Епіглотит

Епіглотит
Спеціальність	пульмонологія
Причини	Haemophilus influenzae
Класифікація та зовнішні ресурси
DiseasesDB	4360
MeSH	D004826
SNOMED CT	80384002
Epiglottitis у Вікісховищі

Епіглотит — запалення надгортанника. Найнебезпечнішим є гострий епіглотит, оскільки існує висока ймовірність повного перекриття дихальних шляхів, що є загрозою життю пацієнта.

Бактерійний епіглотит — гостре ураження надгортанника бактеріями, що швидко призводить до тяжкої обструкції дихальних шляхів.

Етіологія та патогенез

У більшості випадків (близько 95 %) захворювання викликає Haemophilus influenzae типу B (англ. Hib). У числі збудників можуть бути також стафілокок, стрептокок, пневмокок.

Після інфікування дуже швидко розвивається запалення надгортанника і підтримувальної його черпакувато-підгорлової складки. Надгортанник стає набряклим і гіперемованим. Звисаючи і відхиляючись назад, надгортанник закриває вхід у гортань, викликаючи тяжку обструкцію дихальних шляхів. Перекладання дитини в положення лежачи може призвести до асфіксії і зупинки серця.

Клінічні прояви

Епіглотит не має сезонної залежності. Захворювання виникає гостро і швидко прогресує. Появляється біль у горлі, дисфагія, стридор, наростають тахіпное і ціаноз. Найпоширенішими ознаками є розвиток гарячки, біль у горлі, слинотеча, які не піддаються контролю, класична «поза триноги», утруднене дихання та дратівливість, ознаки інтоксикації.

Дитина перелякана і неспокійна, займає вимушене положення (сидить із нахилом тулуба вперед і витягнутою шиєю, прагнучи відвести надгортанник від голосової щілини)

Дорослі можуть мати менш виражену клінічну картину набагато рідше потребують інтубації у порівнянні з дітьми (лише близько 20 % дорослих потребують інтубації)

Діагностика

• Ларингоскопія

• Рентгенографія шиї у боковій проєкції
• ЗАК з формулою
• Бактеріологічне дослідження крові
• Бактеріологічне дослідження матеріалу з надгортанника

Диференційний діагноз проводиться з перитонзилярним абсцесом, тонзилітом, аспірацією чужорідного тіла, анафілаксією, крупом, занурення/утоплення, астмою.

Лікування

Лікування на догоспітальному етапі

Дитина з діагнозом епіглотиту повинна бути терміново госпіталізована у реанімаційне відділення. Методом вибору при ДН ІІІ ступеня повинна бути продовжена оротрахеальна або назотрахеальна інтубація. Лікарям лінійних бригад ШМД до приїзду спеціалізованої бригади (при гострому дефіциті часу і декомпенсації ДН у дитини) необхідно застосовувати конікотомію (крикотиреоїдотомію). Необхідне також встановлення периферичного венозного доступу (флекс-катетер), проведення дезінтоксикаційної інфузійної терапії розчинами кристалоїдів; введення антибіотиків — цефтріаксон у разовій дозі 40–50 мг/кг або амоксиклав — 20–30 мг/кг; перед транспортуванням — одноразове введення кортикостероїдних препаратів (преднізолон) у дозі 3–5 мг/кг; обов’язково потрібно проводити інгаляції зволоженим киснем і з метою седації вводити в/в 20% оксибутират натрію 70–100 мг/кг або 0,5% сибазон у дозі 0,3–0,5 мг/кг.

Див. також

• Невідкладний стан

Джерела

• Епіглотит [Архівовано 4 березня 2021 у Wayback Machine.] BMJ Best Practice, 2017
• ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ У ДІТЕЙ. Б.М. Голдовський, В.П. Медведєв, Є.В. Сідь // ГАЗЕТА "НОВИНИ МЕДИЦИНИ ТА ФАРМАЦІЇ" 15 (425) 2012. Ел.джерело [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.]

Література

• БІОХІМІЧНІ МАРКЕРИ ГОСТРОГО ЕПІГЛОТИТУ. Алекберов С.О., Наконечна О.А. Ел.джерело
• Стан хрящової тканини у хворих на гострий епіглотит у дорослих при різних формах запалення / Т. В. Почуєва та ін. - Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - Київ, 1924. - 2018, N 3с, С.107-108.
• СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ГОСТРИХ ЕПІГЛОТИТІВ У ДОРОСЛИХ. ДАВИДЕНКО В.Л. / АВТОРЕФЕРАТ дисер. на здобуття наук.ст. к.м.н., ХМАПО. - Київ, 2020. - 23 с.

Посилання

• Чи правда, що Хіб-інфекцію відкрили нещодавно? [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]