Стратегічна розвідка
 | Ця стаття потребує істотної переробки. |
 | Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. (лютий 2019) |
Стратегічна розвідка (англ. Strategic intelligence, STRATINT) — розвідувальна діяльність з метою отримання інформації про стратегічний потенціал та стратегічні наміри розвідуваної держави, організації або іншої соціальної спільноти, що впливає на вироблення стратегії.
Є вищою формою розвідувальної діяльності, від ефективності якої залежить життєздатність держави або організації, які її здійснюють. Здійснює постановку розвідувальної мети і завдань стратегічного рівня, шукає, видобуває та обробляє отриману інформацію, опускаючи несуттєві та виявляючи найважливіші або стратегічні її компоненти та надає отриманий результат вищому політичному та військовому керівництву держави або організації.
Поняття «стратегічна розвідка» сформувалося остаточно в першій половині XIX ст., коли німецький військовий мислитель та теоретик Карл фон Клаузевіц у своїй праці «Про війну» чітко визначив такі поняття, як «стратегія» та «війна». Стало ясно, що для успішного планування війни, як нападу так і оборони, необхідна розвідка, здатна добувати відомості стратегічного значення для вищого політичного та військового керівництва держави. Сама ж стратегічна розвідка, як вид економічної, політичної, дипломатичної та військової розвідувальної діяльності, безсумнівно, існувала завжди в тому чи іншому вигляді одночасно з існуванням перших держав, обслуговуючи їх природні стратегічні потреби.
- Дипломатична розвідка
- Національна зовнішня розвідка
- Військова оперативна та стратегічна розвідка
- Бізнес-стратегічна розвідка
- Недержавна стратегічна розвідка
- Система попередження про ракетний напад, Збройні сили Російської Федерації.
- Система контролю космічного простору, Збройні сили Російської Федерації.
- Стратегічна морська система повітряної розвідки та спостереження Військово-морських сил Сполучених Штатів Америки
- Американський союз політичних наук [Архівовано 24 березня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
Джерелом відомостей стратегічної розвідки може служити відкрита та закрита інформація.
Види інформації, що використовуються в стратегічній розвідці:
- Наукова інформація — відомості про досягнення науки, охорону здоров'я, наукові кадри та їх підготовку, можливості науки сприяти розвитку промисловості та дослідницькій роботі.
- Географічна інформація, яка включає дані про рельєф, погоду, клімат, гідрографію та океанографію.
- Інформація про комунікації; стратегічна логістика: відомості про шляхи сполучення, транспортні потоки, стан доріг, мостів, тунелів, гірських проходів, проток та іншого, пунктів відправлення та прибуття, фокусні точки — місця згущення та перетину транспортних шляхів, координувальні та розподільчі центри.
- Економічна інформація, у тому числі відомості про промисловість, фінанси, зайняту і не зайняту робочу сили та інше.
- Військова інформація.
- Соціологічна інформація, включаючи відомості про населення, релігії, освіту, національні традиції та моральний дух народу.
- Політична інформація, включаючи відомості про систему державного управління, політичні партії, зовнішню політику та інше.
- Інформація про політичних діячів та впливових лідерів в країні, опозиційних лідерів та інше.
Історично склалися дві форми діяльності стратегічної розвідки:
- офіційно дозволена або легальна розвідка
- заборонена офіційно таємна або нелегальна розвідка.
Легальна стратегічна розвідка здійснюється офіційно, на основі національного, міжнародного законодавства або двосторонніх Угод між державами або організаціями. До цієї діяльності легальної стратегічної розвідки належать:
- дипломатична розвідка
- військово-дипломатична розвідка
- наукова дослідницька діяльність
- журналістика
- культурні представництва в зарубіжних країнах
- мессіонерська діяльність релігійних організацій
- подорожі і експедиції до зарубіжних країн
- гуманітарні місії.
Нелегальна або таємна стратегічна розвідка є протиправною діяльністю, яка здійснюється з порушенням національного/міжнародного законодавства. Нелегальна стратегічна розвідка законодавчо присікається контррозвідувальними органами. Нелегальна розвідка є кримінальним злочином, а особи, що здійснюють її, підлягають виявленню, арешту, дізнанню та судового розгляду їх незаконної діяльності в рамках національного/Міжнародного законодавства. За наявності юридично обґрунтованої доказової бази розшуком осіб, які займаються протиправною розвідувальною діяльністю займається Інтерпол.
Історичний термін, що позначає перехоплення, перлюстрацію, вилучення або копіювання поштової кореспонденції і, якщо кореспонденція містить зашифроване повідомлення — її дешифрування. Відомості стратегічного рівня, оперативно доставляються вищому політичному та військовому керівництву держави. Імовірно, Чорний кабінет, як негласна (таємна) державна служба з'явився у Франції в XVII столітті. Пізніше аналогічні служби стали функціонувати і в інших країнах.
Перехоплення та перлюстрація поштової кореспонденції призвели до того, що повідомлення стали шифруватися, а в штаті Чорних кабінетів з'явилася професійна державна дешифрувальна служба. Це, в свою чергу, викликало потребу створення також державних структур, які на професійній основі із залученням фахівців з різних галузей науки займаються створенням методів та засобів шифрування та передачі інформації різного об'єму та змісту.
Деякі відомості стратегічного рівня є державною таємницею та законодавчо підлягають охороні та захисту від посягань з боку іноземних держав, сторонніх зацікавлених організацій та приватних осіб.
Припинення незаконної розвідувальної діяльності здійснюють контррозвідувальні органи.
Крім того, контррозвідка займається вербуванням іноземних громадян на території своєї держави, і може отримувати, таким чином, відомості розвідувального характеру, тобто виконує функції розвідки.
Підготовку кадрів для Служби зовнішньої розвідки здійснює
Спеціальна підготовка офіцерів Головного розвідувального управління Генерального Штабу Збройних сил здійснюється:
- Військово-дипломатична академія Міністерства оборони, Москва | ВДА МО РФ
- Інститут — Філія ВДА МО РФ, Череповець | ЧІДПУ
- 6-й Центральний науково-дослідний інститут, Москва|ЦНДІ — 6
- 18-й Центральний науково-дослідний інститут, Москва|ЦНДІ — 18
- Міністерство закордонних справ та у справах Співдружності | Форін-офіс | МЗС та ДС| | FCO | Foreign Office | Foreign&Commonwealth Office
- незалежне розвідувальне державне відомство
- зовнішньополітичне відомство, один з «Чотирьох Головних» Департаментів Уряду
- глава відомства — Державний Секретар з закордонних справах та справах Співдружності | The Secretary of State for Foreign and Commonwealth Affairs
- штаб-квартира: Вулиця Короля Карла, Вайтхолл, Лондон | King Charles Street, FCO Main Building, Whitehall, London
- жаргон I Лондон
- жаргон II Вайтхолл
- жаргон III Форін-офіс
- жаргон IV Туманний Альбіон | …на берегах Туманного Альбіону
Провідними національними відомствами, які здійснюють стратегічну розвідку є:
- Міністерство закордонних справ | | Ministério dos Negócios Estrangeiros
- підпорядковується Міністру закордонних справ
- Міністерство національної оборони | | Ministério da Defesa Nacional
- підпорядковується Міністру оборони
- Система інформації Республіки Португалія| | Sistema de Informações da República Portuguesa
- підпорядковується Прем'єр-міністру;
- керівник: Генеральний секретар відомства Система інформації Республіки Португалія
- Система інформації Республіки Португалія | СІРП || SIRP | Sistema de Informações da República Portuguesa — спеціалізоване урядове відомство, яке координує діяльність двох незалежних розвідувальних Служб стратегічної розвідки та контррозвідки в загальноцивільній та військовій галузях; це:
- Служба інформації та безпеки | СІБ ||SIS | Serviço de Informações de Segurança
- здійснює зовнішню оперативну та стратегічну розвідку; забезпечує внутрішню державну безпеку, виконуючи функції контррозвідки
- Служба стратегічної інформації в інтересах оборони|ССІО||SIED|Serviço de Informações Estratégicas de Defesa
- здійснює військову оперативну та стратегічну розвідку
Стратегічну розвідку в національних інтересах в Російській Федерації здійснюють державні спеціалізовані відомства:
- Міністерство закордонних справ|МЗС
- незалежна розвідувальна державна служба, підпорядкована Міністру закордонних справ.
- Служба зовнішньої розвідки | СЗР
- незалежна розвідувальна державна служба, підпорядкована Президенту.
- Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил | ГРУ ГШ ЗС| або ГРУ|
- розвідувальна служба Генерального штабу Збройних сил, підпорядкована Міністру оборони та начальнику Генерального штабу.
Стратегічну розвідку в національних інтересах в США здійснюють державні спеціалізовані відомства:
Стратегічну розвідку в національних інтересах у Франції здійснюють спеціалізовані державні установи:
- Управління військової розвідки Генерального штабу Збройних сил | УВР ГШ ЗС || DRM |Direction du renseignement militaire
- з 16 червня 1992 — військова державна розвідувальна організація, яка здійснює стратегічну та тактичну розвідку; несе відповідальність за координацію розвідувальної діяльності всіх видів Збройних сил; член Французького розвідувального співтовариства; підпорядкована Начальнику Генерального штабу Збройних сил.
- штаб-квартира в Парижі
- Служба безпеки | МІ5 || MI5 | Security Service
- державне відомство контррозвідки
- Загальна служба безпеки Ізраїлю | ОСБ |Шабак || שב"כ|שרות הביטחון הכללי|шерут ha-Бітахон ha-Клали | Шин-бет
- підпорядкована безпосередньо Прем'єр-міністру
- Директорат безпеки оборони | ДБО || DPSD | Direction de la protection et de la sécurité de la défense
- державна служба військової контррозвідки, член Французького розвідувального співтовариства
- призначення: здійснює діяльність у місцях присутності Збройних сил Франції, а також виконує функції економічної контррозвідки – у сфері промислової безпеки
- підпорядкована Уряду
- керівник – Директор
- Штаб-квартира: Форт де Ванв, 141 бульвар Сталінград, Західне передмістя Парижа Малакофф, Департамент О-де-Сен
- створена: 20 листопада 1981
- попередник: 31 січня 1948, Єдина служба безпеки Збройних сил | SSFA
- арго Форт
- арго Бульвар
- Г'ю Стречі висловив думку, що саме поняття «стратегія» вперше науково обґрунтовано ввів у військовий лексикон видатний німецький військовий мислитель та теоретик XIX ст. Карл Клаузевіц.
- В 1912 — 1913 роках в Ризі вперше у світі був побудований важкий чотиримоторний літак «Російський витязь» за проектом українського авіаконструктора в Росії Ігоря Сікорського «як великий аероплан для стратегічної розвідки»[1].
- ↑ * Соболев Д. А. Рождение самолета. Первые проекты и конструкции. — Москва: Машиностроение, 1988. — 208 с. — С. 197. — ISBN 5-217-00298-0.
- Алексеев М. Н. Военная разведка Российской империи — от Александра I до Александра II. — Москва : Вече, 2010. — 480 с. — ISBN 978-5-9533-4485-2.
- Болтунов М. Стратегическая разведка ГРУ. — Москва : Алгоритм, 2014. — 304 с.
- Геополитика и геостратегия. — Москва: 2002.
- Головин Н. Н., генерал-лейтенант. Служба Генерального штаба: Разведывательная служба. — Київ, 1918. — (Служба Генерального штабу) — (тираж можливо загублений) прим.
- Густерин П.В. Советская разведка на Ближнем и Среднем Востоке в 1920—30-х годах. — Саарбрюкен : LAP LAMBERT Academic Publishing, 2014. — 200 с. — ISBN 978-3-659-51691-7.
- Дегтев Д., Зубов Д. Всевидящее око фюрера. Дальняя разведка люфтваффе на Восточном фронте. 1941-1943. — Москва : Центрполиграф, 1962. — 272 с. — 2 500 прим. — ISBN 978-5-227-03904-0.
- Деревянко И.В. Русская разведка и контрразведка в войне 1904—1905 годов. Сборник документов. — Москва : Прогресс, 1993.
- Дмитренко Володимир Вікторович Разведка и другие тайные службы Древнего Рима и его противников. — Мінск : Адукацыя i выхаванне, 2011. — 624 с. — ISBN 978-985-471-440-0.
- Дундуков М.Ю. Разведка в государственном механизме Соединенных Штатов Америки. — Москва : Кучково поле, 2008. — 448 с.
- Кокарев К. А. Советские спецслужбы и Восток [Архівовано 24 вересня 2014 у Wayback Machine.] // «Азия и Африка сегодня» (Москва). — 2014. № 5. С. 77.
- Коллинз Д. М. Военная география. — Москва : Научная книга, 2005. — 566 с.
- Кондрашов В.В. Военные разведки во Второй мировой войне. — Москва : Кучково поле, 2014. — 400 с.
- Млечин Л.М. Министерство иностранных дел. Министры иностранных дел. Тайная дипломатия Кремля. — Москва : Центрполиграф, 2003. — 670 с.
- Вальтер Николаи. Тайные силы. — Москва, 1925.
- Почепцов Г. Г. Стратегия. — Київ : Ваклер, 2005.
- Хилсмэн Р. Стратегическая разведка и политические решения. — Москва : Иностранная литература, 1957. — 192 с.
- Филби К. Моя тайная война. — Москва : Военное издательство Министерства обороны СССР, 1980.
- Washington Platt, Strategic Intelligence Production: Basic Principles [Архівовано 24 лютого 2019 у Wayback Machine.](англ.) // F. A. Praeger, 1957. — 302 p.
