Ульфельдт Якоб
Ульфельдт Якоб | |
---|---|
дан. Jacob Ulfeldt | |
Народився | 1535 або 1535[1] Данія |
Помер | 8 жовтня 1593 або 1593[1] |
Країна | Королівство Данія |
Діяльність | дипломат, політик |
Знання мов | данська |
Батько | Knud Ebbesen til Kogsbolled[2] |
Мати | Anne Eriksdatter Hardenbergd[2] |
Брати, сестри | Corfitz Ulfeldt til Kogsbølled |
Діти | Jacob Ulfeldtd і Mogens Ulfeldtd |
Ульфельдт Якоб (1535 — 8 жовтня 1593) — данський дипломат, член риксроду (королівської ради) в 1565—1579 рр.
У 1578 році здійснив дипломатичну поїздку в Московське царство з метою викупити захоплені в Данії в ході Лівонської війни вікські міста й укласти вічний мир між Данією та Московією. Дипломатична місія Я. Ульфельдта закінчилася крахом, що дуже роздратувало короля Фрідріха ІІ. Ульфельдт був усунутий з державних посад.
Я. Ульфельдт залишив досить цінні мемуари про поїздку до Московії 1578 р.(Hodoeporicon Ruthenicum) (під назвою Hodoeporicon Ruthenicum (Подорож до Росії)), котрі містять важливу інформацію про московитське суспільство XVI ст. Рукопис своєї праці Ульфельдт підготував 1588 р. в Данії, а знайдений він був в Ліоні (Франція) у 1601 р. і опублікований у Франкфурті 1608 р.[3] (2-ге вид. — 1627).
- Аделунг Фридрих (Федор Павлович). Критико-литературное обозрение путешественников по России до 1700 года и их сочинений. Часть 1-я// Чтения в Императорском Обществе Истории и Древностей Российских при Московском Университете. Год третий. № 9. — М.: В Университетской типографии, 1848. — С. 176—182.
- Щербачев Ю. Н. Два посольства при Иване IV Васильевиче // Русский вестник. 1887. Т. 190. Июль. № 7. С. 88 — 175.
- Путешествие в Россию датского посланника Якова Ульфельдта в XVI веке / Предисловие E. В. Барсова. — M., 1889.
- Ульфельдт Я. Путешествие в Россию / Пер. Л. Н. Годовиковой; отв. ред. Дж. Линд, А. Л. Хорошкевич. — М., 2002.
- Legatio Moscovitica siue Hodoeporicon Rvthenicvm: In qvo de Rvssorvm, Moschorvm et Tatarorvm, regionibvs, moribus, religione, gubernatione, & aula imperatoria quo potuit compendio & eleganter exsequitur. — Apud Matthaevm Merianvm, 1627. — 66 p.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |