Очікує на перевірку

Конюшина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Конюшина
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Trifolieae
Рід: Конюшина (Trifolium)
L., 1753
Вікісховище: Trifolium

Конюши́на (Trifolium) — рід одно- чи багаторічних рослин родини бобових, що налічує від 245 до 300 видів. Представники цього роду відомі також під місцевими назвами конячи́на, горі́шок, горі́шина, комана́, комани́ця, лу́ґер (закарпат.). Конюшини поширені в помірному поясі Європи, Азії та Північної Америки.

Невисокі трав'янисті рослини. Стебла висхідні або прямостоячі, рідше лежачі. Листки трійчасті, рідше складаються з 5-9 листочків, що розміщені пальчасто; прилистки більш або менш зрослися з черешками листків. Квітки зібрані в головчасті, рідше короткокитицеві або зонтикоподібні суцвіття. Чашечка дзвоникувата або більш-менш двогуба, з 5 зубцями. Трубочка з 5, 10 або 20-ма жилками. Віночок неопадний; пелюстки більш-менш зрослі між собою і тичинковою трубкою; 9 тичинок зрослися нитками у трубочку, десята тичинка вільна. Квітка цієї рослини побудована у формі довгої трубочки і хоботок бджоли не дістає до стовпчика, тому вони не можуть запилити її. Запилюють конюшину джмелі. Біб шкірястий, 1-3, рідше 4-6 насінний, замкнений у чашечці, рідше висувається з неї.

Практичне використання

[ред. | ред. код]

Деякі види використовують як кормові культури та декоративні культури. Листя конюшини люблять кролі, коні, корови та інші домашні тварини. Культивувати рослину почали нещодавно у XVIII ст., проте знали про її цінність і випасали коней ще з часів Київської Руси.

Листки всіх видів конюшини використовують у їжу як салат, а варені як шпинат. На Алтаї, Кавказі у Східному Сибіру листки збирали і сушили про запас. Висушене й потовчене листя додавали в борошно під час випікання житнього хліба.

Молоде зілля конюшини має прісний і солодкуватий присмак та найчастіше використовується як домішка до гострих салатів, для приготування зелених і холодних борщів, юшок, юшкових пюре. Сухе розтерте листя використовують для приготування сирів. На Кавказі молоді нерозпуклі листкові бруньки конюшини квасять як капусту та використовують узимку для салатів.

Зілля конюшини містить 14,5 % протеїну, 3,5 % жирів, 33,9 % безазотистих екстрактивних речовин, вітаміни групи В, каротин.[1]

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Trifolium alpinum
    Trifolium alpinum
  • Trifolium alpestre
    Trifolium alpestre
  • Trifolium cherleri
    Trifolium cherleri
  • Trifolium montanum
    Trifolium montanum
  • Trifolium stellatum
    Trifolium stellatum

Види

[ред. | ред. код]

На території України росте близько 10 видів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.95

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Конюшина&oldid=43771827