37 (11-12): 905—9. PMID 16308228. Архів оригіналу за 13 травня 2013. Процитовано 18 січня 2009. [Архівовано 13 травня 2013 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Gill V, Marzocca FJ, Cunha BA (1994). Klebsiella pneumoniae splenic abscess. Heart Lung. 23 (3): 263—5. PMID 8039997.
  8. ↑ Izumikawa K, Morinaga Y, Izumikawa K, Hara K, Kohno S (2006). A case of splenic abscess during treatment of interstitial pneumonia (PDF). Jpn J Infect Dis. 59 (5): 320—2. PMID 17060699. Архів оригіналу (PDF) за 3 лютого 2007. Процитовано 18 січня 2009. [Архівовано 2007-02-03 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Enurah LU, Adeniyi KO, Ocholi RA, Spencer TH, Badung JD (1988). Klebsiella pneumoniae as a cause of pneumonia and septicemia in a civet kitten (Civettictis civetta) in the Jos Zoo, Nigeria. J Wildl Dis. 24 (3): 585—6. PMID 3045348. Архів оригіналу за 26 лютого 2009. Процитовано 18 січня 2009.
  10. ↑ hWoodford N, Tierno PM Jr, Young K, Tysall L, Palepou MF, Ward E, Painter RE, Suber DF, Shungu D, Silver LL, Inglima K, Kornblum J, Livermore DM (2004). Outbreak of Klebsiella pneumoniae producing a new carbapenem-hydrolyzing class A beta-lactamase, KPC-3, in a New York Medical Center. Antimicrob Agents Chemother. 48 (12): 4793—9. PMID 15561858.
  11. ↑ Wiskur BJ, Hunt JJ, Callegan MC (2008). Hypermucoviscosity as a virulence factor in experimental Klebsiella pneumoniae endophthalmitis. Invest Ophthalmol Vis Sci. 49 (11): 4931—8. PMID 18586871. Архів оригіналу за 23 грудня 2009. Процитовано 18 січня 2009.
  12. ↑ Russo TA, Marr CM (June 2019). Hypervirulent Klebsiella pneumoniae. Clinical Microbiology Reviews. 32 (3). doi:10.1128/cmr.00001-19. PMC 6589860. PMID 31092506.
  13. ↑ WHO. Disease Outbreak News. Antimicrobial Resistance, Hypervirulent Klebsiella pneumoniae — Global situation. 31 July 2024 [1] (англ.)
  14. ↑ Hudson CM, Bent ZW, Meagher RJ, Williams KP (6 червня 2014). Resistance determinants and mobile genetic elements of an NDM-1-encoding Klebsiella pneumoniae strain. PLOS ONE. 9 (6): e99209. Bibcode:2014PLoSO...999209H. doi:10.1371/journal.pone.0099209. PMC 4048246. PMID 24905728.
  15. ↑ Nathisuwan S, Burgess DS, Lewis JS (August 2001). Extended-spectrum beta-lactamases: epidemiology, detection, and treatment. Pharmacotherapy. 21 (8): 920—928. doi:10.1592/phco.21.11.920.34529. PMID 11718498.
  16. ↑ Limbago BM, Rasheed JK, Anderson KF, Zhu W, Kitchel B, Watz N та ін. (December 2011). IMP-producing carbapenem-resistant Klebsiella pneumoniae in the United States. Journal of Clinical Microbiology. 49 (12): 4239—4245. doi:10.1128/JCM.05297-11. PMC 3233008. PMID 21998425.
  17. ↑ Ghaith DM, Mohamed ZK, Farahat MG, Aboulkasem Shahin W, Mohamed HO (March 2019). Colonization of intestinal microbiota with carbapenemase-producing Enterobacteriaceae in paediatric intensive care units in Cairo, Egypt. Arab Journal of Gastroenterology. 20 (1): 19—22. doi:10.1016/j.ajg.2019.01.002. PMID 30733176.
  18. ↑ Carbapenem-resistant Klebsiella pneumoniae outbreak in an Israeli hospital. Medscape. Medical News. WebMD. 4 квітня 2007. Процитовано 7 липня 2013.
  19. ↑ Schwaber MJ, Klarfeld-Lidji S, Navon-Venezia S, Schwartz D, Leavitt A, Carmeli Y (March 2008). Predictors of carbapenem-resistant Klebsiella pneumoniae acquisition among hospitalized adults and effect of acquisition on mortality. Antimicrobial Agents and Chemotherapy. 52 (3): 1028—1033. doi:10.1128/AAC.01020-07. PMC 2258527. PMID 18086836.
  20. ↑ Centers for Disease Control Prevention (CDC) (March 2009). Guidance for control of infections with carbapenem-resistant or carbapenemase-producing Enterobacteriaceae in acute care facilities. MMWR. Morbidity and Mortality Weekly Report. 58 (10): 256—260. PMID 19300408.
  21. ↑ Murray, Christopher J L. та ін. (12 лютого 2022). Global burden of bacterial antimicrobial resistance in 2019: a systematic analysis. The Lancet. 399 (10325): 629—655. doi:10.1016/S0140-6736(21)02724-0. PMC 8841637. PMID 35065702. Процитовано 23 December 2023.
  22. ↑ Schwaber MJ, Lev B, Israeli A, Solter E, Smollan G, Rubinovitch B та ін. (April 2011). Containment of a country-wide outbreak of carbapenem-resistant Klebsiella pneumoniae in Israeli hospitals via a nationally implemented intervention. Clinical Infectious Diseases. 52 (7): 848—855. doi:10.1093/cid/cir025. PMID 21317398.
  23. ↑ Bug resistant to all antibiotics kills woman. BBC News. 13 January 2017. Процитовано 16 January 2017.
  24. ↑ Nevada woman dies of superbug resistant to all available US antibiotics. STAT. 12 January 2017. Процитовано 13 January 2017.
  25. ↑ A woman died from a superbug that outsmarted all 26 US antibiotics. Vox. Процитовано 13 January 2017.
  26. ↑ Superbug Killed Nevada Woman. Yahoo! News. Процитовано 13 January 2017.
  27. ↑ Wyres, Kelly L; Holt, Kathryn E (1 жовтня 2018). Klebsiella pneumoniae as a key trafficker of drug resistance genes from environmental to clinically important bacteria. Current Opinion in Microbiology. Antimicrobials * Microbial systems biology (англ.). 45: 131—139. doi:10.1016/j.mib.2018.04.004. ISSN 1369-5274. PMID 29723841.
  28. ↑ Carbapenem-resistant Enterobacteriaceae (CRE) Infection: Clinician FAQs. Cdc.gov. Процитовано 25 October 2017.
  29. ↑ а б в г д Guideline for Isolation Precautions: Preventing Transmission of Infectious Agents in Healthcare Settings 2007. Centers for Disease Control and Prevention. 19 February 2021. Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
  30. ↑ Klebsiella species – GOV.UK. www.gov.uk. Процитовано 13 January 2017.
  31. ↑ Trauma critical care. New York: Informa Healthcare. 2007. с. 444. ISBN 978-1-4200-1684-0. Процитовано 13 January 2017.
  32. ↑ Klebsiella Infections на eMedicine
  33. ↑ Sanchez GV, Master RN, Clark RB, Fyyaz M, Duvvuri P, Ekta G, Bordon J (January 2013). Klebsiella pneumoniae antimicrobial drug resistance, United States, 1998-2010. Emerging Infectious Diseases. 19 (1): 133—136. doi:10.3201/eid1901.120310. PMC 3557979. PMID 23260464.
  34. ↑ Antoniadou A, Kontopidou F, Poulakou G, Koratzanis E, Galani I, Papadomichelakis E та ін. (April 2007). Colistin-resistant isolates of Klebsiella pneumoniae emerging in intensive care unit patients: first report of a multiclonal cluster. The Journal of Antimicrobial Chemotherapy. 59 (4): 786—790. doi:10.1093/jac/dkl562. PMID 17307769.
  35. ↑ Klebsiella pneumoniae in Healthcare Settings. Centers for Disease Control and Prevention. Процитовано 13 January 2017.
  36. ↑ Yasin F, Assad S, Talpur AS, Zahid M, Malik SA (July 2017). Combination Therapy for Multidrug-Resistant Klebsiella Pneumoniae Urinary Tract Infection. Cureus. 9 (7): e1503. doi:10.7759/cureus.1503. PMC 5608481. PMID 28948123.
  37. ↑ Патент на винахід № 125387. iprop-ua.com (укр.). Процитовано 8 листопада 2024.
  38. ↑ Guidance : Infection Prevention and Control Measures for Healthcare Workers in All Healthcare Settings (PDF). Phac-aspc.gc.ca. Процитовано 25 October 2017.
  39. ↑ Bogovazova GG, Voroshilova NN, Bondarenko VM (April 1991). [The efficacy of Klebsiella pneumoniae bacteriophage in the therapy of experimental Klebsiella infection]. Zhurnal Mikrobiologii, Epidemiologii I Immunobiologii (рос.) (4): 5—8. PMID 1882608.
  40. ↑ Асланов Б. И., Любимова А. В., Зуева Л. П. Бактериофаги как эффективные противоэпидемические средства для купирования вспышек внутрибольничных инфекций // Журнал инфектологии. — 2019. — Т. 11, № 1. — С. 65—70. — DOI:10.22625/2072-6732-2019-11-1-65-70.
  41. ↑ A Literature Review of the Practical Application of Bacteriophage Research. Hauppauge, NY: Nova Science. 2012. ISBN 978-1-62100-851-4.
  42. ↑ Eskenazi, Anaïs; Lood, Cédric; Wubbolts, Julia; Hites, Maya; Balarjishvili, Nana; Leshkasheli, Lika; Askilashvili, Lia; Kvachadze, Leila; van Noort, Vera (18 січня 2022). Combination of pre-adapted bacteriophage therapy and antibiotics for treatment of fracture-related infection due to pandrug-resistant Klebsiella pneumoniae. Nature Communications (англ.). Т. 13, № 1. с. 302. doi:10.1038/s41467-021-27656-z. ISSN 2041-1723. Процитовано 26 жовтня 2024.
  43. ↑ Жінку заразили вірусом, щоб убити супербактерію. Як це працює? — Suntimes. suntimes.com.ua. Процитовано 26 жовтня 2024.
  44. ↑ Поліфаг Ультра рідина по 20 мл №4 у флак. – Інструкція, ціна в аптеках. Лікітека (укр.). Процитовано 19 жовтня 2024.
  45. ↑ Бактеріофаги: нові можливості та перспективи. nikolaev-farm.com.ua (укр.). Процитовано 26 жовтня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Проєкт Віківиди має дані за темою:
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Klebsiella pneumoniae
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Klebsiella_pneumoniae&oldid=44007432