Азійські ігри
Азійські ігри | |
---|---|
Перші змагання | 1951 |
Періодичність | 4 роки |
Останні змагання | Азійські ігри 2022 |
Лідер | Олімпійська рада Азії[1] |
Сайт |
Азійські ігри або Азіада[2] — багатовидові міжнародні спортивні змагання, що проводяться кожні чотири роки між спортсменами країн Азії. Ігри проводяться Азійською олімпійською радою під наглядом Міжнародного олімпійського комітету[3][4].
Перші Азійські ігри були проведені в 1951 році в Делі (який знову прийняв ігри в 1982 році). Ігри 2006 року пройшли у Досі. А шістнадцяті ігри 2010 року, проведені в Ґуанчжоу (Китай), відбулися 12-27 листопада.
Спортсмени від кожної країни відбираються національними олімпійськими комітетами. Як і на Олімпійських іграх, церемонії нагородження супроводжуються демонстрацією національного прапора і гімну країни спортсмена-переможця, а за підсумками ігор відбувається порівняння між країнами. Хоча на іграх переважно представлені визнані незалежні країни, у них також беруть участь декілька залежних територій та, за особливим статусом, Китайська Республіка (бере участь як «Китайський Тайпей»).
В 2023 році, як повідомило видання The Indian Express, з посиланням на Міжнародний олімпійський комітет та Олімпійський комітет Азії, російських і білоруських спортсменів до участі в «Азійських іграх-2023» — не допустили[5][6].
Номер | Рік | Місто-господар | Країна | Відкрив | Посада | Дата початку | Дата закінчення | Країн-учасниць | Спортсменів | Видів спорту | Подій | Найкраща команда | Прим. |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
I | 1951 | Нью-Делі | Індія | Раджендра Прасад | Президент | 4 березня | 11 березня | 11 | 489 | 6 | 57 | Японія (JPN) | [7] |
II | 1954 | Маніла | Філіппіни | Рамон Магсайсай | Президент | 1 травня | 9 травня | 18 | 970 | 8 | 76 | Японія (JPN) | [8] |
III | 1958 | Токіо | Японія | Хірохі́то | Імператор | 24 травня | 1 червня | 16 | 1,820 | 13 | 97 | Японія (JPN) | [9] |
IV | 1962 | Джакарта | Індонезія | Сукарно | Президент | 24 серпня | 4 вересня | 12 | 1,460 | 13 | 88 | Японія (JPN) | [10] |
V | 1966 | Бангкок | Таїланд | Пуміпон Адульядет | Король | 9 грудня | 20 грудня | 16 | 1,945 | 14 | 143 | Японія (JPN) | [11] |
VI | 1970 | Бангкок | Таїланд | Пуміпон Адульядет | Король | 9 грудня | 20 грудня | 16 | 2,400 | 13 | 135 | Японія (JPN) | [12] |
VII | 1974 | Тегеран | Іран | Мохаммед Реза Пахлаві | Шах | 1 вересня | 16 вересня | 19 | 3,010 | 16 | 202 | Японія (JPN) | [13] |
VIII | 1978 | Бангкок | Таїланд | Пуміпон Адульядет | Король | 9 грудня | 20 грудня | 19 | 3,842 | 19 | 201 | Японія (JPN) | [14] |
IX | 1982 | Нью-Делі | Індія | Заїл Сінґх | Президент | 19 листопада | 4 грудня | 23 | 3,411 | 21 | 147 | Китай (CHN) | [15] |
X | 1986 | Сеул | Південна Корея | Чон Ду Хван | Президент | 20 вересня | 5 жовтня | 22 | 4,839 | 25 | 270 | Китай (CHN) | [16] |
XI | 1990 | Пекін | КНР | Ян Шанкунь | Президент | 22 вересня | 7 жовтня | 36 | 6,122 | 27 | 310 | Китай (CHN) | [17] |
XII | 1994 | Хіросіма | Японія | Акіхіто | Імператор | 2 жовтня | 16 жовтня | 42 | 6,828 | 34 | 338 | Китай (CHN) | [18] |
XIII | 1998 | Бангкок | Таїланд | Пуміпон Адульядет | Король | 6 грудня | 20 грудня | 41 | 6,554 | 36 | 377 | Китай (CHN) | [19] |
XIV | 2002 | Пусан | Південна Корея | Кім Де Чжун | Президент | 29 вересня | 14 жовтня | 44 | 7,711 | 38 | 419 | Китай (CHN) | [20] |
XV | 2006 | Доха | Катар | Хамад бін Халіфа Аль Тані | Емір | 1 грудня | 15 грудня | 45 | 9,520 | 39 | 424 | Китай (CHN) | [21] |
XVI | 2010 | Гуанчжоу | КНР | Вень Цзябао | Прем'єр Держради | 12 листопада | 27 листопада | 45 | 9,704 | 42 | 476 | Китай (CHN) | [22] |
XVII | 2014 | Інчхон | Південна Корея | Пак Кин Хє | Президент | 19 вересня | 4 жовтня | 45 | 9,501 | 36 | 439 | Китай (CHN) | [23] |
XVIII | 2018 | Джакарта-Палембанг | Індонезія | Джоко Відодо | Президент | 18 серпня | 2 вересня | 45 | 11,300 | 46 | 465 | Китай (CHN) | [24] |
XIX | 2023[25] | Ханчжоу | КНР | Сі Цзіньпін | Президент | 23 вересня | 8 жовтня | 45 | 11,935 | 40 | 481 | Китай (CHN) | [26] |
XX | 2026 | Нагоя | Японія | 19 вересня | 4 жовтня | Майбутня подія | |||||||
XXI | 2030 | Майбутня подія |
- Футбол на Азійських іграх
- Всеафриканські ігри
- Європейські ігри
- Панамериканські ігри
- Далекосхідні ігри
- ↑ OCA History. OCA. Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 14 серпня 2010.
- ↑ China's Great Leap: The Beijing Games and Olympian Human Rights Challenges. Seven Stories. 4 січня 2011. ISBN 9781583228432.
- ↑ Asian Games Taps Three-Time Olympic Sportscaster For New Sports Radio Talk Show. Sports Biz Asia. 8 лютого 2010. Архів оригіналу за 27 листопада 2010. Процитовано 8 вересня 2010.
- ↑ Fully renovated basketball arena ready for Asian Games. Sports City. 22 липня 2009. Архів оригіналу за 13 червня 2010. Процитовано 8 вересня 2010.
- ↑ Athletes from Russia will not compete at Hangzhou Asian Games, International Olympic Committee decides. // Written by Mihir Vasavda. Mumbai. Updated: September 1, 2023 21:22 IST
- ↑ Росіянам і білорусам закрили лазівку на Олімпіаду-2024 – агресорам не дозволили змагатися на Азійських іграх. // Автор: Марічка Кулачковська. 01.09.2023, 20:51
- ↑ 1st AG New Delhi 1951. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
- ↑ 2nd AG Manila 1954. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
- ↑ 3rd AG Tokyo 1958. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
- ↑ 4th AG Jakarta 1962. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
- ↑ 5th AG Bangkok 1966. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
- ↑ 6th AG Bangkok 1970. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
- ↑ 7th AG Tehran 1974. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
- ↑ 8th AG Bangkok 1978. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
- ↑ 9th AG New Delhi 1982. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
- ↑ 10th AG Seoul 1986. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
- ↑ 11th AG Beijing 1990. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
- ↑ 12th AG Hiroshima 1994. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
- ↑ 13th AG Bangkok 1998. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
- ↑ 14th AG Busan 2002. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 29 вересня 2002.
- ↑ 15th AG Doha 2006. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 1 грудня 2006.
- ↑ 16th AG Guangzhou 2010. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 листопада 2010.
- ↑ 17th AG Incheon 2014. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2014.
- ↑ 18th AG Jakarta-Palembang 2018. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 20 вересня 2014.
- ↑ Перенесення через пандемію COVID-19
- ↑ 19th AG Hangzhou 2022. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 16 вересня 2015.
- Olympic Council of Asia: Games [Архівовано 10 травня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про спорт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |