iBet uBet web content aggregator. Adding the entire web to your favor.
iBet uBet web content aggregator. Adding the entire web to your favor.



Link to original content: http://uk.wikipedia.org/wiki/Цинвальдит
Цинвальдит — Вікіпедія Перейти до вмісту

Цинвальдит

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Цинвальдит
АбревіатураZnw[1]
Ідентифікація
Сингоніямоноклінна сингонія
Колір рисибілий
Інші характеристики
Названо на честьZinnwald-Georgenfeldd
CMNS: Цинвальдит у Вікісховищі

Цинвальдит (англ. zinnwaldite; нім. Zinnwaldit m) — мінерал, літіїста слюда шаруватої будови. Група слюд.

Етимологія та історія

[ред. | ред. код]

Цинвальдит був вперше описаний у 1845 році австрійським геологом, мінералогом і геофізиком Вільгельмом фон Гайдінгером (1795–1871), який назвав мінерал на честь його місця розташування (першого місцеположення) у районі Цинвальд в Рудних горах між Саксонією та Богемією[2]. Ще в 1810 році німецький хімік Мартін Генріх Клапрот (1743–1817) опублікував перший хімічний аналіз звичайної слюди з Цинвальді[3] і виявив кремнезем, галун, оксид заліза, оксид марганцю та поташ. У 1826 році німецький хімік Крістіан Готтлоб Гмелін (1792–1860) опублікував хімічний аналіз літієвої слюди з Цинвальда, в якому також були виявлені літій і фтор.[4][5].

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Хімічна формула:

  • 1. За Є. К. Лазаренком: KLiFe2+Al[AlSi3>O10(F, OH)2].
  • 2. За К. Фреєм: K2(LiFe2+Al)2(AlSi3)2O20)(F, OH)4.
  • 3. За «Fleischer's Glossary» (2022): KLiFeAl(AlSi3)O10(F, OH)2.

Склад у % (з родовища шт. Массачусетс, США): K2O — 13,15; Li2O — 4,06; FeO — 7,98; Al2O3 — 16,77; SiO2 — 53,46; F+H2O — 2,50. Домішки: Fe2O3; MgO, MnO.

Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Спайність досконала по (001). Утворює тонко- та товстотаблитчасті кристали, лускуваті аґреґати. Густина 2,9-3,0. Тв. 2,5-4,0. Колір блідо-фіолетовий, жовтуватий або сірувато-коричневий, рідше темно-зелений, фіолетовий, чорний. Блиск скляний. На площинах спайності перламутровий полиск. Непрозорий або слабо просвічує. Дуже еластичний. Походження метасоматичне. Асоціація: топаз, каситерит, вольфраміт, лепідоліт, сподумен, берил, турмалін, флюорит.

Поширення

[ред. | ред. код]

Зустрічається в ґрейзенах і пегматитах, у олововмісних пневматолітичних відкладах разом з вольфрамітом, шеєлітом, каситеритом, флюоритом, топазом, берилом, турмаліном, сподуменом та ін. Руда літію, іноді рубідію. Рідше в гранітах та високотемпературних кварцових жилах.

Численні локалітети. Циновець (Zinnwald), Чехія. Альтенберг, Саксонія та Вальдштайн (гірський масив), Баварія, Німеччина. У Тердаль (Tørdal) — район у муніципалітеті Дрангедал у графстві Вестфолд-ог-Телемарк, Норвегія. Корнуолл, Англія. Острів Мадагаскар. У США, штати Вірджинія, Каліфорнія, Південна Дакота, Аляска. На Нарссарссуак і на плато Кангердлуарсук, Гренландія. Від префектура Яманасі та префектура Гіфу, Японія.

Ріновиди

[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • цинвальдит 1М (політипна моноклінна модифікація цинвальдиту з елементарною коміркою в один шар);
  • цинвальдит 2М (політипна модифікація цинвальдиту з двома пакетами в елементарній комірці, які повернуті один відносно одного на 1200);
  • цинвальдит 3Т (політипна тригональна модифікація цинвальдиту з елементарною коміркою в три шари);
  • цинвальдит залізистий (різновид цинвальдиту, який містить понад 10 % FeO),
  • кріофіліт (різновид цинвальдиту, у якого частина Li замінена на Fe2+, а F на групу OH-).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
  2. Wilhelm von Haidinger: Handbuch der bestimmenden Mineralogie (1845), S. 521.
  3. Martin Heinrich Klaproth: Gemeiner Glimmer von Zinnwalde. In: Beiträge zur chemischen Kenntniss der Mineralkörper — Fünfter Band (1810), S. 64 ff.
  4. Christian Gottlob Gmelin: Analysis of Lithion-Mica from Zinnwald in Bohemia. In: Edinburgh Journal of Science (1826), Band 3, S. 222 ff.
  5. Christian Gottlob Gmelin: Chemische Untersuchung eines Lithion-Glimmers von Zinnwalde in Boehmen. In: Annalen der Physik (1826), Band 82, S. 215 ff.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]