Пневмоконіоз
| Пневмоконіоз | |
|---|---|
 Легеня здорової людини і людини, яка хворіла на пневмоконіоз | |
| Спеціальність | пульмонологія |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | CA60 |
| DiseasesDB | 31746 |
| MeSH | D011009 |
 Pneumoconiosis у Вікісховищі | |
Пневмоконіоз (англ. pneumoconiosis, blacklung disease, dust disease, нім. Pneumokoniose f, Staublunge f) — хронічне захворювання легенів, яке розвивається внаслідок тривалого вдихання та відкладання в легенях пилу і характеризується розвитком дифузного фіброзу.
Пневмоконіоз — невиліковне і незворотнє захворювання[1][2], і єдиний спосіб захисту від нього — запобігання вдихання пилу.
На сьогодні існує точніше визначення, відповідно до якого пневмоконіоз — це хронічний дифузний пневмоніт, що є наслідком вдихання виробничого пилу та характеризується розвитком фіброзу легенів.
Відмінною здатністю більшості пневмоконіозів є тривала відсутність суб'єктивних і об'єктивних клінічних проявів захворювання при поступово розвивається фіброзі. Розвиток пневмоконіозу можливий й через 10-20 років після припинення роботи в умовах нетривалого (до 5 років) впливу високих концентрацій. Слід зазначити, що специфічних методів лікування пневмоконіозів немає[3]
У зв'язку з відсутністю ефективних патогенетичних методів лікування пневмоконіозів основну увагу слід приділяти лікувально-профілактичним заходам, які можуть сприяти зменшенню осадження пилу в легенях, його виведенню[4]
Основні види пневмоконіозу: силікоз, силікатоз, антракоз легень тощо. Ззустрічається у працівників вугільної, гірничорудної, металургійної, машинобудівної та інших галузей промисловості.
- Силікоз — пневмоконіоз, зумовлений впливом пилу, який містить вільний силіцію (IV) оксид.
- Силікатози — пневмоконіози (каоліноз, азбестоз, талькоз, олівіноз, цементний, слюдяний пневмоконіози тощо), які розвиваються внаслідок дії пилу мінералів, що містять силіцію (IV) оксид у зв'язаному стані з різними елементами: алюмінієм, магнієм, залізом, кальцієм тощо.
- Карбоконіози — пневмоконіози, які є наслідком дії вуглецевого пилу: кам'яного вугілля, коксу, графіту, сажі (антракоз, графітоз, сажовий пневмоконіоз тощо).
- Металоконіози — пневмоконіози, зумовлені дією пилу металів: заліза, алюмінію, олова, марганцю тощо (сидероз, алюміноз, станоз, манганоконіоз тощо).
- Пневмоконіози від дії змішаного пилу.
- Пневмоконіози, зумовлені дією пилу, який має в своєму складі значну кількість вільного силіцію (IV) оксиду (від 10 % і більше), наприклад антракосилікоз, сидеросилікоз, силікосилікатоз.
- Пневмоконіози, зумовлені впливом змішаного пилу, який не має в своєму складі вільного силіцію (IV) оксиду або з малим його вмістом (до 5—10 %), наприклад пневмоконіоз електро-зварювальників, шліфувальників.
- Пневмоконіози від дії органічного пилу:
- бісиноз (від пилу бавовни та льону), багасоз (від пилу цукрової тростини) тощо.
Частим є на тлі пневмоконіозів розвиток туберкульозу легень.
Найбільш шкідливими є частинки крупністю 1 — 5 мкм, які при потраплянні у легені сприяють ущільненню легеневої тканини і виникненню пневмоконіозу. Найбільш шкідливий у цьому відношенні кварцовий пил з вмістом SiO2 понад 10 %. Людина, яка працює протягом 10 і більше років у середовищі вугільного пилу може захворіти одним з різновидів пневмоконіозу — антракозом.
Для визначення вмісту пилу в повітрі використовують методи коніметрії — вимірювання кількості дрібнодисперсних часточок у газах.[5]
- ↑ См. Anita L. Wolfe и Jay F. Colinet. Пневмокониоз [Архівовано 5 квітня 2014 у Wayback Machine.] в: Лучшие способы снижения запылённости в угольных шахтах. Best Practices for Dust Control in Coal Mining. DHHS (NIOSH) Publication No. 2010—110 [Архівовано 5 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Andrew B. Cecala, Andrew D. O'Brien, Joseph Schall, Jay F. Colinet et al Dust Control Handbook for Industrial Minerals Mining and Processing [Архівовано 18 березня 2015 у Wayback Machine.] National Institute for Occupational Safety and Health. Pittsburgh, PA; Spokane, WA. DHHS (NIOSH) Publication No. 2012—110 — 2012. 312p.
- ↑ Измеров Н. Ф.., Кирилов В. Ф. ред. Гігієна праці. — Гэотар-медиа. — Москва, 2010. — С. 180. — 592 с. — 2000 экз. — ISBN 978-5-9704-1593-1.
- ↑ А. И. Аркина, Н. А. Суховей, М. Г. Омельяненко Пневмоконіози. (електронний навчально-контролює навчальний посібник) Гос. образовательное учреждение высш. проф. образования «Ивановская гос. мед. акад. Федерального агентства по здравоохранению и социальному развитию», Каф. факультетской терапии и проф. болезней Іваново: ИвГМА Росздрава, 2009
- ↑ Кашуба М. О. (2006) Седиментаційна здатність та проникність зварювальних аерозолів в окремі ділянки органів дихання [Архівовано 29 грудня 2017 у Wayback Machine.]. Український журнал з проблем медицини праці (2). с. 17-22.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Костюк Інна Федорівна, Капустник Валерій Андрійович. Професійні хвороби. Допущено Міністеством охорони здоров'я України як підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів III—IV рівнів акредитації. — 2-е, перероблене і доповнене. — Київ : «Здоров'я», 2003. — С. 45—52. — 2 000 прим. — ISBN 5-311-02754-1.
- Донецкий научно-исследовательский институт гигиены труда и профессиональных заболеваний, Пневмокониоз. Нистагм. Состояние внутренних органов, нервной, суставно-мышечной систем, кожи и женской половой сферы. Труды и материалы Вып. 3. Под. ред. Чехлатого Ф. Х. 1936 г.
- Пневмоконіоз: епідеміологія, рання діагностика, профілактика [Текст]: [монографія] / Ю. І. Кундієв, А. В. Басанець ; Нац. акад. мед. наук України, Держ. установа «Ін-т медицини праці Нац. акад. мед. наук України». — К. : Авіцена, 2012. — 191 с. : рис., табл. — Бібліогр. в кінці розд. — 300 прим. — ISBN 978-966-2144-48-2
| Тематичні сайти | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
