Очікує на перевірку

Віолетта Віллас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віолетта Віллас
пол. Czesława Cieślak
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'яЧеслава Марія Чєшьляк
Дата народження10 червня 1938(1938-06-10)
Місце народженняЛьєж
Дата смерті5 грудня 2011(2011-12-05) (73 роки)
Місце смертіЛевін-Клодзький, Клодзький повіт, Нижньосілезьке воєводство, Республіка Польща
ПохованняПовонзківський цвинтар[1]
Роки активності1960-2011
Громадянство Республіка Польща
Професіїакторка, оперна співачка, авторка-виконавиця, акторка театру, кіноакторка, студійна виконавиця
Співацький голосколоратурне сопрано
Інструментифортепіано і вокал[d]
Жанриестрадний та оперний вокал
ПсевдонімиVioletta Eliza Villas і Violetta Villas
ЧленствоTeatr Syrenad
ЛейблиCapitol Records
Нагороди
Silver Medal for Merit to Culture – Gloria Artis‎
Автограф
CMNS: Файли у Вікісховищі

Чеслава Марія Чєшьляк (пол. Czesława Gospodarek, Cieślak), відома під псевдонімом Віолетта Віллас (пол. Violetta Villas, 10 червня 1938(19380610), Льєж — 5 грудня 2011, Левін Клодзко) — польська естрадна та оперна співачка, акторка театру і кіно, композиторка і авторка текстів, володарка колоратурного сопрано з діапазоном голосу у п'ять октав. Активістка руху за права тварин.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 10 червня 1938 року в Льєжі, Бельгія, у родині шахтаря Болеслава Цєсьляка (1907–1960) і домогосподарки Джейн (1914–1985). Крім Марії, в сім'ї було ще троє дітей.

У 1948 році родина переїхала в Польщу, в невелике селище Левін Клодзко, де Віолетта почала вчитися музичному мистецтву. У 1956 році Віллас вступила у «Вищу державну музичну школу» в Щецині, де провчилася три роки.

16-річна Віолетта Віллас під тиском батьків вступила в шлюб з лейтенантом Борисом Ґосподареком і народила сина Кшиштофа. Через 2 роки, у 1956 році, розлучилася. За власними словами, вона ніколи не любила лейтенанта і одружилася з ним тільки через тиск батьків[2].

У 1987 році познайомилася з бізнесменом і мільйонером Тедом Ковальчуком, якого пошлюбила 6 січня 1988 року у Чикаго. У грудні подала на розлучення, яке висвітлювали численні інтерв'ю: «Я зробила помилку, яку швидко усвідомила»[3].

Кілька десятиліть Віолетта Віллас була польським секс-символом. Останні роки життя відома як активістка руху за права тварин.

Легендарна польська співачка-поліглотка померла у 73-річному віці у своєму будинку в Левіні Клодзській на південному заході Польщі.

Творчість

[ред. | ред. код]
У Лас Вегасі, 1967

Чеслава Цєсьляк мала абсолютний слух, грала на фортепіано, скрипці, тромбоні, знала дев'ять мов.

Вокально дебютувала в 1960 році на Польському радіо. Потім її кар'єра розвивалася стрімко — призи на фестивалі в Сопоті в 1961 і 1962 роках, виступи на фестивалі в Ополе в 1963, 1964, 1965 і 1966 роках.

Співачка починає гастролі в Німеччині, Бельгії, Швейцарії, СРСР, Чехословаччині, Болгарії, Румунії. Віллас виступає у Франції і США, знімається в кіно, її партнери в дуетах на світових сценах — Френк Сінатра, Шарль Азнавур, Пауль Анка, Семмі Девіс.

Віолетта Віллас також багато грала в театрі. Її акторський дебют відбувся в 1978 році, на сцені Ґранд-театру в Лодзі в музичному спектаклі Kochajmy się. З 1979 по 1988 Віллас була задіяна майже в усіх виставах театру «Сирен» у Варшаві.

За весь час своєї музичної діяльності співачка видала понад 30 альбомів і виконала близько 50 пісень. Віллас виконувала пісні багатьма мовами: польською, англійською, французькою, німецькою, італійською, російською, іспанською і португальською. Її називали «голосом атомного століття», «голосом континенту» і «польською Імою Сумак»[4][5].

У лютому 2011 року співачка заявила, що залишає сцену, і була удостоєна звання «Заслужений працівник культури Республіки Польща»[6]. Бенефіс з нагоди 50-річчя творчої діяльності Віолетти Віллас відбувся 14 лютого 2011 року, співачка була нагороджена медаллю міністра культури і національної спадщини Польщі Gloria Artis.

Дискографія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Find a Grave — 1996.
  2. Ток-шоу Wideoteka Dorosłego Człowieka, 2004
  3. Ток-шоу Ibisekcja, 1999
  4. L'Humanite, 1966
  5. The Vista Press, 1967
  6. Violetta Villas otrzymała srebrną Glorię Artis (польською) . Wprost24. 14 лютого 2011. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 6 грудня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Віолетта Віллас на сайті IMDb (англ.)