Airbus A320 серії
Airbus A320 серії | |
---|---|
Ербус A320-232 авіакомпанії Atlasjet Україна | |
Призначення | Пасажирський вузькофюзеляжний літак |
Виробник | Airbus |
Розробник | Airbus |
Перший політ | 22 лютого 1987 року |
Дата прийняття на службу | 18 квітня 1988 року в Air France[1] |
Статус | Виготовляється |
Основні користувачі | American Airlines easyJet China Eastern Airlines Wizz Air |
Виробництво | 1986 - до тепер |
Кількість | 8074[2] |
Вартість програми | £2 млрд ($2,8 млрд, 1984)[3] |
Вартість одиниці |
Станом на 2017 рік:[4]
A318 - 75,9 млн. US$ A319 - 90,5 млн. US$ A320 - 99 млн. US$ A321 - 116 млн. US$ |
Варіанти | Airbus A318 Airbus A319 Airbus A321 |
Наступна модель | Airbus A320neo |
Серія Airbus A320 (фр.: [ɛʁbys] ( прослухати), Ерб́юс, англ.: [ˈɛərbʌs] — Ейрб́ас) — сім'я вузькофюзеляжних пасажирських комерційних двомоторних літаків, що виготовлені компанією Airbus для коротко- та середньотривалих польотів. Складається з авіалайнерів A318, A319, A320, A321, а також моделей бізнес-класу ACJ (Airbus Corporate Jet). Літаки серії A320 інколи ще називають A320ceo (current engine option— варіант з поточним двигуном) щоб відрізняти їх від нової генерації A320neo (new engine option). Літаки збирають на заводах компанії в Тулузі (Франція) та Гамбурзі (Німеччина). З 2009 року китайський завод у Тяньцзінь також виробляє ці літаки для китайських авіакомпаній, а з 25 квітня 2016 року випустивши свій перший американський A321 було відкрито виробництво у Мобіл (штат Алабама, США)[5]. Сімейство літаків може перевозити до 236 пасажирів та має максимальну дальність польоту від 5 750 до 11 100 км, в залежності від моделі.
У грудні 2010 року Airbus анонсував нове покоління літаків сімейства A320 — A320neo (new engine option — варіант з новим двигуном). A320neo пропонує нові, більш ефективні двигуни, поліпшення планеру літака з додаванням вінглетів, що були названі Sharklets (акулячий плавник) від Airbus. Нові літаки мають забезпечити економію витрат пального до 15 %. Перший авіалайнер A320neo був доставлений авіакомпанії Lufthansa 20 січня 2016 року і вже через 5 днів надійшов на службу[6].
На початку 1980-х європейським консорціумом «Airbus» (фр. «Airbus Industrie») був завершений цикл досліджень вузькофюзеляжних літаків під кодовими назвами SA1, SA2 і SA3 в рамках проекту JET. За їхніми результатами перевага була віддана першим двом варіантам — SA1 (на 130—140 місць) і SA2 (на 150—160 місць). Надалі пасажиромісткість обох проектів, що отримали позначення А-320-100 і А-320-200 відповідно, зрівняли до 150, а відрізнятися вони стали лише дальністю польоту і платним навантаженням.
Пізніше з'явилися такі модифікації літака, як А-320-210, що відрізняється наявністю потужніших двигунів і двох додаткових паливних баків, і А-320-230, що також має відмінності у потужності двигунів.
Всі три модифікації (А-320-110, А-320-210 і А-320-230) мають ряд ідентичних технічних характеристик (розмах крила — 34,09 м, довжина літака — 37,56 м, висота літака — 11,760 м, пасажирів в кабіні двох класів — 150 чоловік, максимальна кількість пасажирів — 179 чоловік, крейсерська швидкість — 900 км на годину), відрізняючись лише дальністю польоту, що складає для А-320-110 4900 км, для А-320-210 — 5180 км, для А-320-230 — 5370 км.
Літак А-320 оснащений цифровим комплексом авіоніки EFIS виробництва компанії «Томсон — Сі-Ес-Еф» («Thomson-CSF», Франція), що включає шість кольорових багатофункціональних дисплеїв для виведення пілотажно-навігаційної інформації і даних про роботу бортових систем і попереджень про їхні відмови. Крім цього, A-320 є першим у світі пасажирським літаком з електродистанційною системою управління.
У 1989—1991 на одному з літаків А-320 пройшли дослідну експлуатацію спеціальні самоклейні плівки з нанесеними на них продовжними мікробороздками-ріблетами, що дозволили понизити зустрічний опір і поліпшити обтікання корпусу.
У першій половині 2003 компанією «Скайтракс» (англ. «Skytrax», Велика Британія) було проведено дослідження, метою якого було з'ясувати уподобання пасажирів. У ході дослідження було опитано понад 69 тис. осіб, які мали відповісти на запитання, що стосувалися низки критеріїв (зокрема, чутності шуму двигунів в салоні, комфортності крісел і відстані між рядами). У результаті близько 59 % опитаних визнали салон літака А-320 найкомфортабельнішим (в той час, як інший номінант — «Боїнг-737» — набрав трохи більше 25 % голосів).
Офіційно програма літака А-320 почалася в березні 1984. Перший політ дослідний літак А-320 з двигунами CFM56-5A1 зробив 22 лютого 1987. В кінці лютого 1988 літак був сертифікований у Європі, а в грудні — в США. У березні 1988 авіакомпанія «Ейр Франс» отримала перший літак. Літак А-320 є першим у світі пасажирським літаком з електродистанційною системою управління (ЕДСУ), кабіною екіпажу, обладнаною бічними ручками управління замість звичайних штурвальних колонок, і горизонтальним оперенням, виготовленим повністю з композиційних матеріалів. Літак А-320 послужив основою для розробки літаків А-321 (185-місний, 1994), А-319 (124-місний, 1996) і А-318 (107-місний, 2003).
Модель | Замовлено | Вироблено | |||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Всього | Невиконано | Всього | 2017 | 2016 | 2015 | 2014 | 2013 | 2012 | 2011 | 2010 | 2009 | 2008 | |||||||||||||||||||
A318 | 80 | 80 | 1 | 1 | 2 | 2 | 2 | 6 | 13 | ||||||||||||||||||||||
A319 | 1 485 | 27 | 1 458 | 1 | 4 | 24 | 34 | 38 | 38 | 47 | 51 | 88 | 98 | ||||||||||||||||||
A320 | 4 728 | 255 | 4 473 | 90 | 251 | 282 | 306 | 352 | 332 | 306 | 297 | 221 | 209 | ||||||||||||||||||
A321 | 1 781 | 259 | 1 522 | 89 | 222 | 184 | 150 | 102 | 83 | 66 | 51 | 87 | 66 | ||||||||||||||||||
Всього | 8 074 | 541 | 7 533 | 180 | 477 | 491 | 490 | 493 | 455 | 421 | 401 | 402 | 386 |
Модель | Вироблено | |||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
2007 | 2006 | 2005 | 2004 | 2003 | 2002 | 2001 | 2000 | 1999 | 1998 | 1997 | 1996 | 1995 | 1994 | 1993 | 1992 | 1991 | 1990 | 1989 | 1988 | |||||||||
A318 | 17 | 8 | 9 | 10 | 9 | |||||||||||||||||||||||
A319 | 105 | 137 | 142 | 87 | 72 | 85 | 89 | 112 | 88 | 53 | 47 | 18 | ||||||||||||||||
A320 | 194 | 164 | 121 | 101 | 119 | 116 | 119 | 101 | 101 | 80 | 58 | 38 | 34 | 48 | 71 | 111 | 119 | 58 | 58 | 16 | ||||||||
A321 | 51 | 30 | 17 | 35 | 33 | 35 | 49 | 28 | 33 | 35 | 22 | 16 | 22 | 16 | ||||||||||||||
Всього | 367 | 339 | 289 | 233 | 233 | 236 | 257 | 241 | 222 | 168 | 127 | 72 | 56 | 64 | 71 | 111 | 119 | 58 | 58 | 16 |
Згідно даних наведених виробником від червня 2017 року.[2]
Літаки моделі A320 мають 2 модифікації: A320-100 та A320-200.
Всього 21 екземпляр було виготовлено сотої серії та поставлені до авіакомпанії Air Inter.
З основних змін в модифікації -200 у порівнянні з серією -100 стали поява на бокових кінцівках крил шайб Уіткомба та розширення паливного бака для збільшення дальності польоту літаків. Індійська компанія Indian Airline використовувала свої перші 31 A320-200 з двоколісними візками шасі для аеродромів з поганою злітно-посадковою смугою, де не можна було обійтись стандартною одноколісною системою.
Працює, в залежності від модифікації, на двигунах CFM International CFM56 (серія A320-21x) або IAE V2500 (серія A320-23x) та має тягу 98-120 kN. При типовому двохкласовому розташуванню крісел здатен перевозити до 150 пасажирів на відстань до 6 100 км. Станом на червень 2017 року виготовлено 4 473 літаки[2]. Основним конкурентом є Boeing 737-800.
Модель A321 став першою похідною версією від A320, випущеного у 1988 році. Довжина фюзеляжу A321 була збільшена на 6,94 метри, з яких на 4,27 м попереду крила та на 2,67 м — позаду. Максимальна злітна вага виросла на 9 600 кг і становила 83 000 кг. Перший політ одного з двох прототипів пройшов 11 березня 1993 року, а перший свій авіарейс здійснив у січні 1994 року авіакомпанією Lufthansa.
Оскільки максимальна дальність польоту A321-100 у порівнянні з A320 була зниженою, компанія Airbus у 1995 році розпочала розробку нового A320-200. Збільшити діапазон польотів планувалось за рахунок більш потужних двигунів (V2533-A5 або CFM56-5B3), незначного зміцнення структури літака та розширення об'ємів палива за рахунок резервуарів під задньою підлогою на 2 990 літрів. Кількість палива зросла до 30 030 л, а максимальна злітна маса до 93,5 тонн. Свій перший політ A321-200 здійснив у грудні 1996 року, а вже у квітні 1997 р. його почала використовувати британська Monarch Airlines.
Найближчими конкурентами цієї лінійки літаків стали Boeing 737-900/900ER та Boeing 757-200. Станом на червень 2017 року A321ceo було виготовлено 1 522 екземпляри[2].
A319 був розроблений на прохання Стівена Удвар-Хазі, колишнього президента та головного виконавчого директора International Lease Finance Corporation, про що він повідомив у своєму інтерв'ю виданню Нью-Йорк Таймс[7]. Фактично, клієнтом для запуску розробки A319 була сама ILFC, яка ще до 1993 року зробила замовлення на 6 таких літаків. Відчувши що проектом зацікавились Swissair та Alitalia компанія Airbus 10 червня 1993 року вирішила розпочати програму розробки A319. А вже 23 березня 1995 року почалось складання першого літака, що було поставлене авіакомпанії Swissair у квітні 1996.
A319 — це укорочений варіант моделі A320, відомий також під назвою A320M-7. У порівнянні з A320 має коротший на 3,73 м фюзеляж і спрощене крило. Зменшення кількості пасажирських місць дозволяє зробити на літаку 6 замість 8 аварійних виходів. Маючи практично такий же запас палива як і A320-200, але меншу масу й меншу кількість пасажирів, дальність польоту при стандартному двохласовому розміщенні на 124 місця сягає 6 650 км (або 6 850 км з новими вінглетами «Sharklets»). В залежності від модифікації можуть мати різні двигуни з тягою від 98 кН до 120 кН.
Станом на червень 2017 року виготовлено 1 458 літаків[2]. Основним конкурентом є Boeing 737-700.
A319CJ (після ребрендигу у 2014 р. — ACJ319) — корпоративна версія літака A319. Містить додаткові паливні баки (до 6 резервуарів), що встановлені у вантажному відсіку, які дозволяють збільшити максимальну відстань польоту до 11 100 км. Літак розміщує у себе до 39 пасажирів, проте оснащення може бути змінене на будь-яку конфігурацію за бажанням споживача.
Airbus A318 є найменшим літаком з серії Airbus A320. A318 може перевозити в типовій двох-класовій компоновці 107 пасажирів (максимально — 132) на відстань до 5 750 км. Цей літак зробив свій перший політ у липні 2003 року рейсом американської авіакомпанії Frontier Airlines. За рахунок сумісності з іншими варіантами серії A320 не вимагає від існуючих пілотів цих літаків подальшого навчання, щоб керувати A318. Може використовуватись на коротших взлітно-посадкових смугах, ніж літаки аналогічні за розмірами.
Окрім іншого, у 2007 році A318 був сертифікований на виконання посадок з більш крутішою траєкторією зниження. Завдяки цим властивостям та з урахуванням пониженого рівня шуму, A318 дозволяється використовувати в аеропортах, що знаходяться в межах міста.
На A318 була покращена система керування літаком та бортові системи, що згодом було впроваджено й на інші моделі серії Airbus A320.
Літаків цієї моделі, з усієї серії A320, станом на червень 2017 року, продано найменше — всього 80 екземплярів[2].
Підтип | A318[8] | A319[9] | A320[10] | A321[11] | |
---|---|---|---|---|---|
Екіпаж кабіни | 2 | ||||
Ліміт по виходах | EASA[12] | 136 | 160 | 195 | 230 |
FAA[13] | 136 | 150 | 190 | 230 | |
Крісел, однокласова компоновка, макс.[14] | 132 | 156 | 186 | 236[15] | |
Однокласова, типово[14] | 117 | 134 | 164 | 199 | |
Двохкласова, типово[14] | 107 | 124 | 150 | 185 | |
Об'єм вантажного відсіку | 21,20 м3 | 27,20 м3 | 37,40 м3 | 51,70 м3 | |
Завантажувач | 4× LD3-45 | 7× LD3-45 | 10× LD3-45 | ||
Довжина | 31,44 м | 33,84 м | 37,57 м | 44.51 м | |
Колісна база | 10,25 м | 11,04 м | 12,64 м | 16,91 м | |
Розмах крил | 34,1 м | 35,8 м | |||
Площа крил | 122,4 м2[16] | ||||
Кут геометрії крила | 25°[16] | ||||
Висота кіля | 12,56 м | 11,76 м | |||
Ширина кабіни | 3,7 м | ||||
Ширина фюзеляжу | 3,95 м | ||||
Висота фюзеляжу | 4,14 м | ||||
Максимальна злітна маса | 68 т | 75,5 т | 78 т | 93,5 т | |
Максимальна посадкова маса | 57,5 т | 62,5 т | 66 т | 77,8 т | |
Максимальна нуль-паливна маса | 54,5 т | 58,5 т | 62,5 т | 73,8 т | |
Робоча порожня маса[14] | 39,5 т | 40,8 т | 42,6 т | 48,5 т | |
Крейсерська швидкість | Маха 0,78 (829 км/год; 515 миля/год)[17] | ||||
Максимальна швидкість | Маха 0,82 (871 км/год; 541 миля/год) | ||||
Дальність, типове завантаження | 5 750 км | 6 950 км | 6 100 км | 5 950 км | |
Дальність для бізнес-джетів | 7 800 км[18] | 11 100 км[19] | 7 800 км[20] | ||
Пробіг для зльоту (МЗМ, SL, ISA) | 1780 м[18] | 1850 м[19] | 2100 м[20] | ||
Пробіг для посадки (МПМ, SL, ISA) | 1230 м[18] | 1360 м[19] | 1500 м[20] | ||
Об'єм пального | 24 210 л | 24 210-30 190 л | 24 210-27 200 л | 24 050-30 030 л | |
Робоча стеля | 11 900-12 500 м[12] | ||||
Двигуни (×2) | CFM International CFM56-5B, діаметром гвинта 1,78 м | ||||
PW6000A, діаметром гвинта 1,44 м | IAE V2500A5, діаметром гвинта 1,61 м | ||||
Тяга (×2) | 96—106 кН (22 000—24 000 фунтс) | 98—120 кН (22 000—27 000 фунтс) | 133—147 кН (30 000—33 000 фунтс) |
Модель літака | Дата сертифікації | Двигун[12] |
---|---|---|
A318-111 | 23 травня 2003 р. | CFM56-5B8/P |
A318-112 | 23 травня 2003 р. | CFM56-5B9/P |
A318-121 | 21 грудня 2005 р. | PW6122A |
A318-122 | 21 грудня 2005 р. | PW6124A |
A319-111 | 10 квітня 1996 р. | CFM56-5B5 or 5B5/P |
A319-112 | 10 квітня 1996 р. | CFM56-5B6 or 5B6/P or 5B6/2P |
A319-113 | 31 травня 1996 р. | CFM56-5A4 or 5A4/F |
A319-114 | 31 травня 1996 р. | CFM56-5A5 or 5A5/F |
A319-115 | 30 липня 1999 р. | CFM56-5B7 or 5B7/P |
A319-131 | 18 грудня 1996 р. | IAE Model V2522-A5 |
A319-132 | 18 грудня 1996 р. | IAE Model V2524-A5 |
A319-133 | 30 липня 1999 р. | IAE Model V2527M-A5 |
A320-111 | 26 лютого 1988 р. | CFM56-5A1 or 5A1/F |
A320-211 | 8 листопада 1988 р. | CFM56-5A1 or 5A1/F |
A320-212 | 20 листопада 1990 р. | CFM56-5A3 |
A320-214 | 10 березня 1995 р. | CFM56-5B4 or 5B4/P or 5B4/2P |
A320-215 | 22 червня 2006 р. | CFM56-5B5 |
A320-216 | 14 червня 2006 р. | CFM56-5B6 |
A320-231 | 20 квітня 1989 р. | IAE Model V2500-A1 |
A320-232 | 28 вересня 1993 р. | IAE Model V2527-A5 |
A320-233 | 12 червня 1996 р. | IAE Model V2527E-A5 |
A321-111 | 27 травня 1995 р. | CFM56-5B1 or 5B1/P or 5B1/2P |
A321-112 | 15 лютого 1995 р. | CFM56-5B2 or 5B2/P |
A321-131 | 17 грудня 1993 р. | IAE Model V2530-A5 |
A321-211 | 20 березня 1997 р. | CFM56-5B3 or 5B3/P or 5B3/2P |
A321-212 | 31 серпня 2001 р. | CFM56-5B1 or 5B1/P or 5B1/2P |
A321-213 | 31 серпня 2001 р. | CFM56-5B2 or 5B2/P |
A321-231 | 20 березня 1997 р. | IAE Model V2533-A5 |
A321-232 | 31 серпня 2001 р. | IAE Model V2530-A5 |
Дата | Бортовий номер | Місце | Жертви | Подія |
---|---|---|---|---|
26.06.1988 | F-GFKC | Абсайм | 3/136 | Демонстраційний політ на малій висоті, врізався в дерева |
14.02.1990 | VT-EPN | Бенґалуру | 92/146 | Розбився при заході на приземлення через помилку екіпажу |
20.01.1992 | F-GGED | Страсбург | 87/96 | Розбився при зниженні, екіпаж невірно задав параметри автопілота |
14.09.1993 | D-AIPN | Варшава | 2/70 | При приземленні викотився за межі ЗПС через помилку екіпажу |
10.03.1997 | borderA4O-EM | Абу-Дабі | 0/115 | Перерваний зліт |
22.03.1998 | RP-C3222 | Баколод | 3+0/130 | При приземленні один двигун не перевели на реверс |
11.04.2000 | F-OHMD | Мінатітлан | 0/0 | Згорів при заправці |
23.08.2000 | A4O-EK | Бахрейн | 143/143 | Не зміг піти на друге коло, розбився в морі |
07.02.2001 | EC-HKJ | Більбао | 0/143 | Грубе приземлення |
24.07.2001 | 4R-ABA | Коломбо | н. д. | Атака «Тамільських тигрів» на аеропорт |
28.08.2002 | N635AW | Фінікс | 0/159 | Грубе приземлення |
19.01.2003 | N313NB | Нью-Йорк | 0/2 | Врізався в стіну при русі до терміналу, помилка техніків |
21.03.2003 | B-22603 | Тайнань | 0/175 | Грубе приземлення |
03.05.2006 | EK-32009 | Сочі | 113/113 | Розбився в море при заході на друге коло |
05.05.2006 | EK-32001 | Брюссель | 0/0 | Згорів в ангарі |
05.05.2006 | EK-32010 | Брюссель | 0/0 | Згорів в ангарі |
05.05.2006 | SX-BVB | Брюссель | 0/0 | Згорів в ангарі |
18.07.2007 | PR-MBK | Сан-Паулу | 12+187/187 | При приземленні зійшов з ЗПС і врізався в склад ПММ |
30.05.2008 | EI-TAF | Тегусігальпа | 2+3/124 | Викотився за межі ЗПС і розвалився на частини |
27.11.2008 | D-AXLA | Перпіньян | 7/7 | Обледеніння датчиків системи звалювання |
15.01.2009 | N106US | Гудзон | 0/155 | У двигуни потрапили птахи. Аварійне приземлення на воду |
28.07.2010 | AP-BJB | Ісламабад | 152/152 | Розбився при приземленні в складних метеоумовах |
24.09.2010 | EI-EDM | Палермо | 0/129 | Грубе приземлення до торця ЗПС |
05.05.2012 | JA8384 | Сендай | 0/108 | Зачепив хвостом ЗПС при відході на друге коло |
06.02.2013 | TS-IMB | Карфаген | 0/83 | Приземлення з прибраною передньою стійкою |
16.03.2013 | N620SC | Джакарта | 0/0 | Пошкоджений на стоянці під час грози |
03.07.2013 | JY-PTA | Триполі | 0/1 | Пожежа в кабіні пілотів, під час техобслуговування вибухнув кисневий балон |
27.07.2014 | 5A-LAI | Триполі | 0/0 | Хвостова частина зруйнована при артилерійському обстрілі аеропорту |
28.12.2014 | PK-AXC | Яванське море | 162/162 | Впав у море при обльоті грози |
24.03.2015 | D-AIPX | Французькі Альпи | 150/150 | Рейс Барселона-Дюссельдорф. Навмисно розбитий другим пілотом, що мав психічні проблеми. |
29.03.2015 | C-FTJP | Галіфакс | 0/137 | Грубе приземлення до торця ЗПС, зачепив крилом лінію електропередачі |
31.10.2015 | EI-ETJ[21] | Синайський півострів | 224/224 | Впав через 23 хвилини після зльоту. Місцеве розслідування триває. Аналіз записів бортових самописців вказує на вибух на борту. Згідно розслідуванню розвідок США і Британії, причина вибуху — теракт, закладення бомби на борт літака. |
19.05.2016 | MS804 | Середземне море | 66/66 | Катастрофа Airbus A320 над Середземним морем. Літак прямував із Парижа (Міжнародний аеропорт імені Шарля де Голля) у Каїр і зник з екранів радарів над Середземним морем приблизно в 200 км від єгипетського узбережжя. |
- http://www.airbus.com/en/aircraftfamilies/a320/ [Архівовано 13 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- http://www.airbus.com/aircraftfamilies/passengeraircraft/a320family/ [Архівовано 3 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Airliners.net: History and pictures of the A320 family [Архівовано 22 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Airbus A318 [Архівовано 27 квітня 2015 у Wayback Machine.], A319 [Архівовано 26 червня 2007 у Wayback Machine.], A320 [Архівовано 9 жовтня 2012 у Wayback Machine.], A321 [Архівовано 6 травня 2007 у Wayback Machine.] Production List
Пов'язані розробки
Літаки зі схожими характеристиками
- ↑ Давид Лермонт (3 вересня 1988). A320 in service: an ordinary aeroplane. Flight International. Т. 134, № 4129. Reed Business Publishing. с. 132, 133. ISSN 0015-3710. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 18 липня 2017.
- ↑ а б в г д е Airbus Orders and Deliveries. Airbus. 30 червня 2017. Архів оригіналу (xls) за 4 грудня 2017. Процитовано 7 липня 2017.
- ↑ A320 has repaid faith of Airbus - and governments. Flightglobal. 29 березня 2018. Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 7 вересня 2018.
- ↑ Airbus commercial aircraft price list (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2017. Процитовано 18 липня 2017.
- ↑ Mobile Amasses a Mountain of Manufacturers(англ.) [Архівовано 4 жовтня 2016 у Wayback Machine.], Business Alabama, Червень 2016.
- ↑ Lufthansa отримала перший у світі літак A320neo. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 18 липня 2017.
- ↑ {{Cite news |url=https://www.nytimes.com/2007/05/10/business/10flyboy.html?pagewanted=2&_r=1 |title=The Real Owner of All Those Planes(англ.) |author =Wayne, Leslie |дата=10 травня 2007 р. |газета=Нью-Йорк Таймс |сторінка=2}}
- ↑ A318 Dimensions & key data. Airbus. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ A319 Dimensions & key data. Airbus. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ A320 Dimensions & key data. Airbus. Архів оригіналу за 24 січня 2012. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ A321 Dimensions & key data. Airbus. Архів оригіналу за 24 лютого 2012. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ а б в Type Certificate Data Sheet (PDF). EASA. 28 червня 2016. Архів оригіналу (PDF) за 15 вересня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016. [Архівовано 15 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Type Certificate Data Sheet (PDF). FAA. 12 серпня 2016. Архів оригіналу (PDF) за 23 грудня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ а б в г All About the Airbus A320 Family. Airbus. 2009. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ Airbus Studies 236-Seat A321. Aviation Week. 10 грудня 2012. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016. [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Airbus Aircraft Data File. Civil Jet Aircraft Design. Elsevier. July 1999. Архів оригіналу за 27 січня 2017. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ A320 Family Technology. Airbus. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ а б в ACJ318. Airbus. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ а б в ACJ319. Airbus. Архів оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ а б в ACJ320. Airbus. Архів оригіналу за 6 грудня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ Літак був збудований у 1997 р. Комапанія «Когалымавиа» (Росія) була його восьмим володарем.