Ліптовський Мікулаш
Ліпто́вський Мі́кулаш (Ліпто́вски-Мі́кулаш; словац. Liptovský Mikuláš, ⓘ, до 1952 р. словац. Liptovský Svätý Mikuláš, нім. Liptau-Sankt-Nikolaus, Sankt Nikolaus in der Liptau, угор. Liptószentmiklós) — місто, громада в окрузі Ліптовський Мікулаш, Жилінський край, центральна Словаччина. Розташоване між Високими Татрами та Низькими Татрами, на річці Ваг. Кадастрова площа громади — 69,968 км².
З другої половини X століття по 1918 рік місто було частиною Угорського королівства. Місто Мікулаш (угор. Liptószentmiklós) вперше згадується 1286 року в королівській справі короля Ладіслава IV. Перший письмовий запис зі згадкою про церкву Святого Мікулаша, яка мала стати основним елементом поселення, датується 1299 роком. Церква Святого Мікулаша є найстарішою спорудою міста.
З XIV століття місто отримало велике економічне значення. З 1677 року воно стало центром Ліптову. У 1713 році тут був прилюдно страчений відомий «словацький Робін Гуд» Юрай Яношік (1688—1713). 1848 року в місті були підписані Вимоги Словацького Народу.
У наші дні Ліптовський Мікулаш — важливий промисловий і туристичний центр північної Словаччини. Тут розташована Академія збройних сил, що названа на честь генерала Мілана Растіслава Штефаника (словац. Akadémia ozbrojených síl generála Milana Rastislava Štefánika).
Протікають річки:
- Андицький потік
- Брестовіна[6]
- Іляновянка
- Лажтек[7][8][9]
- Мутник[10]
- Околічнянка[11]
- Плоштинка[12]
- Стошянка[13]
Місто складається з наступних мікрорайонів (колишніх сіл, місцевостей ?):
|
- палац «Враново» в міській частині Палудзка, де був увязнений легендарний опришок Юрай Яношік.
- будинок «Чорний орел» — колишній заїздний двір з гостинницею, пізніше служив як театральна сцена. Культурна пам'ятка національного значення, у якій відбуваються вистави картин
- сецесійний будинок Гімназії М. М. Годжі з 1914—1916 рр.
- Словацький музей охорони природи та печер
- музей Янка Краля
- Галерея Петра Богуня
- костел св. Мікулаша з 1280 р.
- протестантський костел з 1783—1785 рр.
- костел св. Петра з Алкантари з 1476—1492 рр.
- синагога з 1842—1846 рр.
Ліптовський Мікулаш є великим туристичним центром для прихильників активних видів спорту. Зимою сюди приїжджають шанувальники зимових видів спорту, влітку — любителі води та рибалки, яких приваблює водосховище Ліптовська Мара. Тут також розташований один з найкрасивіших та найбільших аквапарків Європи — аквапарк Татраландія.
- хокейний клуб МХК 32 Ліптовський Мікулаш виступає в Словацькій Екстралізі.
- спортивний ареал слаломного каякінгу на р. Ваг, із спортивним клубом «KTK Дукла Ліптовський Мікулаш»
- футбольний клуб «МФК Татран Ліптовський Мікулаш» виступає в І. словацькій футбольній лізі.
Автобусна станція розташована у безпосередній близькості від залізничного вокзалу на вулиці Штефанікова. Вона розділена на два посадкові острови з 16 посадковими пунктами та двома внутрішніми станціями. Частину території автостанції займають також автостоянка, стоянка таксі, автозаправна станція та стоянка автобусів ARRIVA Liorbus.
У місті є 13 ліній атобусного громадського транспорту (станом на 13 грудня 2009 року). Наприклад, з Академії збройних сил до центру міста курсує автобус 5-ї лінії. З автостанції до аквапарку Татраландія у липні-серпні можливо дістатися автобусом 13-ї лінії.
Поруч з містом проходить основна автострада Словаччини — D1. Залізничний вокзал — на головній залізниці, що поєднує міста Братислава та Кошиці. Найближчий міжнародний аеропорт розташований у місті Попрад.
У місті проживає 32 593 особи (2009 рік).
Національний склад населення (за даними останнього перепису населення — 2001 року):
- словаки — 94,07 %
- цигани (роми) — 2,30 %
- чехи — 2,10 %
- угорці — 0,28 %
- русини — 0,05 %
- українці — 0,05 %
- поляки — 0,05 %
- німці — 0,04 %
Склад населення за приналежністю до релігії станом на 2001 рік:
- римо-католики — 34,88 %,
- протестанти (еванєлики) — 26,85 %,
- греко-католики — 0,71 %,
- православні — 0,17 %,
- не вважають себе віруючими або не належать до жодної вищезгаданої церкви — 36,76 %
- Янко Алексі — словацький письменник та публіцист;
- Міхал Мартікан — олімпійський чемпіон у слаломному каякінгу;
- Єргуш Бача — словацький хокеїст.
- Ян Левослав Белла — словацький композитор, диригент і педагог.
- Іван Стодола (1888—1977) — словацький лікар, письменник і драматург.
- Естер Шимерова-Мартинчекова (1909—2005) — словацький живописець, художник і художник-декоратор.
-
Символ міста — костел св. Мікулаша -
Пішоходна зона у центрі міста Ліптовський Мікулаш -
Фонтан -
Центр міста -
Пам'ятник Янку Кралі -
Синагога -
Інтер'єр синагоги -
-
-
-
Вид на місто -
Засідання RTG AVT-290 Організації НАТО з науки та технологій у м. Ліптовський Мікулаш, травень 2019.
_Liptovsk%C3%BD_Mikul%C3%A1%C5%A1.jpg)
.jpg)
- ↑ Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne). www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7101rr_obc: AREAS_SK.
- ↑ Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: AREAS_SK, om7014rr_ukaz: Rozloha (Štvorcový meter).
- ↑ Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: AREAS_SK.
- ↑ Останні вибори до органів місцевого врядування Словаччини відбулися 11 листопада 2018 року. Дані про голову місцевого уряду можуть бути неактуальними.
- ↑ Liptovský Mikuláš. ŠÚ SR: sodbtn.sk (словац.). // детальні статистичні дані
- ↑ Brestovina
- ↑ Iľanovianka
- ↑ Lažtek
- ↑ Andický potok
- ↑ Mútnik
- ↑ Okoličnianka
- ↑ Ploštínka
- ↑ Stošianka
- www.mikulas.sk — офіційний сайт громади (словац.)
- Liptovský Mikuláš - …. e-obce.sk ((словац.)) . :
населення • історія • природа • культура
| Міста (2) |
|  |
|---|---|---|
| Села (54) |
| |
|
Це незавершена стаття з географії Словаччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |