Хіросіма, кохання моє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Хіросіма, моє кохання)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хіросіма, кохання моє
фр. Hiroshima mon amour
Жанрдраматичний фільм[1][2] і романтичний фільм[1][2]
РежисерАлен Рене[1][2]
ПродюсерАнатоль Доманd
СценаристМарґеріт Дюрас
У головних
ролях		Еммануель Ріва[3][2], Ейджі Окадаd[3], Бернар Фрессонd[3] і П'єр Барбоd[3]
ОператорСаша В'єрніd і Мічіо Такахашіd
КомпозиторЖорж Дельрю
КінокомпаніяArgos Filmsd
Дистриб'юторPathé і Netflix
Тривалість90 хв.
Мовафранцузька
Країна Франція
 Японія
Рік1959
IMDbID 0052893
CMNS: Хіросіма, кохання моє у Вікісховищі

«Хіросі́ма, коха́ння моє́» (фр. Hiroshima mon amour / Іросіма мон-амур /, яп. 二十四時間の情事 нідзю: йон дзікан но дзьо: дзі / «Двадцятичотиригодинний роман») — перший ігровий фільм Алена Рене за сценарієм французької письменниці Маргеріт Дюрас (1959). Головні ролі виконали французька актриса Еммануель Ріва та японський актор Ейдзі Окада[en]. Фільм здобув приз Міжнародної федерації кінопреси.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Історія, здавалося б, короткого кохання в повоєнній Хіросімі французької кіноактриси (Ріва) та японського архітектора (Окада[en]). На кожного з них тисне тягар минулого, з яким доводиться жити щогодини.

Нерозривний зв'язок минулого і сьогодення, вільні переходи від уявного до реального, голосова поліфонія, музична структура сюжету, поетичні асоціативні ходи, — фільм став гучним словом у галузі новаторської кіномови[ru] (монтаж Анрі Кольпі) і дав привід відносити Алена Рене до так званої «нової хвилі».

В ролях

[ред. | ред. код]
Актор Роль
Еммануель Ріва вона вона
Ейдзі Окада він він
Бернар Фрісон німецький солдат німецький солдат
Стелла Даллас мати мати
П'єр Барбо батько батько

Створення

[ред. | ред. код]

Передбачалося, що сценарій до фільму напише Франсуаза Саган — Дюрас взялася за роботу вже після відмови модної письменниці.

Ален Рене запевняв, що його фільм побудовано на чіткому алгоритмі: «Я виклав Маргеріт алгебричну концепцію твору. Якщо показати „Хіросіму“ за допомогою діаграми, виявиться близька до музичної партитури квартетна форма[ru]: теми, варіації на початкову тему, повтори, повернення назад, які можуть здатися нестерпними для тих, хто не приймає правил гри в цьому фільмі. На діаграмі було б видно, що фільм побудовано як трикутник, у формі лійки»[4].

Рене заперечував проти песимістичного трактування свого фільму: «„Хіросіма“ не викликає відчуття неможливості життя… Те, що „Хіросіма“ показує людей, які страждають, не означає, ніби це — песимістичний фільм. Життя не завжди радісне, але принаймні прожиті моїми героями 48 годин вартують десяти років видимого щастя, яке насправді — лише летаргія. Найстрашніше — небуття, порожнє життя гірше, ніж страждання»[5].

На момент знімань японський актор Ейдзі Окада не знав французької мови і тому мусив завчати свої репліки на слух.

Аналіз

[ред. | ред. код]

Віктор Божович[ru] рішуче відхиляв докори, що режисер зіставив незрівнянне: трагедію прозваної «німецькою підстилкою» дівчини з маленького Невера і загибель сотень тисяч; критик та історик мистецтва бачив у цьому якраз головну гуманістичну заслугу А. Рене, — «Совість неподільна. І людство тільки тоді виявиться на рівні вимог гуманізму, коли загибель одного безвинного сприйматиметься як трагедія, що дорівнює Хіросімі. Тоді й лише тоді стануть неможливими нові Хіросіми»[5].

Нагороди

[ред. | ред. код]

У популярній культурі

[ред. | ред. код]

«Hiroshima mon amour» — виконавський шедевр ранньої Ганни Герман (1966)[6]. Спочатку композиція Збігнева Цехана[pl] на вірші Мацея Зенона Бордовича[pl] («Miłość do drzewa sprzyja tylko ptakom…») була створено для «польської Іми Сумак» — Віолетти Віллас.

2010 року парфумерний дім «Nez a Nez» випустив аромат Hiroshima mon Amour, названий так на честь фільму[7].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в http://www.imdb.com/title/tt0052893/
  2. ↑ а б в г http://www.filmaffinity.com/es/film182077.html
  3. ↑ а б в г http://www.imdb.com/title/tt0052893/fullcredits
  4. ↑ Рене А. Ален Рене об Алене Рене // Искусство кино. 1992. № 12. С.151.
  5. ↑ а б Божович В. Ален Рене // Божович В. Современные западные кинорежиссёры. М.: Наука, 1972.
  6. ↑ Див., напр.:«Hiroshima mon amour» Anna German.wmv Архівна копія на сайті Wayback Machine. // youtube
  7. ↑ Hiroshima mon Amour Nez a Nez аромат — аромат для женщин 2010[недоступне посилання з Декабрь 2019]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хіросіма,_кохання_моє&oldid=42366387