Епей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Агамемнон, Талфібій та Епей, Самотракі

Епей (грец. Ἐπειός) — ім'я двох персонажів давньогрецької міфології.

Перший — син Ендіміона, який переміг у змаганнях своїх братів і за це дістав верховну владу в Еліді. Звідси походить стара назва мешканців Еліди — епейці;

Другий — син Панопея, скульптор, який брав участь у Троянській війні. Афіна і Арес покарали Панопея за недотримання клятви тим, що Епей народився боягузом[1]. Епей був наділений великою силою, переміг у змаганнях з кулачного бою на честь загиблого Патрокла, проте зазнав ганебної поразки в метанні диска[2]. Особливо відомий тим, що спорудив Троянського коня, до чого майстра спонукала Афіна, щоб прославити Епея[3]. Але Одіссей через боягузтво Епея присвоїв заслуги того собі, твердячи, що сам вигадав цю хитрість[4]. Також Епей прославився створенням дерев'яної скульптури Гермеса[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Цец. Схолії до Лікофрона 933.
  2. ↑ Гомер, Іліада, XXIII 653-99, 838-40
  3. ↑ Аполлодор, V 14
  4. ↑ Гігін. Міфи 108; Цец. Схолії до Лікофрона 219 і далі.; Аполлодор. Епітома V. 14.
  5. ↑ Павсаній, II 19, 6

Література

[ред. | ред. код]
  • Словник античної мітології / Упоряд. Козовик І.Я., Пономарів О.Д. — Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2006. — 312с.
  • Грейвс, Р. Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи. — М. : Прогресс, 1992. — 620 с.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Епей
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Епей&oldid=40957304