Британська Східна Африка
англ. East Africa Protectorate Британська Східна Африка | ||||
Британський протекторат | ||||
| ||||
Прапор Британської Східної Африки | ||||
Гімн Боже, бережи королеву | ||||
Мапа Британської Східної Африки (1909) | ||||
Столиця | Момбаса (1895—1905) Найробі (1905—1920) | |||
Мови | англійська (офіційна) суахілі, Кікуйю, Камба, Долуо, Гусії, Меру | |||
Релігії | Християнство, Іслам, Індуїзм, Африканські традиційні релігії | |||
Форма правління | Конституційна монархія | |||
Монарх | ||||
- 1895—1901 | Вікторія | |||
- 1910—1920 | Георг V | |||
Комісар, губернатор | ||||
- 1895—1897 | Arthur Henry Hardinge[en] | |||
- 1919—1920 | Sir Edward Northey[en] | |||
Історія | ||||
- Засновано | 1 липня 1895 | |||
- Ліквідовано | 23 липня 1920 | |||
Площа | ||||
- 1904[1] | 696 447 км2 | |||
Населення | ||||
- 1904[1] | 4 000 000 осіб | |||
Густота | 5,7 осіб/км² | |||
Валюта | Індійська рупія, Східноафриканська рупія | |||
|
Британська Східна Африка, Протекторат Східна Африка (англ. East Africa Protectorate) — колишня британська колонія, край навколо Великих Африканських озер займав приблизно той самий терен що й сьогоденна Кенія (приблизно 639,2 тис. км²) від Індійського океану вглиб континенту до Уганди і Великої рифтової долини. Була під контролем Великої Британії з кінця XIX століття; спочатку як зона британських інтересів, пізніше протекторат і у 1920 році, перетворена на колонію Кенія[2]
Європейські місіонери почали проникати в землі між Момбасою і Кіліманджаро з 1840-х роках. На Берлінській конференції 1885 рокубуло досягнута угода про те, що британська сфера впливу в Східній Африці буде простягатися від річки Джуба до Німецької Східної Африки. Формально ця територія належала султанату Занзібар, і Велика Британія в 1888 році отримала прибережну смугу в оренду від султана, а для її розвитку була створена Імперська Британська Східно-Африканська компанія. Але в 1894 році компанія збанкрутувала, і британський уряд оголосив територію протекторатом з адміністрацією в Момбасі, а управляти територією став Форин-офіс.
У 1895 році було розпочато будівництво залізниці від Момбаси до Кісуму, яке було закінчено в 1901 році — це стало початком угандійської залізниці.
У 1902 році адміністрування території було знову передано міністерству у справах колоній, а підконтрольна адміністрації територія була розширена вглиб континенту, включивши територію сучасної Уганди. Був створений Східно-Африканський синдикат (підрозділ Південно-Африканської компанії), що отримав 500 квадратних миль землі для організації переселення сюди білих поселенців. У 1905 році органи адміністрації переїхали з Момбаси до Найробі. Приїзд переселенців викликав тертя з місцевим африканським населенням.
У роки Першої світової війни район угандійський залізниці став зоною боїв з військами Німецької Східної Африки. Після війни поселенці і африканці стали вимагати самоврядування, в результаті в 1920 році Кенія стала коронною колонією.
- ↑ Census of the British empire. 1901. Openlibrary.org. 1906. с. 178. Процитовано 26 грудня 2013.
- ↑ British East Africa Company. Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
- John S. Galbraith, Mackinnon and East Africa 1878—1895 (Cambridge 1972)
- Map of British East Africa in 1901 [Архівовано 1 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- A map of part of Eastern Africa, prepared by authority of the Imperial British East Africa Company, 1889 [Архівовано 11 березня 2007 у Portugese Web Archive]
- 1911 Encyclopedia