УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Іван Якович Лисенко нар. до 1633 пом. 25 листопада 1699
З сайту Родовід
Рід | Лисенки |
Стать | чоловік |
Повне ім’я від народження | Іван Якович Лисенко |
Батьки | |
Вікі-сторінка | wikipedia:uk:Лисенко_Іван_Якович |
Події
до 1633 народження: Річ Посполита
народження дитини: ♂ Федір Іванович Лисенко [Лисенки] пом. 5 січня 1751
військове звання: полковник чернігівський (1669—1671)
шлюб: ♀ Агафія Трохимівна Подтереба (Лисенко, Мокрієвич) [Подтереби]
близ. 1669 народження дитини: ♀ Агафія Іванівна Лисенко (Забіла) [Лисенки] нар. близ. 1669
25 листопада 1699 смерть: Гетьманщина
Нотатки
Іван Якович Лисенко (* ? — † 1699) — чернігівський полковник (1669—1671).
В травні 1672 року після скинення з гетьманства Дем'яна Многогрішного їздив до Москви з проектом умов, на яких козацька старшина хотіла обрати нового гетьмана. В 1672—1676 роках — генеральний осавул. Брав участь у війнах проти Туреччини 1677—1678 років, у 1690—1692 — полковник переяславський.
Рідний прадід його рідного діда Іван Якович жив у бурхливу добу Руїни. Він був Чернігівським полковником (1669–71), наказним гетьманом, Переяславським полковником (1677–78, 1690–92). Узяв участь у Чигиринських, обох Кримських (1687 та 1689) походах, а також у поході під Азовом (1696) (ІІІ, 127–128).
Звичайно, є Лисенки від “лисого”, але відомий рід Лисенків походить від козацького ватажка Вовгури Лиса ("сильний, як Вовк і хитрий як Лис"), сподвижника Максима Кривоноса, страченого вояками Вишневецького під Лубнами. Його онук, Іван Якович Лисенко (нар. до 1633 року – помер 25.11.1699); полковник, генеральний осавул, наказний гетьман – отримав дворянські та майнові права Універсалом гетьмана Д. Многогрішного у 1671 році.
Полковником переяславським вдруге став Іван Лисенко (1690.25.06 1692.02.). Як бачимо, звільнений Самойловичем, він повернувся на полковничу посаду після 12річної перерви за Мазепи в умовах протистояння проти переяславського угруповання Думитрашки-Райча і як противага до позицій Полуботка. Л. Окіншевич звернув увагу, що це призначення відбулося гетьманом не «через раду старшини, а призначив його від себе». У Переяславському полку у володінні Лисенка були: села Студеники, Помоклі, Лецьки, Пологи, Циблі, Ячники, Козинці, Городище, В'юнище, Старе, Кальне, Капустинці, Дениси, Сосонова, Ташань [1242, 128]. Його другою дружиною була Гафія Трохимівна Підтереб (?-1665-1725-?), донька обозного київського.
Від дідів до онуків
військове звання: 1735, бунчуковый товарищ
смерть: після 1738
каста: представительница казаче-старшинского рода
шлюб: ♂ Иван Данилович Забела
військове звання: Генеральний писар Глухівського періоду у 1762—1781 роках за правління гетьмана Кирила Розумовського та Другої Малоросійської колегії
військове звання: бунчуковий товариш
заняття: чиновник - дійсний статський радник (1779 р.)
заняття: віце-губернатор Новгород-Сіверський (1784-1787 )
шлюб: ♀ Уляна Федорівна Лисенко
смерть: 1809, Російська імперія
шлюб: ♀ Гафія Федорівна Мирович (Романович-Славатинська)
військове звання: з 1742 до 1750, полковий осавул Чернігівський
шлюб: ♂ Александр Федорович Лисенко , ♀ Екатерина Ивановна Якубович