Оксигенотерапія
Оксигенотерапія (киснева терапія, додатковий кисень) — це застосування кисню для лікування.[1]
Її використовують при гіпоксії, отруєнні чадним газом, кластерному головному болю, а також для підримання достатнього постачання кисню при вживанні інгаляційних анестетиків.[2] Довготривале вживання кисню часто корисне у пацієнтів з хронічною гіпоксією, наприклад при тяжких формах ХОЗЛ або муковісцидозу.
Особливий вид оксигенотерапії — гіпербарична окисгенація, що є обовя'зковою складовою гіпербаричної медицини.
Питання про необхідність оксигенотерапії у хворих на ХОЗЛ вирішується з урахуванням ступеня тяжкості захворювання, вираженості клінічних симптомів, повноцінності та ефективності базисної терапії, ступеня легеневої недостатності та кисневого балансу крові.
Абсолютні показання (для довготривалої малопотічної оксигенотерапії):
- Загострення БА при <95%[3]
- <55 мм рт.ст. або <88% з/без гіперкапнії;
- 55–60 мм рт. ст., або 89 % у разі наявності легеневої гіпертензії, периферійних набряків унаслідок серцево-судинної недостатності або поліцитемії (стресової) (Ht>55%).[4]
Постачання кисню може проводитись різними методами, наприклад: централізовано чи локально — за допомогою концентраторів, кисневих балонів (стиснутий або зріджений кисень), кисневих генераторів; через системи трубопроводів та кінцевого підведення. Також важливими є швидкість подачі кисню, його зволоження та підігрів. Швидкість визначають у літрах за хвилину (л/хв) і «типовою» є швидкість від 0 до 5 л/хв.
Подачу кисню в організм здійснюють через:
- маски:
- звичайна
- напівреверсивна
- нереверсивна
- з клапанами, регуляторами
- носовий катетер (носову канюлю)
- шолом, «палатка», камера гіпербаричної оксигенації.[5][6]
- «їстівна пінка» (синглетно-киснева суміш)[7][8]
- ↑ British national formulary : BNF 69 (вид. 69). British Medical Association. 2015. с. 217–218, 302. ISBN 9780857111562.
- ↑ WHO Model Formulary 2008 (PDF). World Health Organization. 2009. с. 20. ISBN 9789241547659. Архів (PDF) оригіналу за 13 December 2016. Процитовано 8 грудня 2016.
- ↑ Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при бронхіальній астмі [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ, НАКАЗ 08.10.2013 № 868
- ↑ Протокол надання допомоги хворим на хронічне обструктивне захворювання легень. Затверджено наказом МОЗ України від 19 березня 2007 року №128.
- ↑ Macintosh, Michael; Moore, Tracey (1999). Caring for the Seriously Ill Patient 2E (англ.) (вид. 2). CRC Press. с. 57. ISBN 9780340705827. Архів оригіналу за 18 січня 2017.
- ↑ Dart, Richard C. (2004). Medical Toxicology (англ.). Lippincott Williams & Wilkins. с. 217—219. ISBN 9780781728454. Архів оригіналу за 18 січня 2017.
- ↑ Довганич О. В. Синглетно-киснева терапія у комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит / О. В. Довганич, В. І. Герелюк // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, число 1. - С. 25-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2015_22_1_9
- ↑ Л. М. Курик. ВПЛИВ СИНГЛЕТНО&КИСНЕВОЇ ТЕРАПІЇ НА КЛІНІКО&ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ [Архівовано 22 липня 2020 у Wayback Machine.] 2006
- МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ, НАКАЗ від 1 червня 2013 року N 460 «Про затвердження протоколів медичної сестри (фельдшера, акушерки) з догляду за пацієнтом та виконання основних медичних процедур та маніпуляцій» (1.14. Протокол медичної сестри (фельдшера, акушерки) з оксигенотерапії.)
- (рос.)Оксигенотерапия у детей [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.] 2020, WHO ISBN 9789289055116
- Мірошниченко, Світлана (2008). Золота енциклопедія народної медицини (українська) . Донецьк: ТОВ ВКФ "БАО". с. 245—246. ISBN 978-966-338-407-8.
- Високопотокова оксигенотерапія в поєднанні із CPAP у пацієнтів з ГРДС 2020, youtube, 15хв 34сек
- ЕНТЕРАЛЬНА ОКСИГЕНОТЕРАПІЯ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ВІРУСНУ ПНЕВМОНІЮ 2013
- Реабілітація кисн(ем)ю [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.] (09/01/2019)