Липень
← липень → | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
29 | 30 | 31 | ||||
2024 рік |
- XII Грудень
Ли́пень — сьомий місяць року в юліанському та григоріанському календарях[1]. Один із семи місяців, що налічують 31 день.
Українська назва місяця походить од прасл. *lip-ьn-jь «час цвітіння липи», що є похідним утворенням від lipa «липа»[2]. Це давнє наймення пов'язане з буйним цвітінням липи та періодом збору липового меду (липця[3]). Можливо, саме прасл. *lipьnь було первісною назвою місяця в давньослов'янському календарі[4]. Співзвучні назви вживаються в білоруській (ліпень), польській (lipiec), кашубській (lëpińc) і литовській (liepa) мовах; натомість у хорватській мові словом lipanj називають червень[2]. Давньоруські ж пам'ятки, навпаки, під назвою чьрвенъ, червенъ згадують липень[5][6].
З XVI ст. в староукраїнських писемних джерелах вживається назва «липець»[7][8] (у написаннях: липець[a], липецъ[b], липе(ц)[c], ліпецъ[d]), що досі трапляється в діалектному мовленні[3][12]. У вжитку були й інші народні назви місяця: стра́дник, ко́сень, дощови́к, громови́к[13], грозови́к, бі́лень, илевей / елевей, ільовець, илюх, сіноко́с / сінокі́с[14], а також: ґе́дзень / ге́дзень / ке́дзень, ке́здень, бе́дзень / би́дзень[15], кива́ч, ки́вень, ки́вотень[16].
У римському календарі липень був п'ятим за ліком місяцем. До реформи Юлія Цезаря рік розпочинався з березня, тому спочатку липень називався Quintilis (від лат. quintus — «п'ятий»). Згодом, він був названий Iulius на честь першого римського імператора Юлія Цезаря, який цього місяця народився. Від лат. Iulius походять назви місяця в більшості мов світу: болг. юли, рос. июль, серб. jул/jul, jули/juli, англ. July, фр. juillet.
В Україні липень — найтепліший місяць року з частими грозами та зливами. Середня місячна температура повітря становить 18—24 °C, у Карпатах і горах Криму — 11—17 °C. Абсолютний максимум температури повітря — 34—39 °C; в Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Донецькій, Луганській, Харківській, Полтавській, Дніпропетровській, Київській областях та в Криму — до 41 °C, у Карпатах та горах Криму — 31—35 °C. Абсолютний мінімум температури — 2—9 °C, у Карпатах — 0—1 °C, на узбережжі Чорного й Азовського морів — до 11 °C. Історичний мінімум температури (2,4 °С) спостерігався 1951 р. в м. Олевськ.
Середня кількість опадів — 46—102 мм, у Карпатах, на Прикарпатті, Тернопільщині та Хмельниччині — 103—184 мм[17].
-
Липень у Карпатах
-
Озеро Синевир у липні
-
Липень на Орілі
-
Липень на р. Псел
-
Липень у Східниці
-
Липневий вечір
-
Лілея — окраса липня.
- 1 липня
- 2 липня
- 4 липня
- 7 липня
- 8 липня
- 15 липня
- 16 липня
- 19 липня
- 20 липня
- День шахів в Україні / Міжнародний день шахів
- 27 липня
- 29 липня
- Перша неділя липня
- Друга неділя липня
- Третя неділя липня
- Остання неділя липня
- Липень: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31
- Список всіх днів
- ↑ А саме:
- Острозький літописець. Острог, 1509—1633, арк. 127;
- Франциск Скорина. Мала подорожня книжка. Вільна, 1522[9];
- ↑
- Андрій Римша. Которого сѧ мс̑ца што за старыхъ вековъ дѣєло короткоє описанїє («Хронологія»). Острог, 1581[10];
- Анфологіон. Київ, 1619;
- Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;
- Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678;
- Часослов. Київ, 1633;
- Полуустав. Київ, 1643;
- Псалтир. Київ, [1643—1644];
- Полуустав. Київ, 1672;
- Святці. Київ, 1680;
- Полуустав. Київ, 1691;
- Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692;
- Устав молитв. Львів, 1670[11];
- ↑
- Єпіфаній Славинецький. Леѯїконъ латинский з Калепина преложеный на славенский. Київ, 1642[7];
- ↑
- ↑ Липень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б Липень // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — С. 237—238. — ISBN 5-12-001263-9.
- ↑ а б Липець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.
- ↑ Чьрвенъ = червенъ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 3. — С. 1555.
- ↑ Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук ; АН України, Ін-т укр. мови. — К. : Наукова думка, 1992. — С. 55—56. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.
- ↑ а б в Липецъ, ліпецъ // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. / Відп. ред. Д. Гринчишин, М. Чікало ; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Л., 2013. — Вип. 16 : Легкомыслность — Лѧчи. — С. 42.
- ↑ Липецъ // Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV—XVIII ст. / Тимченко Є. К. / Підготували до видання В. В. Німчук, Г. I. Лиса. — К. — Нью-Йорк : Інститут української мови Національної академії наук України ; Українська Вільна Академія Наук у США, 2002. — Кн. 1 : А — Н. — С. 403. — 512 с. — ISBN 966-7252-25-6.
- ↑ Скарына Ф. Творы : Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — ISBN 5-343-00151-3.
- ↑ Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій : Матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія / Составилъ С. Л. Пташицкій. — СПб., 1895. — Ч. I : XV и XVI вѣкъ. — Табл. XXI, XXII.
- ↑ Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных книгах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: междисциплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.
- ↑ Липець // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ↑ Липень [Архівовано 7 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Знаки української етнокультури: Словник-довідник / Жайворонок В. В. — К. : Довіра, 2006. — С. 333—334.
- ↑ Липень // Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. — К. : Мистецтво, 1993. — С. 82. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7.
- ↑ Володимир Шухевич. Гуцульщина [т.4], с. 3
- ↑ Hołyńska-Baranowa, Tatiana. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław : Wydawnictwo polskiej akademii nauk, 1969.
- ↑ Коротка кліматична характеристика липня. betaren.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 28 вересня 2021.
- ↑ Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 10 вересня 2024.