Еґон Петрі

Еґон Петрі
нід. Egon Petri
Основна інформація
Дата народження	23 березня 1881(1881-03-23)[…]
Місце народження	Ганновер, Королівство Пруссія, Німецький Райх
Дата смерті	27 травня 1962(1962-05-27)[…] (81 рік)
Місце смерті	Берклі, Аламеда, Каліфорнія, США
Громадянство	Нідерланди, Німецька імперія, Веймарська республіка і Республіка Польща
Професії	піаніст, музикознавець, органіст, скрипаль
Освіта	Kreuzschuled і Дрезденська Вища школа музики
Вчителі	Ферруччо Бузоні
Відомі учні	Тьомкін Дмитро, Grant Johannesend, Gordon Manleyd, Ерл Вайлд, Джон Огдон і Яніна Висоцька-Охлевська
Інструменти	орган і фортепіано
Жанри	класична музика
Заклад	Hochschule für Musik Berlind
Файли у Вікісховищі

Еґон Петрі (нід. Egon Petri; 1881 — 1962) — піаніст та педагог. Друг, послідовник і однодумець Ферруччо Бузоні. Неперевершений виконавець творів Ференца Ліста. Вчитель Джона Огдона і Ерла Вайлда.

Біографія

Петрі був голландського походження; народився в Ганновері (Німеччина), а виховувався в Дрездені. Батько Еґона, Генрі Вільґельм Петрі, був відомим скрипалем і великим поціновувачем квартетної музики. У нього часто збиралися друзі та разом музикували, причім керував ними він сам, так як був відмінним знавцем квартетного мистецтва. Лад життя в будинку Петрі спонукав дитину займатися музикою. З п'яти років Еґон вже почав грати на скрипці, а з семи років — на фортеп'яно. Під керівництвом батька він почав грати в квартеті, одночасно вражаючи близьких і рідних своїми феноменальними успіхами в грі на фортеп'яно.

Найважливішою подією в житті Еґона стало його знайомство зі знаменитим піаністом Ферруччо Бузоні, у якого він і став вчитися, коли приїхав до Німеччини. Незабаром учень був вшанований честю виступати з учителем у фортеп'янних дуетах, а потім і брати участь спільно з ним в редагуванні 25-томного видання клавірних творів Й. С. Баха; редакції Петрі до наших днів не втратили свого значення. Завдяки Бузоні, Петрі цілком зосередився на роботах Баха і Ліста — композиторів, які, поряд з самим Бузоні, залишалися до кінця днів в центрі його репертуару. Також зарекомендував себе чудовим виконавцем творів Бетовена і Брамса.

З початком Першої світової війни Петрі та Бузоні переїхали до Швейцарії, де продовжили редакторську співпрацю. У 1920-х Петрі викладав в Берлінській вищій школі музики. У 1927 році багато часу провів в Закопаному (Польща), де займався з обдарованими студентами. З 1929 року почав записуватися (в студії «Колумбія»).

Незадовго до початку Другої світової війни Петрі переїхав до Сполучених Штатів, де почав працювати в Корнелльському університеті. Концертував в різних країнах Європи і Америки. Його виступи всюди викликали захоплені відгуки преси.

Про його виступ у Харкові 23 жовтня 1927 в 3-му концерті Державного концертового бюро писав часопис "Нове мистецтво" (№22, 1927):

"Зайвий раз хочеться підкреслити надзвичайну у Е. Петрі техніку гри, остільки високу і вільну, що про неї, слухаючи виконання артиста, не думаєш, забуваєш, відчуваючи лише комплекс емоцій, що їх викликає великий майстер і художник".

Того разу Е. Петрі виконував твори Шумана, Шопена і Стравінського ("Петрушка"), а на біс - вальс Шуберта-Ліста.

Серед учнів Е. Петрі - український піаніст та композитор Антін Рудницький (1902-1975).

Е. Петрі викладав у різних навчальних закладах Англії, Німеччини, Польщі, Швейцарії, США, продовжуючи разом з тим концертну діяльність.

Значення

Петрі володів потужною фортеп'янною технікою, особливо пальцевою, та щільним повнозвучним туше. Його гра відрізнялася відсутністю зовнішньої ефектності, тонким відтворенням всіх голосів поліфонічної тканини.

Велика увага в опановуванні фортеп'янного мистецтва надається редакціям клавірних творів Й.С.Баха, здійснена Еґоном Петрі.