гіркий

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		гіркий	гірке	гірка	гіркі
Рд.		гіркого	гіркого	гіркої	гірких
Дт.		гіркому	гіркому	гіркій	гірким
Вн.	одуш.	гіркого	гірке	гірку	гірких
	неод.	гіркий			гіркі
Тв.		гірким	гірким	гіркою	гіркими
М.		гіркому гіркім	гіркому гіркім	гіркій	гірких

гір-кий

Прилагательное, тип склонения 1a.

Семантические свойства

Значение

1. горький

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: гіркота, гіркуватість, гірчиця, гірчичник, гірчичниця, гірка, гіркуватість прилагательные: найгіркіший, гірчичний, гірко-солоний, гіркуватий глаголы: гірчити, перегірчити наречия: гірко

Этимология

Происходит от праслав. *gorьkъ, от кот. в числе прочего произошли: ст.-слав. горькъ (др.-греч. πικρός), русск. горький, укр. гірки́й, болг. го́рък, сербохорв. го́рак, ж. го́рка, го̑ркӣ, словенск. górǝk, чешск. hořký, словацк. horky, польск. gorzki, в.-луж. hórki, н.-луж. górki. Связано с гореть; ср.: ирл. goirt «горький». Сюда же, возм., и нов.-в.-нем. garstig «гадкий», ср.-в.-нем. garst «испорченный (на вкус)». Использованы данные словаря М. Фасмера. См. Список литературы.