Бондарчук Наталія Сергіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бондарчук.
Бондарчук Наталія Сергіївна
рос. Наталья Сергеевна Бондарчук
Дата народження10 травня 1950(1950-05-10)[1][2] (74 роки)
Місце народженняМосква, РРФСР, СРСР[2]
Громадянство СРСР
 Росія
Професіяакторка, кінорежисерка, сценаристка
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії (1971) і Всеросійський державний інститут кінематографії (1975)
ДітиБурляєв Іван Миколайовичd і Marija Boerljaevad
IMDbID 0094081
Нагороди та премії
заслужений артист РРФСР заслужений діяч мистецтв Росії
nbondarchuk.ru
Бондарчук Наталія Сергіївна у Вікісховищі

Наталія Сергіївна Бондарчук (нар. 10 травня 1950(19500510), Москва, СРСР) — радянська і російська акторка, кінорежисер, сценарист. Заслужена артистка РРФСР (1977). Заслужений діяч мистецтв Російської Федерації (2009)[3]. Донька радянського режисера та актора Сергія Бондарчука, старша зведена сестра Олени та Федора Бондарчуків.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 10 травня 1950 року в Москві в родині режисера Сергія Бондарчука й актриси Інни Макарової.

У 1971 році закінчила акторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (майстерня Сергія Герасимова і Тамари Макарової), в 1975-му — режисерський факультет ВДІКу (у тих же майстрів).

У кіно дебютувала в 1970 році у фільмі «Біля озера», потім знялася в стрічках «Прийшов солдат з фронту», «Ти і я». Найбільший успіх до неї прийшов після виконання ролі Харі у фільмі Андрія Тарковського «Солярис».

Як режисер і сценарист дебютувала в 1975 році новелою «Безщасна Мотрона» в альманасі «Пошехонська старина». Найбільшу популярність здобули два фільми, поставлені Н. Бондарчук наприкінці 1980-х років за своїми сценаріями, — «Дитинство Бембі» і «Юність Бембі».

Створила свій власний дитячий театр «Бембі». На 2014 рік діють три філії театру в Москві, Апрєлєвці та Одінцові. Апрєлівською філією завідує її чоловік Ігор Дністрянський. Театр їздить гастролями Росією і ближнім зарубіжжям.

Заслужена артистка РРФСР (1977).

Громадська позиція

[ред. | ред. код]

11 березня 2014 підписала звернення діячів культури Російської Федерації на підтримку політики президента РФ В. В. Путіна щодо України та Криму[4].

Фігурант бази даних центру «Миротворець»[5].

Родина

[ред. | ред. код]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Акторка

[ред. | ред. код]
  1. 1970 — Серце Росії — Люсік Лісінова
  2. 1970 — У озера — пасажирка поїзда
  3. 1971 — Ти і я — самогубець
  4. 1972 — Солярис — Харі
  5. 1972 — Прийшов солдат з фронту — Шура
  6. 1973 — Нам ніколи чекати
  7. 1974 — Виконання бажань — Маша Бауер
  8. 1975 — Небо зі мною — Ірина Бєлова
  9. 1975 — Зірка привабливого щастя — Марія Волконська, княгиня
  10. 1976 — Червоне і чорне — мадам Де Реналь
  11. 1977 — Пошехонська старина — Мотря
  12. 1979 — Бабусі надвоє сказали... — адміністратор готелю
  13. 1979 — Дорослий син
  14. 1980 — Юність Петра — царівна Софія
  15. 1980 — На початку славних справ — царівна Софія
  16. 1981 — Василь і Василиса — Олександра
  17. 1982 — Жива веселка — Марья Сергіївна
  18. 1982 — Мати Марія — Ніна
  19. 1985 — Дитинство Бембі — матір Бембі
  20. 1986 — Юність Бембі — матір Бембі
  21. 1986 — Лермонтов — Марія Михайлівна Лермонтова
  22. 1991 — Господи, почуй молитву мою
  23. 1999 — Просіть, і буде вам — Аліса
  24. 1999 — Одна любов душі моєї — Марія Волконська
  25. 2000 — Мій дух до Юрзуф прилетів... — Марія Волконська
  26. 2003 — Любов і правда Федора Тютчева — Ернестіна Тютчева, друга дружина поета
  27. 2006 — Пушкін. Остання дуель — Катерина Карамзіна
  28. 2007 — Одна любов душі моєї — Марія Волконська
  29. 2015 — Таємниця Снігової Королеви — бабуся

Режисер

[ред. | ред. код]
  1. 1977 — Пошехонська старина
  2. 1982 — Жива веселка
  3. 1985 — Дитинство Бембі
  4. 1986 — Юність Бембі
  5. 1991 — Господи, почуй молитву мою
  6. 2000 — Мій дух до Юрзуф прилетів...
  7. 2003 — Любов і правда Федора Тютчева
  8. 2006 — Пушкін. Остання дуель
  9. 2007 — Одна любов душі моєї
  10. 2009 — Гоголь. Найближчий
  11. 2010 — І вічністю наповнений мить...
  12. 2015 — Таємниця Снігової Королеви

Сценарист

[ред. | ред. код]
  1. 1977 — Пошехонська старина
  2. 1985 — Дитинство Бембі
  3. 1986 — Юність Бембі
  4. 1991 — Господи, почуй молитву мою
  5. 2000 — Мій дух до Юрзуф прилетів...
  6. 2003 — Любов і правда Федора Тютчева
  7. 2006 — Пушкін. Остання дуель
  8. 2007 — Одна любов душі моєї
  9. 2009 — Гоголь. Найближчий
  10. 2015 — Таємниця Снігової Королеви

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Filmportal.de — 2005.
  2. ↑ а б Catalog of the German National Library
  3. ↑ Указ Президента РФ від 17 вересня 2009 № 1043 «Про відзначення державними нагородами Російської Федерації». Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 7 травня 2015.
  4. ↑ Главком: Російські артисти підтримали агресію Путіна проти України (СПИСОК) [Архівовано 15 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Центр «Миротворець»: Бондарчук Наталія Сергіївна. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022.
  6. ↑ а б в г Наталія Бондарчук: " Мій колишній чоловік і нинішній — в прекрасних стосунках! "// KP.RU. Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 7 травня 2015.
  7. ↑ = 11179 «Комсомольська правда»: Наталія Бондарчук: «Після роману з Тарковським я похрестили». [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] Інтерфакс.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Бондарчук_Наталія_Сергіївна