Шварц В'ячеслав Григорович

Шварц В'ячеслав Григорович
рос. Шварц Вячеслав Григорьевич
Народження	22 вересня (4 жовтня) 1838 Курськ, Російська імперія
Смерть	29 березня (10 квітня) 1869 (30 років)
	Курськ, Російська імперія
Поховання	Колпнянський район
Країна	Російська імперія
Жанр	історичний живопис і побутовий жанр
Навчання	Олександрівський ліцейd і Петербурзька академія мистецтв (1863)
Діяльність	художник
Вчитель	Бруні Федір Антонович, Віллевальде Богдан Павлович, Вільгельм фон Каульбах і Жан-Луї-Ернест Мейссоньє
Батько	Шварц Григорій Юхимовичd
Роботи в колекції	Третьяковська галерея, Російський музей, Державний історичний музей і Курська державна картинна галерея імені Олександра Дейнеки
Нагороди	орден Почесного легіону
Шварц В'ячеслав Григорович у Вікісховищі

В'ячеслав Григорович Шварц (рос. Вячеслав Григорьевич Шварц; 4 жовтня 1838, Курськ — 10 квітня 1869, Курськ) — російський художник, основоположник історико-побутового жанру в російському живописі; академік Петербурзької академії мистецтв з 1865 року, член Імператорської археологічної комісії.

Життєпис

Народився 22 вересня [4 жовтня] 1838(18381004) року в місті Курську (нині Росія) в сім'ї генерала Григорія Шварца. Сім'я мешкала в будинку на вулиці Ртищевській (нині Радянська; на його місці нині середня школа № 18). З трирічного віку мешкав із батьками на Кавказі за місцем проходження служби батька; з 1846 року — у родовому маєтку «Верховий Білий колодязь» Щигрівського повіту Курської губернії (нині село Білий Колодязь Колпнянського району Орловської області). У 1847 році зарахований у пажі до Високого Двору.

Протягом 1853—1859 років навчався в Олександрівському ліцеї, який закінчив із золотою медаллю. У 1859—1863 роках продовжив навчання у батальному класі Петербурзької академії мистецтв, де був учнем Федора Бруні, Богдана Віллевальде. Водночас протягом трьох років був вільним слухачем історико-філологічного факультету Петербурзького університету, де слухав лекції професора історії Миколи Костомарова, які справили вирішальний вплив формування його, як історичного живописця. У 1861 році удосконалювався в живописі в Німеччині, де брав уроки у Вільгельма Каульбаха; у 1863—1864 роках — у Франції, де навчався у Жана-Луї Мейссоньє. 1867 року вдруге побував у Франції як урядовий комісар російського художнього відділу на Всесвітній виставці Парижі. За організаторську діяльність на цій посаді Французький уряд нагородив його орденом Почесного легіону.

В останні роки життя проживав поперемінно в Санкт-Петербурзі, Курську, в маєтку «Верховому Білому колодязі». У лютому 1868 року вийшов у відставку в чині колезького радника, і був обраний предводителем дворянства Щигрівського повіту та речником Курських земських зборів. Помер у Курську 29 березня [10 квітня] 1869 року. Похований у родинній садибі в Білому Колодязі.

Творчість

Працював у галузях станкового живопису та станкової графіки. Створював полотна на історичні та побутові теми. Серед робіт:

• «Посол князя Курбського Василь Шибанов перед Іваном Грозним» (1862, Івановський обласний художній музей);
• «Іван Грозний біля тіла вбитого ним сина в Олександрівській слободі» (картон, вугілля, крейда, 1861, Державний Російський музей; полотно, олія — 1864, Третьяковська галерея);
• «Вербне воскресіння у Москві за царя Олексія Михайловича. Хода патріарха на осляті» (1865);
• «Сцена з домашнього життя російських царів» (полотно, олія, 1865, Державний Російський музей);
• «В'їзд Шуйського та Делагарді до Москви» (друга половина 1860-х);
• «Патріарх Никон у Новому Єрусалимі» (1867, Третьяковська галерея);
• «Весіння поїздка цариці на богомілля за царя Олексія Михайловича» (полотно, олія, 1868, Третьяковська галерея).

«Посол князя Курбського Василь Шибанов перед Іваном Грозним»	«Вербне воскресіння у Москві за царя Олексія Михайловича»	«Іван Грозний біля тіла вбитого ним сина»	«Сцена з домашнього життя російських царів»	«Патріарх Никон у Новому Єрусалимі»	«Весіння поїздка цариці на богомілля за царя Олексія Михайловича»

Автор ілюстрацій до:

• поеми Михайла Лермонтова «Пісня про купця Калашникова» (туш, перо, 1862—1864, Третьяковська галерея);
• роману Олексія Толстого «Князь Срібний» (туш, перо, 1863—1865, Третьяковська галерея).

У Курській картинній галереї зберігається близько 30 робіт художника, в основному це етюди до картин, дитячі та ліцейські малюнки, барбізонські етюди, а також кілька картин, з часів навчання в Олександрівському ліцеї: «Макет акули», «Французькі солдати, що відстрілюються» (1857), тощо.

Вшанування

• У Державному архіві Курської області зберігається велике зібрання документів сім'ї Шварца;
• На фасаді курської школи № 18 імені Олександра Сергеєва по вулиці Радянській, на місці якої стояв будинок, де народився художник, 4 жовтня 2007 року встановлено мармурову меморіальну дошку з його портретом.

Література

• Шварц, Вячеслав Григорьевич // Энциклопедический словарь. В двух томах / Б. А. Введенский (главный редактор). — Москва : «Советская энциклопедия», 1964. — Т. 2. — С. 662. (рос.);
• Г. Г. Д. Шварц, Вячеслав Григорьевич // Искусство стран и народов мира. Краткая художествення энциклопедия. — Москва : «Советская энциклопедия», 1971. — Т. 3 (Молд. ССР — РСФСР). — С. 748. (рос.);
• Шварц Вячеслав Григорьевич // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Шварц Вяч. Григ. // Советский энциклопедический словарь / А. М. Прохоров. — Москва : Советская энциклопедия, 1986. — С. 1513. (рос.);
• Шварц Вячеслав Григорьевич // Популярная художественная энциклопедия / В. М. Полевой. — Москва : Советская энциклопедия, 1986. — Т. М—Я. — С. 388. (рос.);
• М. В. Адамчик. Шварц, Вячеслав Григорьевич // 1750 Шедевров мировой живописи. 500 великих мастеров / В. Н. Волкова. — Минск : Харвест, 2007. — С. 510. — ISBN 978-985-16-0896-2. (рос.)