Очікує на перевірку

Азійські ігри

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Азійські Ігри)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Азійські ігри
Азійські ігри
Перші змагання 1951
Періодичність 4 роки
Останні змагання Азійські ігри 2022
Лідер Олімпійська рада Азії[1]
Сайт

Азійські ігри або Азіада[2] — багатовидові міжнародні спортивні змагання, що проводяться кожні чотири роки між спортсменами країн Азії. Ігри проводяться Азійською олімпійською радою під наглядом Міжнародного олімпійського комітету[3][4].

Історія

[ред. | ред. код]

Перші Азійські ігри були проведені в 1951 році в Делі (який знову прийняв ігри в 1982 році). Ігри 2006 року пройшли у Досі. А шістнадцяті ігри 2010 року, проведені в Ґуанчжоу (Китай), відбулися 12-27 листопада.

Участь

[ред. | ред. код]

Спортсмени від кожної країни відбираються національними олімпійськими комітетами. Як і на Олімпійських іграх, церемонії нагородження супроводжуються демонстрацією національного прапора і гімну країни спортсмена-переможця, а за підсумками ігор відбувається порівняння між країнами. Хоча на іграх переважно представлені визнані незалежні країни, у них також беруть участь декілька залежних територій та, за особливим статусом, Китайська Республіка (бере участь як «Китайський Тайпей»).

В 2023 році, як повідомило видання The Indian Express, з посиланням на Міжнародний олімпійський комітет та Олімпійський комітет Азії, російських і білоруських спортсменів до участі в «Азійських іграх-2023» — не допустили[5][6].

Перелік Ігор

[ред. | ред. код]
Перші Азійські ігри.
Марка Японії, присвячена ІІІ Азійським іграм 1958 року
Міста-господарі Азійських ігор
Номер Рік Місто-господар Країна Відкрив Посада Дата початку Дата закінчення Країн-учасниць Спортсменів Видів спорту Подій Найкраща команда Прим.
I 1951 Нью-Делі Індія Індія Раджендра Прасад Президент 4 березня 11 березня 11 489 6 57  Японія (JPN) [7]
II 1954 Маніла Філіппіни Філіппіни Рамон Магсайсай Президент 1 травня 9 травня 18 970 8 76  Японія (JPN) [8]
III 1958 Токіо Японія Японія Хірохі́то Імператор 24 травня 1 червня 16 1,820 13 97  Японія (JPN) [9]
IV 1962 Джакарта Індонезія Індонезія Сукарно Президент 24 серпня 4 вересня 12 1,460 13 88  Японія (JPN) [10]
V 1966 Бангкок Таїланд Таїланд Пуміпон Адульядет Король 9 грудня 20 грудня 16 1,945 14 143  Японія (JPN) [11]
VI 1970 Бангкок Таїланд Таїланд Пуміпон Адульядет Король 9 грудня 20 грудня 16 2,400 13 135  Японія (JPN) [12]
VII 1974 Тегеран Іран Іран Мохаммед Реза Пахлаві Шах 1 вересня 16 вересня 19 3,010 16 202  Японія (JPN) [13]
VIII 1978 Бангкок Таїланд Таїланд Пуміпон Адульядет Король 9 грудня 20 грудня 19 3,842 19 201  Японія (JPN) [14]
IX 1982 Нью-Делі Індія Індія Заїл Сінґх Президент 19 листопада 4 грудня 23 3,411 21 147  Китай (CHN) [15]
X 1986 Сеул Південна Корея Південна Корея Чон Ду Хван Президент 20 вересня 5 жовтня 22 4,839 25 270  Китай (CHN) [16]
XI 1990 Пекін КНР КНР Ян Шанкунь Президент 22 вересня 7 жовтня 36 6,122 27 310  Китай (CHN) [17]
XII 1994 Хіросіма Японія Японія Акіхіто Імператор 2 жовтня 16 жовтня 42 6,828 34 338  Китай (CHN) [18]
XIII 1998 Бангкок Таїланд Таїланд Пуміпон Адульядет Король 6 грудня 20 грудня 41 6,554 36 377  Китай (CHN) [19]
XIV 2002 Пусан Південна Корея Південна Корея Кім Де Чжун Президент 29 вересня 14 жовтня 44 7,711 38 419  Китай (CHN) [20]
XV 2006 Доха Катар Катар Хамад бін Халіфа Аль Тані Емір 1 грудня 15 грудня 45 9,520 39 424  Китай (CHN) [21]
XVI 2010 Гуанчжоу КНР КНР Вень Цзябао Прем'єр Держради 12 листопада 27 листопада 45 9,704 42 476  Китай (CHN) [22]
XVII 2014 Інчхон Південна Корея Південна Корея Пак Кин Хє Президент 19 вересня 4 жовтня 45 9,501 36 439  Китай (CHN) [23]
XVIII 2018 Джакарта-Палембанг Індонезія Індонезія Джоко Відодо Президент 18 серпня 2 вересня 45 11,300 46 465  Китай (CHN) [24]
XIX 2023[25] Ханчжоу КНР КНР Сі Цзіньпін Президент 23 вересня 8 жовтня 45 11,935 40 481  Китай (CHN) [26]
XX 2026 Нагоя Японія Японія 19 вересня 4 жовтня Майбутня подія
XXI 2030 Майбутня подія

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. OCA History. OCA. Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 14 серпня 2010.
  2. China's Great Leap: The Beijing Games and Olympian Human Rights Challenges. Seven Stories. 4 січня 2011. ISBN 9781583228432.
  3. Asian Games Taps Three-Time Olympic Sportscaster For New Sports Radio Talk Show. Sports Biz Asia. 8 лютого 2010. Архів оригіналу за 27 листопада 2010. Процитовано 8 вересня 2010.
  4. Fully renovated basketball arena ready for Asian Games. Sports City. 22 липня 2009. Архів оригіналу за 13 червня 2010. Процитовано 8 вересня 2010.
  5. Athletes from Russia will not compete at Hangzhou Asian Games, International Olympic Committee decides. // Written by Mihir Vasavda. Mumbai. Updated: September 1, 2023 21:22 IST
  6. Росіянам і білорусам закрили лазівку на Олімпіаду-2024 – агресорам не дозволили змагатися на Азійських іграх. // Автор: Марічка Кулачковська. 01.09.2023, 20:51
  7. 1st AG New Delhi 1951. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  8. 2nd AG Manila 1954. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  9. 3rd AG Tokyo 1958. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  10. 4th AG Jakarta 1962. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  11. 5th AG Bangkok 1966. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  12. 6th AG Bangkok 1970. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  13. 7th AG Tehran 1974. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  14. 8th AG Bangkok 1978. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  15. 9th AG New Delhi 1982. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  16. 10th AG Seoul 1986. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  17. 11th AG Beijing 1990. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  18. 12th AG Hiroshima 1994. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  19. 13th AG Bangkok 1998. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  20. 14th AG Busan 2002. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 29 вересня 2002.
  21. 15th AG Doha 2006. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 1 грудня 2006.
  22. 16th AG Guangzhou 2010. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 листопада 2010.
  23. 17th AG Incheon 2014. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2014.
  24. 18th AG Jakarta-Palembang 2018. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 20 вересня 2014.
  25. Перенесення через пандемію COVID-19
  26. 19th AG Hangzhou 2022. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 16 вересня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]