Херонімо де Агіляр

Херонімо де Агіляр
Народився	1489 Есіха, Севілья, Андалусія, Іспанія
Помер	1531 Pánucod, Веракрус, Мексика
Підданство	королівство Іспанія
Національність	іспанець
Діяльність	мандрівник-дослідник, перекладач
Знання мов	іспанська
Конфесія	католицтво
У шлюбі з	Ельвіра Тосненецін
Діти	2 доньки
Медіафайли у Вікісховищі

Херонімо де Агіляр (ісп. Gerónimo de Aguilar; 1489 — 1531) — іспанський священник-францисканець, конкістадор, перекладач, учасник підкорення Ацтецької імперії.

Життєпис

Походив зі шляхетної родини. Про батьків немає відомостей. Народився в Есіха (Андалусія, Іспанія) у 1489 році. Отримавши церковну освіту, він прибув до колонії Санта-Марія де ла Антігва у Панамі у 1510 році. У 1511 році після повернення з Панами в Санто-Домінго (Гаїті) пережив корабельну аварію біля берегів Ямайки. З кількома іспанцями йому вдалося перебратися на рятувальну шлюпку. Втім їхня шлюпка підпливла до берега Юкатана в тій її частині, де мешкали канібали. Частина іспанців померла в дорозі від голоду і спеки, інші були принесені в жертву вороже налаштованими місцевими жителями.

Агіляру разом з Гонсало Герреро вдалося втекти вглиб півострова, де вони зустріли більш дружелюбне плем'я. Обидва, Агіляр і Герреро вивчили мову, вели їхній спосіб життя. Герреро одружився з місцевою жінкою, яка народила від нього дітей, а Агіляр залишався прихильним своїм поглядам духовної особи і відмовлявся від любовних зв'язків з будь-якою з наданих у його розпорядження вождем привабливих дівчат. Вождь урешті призначив його доглядачем свого гарему.

Після прибуття до берегів Юкатана флоту на чолі із Ернаном Кортесом Агіляр приєднався до нього. Кортес вирішив питання з мая стосовно Агіляра, запропонувавши їм викуп за нього у вигляді кількох скляних намист. Надалі Агіляр брав участь у протистоянні мая з іспанцями в області сучасного Табаско. Проте його роль полягала лише в перекладі з іспанської мови на маянську. Після підкорення останніх Агіляр познайомився з дівчиною-рабинею з ацтекської області — Малінче. Кортес спілкувався з Агіляром іспанською, Агіляр з Малінче мовою мая, а та, у свою чергу, з ацтеками на науатль. Водночас сам Агіляр став вчителем Малінче.

У 1519 році разом з іспанцями Агіляр вступив до Теночтітлана, де провів близько півроку. Влітку 1520 року в Ніч скорботи він зміг врятуватися. Є відомості про те, що Агіляр перебував з Кортесом у Чалько. Пізніше ймовірно був свідком облоги та знищення Теночтітлана. Про подальше життя замало інформації.

Відповідно до свідчення Diccionario Porrua, яке у більшості дослідників заслуговує довіру, Агіляр змінив своїм поглядам і вступив у зв'язок з індіанською жінкою на ім'я Ельвіра Тосненецін. У них нібито було дві дочки.

У 1526 році Агіляр отримав у володіння земельну ділянку в долині Мехіко. Після його смерті, яка наступила в 1531 році, земля була повернута іспанській короні. Через його статус духовної особи у нього не було законних спадкоємців, але одна з його доньок — Луїза — вступила в шлюб з конкістадорои Крістобалем де Оріа.

Джерела

• Hugh Thomas (1993). Conquest. New York, NY: Simon & Schuster Paperbacks. (англ.)
• Jeronimo de Aguilar: the marooned priest who speeded the conquest (англ.)