Лакці
Лакці Лак | |
---|---|
Кількість | бл. 200 000 (2010, оцінка) |
Ареал | Росія: Дагестан |
Близькі до | дагестанські народи |
Входить до | нахсько-дагестанські мови |
Мова | лакська мова, російська мова |
Релігія | мусульмани — суніти |
Ла́кці (лаки, казикумухці; самоназва — лак) — народ в Республіці Дагестан (Росія).
Народ належить до кавказької раси. Віряни — мусульмани-суніти.
Крім самоназв лакців — лак та лак-чу, існуює низка екзонімів:
- Аварці називають лакців тумали;
- даргинці — вулугуни або вулеги;
- лезгини — яхулви;
- кумики — казикумухці.
Загальна чисельність лакців в Росії в 2002 році склала 156 595 осіб, з них у містах (Махачкала) проживає 109 750 осіб, у Дагестані — 139 700 осіб.
Лакці проживають також (1989) в Узбекистані (2 807 осіб), Таджикистані (2 441 осіб), Азербайджані (1 878 осіб), Туркменістані (1 398 осіб), Казахстані (1 234 осіб), Україні (1 035 осіб). Невелика група проживає в Туреччині, в 4 поселеннях ілу Карс — 300 осіб.
Основні райони проживання лакців у Дагестані за даними Російського перепису 2010[1]
Назва району | Населення району | % лакців |
Кулинський район | 11 174 | 97,4 % |
Лакський район | 12 161 | 95,2 % |
Новолакський район | 28 556 | 48,5 % |
Каспійськ | 100 129 | 14,3 % |
Махачкала (м/о) | 696 885 | 12,4 % |
Южно-Сухокумськ | 10 035 | 9,2 % |
Буйнакськ | 62 623 | 6,8 % |
Кизилюрт (м/о) | 43 421 | 5,0 % |
Рутульський район | 22 926 | 3,8 % |
Кизляр (м/о) | 51 707 | 3,6 % |
Кізлярський район | 67 287 | 3,5 % |
Хасавюрт | 131 187 | 3,3 % |
Акушинський район | 53 558 | 3,2 % |
Ізбербаш | 55 646 | 2,5 % |
Тарумовський район | 31 683 | 1,7 % |
Кизилюртівський район | 61 876 | 1,5 % |
Чародинський район | 11 777 | 1,5 % |
Кумторкалинський район | 24 848 | 1,1 % |
Дагестан | 2 910 249 | 5,6 % |
Лакці розмовляють на лакській мові, що входить до нахсько-дагестанських мов. Мова має кілька діалектів: кумухський, віцхінський, шаднінський, віхлінський, аракульський, бартхінський (балхарський), вачі-кулінський. Поширена також російська мова.
Писемність сформована з XV ст. на основі арабиці, з 1928 — латиниці, з 1938 на основі кирилиці.
На території історичного проживання лакців з XII ст. почало формуватись Казикумухське шамхальство, в XVIII ст. — створюється Казикумухське ханство, яке об'єднувало крім лакців також агульців, лезгин-кюрінців, деякі аварські та даргинські спільноти. 1820 року ханство було приєднано до Російської імперії, 1859 року ханство було ліквідоване, а територія перетворена на Казикумухський округ Дагестанської області, з 1922 року — Лакський округ, 1935 року поділений на Лакський та Кулінський райони. 1944 року частина лакців була переселена до Новолакського району.
Лакський район: Кумух, Куба, Чара, Курклі, Кума, Кунди, Хараша, Унчукатль, Хуна, Хурі, Читтур, Кубра, Урі, Шовкра, Щара, Хурхі, Хурукра, Кулушац, Чуртах, Хулісма, Бурши, Шахува
Кулінський район: Кані, Віхлі, Кулі, Хайхі, Цийши, Вачі, Кая, Сумбатль, Цушар, Цовкра-2, Хосрех, Цовкра-1
Новолакський район: Тухчар, Гаміях, Новочуртах, Дучі, Ахар, Новокулі, Новолакське, Чапаєво, Шушия.
В інших районах: Балхар, Уллучара, Кулі, Цулікана, Аракул, Шадні, Шаліб, Радянське.
- ↑ Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов Республики Дагестан — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Лакці на www.narodru.ru [Архівовано 4 листопада 2008 у Wayback Machine.]
- Курклі
- www.lakia.net [Архівовано 11 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
- Земля лакців [Архівовано 14 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- dhis.dgu.ru
- Сайт про населення Кавказу [Архівовано 11 липня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з етнографії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |