Починок Віктор Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Починок Віктор Якович
Народився1 травня 1915(1915-05-01)
Київ, Російська імперія
Помер7 грудня 1999(1999-12-07) (84 роки)
Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область, Україна
Діяльністьхімік
Alma materхімічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1939)
ЗакладКНУ імені Тараса Шевченка
Науковий ступіньдоктор хімічних наук (1961)
Аспіранти, докторантиСиромятніков Володимир Георгійович
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки
Державна премія Української РСР у галузі науки і техніки

Ві́ктор Я́кович Почино́к (1.05.1915, Київ — 7.12.1999, м. Боярка Київська область), хімік, доктор хімічних наук, професор.

У 1939 році закінчив хімічний факультет Київського національного університету імені Т. Г. Шевченко, у 1947 році — аспірантуру кафедри органічної хімії хім. факультету.

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1939 році закінчив хімічний факультет Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, у 1947 році — аспірантуру кафедри органічної хімії хім. факультету.

Учасник бойових дій у Великій Вітчизняній Війні з червня 1941 року до грудня 1945 — командир взводу хімічного батальйону, старший хімік, командир частини (Південно-Західний, Брянський, 2-ий Український фронти). У Київському національному університеті працював як до, так і після війни. А саме: у 1940—1941 роках був асистентом кафедри органічної хімії, у 1946 році повернувся до викладацької роботи. У 1963 році заснував кафедру хімії мономерів і полімерів, яку очолював до 1987 року. У 1978—1982 роках був деканом хімічного факультету.

Викладав курси «Хімія мономерів і полімерів», «Методи одержання мономерів».

Наукова кар'єра

[ред. | ред. код]

У 1947 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Синтез и определение строения триазен-спиртов», а у 1961 — докторську дисертацію на тему «Тріазени, їх синтез і реакція їх розщеплення». Вже через рік йому було присвоєно вчене звання професора (1962).

Сфера наукових інтересів: хімія гетероциклічних сполук, хімія ВМС і полімерів, створення базових матеріалів для запису інформації в безсрібних процесах.

При дослідженні конденсованих тетразолів відкрив явище азидо-тетразольної таутомерії. Вперше запропонував жирноароматичні триазени як реагенти для алкілування.

Підготував 23 кандидати, 2 доктори наук.

Читав лекції в університетах Республіки Куба (Санта-Клара, Гавана, Сант-Яго, 1966), Німеччини (Лейпциг, 1965; Дрезден, 1974).

Член Вченої ради Київського національного університету імені Т. Г. Шевченко. ради хімічного факультету, наукової ради з проблем високоолекулярних сполук, кваліфікаційної наукової ради ІОХ АН УРСР і Київського національного університету, ради Всесоюзного семінару із способів запису на безсрібних носіях, комісії з хімії фотографічних процесів АН УРСР. Член редколегії збірника «Способы записи информации на бессеребряных носителях (необычные фотографические процессы)», «Український хімічний журнал». Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1970). Нагороджений орденами Червоної Зірки (1944), Вітчизняної війни (1945), 12 медалями.

Наукові зацікавлення

[ред. | ред. код]

Основний науковий напрямок — хімія гетероциклічних сполук, хімія високомолекулярних сполук, створення базових матеріалів для запису інформації в безсрібних процесах.

Віктор Починок є засновником[1] кафедри хімії мономерів і полімерів, яку очолював з моменту заснування в січні 1963 і до 1987 року. Протягом тривалого часу Віктор Якович був деканом хімічного факультету.

Праці

[ред. | ред. код]

Автор понад 210 наукових праць, у тому числі 2 монографій, 25 авторських свідоцтв.

Основні праці:

  • Действие магний-бромфенила. К., 1949;
  • Новый чувствительный реактив. К., 1949;
  • Триазеноспирты из пара-азидоацетофена. К., 1951;
  • Триазены. Монография. К., 1968.

Відзнаки і нагороди

[ред. | ред. код]

За участь у німецько-радянській війні Віктор Якович нагороджений орденами Червоної зірки, Вітчизняної війни ІІ ступеню та 9-ма медалями.

Віктор Якович був членом кількох Вчених Рад, а в 1970 році нагороджений Державною премією УРСР в галузі науки і техніки.

Примітки

[ред. | ред. код]