Координати: 41°32′ пн. ш. 2°26′ сх. д. / 41.533° пн. ш. 2.433° сх. д. / 41.533; 2.433
Очікує на перевірку

Льєйда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Леріда)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Льєйда
Lleida
Герб Льєйди
Район Саґрія у Каталонії Місто Льєйда у районі Саґрія
Головні дані
Країна Іспанія
Авт. область Каталонія
Провінція Провінція Льєйда
Lleida
Район Саґрія
Segrià
Населення 140 797
Рік опитування 2022 р.
Самоназва lleidatà, lleidatana
Площа 212,3 км²
Щільн. насел. 599,7 осіб/км²
Вис. над рівн. моря 155 м
Поштові індекси 25xxx
Геогр. коорд. 41°32′ пн. ш. 2°26′ сх. д. / 41.533° пн. ш. 2.433° сх. д. / 41.533; 2.433
День міста 11 травня (день Св. Анастасія) та 29 вересня (день Св. Михаїла)
Фото

Ла-Паарія, будівля Міської ради у м. Льєйда
Міська влада
Вебсторінка http://www.paeria.es/cat/
Міський голова Анжал Рос-і-Думінґу (Àngel Ros i Domingo) (PSC)

Ле́рида (ісп. Lérida, МФА[ˈleɾiða]), або Льє́йда (кат. Lleida, МФА[ʎ'eјðə]) — муніципалітет і місто в Іспанії, у Автономній області Каталонія. Розташоване у районі (кумарці) Саґрія провінції Льєйда, згідно з новою адміністративною реформою перебуватиме у складі Західної баґарії.

Назва

[ред. | ред. код]

Походить від латинської назви міста Іле́рда (лат. Ilerda), від назви місцевого іберійського народу ілерґетів.

Відповідно до закону "Про мовну політику" № 1/1998 від 7 січня 1998 р. (кат. De política lingüística), зокрема статті 2 цього закону, каталанська мова є «мовою топонімії Каталонії». Відповідно до статті 18 цього ж закону, топоніми у Каталонії мають «єдину офіційну версію, [затверджену] Інститутом каталонських студій».

Відповідно до зазначеного вище закону назва міста транскрибується з каталанської мови як Льєйда. Раніше транскрипція робилася з іспанської мови, назва міста звучала як Леріда[недоступне посилання з червня 2019]. Сьогодні в Іспанії в офіційних документах, деяких іспаномовних періодичних виданнях, на пр., у іспаномовній газеті «Ель-Паїс» вживається лише назва Льєйда. Відповідно до закону 2/1992 від 28 лютого 1992 р. провінція Леріда була офіційно перейменована у провінцію Льєйда — див. тут[1].

Населення

[ред. | ред. код]

Населення міста (у 2022 р.) становить 140,797 осіб (з них менше 14 років — 14,8 %, від 15 до 64 — 69,4 %, понад 65 років — 15,8 %). У 2006 р. народжуваність склала 1.564 особи, смертність — 1.159 осіб, зареєстровано 706 шлюбів. У 2001 р. активне населення становило 54.162 особи, з них безробітних — 4.631 особа.

Серед осіб, які проживали на території міста у 2001 р., 81.211 народилися в Каталонії (з них 66.264 особи у тому самому районі, або кумарці), 26.254 особи приїхали з інших областей Іспанії, а 4.734 особи приїхали з-за кордону.

Університетську освіту має 16 % усього населення.

У 2001 р. нараховувалося 40.448 домогосподарств (з них 20,5 % складалися з однієї особи, 26,6 % з двох осіб,23,1 % з 3 осіб, 20,6 % з 4 осіб, 6,4 % з 5 осіб, 2 % з 6 осіб, 0,5 % з 7 осіб, 0,2 % з 8 осіб і 0,2 % з 9 і більше осіб).

Активне населення міста у 2001 р. працювало у таких сферах діяльності: у сільському господарстві — 4,2 %, у промисловості — 13,1 %, на будівництві — 11,3 % і у сфері обслуговування — 71,4 %.

У муніципалітеті або у власному районі (кумарці) працює 51.278 осіб, поза районом — 9.450 осіб.

Традиційна культура

[ред. | ред. код]

Традиційні святкування включають головне щорічне свято міста: Феста Майор; Fira de Sant Miquel і L’Aplec del Caragol (фестиваль поїдання ескарго, найбільший у світі подібного роду, який проводиться в Camps Elisis з 1980 року). Останнє — це гастрономічне свято, присвячене приготуванню ескарго, яке відзначається щорічно наприкінці травня. «L'Aplec» збирає тисячі людей за столом, щоб скуштувати найтрадиційніші страви Леріди. Через його велику популярність у 2002 році Женералітат Каталонії оголосив його традиційним святом національного масштабу, а через два роки уряд Іспанії також оголосив його таким. Основні традиційні святкування в Леріді проводяться під головуванням дванадцяти символічних «Gegants de la Paeria» (Велетні ратуші), два найстаріших з яких були створені в 1840 році.

Залізниця

[ред. | ред. код]

Лерида обслуговується високошвидкісною залізничною лінією Ренфе Мадрид-Барселона, яка обслуговує Барселону, Сарагосу, Калатаюд, Гвадалахару та Мадрид. У січні 2010 року в Леріді був відкритий новий аеропорт і невеликий аеродром в Альфесі. Крім того, місто є західною кінцевою станцією Eix Transversal Lleida-Girona, і зараз планується будівництво залізниці, що охоплює таку ж відстань (Eix Transversal Ferroviari). Єдина пасажирська залізнична станція Леріди - це Леріда Пірінеус. Його обслуговують залізничні лінії Renfe і Ferrocarrils de la Generalitat de Catalunya. У майбутньому мережа приміських поїздів Rodalies Lleida з’єднає місто з прилеглою територією та головними містами провінції, покращуючи існуючу мережу за рахунок збільшення частоти поїздів та нової інфраструктури. Друга залізнична станція — Pla de la Vilanoveta в промисловій зоні, і використовується лише для вантажних поїздів. У його приміщеннях буде розташований майбутній музей залізниці. З 2008 року більшість громадського транспорту в околицях Леріди, в основному були автобуси, що експлуатуються декількома компаніями, і управляються Autoritat Territorial de la Mobilitat de l'Àrea de Lleida.

Доходи населення

[ред. | ред. код]

У 2002 р. доходи населення розподілялися таким чином :

Доходи населення за статтями доходів
Рік 2002 р. 2001 р.
Заробітна платня 65 % 65,1 %
Доходи від ведення бізнесу 22,3 % 22,2 %
Соціальна допомога 12,8 % 12,7 %
 

Безробіття

[ред. | ред. код]

У 2007 р. нараховувалося 3.802 безробітних (у 2006 р. — 4.363 безробітних), з них чоловіки становили 43 %, а жінки — 57 %.

Економіка

[ред. | ред. код]

У 1996 р. валовий внутрішній продукт розподілявся по сферах діяльності таким чином :

Валовий внутрішній продукт
Рік 1996 р. 1991 р.
Сільське господарство 3 % 4,4 %
Промисловість 19,9 % 18,4 %
Будівництво 7,9 % 8,7 %
Послуги 69,3 % 68,6 %
 

Підприємства міста

[ред. | ред. код]

Промислові підприємства

[ред. | ред. код]
Промислові підприємства міста, за сферою діяльності
Рік 2002 р. 2001 р.
Енергетичні та водні ресурси 1,1 % 1 %
Хімія та метали 4,9 % 5,2 %
Переробка металів 36,8 % 36,1 %
Продукти харчування 10,9 % 10,6 %
Текстиль 11,8 % 11,3 %
Виробництво меблів, видання 32,4 % 33,6 %
Інше 2,2 % 2,1 %
Усього підприємств 552 574
 

Роздрібна торгівля

[ред. | ред. код]
Підприємства роздрібної торгівлі міста, за сферою діяльності
Рік 2002 р. 2001 р.
Продукти харчування 27,8 % 28 %
Одяг та взуття 23,4 % 23,7 %
Товари для дому 13,6 % 13,2 %
Книги та періодичні видання 5 % 5,1 %
Промислова хімічна продукція 7,7 % 7,7 %
Продукція, пов'язана з транспортними засобами 3,7 % 3,6 %
Інше 18,7 % 18,5 %
Усього підприємств 2.299 2.389
 

Сфера послуг

[ред. | ред. код]
Підприємства міста, що працюють у сфері послуг, за діяльністю
Рік 2002 р. 2001 р.
Гуртова торгівля 14 % 14,4 %
Готелі та готельний бізнес 16,3 % 16,8 %
Транспорт та зв'язок 17,7 % 17,7 %
Посередницькі фінансові послуги 5,7 % 5,7 %
Послуги підприємствам 10,1 % 9,9 %
Послуги фізичним особам 28,7 % 28,6 %
Нерухомість та ін. 7,5 % 7 %
Усього підприємств 4.979 4.991
 

Житловий фонд

[ред. | ред. код]

У 2001 р. 5,5 % усіх родин (домогосподарств) мали житло метражем до 59 м², 35,3 % — від 60 до 89 м², 44,9 % — від 90 до 119 м² і 14,3 % — понад 120 м².

З усіх будівель у 2001 р. 31,7 % було одноповерховими, 21 % — двоповерховими, 11,2 % — триповерховими, 10,8 % — чотириповерховими, 9,1 % — п'ятиповерховими, 4,9 % — шестиповерховими, 4 % — семиповерховими, 7,3 % — з вісьмома та більше поверхами.

Автопарк

[ред. | ред. код]
Автомобілі, зареєстровані у місті, за призначенням
Рік 2006 р. 2005 р.
Приватні автомобілі 70,8 % 71,5 %
Мотоцикли 7,7 % 7,2 %
Вантажівки 16,3 % 16,3 %
Трактори 1,3 % 1,4 %
Автобуси та ін. 3,8 % 3,6 %
Усього автомобілів 76.943 шт. 75.237 шт.
 

Вживання каталанської мови

[ред. | ред. код]

У 2001 р. каталанську мову у місті розуміли 96,3 % усього населення (у 1996 р. — 97,3 %), вміли говорити нею 81,3 % (у 1996 р. — 82,1 %), вміли читати 79,2 % (у 1996 р. — 77 %), вміли писати 53,9 % (у 1996 р. — 49,4 %). Не розуміли каталанської мови 3,7 %.

Політичні уподобання

[ред. | ред. код]

У виборах до Парламенту Каталонії у 2006 р. взяло участь 49.099 осіб (у 2003 р. — 56.117 осіб). Голоси за політичні сили розподілилися таким чином:

Вибори до Парламенту Каталонії
Рік 2006 р. 2003 р.
Конвергенція та Єднання (CiU) 34 % 33,7 %
Соціалістична партія Каталонії (PSC) 26,6 % 28,7 %
Народна партія (PP) 13,9 % 14,5 %
Ініціатива за зелену Каталонію (IC) 8,2 % 6,2 %
Республіканська лівиця Каталонії (ERC) 13,5 % 15,7 %
Громадянська партія (C's) 2,2 % 0 %
Інші 1,5 % 1,2 %
 

У муніципальних виборах у 2007 р. взяло участь 46.623 особи (у 2003 р. — 54.680 осіб). Голоси за політичні сили розподілилися таким чином:

Муніципальні вибори
Рік 2007 р. 2003 р.
Конвергенція та Єднання (CiU) 20,6 % 23,8 %
Соціалістична партія Каталонії (PSC) 47,6 % 36,9 %
Народна партія (PP) 12,2 % 14,1 %
Ініціатива за зелену Каталонію (IC) 5,9 % 10,5 %
Республіканська лівиця Каталонії (ERC) 7,2 % 12,8 %
Громадянська партія (C's) 0 % 0 %
Інші 6,6 % 1,9 %
 

Релігія

[ред. | ред. код]

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. За іншими даними це перейменування відбулося 27 червня 1980 р. [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

Див. також

[ред. | ред. код]