Палити/Не палити
Палити/Не палити | |
---|---|
Smoking/No Smoking | |
Жанр | комедія |
Режисер | Ален Рене |
Продюсер | Мішель Сейду |
Сценарист | Жан-П'єр Бакрі, Аньєс Жауї |
На основі | п'єси Алана Ейкборна |
Оповідач | Пітер Хадсон |
У головних ролях | Сабіна Азема П'єр Ардіті |
Оператор | Ренато Берта |
Композитор | Джон Паттісон |
Художник | Жак Солньє |
Кінокомпанія | Arena Films • Caméra One • France 2 Cinéma |
Тривалість | 298 хв. |
Мова | французька |
Країна | Франція Італія Швейцарія |
Рік | 1993 |
Дата виходу | Франція: 15 грудня 1993 |
IMDb | ID 0108167 |
Рейтинг | IMDb: |
«Палити/Не палити» (англ. Smoking/No Smoking) — кінокомедія 1993 року, поставлена французьким режисером Аленом Рене на основі восьми оригінальних взаємопов'язаних п'єс англійського драматурга Алана Ейкборна[en] під загальною назвою «Інтимні обміни» («Intimate Exchanges»), прем'єра яких відбулася у Скарборо, рідному місті автора, у 1982 році. Головні ролі у фільмі виконали Сабіна Азема та П'єр Ардіті.
У 1994 році стрічка отримала 5 кінопремій «Сезар», зокрема за найкращий фільм та найкращу режисуру .
Сюжет фільму, що складається з двох частин — «Палити» та «Не палити», — розпочинається з однієї і тієї ж сцени: на початку літа, у маленькому англійському селі в Йоркширі Селія Тісдейл, дружина директора місцевої школи, виходить у сад і бачить на столі пачку цигарок. Героїня бере цигарки зі столу і, або закурює («Палити»), або ні («Не палити»). Подальші події розвиваються з тими ж героями у різних фільмах вже по-різному. Їх характери і поведінка виявляються якщо не прямо протилежними, то, принаймні досить сильно контрастують. І більше того, приблизно за годину кожного фільму починаються його варіації за принципом «або ж вона (чи він) сказала би так…».
Сабіна Азема | ···· | Селія Тісдейл / Ревенна / служниця Сільві / мама Селії |
П'єр Ардіті | ···· | Тобі Тісдейл / Майкл Комбс / Олівер Хепплвік / поет Джо |
Пітер Хадсон | ···· | оповідач |
У фільмі лише два актори грають усіх дев'ятьох персонажів, послідовно перевтілюючись у протилежні характери. Одночасно у кадрі з'являються тільки один персонаж чоловічої статі (П'єр Ардіті) і один жіночого (Сабіна Азема). Обидва фільми відзняті у павільйоні, причому ця павільйонність виключно підкреслена, що створює враження театральної постановки, записаної на плівку[1].
Нагороди та номінації фільму «Палити/Не палити»[2] | |||||
---|---|---|---|---|---|
Рік | Нагорода | Категорія | Номінант | Результат | |
1993 | Перемога | ||||
1994 | Премія Сезар | Найкращий фільм | Палити/Не палити | Перемога | |
Найкраща режисерська робота | Ален Рене | Перемога | |||
Найкращий сценарій | Жан-П'єр Бакрі, Аньєс Жауї | Перемога | |||
Найкращий актор | П'єр Ардіті | Перемога | |||
Найкраща акторка | Сабіна Азема | Номінація | |||
Найкраща операторська робота | Ренато Берта | Номінація | |||
Найкращі декорації | Жак Солньє | Перемога | |||
Найкращий монтаж | Альберт Юргенсон | Номінація | |||
Найкращий звукНайкращий | Бернар Батс, Жерар Ламс | Номінація | |||
66-й Берлінський кінофестиваль | Золотий ведмідь | Палити/Не палити | Номінація | ||
Срібний ведмідь за видатні досягнення[3] | Ален Рене | Перемога | |||
Міжнародний Приз Флайано[en] | Золотий Пегас найкращому актору | П'єр Ардіті | Перемога | ||
Золотий Пегас найкращій акторці | Сабіна Азема | Перемога | |||
Приз Французького синдикату кінокритиків | Найкращий фільм | Палити/Не палити | Перемога | ||
Італійський національний синдикат кіножурналістів | Європейська Срібна стрічка | Ален Рене | Перемога | ||
1995 | Перемога |
- ↑ КУРИТЬ/НЕ КУРИТЬ (1993) на KinoYurCo.com(рос.)
- ↑ Повний перелік нагород та номінацій фільму «Палити/Не палити» на сайті IMDb
- ↑ Berlinale: 1994 Prize Winners. berlinale.de. Архів оригіналу за 1 травня 2014. Процитовано 3.10.2015.
- Палити/Не палити на сайті IMDb (англ.) (станом на 3 жовтня 2015)
- Палити/Не палити на сайті AlloCiné (фр.) (станом на 3 жовтня 2015)
- «Палити/Не палити» на сайті oKino.ua