Новосьолов Костянтин Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Новосьолов Костянтин Сергійович
рос. Константин Сергеевич Новосёлов
Народився23 серпня 1974(1974-08-23)[1][2] (50 років)
Нижній Тагіл, Свердловська область, РРФСР, СРСР
Місце проживанняСінгапур
Нижній Тагіл
Долгопрудний
Чорноголовка
Неймеген
Манчестер
Країна СРСР
 Росія[3][4][5]
 Велика Британія[6][7]
Діяльністьфізик, винахідник, викладач університету
Alma materМФТІ (1997)
Радбоуд університет Неймеген
Заочна фізико-математична школа при МФТІd (1991)
Галузьфізика і графен
ЗакладМанчестерський університет
Радбоуд університет Неймеген
Національний університет Сінгапуру
Інститут проблема технології мікроелектроніки й особливо чистих матеріалівd
Вчене званняпрофесор[d][8]
Науковий ступіньдоктор філософії (3 листопада 2004)
ВчителіГейм Андрій Костянтинович
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Європейська академія[9]
Національна академія наук США
Нагороди
Особ. сторінкаcondmat.physics.manchester.ac.uk/people/academic/novoselov/

Костянтин Сергійович «Костя»[10] Новосьолов (нар. 23 серпня 1974(19740823), Нижній Тагіл, СРСР) — російський і британський фізик. Займається дослідженнями в галузі мезоскопічних і нанотехнологій. Лауреат Нобелівської премії з фізики 2010 року за основоположні експерименти з графеном (разом з Андрієм Геймом) . Наймолодший нобелівський лауреат з фізики за останні 37 років (з 1973 року) і єдиний лауреат, який народився після 1961 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 23 серпня 1974 року в Нижньому Тагілі. Батько інженер, мати — вчитель. У 1990 і 1991 роках брав участь у всесоюзних олімпіадах з фізики та математики. У 1991 році після закінчення нижньотагільського ліцею № 39[2] вступив до Московського фізико-технічного інституту (МФТІ). У 1997 році закінчив з відзнакою факультет фізичної і квантової електроніки МФТІ за спеціалізацією «наноелектроніка». Після закінчення інституту два роки працював у Черноголовці в Інституті проблем технології мікроелектроніки РАН.

У 1999 році переїздить до Нідерландів в Університет Неймегена, де стає аспірантом Андрія Гейма. з ним в 2001 році переїздить в Манчестерський університет. У 2004 році захищає дисертацію на ступінь доктора філософії в Манчестері. Має подвійне, російсько-британське громадянство. Лауреат Нобелівської премії з фізики 2010 року.

Наукові досягнення

[ред. | ред. код]

У 2004 році спільно зі своїм керівником Андрієм Костянтиновичем Геймом відкрив нову алотропну модифікацію вуглецю — графен, який становить одинарний шар атомів вуглецю[11]. У 2010 році разом зі своїм вчителем удостоєний Нобелівської премії з фізики.

Автор понад 60 наукових статей, включаючи 9 статей у журналах Nature і Science[12].

Політичні погляди

[ред. | ред. код]

Підписав відкритого листа російських науковців та наукових журналістів проти Російського вторгнення в Україну 2022 року[13].

Вибрані публікації

[ред. | ред. код]
  • A.K. Geim, S.V. Dubonos, I.V. Grigorieva, K.S. Novoselov, F.M. Peeters & V.A. Schweigert. Non-Quantized Penetration of Magnetic Field in the Vortex State of Superconductors, Nature 406 (2000).
  • K.S. Novoselov, A.K. Geim, S.V. Dubonos, E.W. Hill, I.V. Grigorieva. Subatomic Movements of a Domain Wall in the Peierls Potential, Nature 426, 812–816 (2003).
  • A.K. Geim, S.V. Dubonos, I.V. Grigorieva, K.S. Novoselov, A.A. Zhukov, S.Y. Shapoval. Microfabricated Adhesive Mimicking Gecko Foot-Hair, Nature Materials 2, 461–463 (2003).
  • A.K. Geim, K.S. Novoselov. The rise of graphene. Nature Materials 6, 183–191 (2007).

Відзнаки

[ред. | ред. код]
  • 2007: Nicholas Kurti European Prize
  • 2008: University of Manchester Researcher of the Year (відзнака Манчестерського університету)
  • 2008: Young Scientist Prize (Міжнародна спілка теоретичної та прикладної фізики)
  • 2008: Technology Review-35 Young Innovator (відзнака для науковців до 35 років)
  • 2008: EuroPhysics Prize разом з Андрієм Геймом
  • 2010: Нобелівська премія з фізики разом з Андрієм Геймом
  • 2014: Медаль Онсагера

Лекції

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]