Грабен

Похований складний грабен

Інфрачервоне фото ґрабену в Афарській улоговині

Rima Ariadaeus на Місяці

Ґрабен (від нім. Graben — рів) — тектонічна форма порушення залягання гірських порід. Великі системи грабенів часто називають рифтовими зонами.

Етимологія

«Грабен» — це слово з німецької мови, що означає «рів» або «траншея». Слово вперше використав у геологічному контексті австрійський геолог Едуард Зюсс 1883 року.

Ознаки

Є переважно видовженою ділянкою земної кори, яка опустилася по лініях скидів нижче від навколишніх ділянок. За будовою грабени розділяють на:

• прості (триблочні)
• складні (багатоблочні)
• симетричні
• несиметричні

за просторово-структурними ознаками:

• поздовжні (витягнуті вздовж простягання вміщуючих структур)
• поперечні (довга вісь яких перпендикулярна до осі вміщуючої структури
• клиноподібні (розширюються донизу)

Походження

Головна причина утворення грабену — виникнення розтягуючих сил на склепіннях піднять при їх формуванні. Часто утворюють системи сполучених між собою грабенів. За певних обставин грабени є початковою фазою розвитку рифту. Досягають в довжину декількох сотень кілометрів при ширині в десятки кілометрів. Відомі грабени:

• грабен Вікінг в Північному морі
• Верхньорейнський грабен та Нижньорейнський грабен
• Байкальський грабен
• Устечківський грабен

В Україні

На території України грабени найбільше представлені в Дніпровсько-Донецька западині

Див. також

• Авлакоген
• Прогин

Джерела

• Грабен - Енциклопедія сучасної України [Архівовано 8 березня 2019 у Wayback Machine.]

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Геологический словарь / под ред. К. Н. Паффенгольц / т. 1, М.: изд-во «Недра», — 1973. — 487 с.