Хуан Леон Мера
Хуан Леон Мера Мартінес | ||||
---|---|---|---|---|
Juan León Mera Martínez | ||||
Народився | 28 червня 1832 Амбато, Еквадор[1] | |||
Помер | 13 грудня 1894 (62 роки) Амбато, Еквадор[1] | |||
Громадянство | Еквадор | |||
Діяльність | письменник, журналіст, критик, політичний діяч, живописець | |||
Мова творів | іспанська | |||
Напрямок | письменник-сатирик | |||
Magnum opus | хром | |||
Членство | Реюньйон | |||
Діти | José Trajano Merad | |||
| ||||
Хуан Леон Мера у Вікісховищі | ||||
Хуа́н Лео́н Ме́ра Мартінес (ісп. Juan León Mera Martínez; 28 червня 1832, Амбато — 13 грудня 1894, Амбато) — еквадорський письменник, журналіст, критик, політичний діяч та сатирик.
Мера відомий як батько еквадорської літератури, головним чином за роман Cumandá, а також як автор національного гімну Еквадору[2].
Хуан Леон Мера Мартінес народився 28 червня 1832 року в місті Амбато, Еквадор, у сім'ї підприємця Антоніо Гомеса Мера. У дитинстві батько покинув сім'ю та виховання Мера взяла на себе молода мама Джозефа Мартінес. Допомогу сім'ї надавала бабуся, яка забезпечувала необхідними продуктами харчування.[3]
У 20 років вирушив до міста Кіто, щоб брати уроки у художника Антоніо Саласа. Малював в основному олією[3].
У віці 33-х років разом із композитором Антоніо Нойманом створив національний гімн Еквадору[4].
Помер 13 грудня 1894 року. Сьогодні в Амбато існує будинок-музей письменника[5].
В 1854 опублікував свої перші вірші в журналі «Демократія»[3].
Твір Cumandá, написаний 1879 року, приніс найбільшу славу Хуану Леону. Цей роман про підпільне кохання між молодою жінкою з амазонських племен та сином іспанського домініканського ченця. Їхні стосунки приречені не лише тому, що проти батько дівчинки, а й тому, що зрештою з'ясувалося, що пара є братом і сестрою. Автор виступає за мирну асиміляцію корінних народів, за допомогою релігії та любові. Роман широко викладається в еквадорських початкових та середніх школах і вважається одним із найважливіших досягнень дев'ятнадцятого століття у латиноамериканській літературі[6].
Хуан Леон був не лише письменником і художником, а й політичним консерватором та послідовником Габріеля Гарсії Морено[2]. Він був губернатором провінції Котопахі, секретарем Державної ради, сенатором та президентом Сенату та Національного Конгресу[5].
Рік публікації | Назва |
---|---|
1857 | Fantasías |
1857 | Afectos íntimos |
1858 | Melodías indígenas |
1858 | Poesías |
1861 | La virgen del sol |
1865 | Himno Nacional del Ecuador |
1868 | Ojeada histórico-crítica sobre la poesía ecuatoriana |
1872 | Los novios de una aldea ecuatoriana |
1875 | Mazorra |
1879 | Cumandá o un drama entre salvajes |
1883 | Los últimos momentos de Bolívar |
1884 | La dictadura y la restauración de la República del Ecuador |
1887 | Lira ecuatoriana |
1889 | Entre dos tías y un tío |
1890 | Porqué soy cristiano |
1892 | Antología ecuatoriana: cantares del pueblo |
1903 | Tijeretazos y plumadas |
1904 | García Moreno |
1909 | Novelitas ecuatorianas |
- ↑ а б Мера Хуан Леон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б Juan León Mera. Biografía. Архів оригіналу за 17 серпня 2018. Процитовано 4 April 2008.
- ↑ а б в Pérez, Rodolfo. Juan León Mera Martínez. Diccionario biográfico Ecuador (ісп.). Архів оригіналу за 17 червня 2012. Процитовано 1 травня 2008. [Архівовано 23 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- ↑ Presidency of Ecuador [Архівовано 2009-06-19 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Pinto, Wilson (16 липня 2007). Trabajos en quinta de Mera. El Universo (ісп.). Архів оригіналу за 12 липня 2009. Процитовано 5 травня 2009.
- ↑ Cumanda: The Story of the Ecuadorian Jungle. www.bookmarketingprofits.com. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 27 грудня 2021.