Маргеріт Дюрас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маргеріт Дюрас
фр. Marguerite Duras
Ім'я при народженніфр. Marguerite Germaine Marie Donnadieu
ПсевдонімMarguerite Duras
Народилася4 квітня 1914(1914-04-04)[1][2][…]
Gia Địnhd, Південний В'єтнам[4][5]
Померла3 березня 1996(1996-03-03)[1][2][…] (81 рік)
VI округ Парижа, Париж, Франція[4][6]
·рак стравоходу
Похованняцвинтар Монпарнас[7]
Країна Франція
Місце проживанняПариж
Діяльністьписьменниця, кінорежисерка, сценаристка, письменниця-романістка, драматургиня, автобіограф, журналістка, активістка за права жінок, філософ, режисерка
Сфера роботисценічне мистецтво
Alma materПаризький університет і Q3578527?
ЗакладElle і Ліберасьйон
Мова творівфранцузька
Magnum opusКоханець (роман), Moderato Cantabiled, The Sea Walld, The Ravishing of Lol Steind, Le Vice-Consuld, India Songd, La Douleurd і The North China Loverd
МатиMarie Donnadieu-Legrandd
У шлюбі зDionys Mascolod і Робер Антельм
ДітиJean Mascolod
Автограф
Нагороди
CMNS: Маргеріт Дюрас у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Маргеріт Дюрас (фр. Marguerite Duras, справжнє прізвище Доннадьє, фр. Marguerite Donnadieu; 4 квітня 1914 — 3 березня 1996) — французька письменниця, акторка, режисерка та сценаристка.

Короткий життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 4 квітня 1914 року в південному В'єтнамі, який тоді був французькою колонією в складі Індокитаю, що належав Франції. Батьки Марґеріт займалися педагогічною діяльністю й переїхали в колонію на заклик французького уряду. Незабаром після її народження батько, що занедужав після прибуття в колонію, покинув родину й повернувся до Франції, де й помер, коли Марґеріт було 4 роки. Мати Марґеріт Дюрас залишилася в Індокитаї з трьома дітьми. Родина жила небагато. Після закінчення школи, у віці 17 років, Марґеріт виїхала до Франції, де вивчала право, а потім працювала секретарем у Міністерстві в справах колоній.

1939 року одружилася з французьким письменником Робером Антельмом (розлучилася з нам 1946 року). Під час Другої світової війни брала участь у Русі Опору разом, була членом комуністичної партії. Тоді ж обрала псевдонім («Дюрас») на честь рідного села батька.

Під час війни почала писати. Здобула популярність після виходу романів «Гребля проти Тихого океану» (1950) і «Моряк з Гібралтару» (1952). Усього за період з 1943 по 1993 роки написала 34 романи. Найвідомішим здобутком Марґеріт Дюрас є автобіографічний роман «Коханець» (1984, український переклад — 2009), за який вона одержала Гонкурівську премію. 1985 року опубліковано роман «Біль», який вона почала писати 1944 року. В його основу лягли щоденники авторки, де описано, як її чоловіка арештували і вислали в Дахау[8]. Марґеріт Дюрас також була кіносценаристкою і кінорежисеркою, зняла близько 20 фільмів. Крім того, проявила себе, як акторка й сама зіграла в декількох своїх фільмах.

Померла 3 березня 1996 року у віці 81 рік в Парижі. Похована на цвинтарі Монпарнас.

Твори

[ред. | ред. код]
  • Les impudents, 1943
  • Un barrage contre le Pacifique, 1950, роман
  • Le marin de Gibraltar, 1952, роман, Gallimard.
  • Les petites chevaux de Tarquinia, 1953
  • Le square, 1955
  • Moderato cantabile, 1958
  • L'après-midi de monsieur Andesmas, 1962
  • Le ravissement de Lol V. Stein, роман, 1964 — Пробудження Лол В. Штайн, український переклад Дарії Бібікової, видавництво Факт, 2006
  • Le Vice-Consul, 1965
  • L'amante anglaise, 1967
  • Détruire, dit-elle, 1969
  • Abahn Sabana David, 1970
  • L'amour, 1971
  • La femme du Gange, 1973, фільм
  • Les parleuses, 1974
  • INDIA SONG, 1975, фільм
  • Baxter, Vera Baxter, 1976, фільм
  • Des Journées entières dans les arbres, 1976, фільм
  • Le camion, 1977, фільм
  • Le camion, 1977
  • Les lieux de Marguerite Duras, 1977
  • Eden-cinema, 1977, п'єса
  • Cesaree, 1979, фільм
  • Les mains négatives, 1979, фільм
  • Aurelia Steiner, dit Aurelia Melbourne, 1979, фільм
  • Aurelia Steiner, dit Aurelia Vancouver, 1979, фільм
  • Vera Baxter ou les plages de L'Atlantique, 1980
  • L'homme assis dans le couloir, 1980
  • L’été 80, 1980
  • Les Yeux Verts, 1980
  • Agatha, 1981
  • Agatha ou les lectures illimitées, 1981, фільм
  • Outside, 1981
  • La jeune fille et l'enfant, 1981
  • Dialogue de Rome, 1982
  • L'homme Atlantique, 1981
  • L'homme Atlantique, 1982
  • Savannah Bay, 1983
  • La Maladie de la mort, 1982
  • L'Amant, 1984, Коханець — український переклад Романа Осадчука, видавництво А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2009
  • La Douleur, 1985
  • La Musica Deuxième, 1985
  • Les Yeux Bleus Cheveux Noirs, 1986
  • La Pute De La Côte Normande, 1986
  • La Vie Matérielle, 1987
  • EMILY L., 1987
  • La Pluie D’été, 1990
  • L'Amant de La Chine Du Nord, 1991
  • Yann Andrea Steiner, 1992
  • Ecrire, 1993, Gallimard.
  • C'est Tout, 1995

Див. також

[ред. | ред. код]
  • 11499 Дюрас — астероїд, названий на честь письменниці.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118528254 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Національна бібліотека Франції — 1537.
  6. ↑ Fichier des personnes décédées
  7. ↑ https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article861
  8. ↑ Ніч на Венері, 2020, с. 263.

Посилання

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маргеріт_Дюрас&oldid=39778823