Клодт Михайло Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клодт Михайло Костянтинович
рос. Клодт Михаил Константинович
І.М.Крамськой. Портрет художника Михайла Костянтиновича Клодта
При народженнірос. Михаил Константинович Клодт фон Юргенсбург
Народження30 грудня 1832 (11 січня 1833)(1833-01-11)
м. Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть16 (29) травня 1902(1902-05-29) (69 років)
 Санкт-Петербург
Країна Російська імперія
НавчанняІмператорська академія мистецтв
Діяльністьхудожник
Напрямокпейзаж
ВчительВоробйов Максим Никифоровичd
Відомі учніAlexander Semenovich Egornovd
БатькоKonstantin Clodt von Jürgensburgd
МатиCatherine Vignéd
Роботи в колекціїЕстонський художній музей, Національна галерея Канади, Томський обласний художній музей, Третьяковська галерея і Murmansk Regional Museum of Artd
Нагороди
Large gold medal of the Imperial Academy of Arts
CMNS: Клодт Михайло Костянтинович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Клодт.

Барон Михайло Костянтинович Клодт фон Юргенсбург (30 грудня 1832 (11 січня 1833), Санкт-Петербург — 16 (29) травня 1902, Санкт-Петербург) — російський художник-пейзажист другої половини XIX століття. Першим з російських художників об'єднав жанровий живопис з епічним пейзажем. Племінник відомого російського скульптора і педагога Петра Карловича Клодта, двоюрідний брат художника Михайла Петровича Клодта.[1][2]

Біографія

[ред. | ред. код]

Дитинство і юність

[ред. | ред. код]

Михайло Костянтинович Клодт народився 30 грудня 1832 (11 січня 1833 року) в Санкт-Петербурзі в художньо обдарованої сім'ї Клодт фон Юргенсбургів. Його батько, генерал-майор артилерії Костянтин Карлович Клодт, захоплювався гравюрою по дереву, а дядько, Петро Карлович Клодт, був одним з кращих скульпторів Росії того часу.

У ранньому дитинстві Михайло Костянтинович був відлюдником. Спочатку він вступив в Корпус гірських інженерів, де навчався гірничої справи, але навчання не подобалася Михайлу, і він часто пропускав заняття. Лише на заняття з малювання, які в корпусі вів Іван Хруцький, ходив із задоволенням. Його викладач також розглядали в своєму учневі майбутній талант.[3]

«Вид в маєтку Загезаль поблизу Риги, 1858, Томський обласний художній музей

У 1851 році 18-річний Михайло Клодт вступив до Імператорської Академії мистецтв, де з великим захопленням навчався в класі М. Н. Воробйова, який викладав пейзажний живопис. У 1853 році він за одну зі своїх учнівських робіт був удостоєний срібної медалі другого ступеня і став стипендіатом Товариства заохочення художників[4]. За свідченням літописця сім'ї Григорія Клодта, молодий художник відмовився від стипендії на користь більш нужденних художників, і вона була передана одному з двох братів Крейтанів.

У 1855 році він був удостоєний великої срібної медалі, а в 1857 році за написану в 1854 році картину «Вид на острові Валаам» йому була вручена мала золота медаль, а саме полотно було виставлено на академічній виставці 1857 року і отримало хороші критичні відгуки. І. М. Крамськой писав про цю роботу: «… оригінальність Клодта вилилася тут цілком і остаточно визначилася, не змінюючись і згодом. Холодна гармонія фарб, дивовижна остаточність і стереоскопічний рельєф роблять цю картину найхарактернішою».

Після закінчення Академії мистецтв e 1858 році він отримав звання художника першого ступеня, а за картину «Вид в маєтку Загезаль поблизу Риги» йому була вручена велика золота медаль і право на поїздку за державний рахунок в Європу терміном на три роки.

Європа

[ред. | ред. код]
Вид в Нормандії, 1860, Ярославський художній музей

У травні 1858 року Клодт приїхав до Швейцарії, де оселився в невеликому готелі на березі Женевського озера. Однак швейцарська природа не надихала художника, і замість плідної роботи в його творчості почався спад. Живописець вирішив змінити обстановку і переїхав до Парижу, світової столиці мистецтв. У столиці Другої імперії він познайомився з представниками барбізонської школи — Теодором Руссо, Шарлем Франсуа Добиньї, Камілем Коро, а також зустрівся зі своїм двоюрідним братом Михайлом Петровичем Клодтом, разом з яким відправився спочатку до Бретані, а потім — до Нормандії. Але і тут художник не знайшов натхнення — французька архітектура і живопис не справили на нього враження, чужа природа не надихала, а французька і швейцарська живописні школи здалися йому «неохайними і незакінченими» і негідними наслідування[5].

Для звіту перед Академією мистецтв живописець написав картини «Баржі на березі під час відливу. Бретань» (1859) і «Вид в Нормандії» (1860). У 1860 році він написав листа до Академії з проханням про дозвіл повернутися до Росії і провести залишок трирічної відрядження, малюючи пейзажі на батьківщині.

1861-1870

[ред. | ред. код]
«Долина річки Аа в Ліфляндії», 1862, Державний Російський музей
«Дубовий гай», 1863, Третьяковська галерея

Отримавши офіційний дозвіл від Академії, у січні 1861 року Михайло Клодт повернувся до Росії. Академія мистецтв дозволила продовжити йому творчу подорож вже в Росії і навіть продовжила йому термін пенсіонерства. Влітку того ж року він познайомився з Єлизаветою Михайлівною Станюкович, дочкою адмірала Михайла Станюковича і сестрою письменника Костянтина Станюковича, і зробив їй пропозицію, але отримав відмову. На тлі невдачі в любовних справах Клодт впав у депресію, але незабаром, за наполяганням рідних, одружився з Єлизаветою Гаврилівною Владімірцовою.

За результатами поїздки в Європу, Клодт в рамках академічних канонів в поєднанні з романтичними мотивами написав картини «Вид в долині річки Аа в Ліфляндії», «Баркаси на березі під час відливу. Бретань» і «Нічний вид в Нормандії. Рибалки». За ці роботи в 1862 році Михайло Костянтинович отримав звання академіка і продовження терміну пенсіонерства ще на один рік.

Влітку 1863 року художник разом з дружиною був запрошений погостювати у родичів в Мценском повіті Орловської губернії. Тут Михайло Костянтинович знайшов душевну гармонію і багатий матеріал для своїх робіт. Крім Орловської губернії він подорожував по Тульській і Смоленській губерніях, де намалював ряд російських пейзажів. Серед його успішних робіт цього періоду — картини «Дубовий гай» (1863), «Велика дорога восени» (1863), «Вид в Орловській губернії» (1864). Полотно «Велика дорога восени» із зображенням типового непомітного російського пейзажу — низько навислим над рівниною небом з важкими дощовими хмарами, дорогою, що представляє собою суцільне сумне чорне болото, і застряглий селянський віз на ній без будь-якої надії вибратися, — приносить Клодту популярність серед сучасників. За картину «Вид в Орловській губернії» художник в 1864 році отримав звання професора, а значить, право на викладання в Академії мистецтв, але штатної посади для нього на той момент не знайшлося.

«Велика дорога восени», 1863
«Село в Орловській губернії», 1864

9 грудня 1863 року в родині Клодт народився син Борис. Дитина народилася дуже слабкою. Крім того, дружина художника Єлизавета Гаврилівна також важко захворіла, хвороба прогресувала, і в грудні 1865 року вона померла. А незабаром після неї померла мати Михайла Клодта.

Навесні 1866 року живописець знову поїхав на Орловщину, де багато працював. Після повернення в Санкт-Петербург, овдовілий Михайло Костянтинович повторно зробив пропозицію Єлизаветі Михайлівні Станюкович і на цей раз отримав згоду. У січні 1867 року вони обвінчалися, а в листопаді того ж року у них народився син Петро. У цей період Клодт створив безліч полотен, серед яких «Промені сонця», «Російське село», «Захід сонця в Орловській губернії» (1867), «Алея в березовому гаю» (1867).

У кінці 1860-х років Михайло Клодт був уже сформованим художником, мав свій погляд на мистецтво і впізнаваний почерк. Для його робіт характерні реалізм зображення, бездоганний малюнок зі скрупульозним опрацюванням деталей, майстерність перспективних рішень, строгість і стрункість композиції, здатність присутністю людини «одушевити» природу. Для нього властива ретельність в промальовуванні об'єктів переднього плану і узагальненість в віддалених планах і неба з хмарами. Така точність в написанні дрібних деталей вимагала великих зусиль і багато часу. Домагаючись високої точності, художнику іноді доводилося переписувати картину кілька разів.

Незважаючи на успіхи на мальовничому терені, фінансове становище Клодта залишалося важким, що було пов'язано з невмінням вигідно продавати свої картини.

Роботи художника

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Клодт Михаил Константинович (Клодт фон Юргенсбург) / Русская живопись. Архів оригіналу за 3 липня 2014. Процитовано 21 лютого 2021.
  2. ↑ Клодт Михаил Константинович (1833 – 1902) / Аукционный дом «Корнерс». Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 21 лютого 2021.
  3. ↑ Работы художника Клодта Михаила Константиновича. Часть 1. (34 фото) / COMGUN. Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 21 лютого 2021.
  4. ↑ Клодт фон Юргенсбург, русские художники / Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 20 червня 2022.
  5. ↑ КЛОДТ (Клодт фон Юргенсбург) Михаил Константинович / Энциклопедия русских художников. Архів оригіналу за 12 жовтня 2014. Процитовано 21 лютого 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Клодт_Михайло_Костянтинович&oldid=39869916