iBet uBet web content aggregator. Adding the entire web to your favor.
Link to original content: http://proeco.visti.net/naturalist/help/ordict.htm
Перел╕к укра╖нських наукових назв
птах╕в фауни Укра╖ни
Г. В. Фесенко, А. А. Бокотей
╤нститут зоолог╕╖ НАН Укра╖ни
Державний природознавчий музей НАН Укра╖ни
Пол╕граф╕чне видання прац╕ зд╕йснене
за ф╕нансово╖ п╕дтримки Укра╖нського товариства охорони птах╕в
При посиланн╕ на першоджерело вих╕дн╕ дан╕ так╕: Анотований список укра╖нських нау-кових назв птах╕в фауни Укра╖ни / Г. В. Фесенко, А. А. Бокотей. - Ки╖в ; Льв╕в, 2000. - 44 с.
Make reference: The Annotated List of the Ukrainian Scientific Names of the Bird Species Belonging to the Fauna of Ukraine / H. V. Fesenko, A. A. Bokotej. - Kyiv ; L▓viv, 2000. - 44 p.
(Це 3-я редакц╕я прац╕, з виправленнями, див. Phylloscopus proregulus (Pallas, 1811).
Вказане випралення в╕дпов╕да╓ пол╕граф╕чному виданню)
(Here is the 3rd version of work containing a correction, see Pallas`s Warbler.
This correction correcponds to publication mentioned above)
Перел╕к укра╖нських наукових назв птах╕в фауни Укра╖ни (укра╖нсько-латинсько-рос╕йсько-англ╕йський). Г. В. Фесенко, А. А. Бокотей. - Праця стосу╓ться укра╖нських назв птах╕в. На основ╕ критичного анал╕зу р╕зних назв деяких вид╕в ╕ род╕в та ╖х зм╕н, що сталися протягом ХХ стол╕ття, в робот╕ наводиться анотований список сучасних укра╖нських наукових назв птах╕в. За найнов╕шими даними, до списку внесено 413 вид╕в птах╕в, як╕ трапляються на територ╕╖ Укра╖ни. Зм╕ст прац╕ буде ц╕кавим широкому колу читач╕в, в╕д аматор╕в у спостереженнях за птахами до орн╕толог╕в-профес╕онал╕в, укладач╕в державних законодавчих акт╕в, визначник╕в, п╕дручник╕в, пос╕бник╕в та словник╕в.
Lexicon of the Ukrainian Scientific Names of the Bird Species Belonging to the Fauna of Ukraine (Ukrainian-Latin-Russian-English). H. V. Fesenko, A. A. Bokotej. - The work presents the authentic Ukrainian scientific names of the bird species belonging to the fauna of Ukraine. The annotated list of modern Ukrainian scientific names is preceded by the review of those changes in the use of the names of some bird species and genera that occured in the 20th century. All the 413 bird species recorded in the territory of Ukraine at present entered in the list. The work is intended for professional ornithologists, students of biology and the bird-lovers. It will be useful for lawgivers, lexicographers and authors of text-books and manuals.
КЛАС ПТАХИ AVES
П╤ДКЛАС СУЧАСН╤ ПТАХИ NEORNITHES
НАДРЯД СПРАВЖН╤ ПТАХИ NEOGNATHAE
РЯД ГАГАРОПОД╤БН╤ GAVIIFORMES
Родина Гагаров╕ Gaviidae
Р╕д Gavia J. R. Forster, 1788
Гагара червоношия Gavia stellata (Pontoppidan, 1763) Краснозобая гагара Red-throated Diver
Гагара чорношия Gavia arctica (Linnaeus, 1758) Чернозобая гагара Black-throated Diver
Гагара полярна Gavia immer (Brunnich, 1764) Черноклювая гагара Great Northern Diver
Гагара б╕лодзьоба Gavia adamsii (G. R. Gray, 1859) Белоклювая гагара White-billed Diver
РЯД П╤РНИКОЗОПОД╤БН╤ PODICIPEDIFORMES
Родина П╕рникозов╕ Podicipedidae
Р╕д Podiceps Latham, 1787
П╕рникоза мала Podiceps ruficollis (Pallas, 1764) Малая поганка Little Grebe
П╕рникоза чорношия Podiceps nigricollis C.L. Brehm, 1831Черношейная поганка Black-necked Grebe
П╕рникоза червоношия Podiceps auritus (Linnaeus, 1758) Красношейная поганка Slavonian Grebe
П╕рникоза с╕рощока Podiceps grisegena (Boddaert, 1783) Серощекая поганка Red-necked Grebe
П╕рникоза велика Podiceps cristatus (Linnaeus, 1758) Большая поганка Great Crested Grebe
РЯД БУРЕВ╤СНИКОПОД╤БН╤ PROCELLARIIFORMES
Родина Бурев╕сников╕ Procellariidae
Р╕д Fulmarus Stephens, 1826
Бурев╕сник коч╕вний* Fulmarus glacialis (Linnaeus, 1761) Глупыш Fulmar
Р╕д Calonectris Mathews et Iredale, 1915
Бурев╕сник cередземноморський* Calonectris diomedea (Scopoli, 1769) Средиземноморский
буревестник Cory`s Shearwater
Р╕д Puffinus Brisson, 1760
Бурев╕сник малий Puffinus puffinus (Brunnich, 1764) Малый буревестник Manx Shearwater
Родина Качурков╕ Hydrobatidae
Р╕д Hydrobates Boie, 1822
Качурка морська Hydrobates pelagicus (Linnaeus, 1758) Прямохвостая качурка Storm Petrel
РЯД ПЕЛ╤КАНОПОД╤БН╤ PELECANIFORMES
Родина Пел╕канов╕ Pelecanidae
Р╕д Pelecanus Linnaeus, 1758
Пел╕кан рожевий Pelecanus onocrotalus Linnaeus, 1758 Розовый пеликан White Pelican
Пел╕кан кучерявий Pelecanus crispus Bruch, 1832 Кудрявый пеликан Dalmatian Pelican
|
* В л╕тератур╕ згаду╓ться лише про зустр╕ч цього нового для фауни Укра╖ни виду, але опудала або ч╕тко╖ фотограф╕╖ виявленого птаха в музейних фондах чи будь-як╕й з фототек нема. |
Родина Бакланов╕ Phalacrocoracidae
Р╕д Phalacrocorax Brisson, 1760
Баклан великий Phalacrocorax carbo (Linnaeus, 1758) Большой баклан Cormorant
Баклан чубатий Phalacrocorax aristotelis (Linnaeus, 1761) Хохлатый баклан Shag
Баклан малий Phalacrocorax pygmaeus (Pallas, 1773) Малый баклан Pygmy Cormorant
РЯД ЛЕЛЕКОПОД╤БН╤ CICONIIFORMES
Родина Чаплев╕ Ardeidae
Р╕д Botaurus Stephens, 1819
Бугай Botaurus stellaris (Linnaeus, 1758) Большая выпь Bittern
Р╕д Ixobrychus Billberg, 1828
Бугайчик Ixobrychus minutus (Linnaeus, 1766) Малая выпь Little Bittern
Р╕д Nycticorax T. Forster, 1817
Квак Nycticorax nycticorax (Linnaeus, 1758) Кваква Night Heron
Р╕д Ardeola Boie, 1822
Чапля жовта Ardeola ralloides (Scopoli, 1769) Желтая цапля Squacco Heron
Р╕д Bubulcus Bonaparte, 1855
Чапля ╓гипетська Bubulcus ibis (Linnaeus, 1758) Египетская цапля Cattle Egret
Р╕д Egretta T. Forster, 1817
Чепура велика Egretta alba (Linnaeus, 1758) Большая белая цапля Great Whitе Egret
Чепура мала Egretta garzetta (Linnaeus, 1766) Малая белая цапля Little Egret
Р╕д Ardea Linnaeus, 1758
Чапля с╕ра Ardea cinerea Linnaeus, 1758 Серая цапля Grey Heron
Чапля руда Ardea purpurea Linnaeus, 1766 Рыжая цапля Purple Heron
Родина ╤б╕сов╕ Threskiornithidae
Р╕д Platalea Linnaeus, 1758
Косар Platalea leucorodia Linnaeus, 1758 Колпица Spoonbill
Р╕д Plegadis Kaup, 1829
Коровайка Plegadis falcinellus (Linnaeus, 1766) Каравайка Glossy Ibis
Родина Лелеков╕ Ciconiidae
Р╕д Ciconia Brisson, 1760
Лелека б╕лий Ciconia ciconia (Linnaeus, 1758) Белый аист White Stork
Лелека чорний Ciconia nigra (Linnaeus, 1758) Черный аист Black Stork
РЯД ФЛАМ╤НГОПОД╤БН╤ PHOENICOPTERIFORMES
Родина Флам╕нгов╕ Phoenicopteridae
Р╕д Phoenicopterus Linnaeus, 1758
Флам╕нго Phoenicopterus roseus Pallas, 1811 Обыкновенный фламинго Greater Flamingo
РЯД ГУСЕПОД╤БН╤ ANSERIFORMES
Родина Качков╕ Anatidae
Р╕д Branta Scopoli, 1769
Казарка канадська* Branta canadensis (Linnaeus, 1758) Канадская казарка Canada Goose
Казарка б╕лощока Branta leucopsis (Bechstein, 1803) Белощекая казарка Barnacle Goose
Казарка чорна Branta bernicla (Linnaeus, 1758) Черная казарка Brent Goose
Р╕д Rufibrenta Bonaparte, 1856
Казарка червоновола Rufibrenta ruficollis (Pallas, 1769) Краснозобая казарка Red-breasted Goose
Р╕д Anser Brisson, 1760
Гуска с╕ра Anser anser (Linnaeus, 1758) Серый гусь Greylag Goose
Гуска б╕лолоба Anser albifrons (Scopoli, 1769) Белолобый гусь White-fronted Goose
Гуска мала Anser erythropus (Linnaeus, 1758) Пискулька Lesser White-fronted Goose
Гуменник Anser fabalis (Latham, 1787) Гуменник Bean Goose
Р╕д Chen Boie, 1822
Гуска б╕ла Chen caerulescens (Linnaeus, 1758) Белый гусь Snow Goose
Р╕д Eulabeia Reichenbach, 1853
Гуска г╕рська* Eulabeia indica (Latham, 1790) Горный гусь Bar-headed Goose
Р╕д Cygnus Bechstein, 1803
Леб╕дь-шипун Cygnus olor (Gmelin, 1789) Лебедь-шипун Mute Swan
Леб╕дь-кликун Cygnus cygnus (Linnaeus, 1758) Лебедь-кликун Whooper Swan
Леб╕дь малий Cygnus bewickii Yarrell, 1830 Малый лебедь Bewick`s Swan
Р╕д Tadorna von Oken, 1817
Огар Tadorna ferruginea (Pallas, 1764) Огарь Ruddy Shelduck
Галагаз Tadorna tadorna (Linnaeus, 1758) Пеганка Shelduck
Р╕д Anas Linnaeus, 1758
Крижень Anas platyrhynchos Linnaeus, 1758 Кряква Mallard
Чирянка мала Anas crecca Linnaeus, 1758 Чирок-свистунок Teal
Чирянка-квоктун* Anas formosa Georgi 1775 Клоктун Baikal Teal
Нерозень Anas strepera Linnaeus, 1758 Серая утка Gadwall
Свищ Anas penelope Linnaeus, 1758 Свиязь Wigeon
Шилохв╕ст Anas acuta Linnaeus, 1758 Шилохвость Pintail
Чирянка велика Anas querquedula Linnaeus, 1758 Чирок-
трескунок GarganeyШирокон╕ска
Anas clypeata Linnaeus, 1758 Широконоска ShovelerР╕д Netta Kaup, 1829
Чернь червонодзьоба Netta rufina (Pallas, 1773) Красноносый нырок Red-crested Pochard
Р╕д Aythya Boie, 1822
Попелюх Aythya ferina (Linnaeus, 1758) Красноголовая чернеть Pochard
Чернь б╕лоока Aythya nyroca (Guldenstadt, 1770) Белоглазая чернеть Ferruginous Duck
Чернь чубата Aythya fuligula (Linnaeus, 1758) Хохлатая чернеть Tufted Duck
Чернь морська Aythya marila (Linnaeus, 1761) Морская чернеть Scaup
Р╕д Histrionicus Lesson, 1828
Каменярка* Histrionicus histrionicus (Linnaeus, 1758) Каменушка Harlequin
Р╕д Clangula Leach, 1819
Морянка Clangula hyemalis (Linnaeus, 1758) Морянка Long-tailed Duck
Р╕д Bucephala Baird, 1858
Гоголь Bucephala clangula (Linnaeus, 1758) Обыкновенный гоголь Goldeneye
Р╕д Somateria Leach, 1819
Пух╕вка Somateria mollissima (Linnaeus, 1758) Обыкновенная гага Eider
Р╕д Melanitta Boie, 1822
Синьга Melanitta nigra (Linnaeus, 1758) Синьга Common Scoter
Турпан Melanitta fusca (Linnaeus, 1758) Обыкновенный турпан Velvet Scoter
Р╕д Oxyura Bonaparte, 1828
Савка Oxyura leucocephala (Scopoli, 1869) Савка White-headed Duck
Р╕д Mergus Linnaeus, 1758
Крех малий Mergus albellus Linnaeus, 1758 Луток Smew
Крех середн╕й Mergus serrator Linnaeus, 1758 Длинноносый
крохаль Red-breasted Merganser
Крех великий Mergus merganser Linnaeus, 1758 Большой крохаль Goosander
РЯД СОКОЛОПОД╤БН╤ FALCONIIFORMES
Родина Скопов╕ Pandionidae
Р╕д Pandion Savigny, 1809
Скопа Pandion haliaetus (Linnaeus, 1758) Скопа Osprey
Родина Яструбов╕ Accipitridae
Р╕д Pernis Cuvier, 1817
Осо╖д Pernis apivorus (Linnaeus, 1758) Обыкновенный осоед Honey Buzzard
Р╕д Milvus Lacepede, 1799
Шул╕ка рудий Milvus milvus (Linnaeus, 1758) Красный коршун Red Kite
Шул╕ка чорний Milvus migrans (Boddaert, 1783) Черный коршун Black Kite
Р╕д Circus Lacepede, 1799
Лунь польовий Circus cyaneus (Linnaeus, 1766) Полевой лунь Hen Harrier
Лунь степовий Circus macrourus (S. G. Gmelin, 1771) Степной лунь Pallid Harrier
Лунь лучний Circus pygargus (Linnaeus, 1758) Луговой лунь Montagu`s Harrier
Лунь очеретяний Circus aeruginosus (Linnaeus, 1758) Болотный лунь Marsh Harrier
Р╕д Accipiter Brisson, 1760
Яструб великий Accipiter gentilis (Linnaeus, 1758) Тетеревятник Goshawk
Яструб малий Accipiter nisus (Linnaeus, 1758) Перепелятник Sparrowhawk
Яструб коротконогий Accipiter brevipes (Severtzov, 1850) Европейский тювик Levant Sparrowhawk
Р╕д Buteo Lacepede, 1799
Зимняк Buteo lagopus (Pontoppidan, 1763) Зимняк Rough-legged Buzzard
Канюк степовий Buteo rufinus (Cretzschmar, 1827) Курганник Long-legged Buzzard
Канюк звичайний Buteo buteo (Linnaeus, 1758) Обыкновенный канюк Buzzard
Р╕д Circaetus Vieillot, 1816
Зм╕╓╖д Circaetus gallicus (Gmelin, 1788) Змееяд Short-toed Eagle
Р╕д Hieraaetus Kaup, 1844
Орел-карлик Hieraaetus pennatus (Gmelin, 1788) Орел-карлик Booted Eagle
Р╕д Aquila Brisson, 1760
Орел степовий Aquila rapax (Temminck, 1828) Степной орел Steppe Eagle
П╕дорлик великий Aquila clanga Pallas, 1811 Большой подорлик Spotted Eagle
П╕дорлик малий Aquila pomarina C. L. Brehm, 1831 Малый подорлик Lesser Spotted Eagle
Могильник Aquila heliaca Savigny, 1809 Могильник Imperial Eagle
Беркут Aquila chrysaetos (Linnaeus, 1758) Беркут Golden Eagle
Р╕д Haliaeetus Savigny, 1809
Орлан-довгохв╕ст Haliaeetus leucoryphus (Pallas, 1771) Орлан-долгохвост Pallas`s Fish Eagle
Орлан-б╕лохв╕ст Haliaeetus albicilla (Linnaeus, 1758) Орлан-белохвост White-tailed Eagle
Р╕д Gypaetus Storr, 1784
Ягнятник Gypaetus barbatus (Linnaeus, 1758) Бородач Lammergeier
Р╕д Neophron Savigny, 1809
Стерв▓ятник Neophron percnopterus (Linnaeus, 1758) Стервятник Egyptian Vulture
Р╕д Aegypius Savigny, 1809
Гриф чорний Aegypius monachus (Linnaeus, 1766) Черный гриф Black Vulture
Р╕д Gyps Savigny, 1809
Сип б╕логоловий Gyps fulvus (Hablizl, 1783) Белоголовый сип Griffon Vulture
Родина Соколов╕ Falconidae
Р╕д Falco Linnaeus, 1758
Кречет Falco rusticolus Linnaeus, 1758 Кречет Gyrfalcon
Балабан Falco cherrug Gray, 1834 Балобан Saker
Сапсан Falco peregrinus Tunstall, 1771 Сапсан Peregrine
П╕дсоколик великий Falco subbuteo Linnaeus, 1758 Чеглок Hobby
П╕дсоколик малий Falco columbarius Linnaeus, 1758 Дербник Merlin
К╕бчик Falco vespertinus Linnaeus, 1766 Кобчик Red-footed Falcon
Борив╕тер степовий Falco naumanni Fleischer, 1818 Степная пустельга Lesser Kestrel
Борив╕тер звичайний Falco tinnunculus Linnaeus, 1758 Обыкновенная пустельга Kestrel
РЯД КУРОПОД╤БН╤ GALLIFORMES
Родина Тетеруков╕ Tetraonidae
Р╕д Lagopus Brisson, 1760
Кур╕пка б╕ла Lagopus lagopus (Linnaeus, 1758) Белая куропатка Willow Grouse
Р╕д Lyrurus Swainson, 1832
Тетерук Lyrurus tetrix (Linnaeus, 1758) Тетерев Black Grouse
Р╕д Tetrao Linnaeus, 1758
Глушець Tetrao urogallus (Linnaeus, 1758) Глухарь
CapercaillieР╕д Tetrastes Keyserling et Blasius, 1840
Орябок Tetrastes bonasia (Linnaeus, 1758) Рябчик Hazel Grouse
Родина Фазанов╕ Phasianidae
Р╕д Alectoris Kaup, 1829
Кеклик Alectoris chukar (J.E.Gray, 1830) Кеклик Chukar
Р╕д Perdix Brisson, 1760
Кур╕пка с╕ра Perdix perdix (Linnaeus, 1758) Серая куропатка Partridge
Кур╕пка даурська Perdix dauurica (Pallas, 1811) Бородатая куропатка Bearded Partridge
Р╕д Coturnix Bonaparte, 1791
Переп╕лка Coturnix coturnix (Linnaeus, 1758) Перепел Quail
Р╕д Phasianus Linnaeus, 1758
Фазан Phasianus colchicus Linnaeus, 1758 Фазан Pheasant
РЯД ЖУРАВЛЕПОД╤БН╤ GRUIFORMES
Родина Журавлев╕ Gruidae
Р╕д Grus Brisson, 1760
Журавель б╕лий Grus leucogeranus Pallas, 1773 Стерх Siberian White Crane
Журавель с╕рий Grus grus (Linnaeus, 1758) Серый журавль Crane
Р╕д Anthropoides Vieillot, 1816
Журавель степовий Anthropoides virgo (Linnaeus, 1758) Красавка Demoiselle Crane
Родина Пастушков╕ Rallidae
Р╕д Rallus Linnaeus, 1758
Пастушок Rallus aquaticus Linnaeus, 1758 Пастушок Water Rail
Р╕д Porzana Vieillot, 1816
Погонич звичайний Porzana porzana (Linnaeus, 1766) Погоныш Spotted Crake
Погонич малий Porzana parva (Scopoli, 1769) Малый погоныш Little Crake
Погонич-крих╕тка Porzana pusilla (Pallas, 1776) Погоныш-крошка Baillon`s Crake
Р╕д Crex Bechstein, 1803
Деркач Crex crex (Linnaeus, 1758) Коростель Corncrake
Р╕д Gallinula Brisson, 1760
Курочка водяна Gallinula chloropus (Linnaeus, 1758) Камышница Moorhen
Р╕д Porphyrio Brisson, 1760
Султанка Porphyrio porphyrio (Linnaeus, 1758) Султанка Purple Gallinule
Р╕д Fulica Linnaeus, 1758
Лиска Fulica atra Linnaeus, 1758 Лысуха Coot
Родина Дрохвов╕ Оtididae
Р╕д Otis Linnaeus, 1758
Дрохва Otis tarda Linnaeus, 1758 Дрофа Great Bustard
Р╕д Tetrax T. Forster, 1817
Хох╕тва Tetrax tetrax (Linnaeus, 1758) Стрепет Little Bustard
Р╕д Chlamydotis Lesson, 1839
Джек Chlamydotis undulata Jacquin, 1784 Дрофа-красотка Houbara
РЯД СИВКОПОД╤БН╤ CHARADRIIFORMES
Родина Лежнев╕ Burhinidae
Р╕д Burhinus Illiger, 1811
Лежень Burhinus oedicnemus (Linnaeus, 1758) Авдотка Stone Curlew
Родина Сивков╕ Charadriidae
Р╕д Pluvialis Brisson, 1760
Сивка морська Pluvialis squatarola (Linnaeus, 1758) Тулес Grey Plover
Сивка бурокрила Pluvialis fulva (Gmelin, 1789) Азиатская бурокрылая ржанка Pacific Golden Plover
Сивка звичайна Pluvialis apricaria (Linnaeus, 1758) Золотистая ржанка Golden Plover
Р╕д Charadrius Linnaeus, 1758
П╕сочник великий Charadrius hiaticula Linnaeus, 1758 Галстучник Ringed Plover
П╕сочник малий Charadrius dubius Scopoli, 1786 Малый зуек Little Ringed Plover
П╕сочник
товстодзьобий Charadrius leschenaultii Lesson, 1826 Толстоклювый зуек Greater Sand Plover
П╕сочник касп╕йський Charadrius asiaticus Pallas, 1773 Каспийский зуек Caspian Plover
П╕сочник морський Charadrius alexandrinus (Linnaeus, 1758) Морской зуек Kentish Plover
Р╕д Eudromias C. L. Brehm, 1830
Хрустан Eudromias morinellus (Linnaeus, 1758) Хрустан Dotterel
Р╕д Chettusia Bonaparte, 1841
Чайка степова Chettusia gregaria (Pallas, 1771) Кречетка Sociable Plover
Р╕д Vanellus Brisson, 1760
Чайка Vanellus vanellus (Linnaeus, 1758) Чибис Lapwing
Р╕д Vanellochettusia Brandt, 1852
Чайка
б╕лохвоста Vanellochettusia leucura (Lichtenstein, 1823) Белохвостая пигалица White-tailed Plover
Р╕д Hoplopterus Bonaparte, 1831
Чайка шпорова Hoplopterus spinosus (Linnaeus, 1758) Шпорцевый чибис Spur-winged Plover
Р╕д Arenaria Brisson, 1760
Крем▓яшник Arenaria interpres (Linnaeus, 1758) Камнешарка Turnstone
Родина Чоботаров╕ Recurvirostridae
Р╕д Himantopus Brisson, 1760
Кулик-довгон╕г Himantopus himantopus (Linnaeus, 1758) Ходулочник Black-winged Stilt
Р╕д Recurvirostra Linnaeus, 1758
Чоботар Recurvirostra avosetta Linnaeus, 1758 Шилоклювка Avocet
Родина Кулики-сороки Haematopodidae
Р╕д Haematopus Linnaeus, 1758
Кулик-сорока Haematopus ostralegus Linnaeus, 1758 Кулик-сорока Oystercatcher
Родина Баранцев╕ Scolopacidae
Р╕д Tringa Linnaeus, 1758
Коловодник л╕совий Tringa ochropus Linnaeus, 1758 Черныш Green Sandpiper
Коловодник болотяний Tringa glareola Linnaeus, 1758 Фифи Wood Sandpiper
Коловодник великий Tringa nebularia (Gunnerus, 1767) Большой улит Greenshank
Коловодник звичайний Tringa totanus (Linnaeus, 1758) Травник Redshank
Коловодник чорний Tringa erythropus (Pallas, 1764) Щеголь Spotted Redshank
Коловодник ставковий Tringa stagnatilis (Bechstein, 1803) Поручейник Marsh Sandpiper
Р╕д Actitis Illiger, 1811
Набережник Actitis hypoleucos (Linnaeus, 1758) Перевозчик Common Sandpiper
Р╕д Xenus Kaup, 1829
Мородунка Xenus cinereus (Guldenstadt, 1775) Мородунка Terek Sandpiper
Р╕д Phalaropus, Brisson, 1760
Плавунець плоскодзьобий Phalaropus fulicarius (Linnaeus, 1758) Плосконосый
плавунчик Grey Phalarope
Плавунець круглодзьобий Phalaropus lobatus(Linnaeus,1758) Круглоносый
плавунчик Red-necked Phalarope
Р╕д Philomachus Anonymous [=Merrem], 1804
Брижач Philomachus pugnax (Linnaeus, 1758) Турухтан Ruff
Р╕д Eurynorhynchus Nilsson, 1821
Лопатень Eurynorhynchus pygmeus (Linnaeus, 1758) Лопатень Spoon-billed Sandpiper
Р╕д Calidris Anonymous [=Merrem], 1804
Побережник малий Calidris minuta (Leisler, 1812) Кулик-воробей Little Stint
Побережник б╕лохвостий Calidris temminckii (Leisler, 1812) Белохвостый
песочник Temminck`s Stint
Побережник червоногрудий Calidris ferruginea (Pontoppidan, 1763) Краснозобик Curlew Sandpiper
Побережник чорногрудий Calidris alpina (Linnaeus, 1758) Чернозобик Dunlin
Побережник морський Calidris maritima (Brunnich, 1764) Морской песочник Purple Sandpiper
Побережник ╕сландський Calidris canutus (Linnaeus, 1758) Исландский песочник Knot
Побережник б╕лий Calidris alba (Pallas, 1754) Песчанка Sanderling
Р╕д Tryngites Cabanis, 1856
Жовтоволик Tryngites subruficollis (Vieillot, 1819) Желтозобик Buff-breasted Sandpiper
Р╕д Limicola Koch, 1816
Побережник болотяний Limicola falcinellus (Pontoppidan, 1763) Грязовик Broad-billed Sandpiper
Р╕д Lymnocryptes Kaup, 1829
Баранець малий Lymnocryptes minimus (Brunnich, 1764) Гаршнеп Jack Snipe
Р╕д Gallinago Brisson, 1760
Баранець звичайний Gallinago gallinago (Linnaeus, 1758) Бекас Snipe
Баранець великий Gallinago media (Latham, 1787) Дупель Great Snipe
Р╕д Scolopax Linnaeus, 1758
Слуква Scolopax rusticola Linnaeus, 1758 Вальдшнеп Woodcock
Р╕д Numenius Brisson, 1760
Кульон тонкодзьобий Numenius tenuirostris Vieillot, 1817 Тонкоклювый
кроншнеп Slender-billed Curlew
Кульон великий Numenius arquata (Linnaeus, 1758) Большой кроншнеп Curlew
Кульон середн╕й Numenius phaeopus (Linnaeus, 1758) Средний кроншнеп Whimbrel
Р╕д Limosa Brisson, 1760
Грицик великий Limosa limosa (Linnaeus, 1758) Большой веретенник Black-tailed Godwit
Грицик малий Limosa lapponica (Linnaeus, 1758) Малый веретенник Bar-tailed Godwit
Родина Дерихвостов╕ Glareolidae
Р╕д Cursorius Latham, 1790
Б╕гунець Cursorius cursor (Latham, 1787) Бегунок Cream-coloured Courser
Р╕д Glareola, Brisson, 1760
Дерихв╕ст лучний Glareola pratincola (Linnaeus, 1766) Луговая тиркушка Collared Pratincole
Дерихв╕ст степовий Glareola nordmanni Nordmann, 1842Степная тиркушка Black-winged Pratincole
Родина Поморников╕ Stercorariidae
Р╕д Stercorarius Brisson, 1760
Поморник середн╕й Stercorarius pomarinus (Temminck, 1815) Средний
поморник Pomarine Skua
Поморник короткохвостий Stercorarius parasiticus (Linnaeus, 1758) Короткохвостый
поморник Arctic Skua
Поморник довгохвостий Stercorarius longicaudus Vieillot, 1819 Длиннохвостый
поморник Long-tailed Skua
Родина Мартинов╕ Laridae
Р╕д Larus Linnaeus, 1758
Мартин касп╕йський Larus ichthyaetus Pallas, 1773 Черноголовый хохотун Great Black-headed Gull
Мартин середземноморський Larus melanocephalus Temminck, 1820 Черноголовая
чайка Mediterranean Gull
Мартин малий Larus minutus Pallas, 1776 Малая чайка Little Gull
Мартин звичайний Larus ridibundus Linnaeus, 1766 Озерная чайка Black-headed Gull
Мартин тонкодзьобий Larus genei Breme, 1840 Морской голубок Slender-billed Gull
Мартин чорнокрилий Larus fuscus Linnaeus, 1758 Клуша Lesser Black-backed Gull
Мартин ср╕блястий Larus argentatus Pontoppidan, 1763 Серебристая чайка Herring Gull
Мартин жовтоногий Larus cachinnans Pallas, 1811 Хохотунья Yellow-legged Gull
Мартин полярний Larus hyperboreus Gunnerus, 1767 Бургомистр Glaucous Gull
Мартин морський Larus marinus Linnaeus, 1758 Морская чайка Great Black-backed Gull
Мартин сивий Larus canus Linnaeus, 1758 Сизая чайка Common Gull
Р╕д Rissa Stephens, 1826
Мартин трипалий Rissa tridactyla (Linnaeus, 1758) Моевка Kittiwake
Р╕д Chlidonias Rafinesque, 1822
Крячок чорний Chlidonias niger (Linnaeus, 1758) Черная крачка Black Tern
Крячок б╕локрилий Chlidonias leucopterus (Temminck,1815) Белокрылая
крачка White-winged Black Tern
Крячок б╕лощокий Chlidonias hybrida (Pallas, 1811) Белощекая крачка Whiskered Tern
Р╕д Gelochelidon C. L. Brehm, 1830
Крячок чорнодзьобий Gelochelidon nilotica (Gmelin, 1789) Чайконосая крачка Gull-billed Tern
Р╕д Hydroprogne Kaup, 1829
Крячок касп╕йський Hydroprogne caspia (Pallas, 1770) Чеграва Caspian Tern
Р╕д Thalasseus Boie, 1822
Крячок рябодзьобий Thalasseus sandvicensis (Latham, 1787) Пестроносая крачка Sandwich Tern
Р╕д Sterna Linnaeus, 1758
Крячок р╕чковий Sterna hirundo Linnaeus, 1758 Речная крачка Common Tern
Крячок полярний Sterna paradisaea Pontoppidan, 1763 Полярная крачка Arctic Tern
Крячок малий Sterna albifrons Pallas, 1764 Малая крачка Little Tern
Родина Альков╕ Alcidae
Р╕д Alle Link, 1806
Люрик Alle alle (Linnaeus, 1758) Люрик Little Auk
РЯД ГОЛУБОПОД╤БН╤ COLUMBIFORMES
Родина Рябков╕ Pteroclididae
Р╕д Pterocles Temminck, 1813- 1815
Рябок чорночеревий Pterocles orientalis (Linnaeus, 1758) Чернобрюхий
рябок Black-bellied Sandgrouse
Рябок б╕лочеревий Pterocles alchata (Linnaeus, 1776) Белобрюхий
рябок Pin-tailed Sandgrouse
Р╕д Syrrhaptes Illiger, 1811
Саджа Syrrhaptes paradoxus (Pallas, 1773) Саджа Pallas`s Sandgrouse
Родина Голубов╕ Columbidae
Р╕д Columba Linnaeus, 1758
Припутень Columba palumbus Linnaeus, 1758 Вяхирь Woodpigeon
Голуб-синяк Columba oenas Linnaeus, 1758 Клинтух Stock Dove
Голуб сизий Columba livia Gmelin, 1789 Сизый голубь Rock Dove
Р╕д Streptopelia Bonaparte, 1855
Горлиця садова Streptopelia decaocto (Frivaldszky, 1838) Кольчатая горлица Collared Dove
Горлиця звичайна Streptopelia turtur (Linnaeus, 1758) Обыкновенная горлица Turtle Dove
Горлиця велика Streptopelia orientalis (Latham, 1790) Большая горлица Rufous
Turtle DoveРЯД ПАПУГОПОД╤БН╤ PSITTACIFORMES
Родина Папугов╕ Psittacidae
Р╕д Psittacula Cuvier, 1800
Папуга Крамера Psittacula krameri (Scopoli, 1769) Ожереловый попугай Ring-necked Parakeet
РЯД ЗОЗУЛЕПОД╤БН╤ CUCULIFORMES
Родина Зозулев╕ Cuculidae
Р╕д Cuculus Linnaeus, 1758
Зозуля Cuculus canorus Linnaeus, 1758 Обыкновенная кукушка Cuckoo
Зозуля глуха Cuculus saturatus Blyth, 1843 Глухая кукушка Oriental Cuckoo
Р╕д Clamator Kaup, 1829
Зозуля чубата Clamator glandarius (Linnaeus, 1758) Хохлатая кукушка Great Spotted Cuckoo
РЯД СОВОПОД╤БН╤ STRIGIFORMES
Родина Совов╕ Strigidae
Р╕д Nyctea Stephens, 1826
Сова б╕ла Nyctea scandiaca (Linnaeus, 1758) Белая сова Snowy Owl
Р╕д Bubo Dumeril, 1806
Пугач Bubo bubo(Linnaeus, 1758) Филин Eagle Owl
Р╕д Asio Brisson, 1760
Сова вухата Asio otus (Linnaeus, 1758) Ушастая сова Long-eared Owl
Сова болотяна Asio flammeus (Pontoppidan, 1763) Болотная сова Short-eared Owl
Р╕д Otus Pennant, 1769
Совка Otus scops (Linnaeus, 1758) Сплюшка Scops Owl
Р╕д Aegolius Kaup, 1829
Сич волохатий Aegolius funereus (Linnaeus, 1758) Мохноногий сыч Tengmalm`s Owl
Р╕д Athene Boie, 1822
Сич хатн╕й Athene noctua (Scopoli, 1769) Домовый сыч Little Owl
Р╕д Glaucidium Boie, 1826
Сичик-горобець Glaucidium passerinum (Linnaeus, 1758) Воробьиный сыч Pygmy Owl
Р╕д Surnia Dumeril, 1806
Сова яструбина Surnia ulula (Linnaeus, 1758) Ястребиная сова Hawk Owl
Р╕д Strix Linnaeus, 1758
Сова с╕ра Strix aluco Linnaeus, 1758 Серая неясыть Tawny Owl
Сова довгохвоста Strix uralensis Pallas, 1771 Длиннохвостая неясыть Ural Owl
Сова бородата Strix nebulosa Forster, 1772 Бородатая неясыть Great Grey Owl
Родина Сипухов╕ Tytonidae
Р╕д Tyto Billberg, 1828
Сипуха Tyto alba (Scopoli, 1769) Сипуха Barn Owl
РЯД ДР╤МЛЮГОПОД╤БН╤ CAPRIMULGIFORMES
Родина Др╕млюгов╕ Caprimulgidae
Р╕д Caprimulgus (Linnaeus, 1758)
Др╕млюга Caprimulgus europaeus Linnaeus, 1758 Обыкновенный козодой Nightjar
РЯД СЕРПОКРИЛЬЦЕПОД╤БН╤ APODIFORMES
Родина Серпокрильцев╕ Apodidae
Р╕д Apus Scopoli, 1777
Серпокрилець чорний Apus apus (Linnaeus, 1758) Черный стриж Swift
Серпокрилець б╕лочеревий Apus melba (Linnaeus, 1758) Белобрюхий стриж Alpine Swift
РЯД СИВОРАКШЕПОД╤БН╤ CORACIIFORMES
Родина Сиворакшев╕ Coraciidae
Р╕д Coracias Linnaeus, 1758
Сиворакша Coracias garrulus Linnaeus, 1758 Сизоворонка Roller
Родина Рибалочков╕ Alcedinidae
Р╕д Ceryle Boie, 1828
Рибалочка строкатий Ceryle rudis (Linnaeus, 1758) Малый пегий зимородок Pied Kingfisher
Р╕д Alcedo Linnaeus, 1758
Рибалочка Alcedo atthis (Linnaeus, 1758) Обыкновенный зимородок Kingfisher
Родина Бджоло╖дков╕ Meropidae
Р╕д Merops Linnaeus, 1758
Бджоло╖дка Merops apiaster Linnaeus, 1758 Золотистая щурка Bee-eater
Бджоло╖дка зелена Merops superciliosus Linnaeus, 1766 Зеленая щурка Blue-cheeked Bee-eater
РЯД ОДУДОПОД╤БН╤ UPUPIFORMES
Родина Одудов╕ Upupidae
Р╕д Upupa Linnaeus, 1758
Одуд Upupa epops Linnaeus, 1758 Удод Hoopoe
РЯД ДЯТЛОПОД╤БН╤ PICIFORMES
Родина Дятлов╕ Picidae
Р╕д Jynx Linnaeus, 1758
Крутиголовка Jynx torquilla Linnaeus, 1758 Вертишейка Wryneck
Р╕д Picus Linnaeus, 1758
Жовна зелена Picus viridis Linnaeus, 1758 Зеленый дятел Green Woodpecker
Жовна сива Picus canus Gmelin, 1788 Седой дятел Grey-headed Woodpecker
Р╕д Dryocopus Boie, 1826
Жовна чорна Dryocopus martius (Linnaeus, 1758) Желна Black Woodpecker
Р╕д Dendrocopos Koch, 1816
Дятел звичайний Dendrocopos major (Linnaeus, 1758) Пестрый дятел Great Spotted Woodpecker
Дятел сир╕йський Dendrocopos syriacus (Hemprich et Ehrenberg, 1833) Сирийский дятел Syrian Woodpecker
Дятел середн╕й Dendrocopos medius (Linnaeus, 1758) Средний дятел Middle Spotted Woodpecker
Дятел б╕лоспинний Dendrocopos leucotos (Bechstein, 1803) Белоспинный
дятел White-backed Woodpecker
Дятел малий Dendrocopos minor (Linnaeus, 1758) Малый дятел Lesser Spotted Woodpecker
Р╕д Picoides Lacepede, 1799
Дятел трипалий Picoides tridactylus (Linnaeus, 1758) Трехпалый дятел Three-toed Woodpecker
РЯД ГОРОБЦЕПОД╤БН╤ PASSERIFORMES
Родина Ласт╕вков╕ Hirundinidae
Р╕д Riparia Forster, 1817
Ласт╕вка берегова Riparia riparia (Linnaeus, 1758) Береговая ласточка Sand Martin
Р╕д Ptyonoprogne Reichenbach, 1850
Ласт╕вка скельна Ptyonoprogne rupestris (Scopoli, 1769) Скальная ласточка Crag Martin
Р╕д Hirundo Linnaeus, 1758
Ласт╕вка с╕льська Hirundo rustica Linnaeus, 1758 Деревенская ласточка Swallow
Ласт╕вка даурська Hirundo daurica Linnaeus, 1771 Рыжепоясничная ласточка Red-rumped Swallow
Р╕д Delichon Horsfield et Moore, 1854
Ласт╕вка м╕ська Delichon urbica (Linnaeus, 1758) Воронок House Martin
Родина Жайворонков╕ Alaudidae
Р╕д Galerida Boie, 1828
Посм╕тюха Galerida cristata (Linnaeus, 1758) Хохлатый жаворонок Crested Lark
Р╕д Calandrella Kaup, 1829
Жайворонок малий Calandrella cinerea (Gmelin, 1789) Малый жаворонок Short-toed Lark
Жайворонок с╕рий Calandrella rufescens (Vieillot, 1820) Серый жаворонок Lesser Short-toed Lark
Р╕д Melanocorypha Boie, 1828
Жайворонок степовий Melanocorypha calandra (Linnaeus, 1766) Степной жаворонок Calandra Lark
Жайворонок б╕локрилий Melanocorypha leucoptera (Pallas, 1811) Белокрылый
жаворонок White-winged Lark
Жайворонок чорний Melanocorypha yeltoniensis (J. R.. Forster, 1768) Черный жаворонок Black Lark
Р╕д Eremophila Boie, 1828
Жайворонок рогатий Eremophila alpestris (Linnaeus, 1758) Рогатый жаворонок Shore Lark
Р╕д Lullula Kaup, 1829
Жайворонок л╕совий Lullula arborea (Linnaeus, 1758) Лесной жаворонок Woodlark
Р╕д Alauda Linnaeus, 1758
Жайворонок польовий Alauda arvensis Linnaeus, 1758 Полевой жаворонок Skylark
Родина Плисков╕ Motacillidae
Р╕д Anthus Bechstein, 1805
Щеврик польовий Anthus campestris (Linnaeus, 1758) Полевой конек Tawny Pipit
Щеврик л╕совий Anthus trivialis (Linnaeus, 1758) Лесной конек Tree Pipit
Щеврик лучний Anthus pratensis (Linnaeus, 1758) Луговой конек Meadow Pipit
Щеврик червоногрудий Anthus cervinus (Pallas, 1811) Краснозобый конек Red-throated Pipit
Щеврик г╕рський Anthus spinoletta (Linnaeus, 1758) Горный конек Water Pipit
Р╕д Motacilla Linnaeus, 1758
Плиска жовта Motacilla flava Linnaeus, 1758 Желтая трясогузка Yellow Wagtail
Плиска чорноголова Motacilla feldegg Michachelles, 1830 Черноголовая
трясогузка Black-headed Wagtail
Плиска жовтоголова Motacilla citreola Pallas, 1776 Желтоголовая
трясогузка Citrine Wagtail
Плиска г╕рська Motacilla cinerea Tunstall, 1771 Горная трясогузка Grey Wagtail
Плиска б╕ла Motacilla alba Linnaeus, 1758 Белая трясогузка Pied Wagtail
Родина Сорокопудов╕ Laniidae
Р╕д Lanius Linnaeus, 1758
Сорокопуд терновий Lanius collurio Linnaeus, 1758 Обыкновенный жулан Red-backed Shrike
Сорокопуд червоноголовий Lanius senator Linnaeus, 1758 Красноголовый
сорокопут Woodchat Shrike
Сорокопуд чорнолобий Lanius minor Gmelin, 1788 Чернолобый сорокопут Lesser Grey Shrike
Сорокопуд с╕рий Lanius excubitor Linnaeus, 1758 Серый сорокопут Great Grey Shrike
Родина Вив╕льгов╕ Oriolidae
Р╕д Oriolus Linnaeus, 1766
Вив╕льга Oriolus oriolus (Linnaeus, 1758) Обыкновенная иволга Golden Oriole
Родина Шпаков╕ Sturnidae
Р╕д Sturnus Linnaeus, 1758
Шпак звичайний Sturnus vulgaris Linnaeus, 1758 Обыкновенный скворец Starling
Шпак рожевий Sturnus roseus (Linnaeus, 1758) Розовый скворец Rose-coloured Starling
Родина Воронов╕ Corvidae
Р╕д Perisoreus Bonaparte, 1831
Кукша Perisoreus infaustus (Linnaeus, 1758) Кукша Siberian Jay
Р╕д Garrulus Brisson 1760
Сойка Garrulus glandarius (Linnaeus, 1758) Сойка Jay
Р╕д Pica Brisson, 1760
Сорока Pica pica (Linnaeus, 1758) Сорока Magpie
Р╕д Nucifraga Brisson, 1760
Гор╕х╕вка Nucifraga caryocatactes (Linnaeus, 1758) Кедровка Nutcracker
Р╕д Pyrrhocorax Tunstall, 1771
Галка альп╕йська Pyrrhocorax graculus (Linnaeus, 1758) Альпийская галка Alpine Chough
Р╕д Corvus Linnaeus, 1758
Галка Corvus monedula Linnaeus, 1758 Галка Jackdaw
Грак Corvus frugilegus Linnaeus, 1758 Грач Rook
Ворона чорна Corvus corone Linnaeus, 1758 Черная ворона Carrion Crow
Ворона с╕ра Corvus cornix Linnaeus, 1758 Серая ворона Hooded Crow
Крук Corvus corax Linnaeus, 1758 Ворон Raven
Родина Омелюхов╕ Bombycillidae
Р╕д Bombycilla Vieillot, 1808
Омелюх Bombycilla garrulus (Linnaeus, 1758) Свиристель Waxwing
Родина Пронурков╕ Cinclidae
Р╕д Cinclus Borkhausen, 1797
Пронурок Cinclus cinclus (Linnaeus, 1758) Оляпка Dipper
Родина Волов╕ очка Troglodytidae
Р╕д Troglodytes Vieillot, 1807
Волове очко Troglodytes troglodytes (Linnaeus, 1758) Крапивник Wren
Родина Тин╕вков╕ Prunellidae
Р╕д Prunella Vieillot, 1816
Тин╕вка альп╕йська Prunella collaris (Scopoli, 1769) Альпийская завирушка Alpine Accentor
Тин╕вка сиб╕рська Prunella montanella (Pallas, 1776) Сибирская завирушка Siberian Accentor
Тин╕вка л╕сова Prunella modularis (Linnaeus, 1758) Лесная завирушка Dunnock
Родина Кропив▓янков╕ Sylviidae
Р╕д Cettia Bonaparte, 1834
Очеретянка середземноморська Cettia cetti (Temminck, 1820) Широкохвостая
камышевка Cetti`s Warbler
Р╕д Locustella Kaup, 1829
Кобилочка солов▓╖на Locustella luscinioides (Savi, 1824) Соловьиный сверчок Savi`s Warbler
Кобилочка р╕чкова Locustella fluviatilis (Wolf, 1810) Речной сверчок River Warbler
Кобилочка-цв╕ркун Locustella naevia (Boddaert, 1783) Обыкновенный сверчок Grasshopper Warbler
Р╕д Lusciniola Gray, 1841
Очеретянка тонкодзьоба Lusciniola melanopogon (Temminck,1823) Тонкоклювая
камышевка Moustached Warbler
Р╕д Acrocephalus J. A. et F. Naumann, 1811
Очеретянка прудка Acrocephalus paludicola (Vieillot, 1817) Вертлявая камышевка Aquatic Warbler
Очеретянка лучна Acrocephalus schoenobaenus (Linnaeus, 1758) Камышевка-барсучок Sedge Warbler
Очеретянка ╕нд╕йська Acrocephalus agricola (Jerdon, 1845) Индийская
камышевка Paddyfield Warbler
Очеретянка садова Acrocephalus dumetorum Blyth, 1849 Садовая камышевка Blyth`s Reed Warbler
Очеретянка чагарникова Acrocephalus palustris (Bechstein, 1798) Болотная
камышевка Marsh Warbler
Очеретянка ставкова Acrocephalus scirpaceus (Hermann, 1804) Тростниковая камышевка Reed Warbler
Очеретянка велика Acrocephalus arundinaceus (Linnaeus, 1758) Дроздовидная
камышевка Great Reed Warbler
Р╕д Hippolais Baldenstein, 1827
Берестянка звичайна Hippolais icterina (Vieillot, 1817) Зеленая пересмешка Icterine Warbler
Берестянка мала* Hippolais caligata (Lichtenstein, 1823) Северная бормотушка Booted Warbler
Берестянка бл╕да Hippolais pallida (Hemprich et Ehrenberg, 1833) Бледная
пересмешка Olivaceous Warbler
Р╕д Sylvia Scopoli, 1769
Кропив▓янка рябогруда Sylvia nisoria (Bechstein, 1795) Ястребиная славка Barred Warbler
Кропив▓янка сп╕воча Sylvia hortensis (Gmelin, 1789) Певчая славка Orphean Warbler
Кропив▓янка чорноголова Sylvia atricapilla (Linnaeus, 1758) Черноголовая славка Blackcap
Кропив▓янка садова Sylvia borin (Boddaert, 1783) Садовая славка Garden Warbler
Кропив▓янка с╕ра Sylvia communis Latham, 1787 Серая славка Whitethroat
Кропив▓янка прудка Sylvia curruca (Linnaeus, 1758) Славка-завирушка Lesser Whitethroat
Кропив▓янка червоновола Sylvia cantillans (Pallas, 1764) Рыжегрудая славка Subalpine Warbler
Кропив▓янка пустельна* Sylvia nana (Hemprich et Ehrenberg, 1833) Пустынная славка Desert Warbler
Кропив▓янка Рюппеля Sylvia rueppelli Temminck, 1823 Славка Рюппеля Ruppell`s Warbler
Р╕д Phylloscopus Boie, 1826
В╕вчарик весняний Phylloscopus trochilus (Linnaeus, 1758) Пеночка-весничка Willow Warbler
В╕вчарик-ковалик Phylloscopus collybita (Vieillot, 1817) Пеночка-теньковка Chiffchaff
В╕вчарик св╕тлочеревий Phylloscopus bonelli (Vieillot, 1819) Светлобрюхая
пеночка Bonelli`s Warbler
В╕вчарик жовтобровий Phylloscopus sibilatrix (Bechstein, 1793) Пеночка-трещoтка Wood Warbler
В╕вчарик зелений Phylloscopus trochiloides (Sundevall, 1837) Зеленая пеночка Greenish Warbler
В╕вчарик жовточеревий Phylloscopus nitidus Blyth, 1843 Желтобрюхая пеночка Green Warbler
В╕вчарик золотомушковий Phylloscopus proregulus (Pallas, 1811) Корольковая
пеночка Pallas`s Warbler
В╕вчарик товстодзьобий Phylloscopus schwarzi (Radde, 1863) Толстоклювая
пеночка Radde▓s Warbler
Родина Золотомушков╕ Regulidae
Р╕д Regulus Cuvier, 1800
Золотомушка жовточуба Regulus regulus (Linnaeus, 1758) Желтоголовый королек Goldcrest
Золотомушка червоночуба Regulus ignicapillus (Temminck, 1820) Красноголовый королек Firecrest
Родина Мухоловков╕ Muscicapidae
Р╕д Ficedula Brisson, 1760
Мухоловка строката Ficedula hypoleuca (Pallas, 1764) Мухоловка-пеструшка Pied Flycatcher
Мухоловка б╕лошия Ficedula albicollis (Temminck, 1815) Мухоловка-белошейка Collared Flycatcher
Мухоловка мала Ficedula parva (Bechstein, 1794) Малая мухоловка Red-breasted Flycatcher
Р╕д Muscicapa Brisson, 1760
Мухоловка с╕ра Muscicapa striata (Pallas, 1764) Серая мухоловка Spotted Flycatcher
Р╕д Saxicola Bechstein, 1803
Трав▓янка лучна Saxicola rubetra (Linnaeus, 1758) Луговой чекан Whinchat
Трав▓янка чорноголова Saxicola torquata (Linnaeus, 1766) Черноголовый чекан Stonechat
Р╕д Oenanthe Vieillot, 1816
Кам▓янка звичайна Oenanthe oenanthe (Linnaeus, 1758) Обыкновенная каменка Wheatear
Кам▓янка лиса Oenanthe pleschanka (Lepechin, 1770) Каменка-плешанка Pied Wheatear
Кам▓янка ╕спанська Oenanthe hispanica (Linnaeus, 1758) Испанская
каменка Black-eared Wheatear
Кам▓янка попеляста Oenanthe isabellina (Temminck, 1829) Каменка-плясунья Isabelline Wheatear
Кам▓янка б╕логуза Oenanthe leucura (Gmelin, 1789) Белохвостая каменка Black Wheatear
Р╕д Cercotrichas Boie, 1831
Соловейко рудохвостий* Cercotrichas galactotes (Temminck, 1820) Тугайный
соловей Rufous Bush Robin
Р╕д Monticola, Boie, 1822
Скеляр строкатий Monticola saxatilis (Linnaeus, 1776) Пестрый каменный дрозд Rock Thrush
Скеляр син╕й Monticola solitarius (Linnaeus, 1758) Синий каменный дрозд Blue Rock Thrush
Р╕д Phoenicurus T. Forster, 1817
Горихв╕стка звичайна Phoenicurus phoenicurus (Linnaeus, 1758) Обыкновенная
горихвостка Redstart
Горихв╕стка чорна Phoenicurus ochruros (S.G.Gmelin, 1774) Горихвостка-чернушка Black Redstart
Р╕д Erithacus Cuvier, 1800
В╕льшанка Erithacus rubecula (Linnaeus, 1758) Зарянка Robin
Р╕д Luscinia T. Forster, 1817
Соловейко зах╕дний Luscinia megarhynchos C. L. Brehm, 1831 Южный соловей Nightingale
Соловейко сх╕дний Luscinia luscinia (Linnaeus, 1758) Обыкновенный соловей Thrush Nightingale
Синьошийка Luscinia svecica (Linnaeus, 1758) Варакушка Bluethroat
Р╕д Catharus Bonaparte, 1850
Др╕зд Свенсона Catharus ustulatus (Nuttall, 1840) Свэнсонов дрозд Swainson`s Thrush
Р╕д Turdus Linnaeus, 1758
Др╕зд чорноволий Turdus atrogularis Jarocki, 1819 Чернозобый дрозд Black-throated Thrush
Др╕зд Наумана Turdus naumanni Temminck, 1820 Дрозд Наумана Dusky Thrush
Чикотень Turdus pilaris Linnaeus, 1758 Рябинник Fieldfare
Др╕зд г╕рський Turdus torquatus Linnaeus, 1758 Белозобый дрозд Ring Ouzel
Др╕зд чорний Turdus merula Linnaeus, 1758 Черный дрозд Blackbird
Др╕зд б╕лобровий Turdus iliacus Linnaeus, 1766 Белобровик Redwing
Др╕зд сп╕вочий Turdus philomelos C.L.Brehm, 1831 Певчий дрозд Song Thrush
Др╕зд-омелюх Turdus viscivorus Linnaeus, 1758 Деряба Mistle Thrush
Родина Суторов╕ Paradoxornithidae
Р╕д Panurus Koch, 1816
Синиця вусата Panurus biarmicus (Linnaeus, 1758) Усатая синица Bearded Tit
Родина Довгохвост╕ синиц╕ Aegithalidae
Р╕д Aegithalos Hermann, 1804
Синиця довгохвоста Aegithalos caudatus (Linnaeus, 1758) Длиннохвостая синица Long-tailed Tit
Родина Синицев╕ Paridae
Р╕д Remiz Jarocki, 1819
Ремез Remiz pendulinus (Linnaeus, 1758) Обыкновенный ремез Penduline Tit
Р╕д Parus Linnaeus, 1758
Га╖чка болотяна Parus palustris Linnaeus, 1758 Черноголовая гаичка Marsh Tit
Га╖чка-пухляк Parus montanus Baldenstein, 1827 Буроголовая гаичка Willow Tit
Синиця чубата Parus cristatus Linnaeus, 1758 Хохлатая синица Crested Tit
Синиця чорна Parus ater Linnaeus, 1758 Московка Coal Tit
Синиця блакитна Parus caeruleus Linnaeus, 1758 Обыкновенная лазоревка Blue Tit
Синиця б╕ла Parus cyanus Pallas, 1770 Белая лазоревка Azure Tit
Синиця велика Parus major Linnaeus, 1758 Большая синица Great Tit
Родина Повзиков╕ Sittidae
Р╕д Sitta Linnaeus, 1758
Повзик Sitta europaea Linnaeus, 1758 Обыкновенный поползень Nuthatch
Р╕д Tichodroma Illiger, 1811
Ст╕нолаз Tichodroma muraria (Linnaeus, 1766) Стенолаз Wallcreeper
Родина П╕дкоришников╕ Certhiidae
Р╕д Certhia Linnaeus, 1758
П╕дкоришник звичайний Certhia familiaris Linnaeus, 1758 Обыкновенная пищуха Treecreeper
П╕дкоришник короткопалий Certhia brachydactyla C. L. Brehm,1820 Короткопалая
пищуха Short-toed Treecreeper
Родина Горобцев╕ Passeridae
Р╕д Passer Brisson, 1760
Горобець хатн╕й Passer domesticus (Linnaeus, 1758) Домовый воробей House Sparrow
Горобець чорногрудий Passer hispaniolensis (Temminck, 1820) Черногрудый воробей Spanish Sparrow
Горобець польовий Passer montanus (Linnaeus, 1758) Полевой воробей Tree Sparrow
Р╕д Petronia Kaup, 1829
Горобець скельний* Petronia petronia (Linnaeus, 1766) Каменный воробей Rock Sparrow
Р╕д Montifringilla C. L. Brehm, 1828
В▓юрок сн╕говий Montifringilla nivalis (Linnaeus, 1766) Снежный вьюрок Snow Finch
Родина В▓юрков╕ Fringillidae
Р╕д Fringilla Linnaeus, 1758
Зяблик Fringilla coelebs Linnaeus, 1758 Зяблик Chaffinch
В▓юрок Fringilla montifringilla Linnaeus, 1758 Вьюрок Brambling
Р╕д Serinus Koch, 1816
Щедрик Serinus serinus (Pallas, 1811) Европейский вьюрок Serin
Р╕д Chloris Cuvier, 1800
Зеленяк Chloris chloris (Linnaeus, 1758) Обыкновенная зеленушка Greenfinch
Р╕д Spinus Koch, 1816
Чиж Spinus spinus (Linnaeus, 1758) Чиж Siskin
Р╕д Carduelis Brisson, 1760
Щиглик Carduelis carduelis (Linnaeus, 1758) Черноголовый щегол Goldfinch
Р╕д Acanthis Borkhausen, 1797
Коноплянка Acanthis cannabina (Linnaeus, 1758) Коноплянка Linnet
Чеч╕тка г╕рська Acanthis flavirostris (Linnaeus, 1758) Горная чечетка Twite
Чеч╕тка звичайна Acanthis flammea (Linnaeus, 1758) Обыкновенная чечетка Redpoll
Чеч╕тка б╕ла Acanthis hornemanni (Holboell, 1843) Пепельная чечетка Arctic Redpoll
Р╕д Carpodacus Kaup, 1829
Чечевиця Carpodacus erythrinus (Pallas, 1770) Обыкновенная чечевица Scarlet Rosefinch
Чечевиця сиб╕рська Carpodacus roseus (Pallas, 1776) Сибирская чечевица Pallas`s Rosefinch
Чечевиця велика Carpodacus rubicilla (Guldenstadt, 1775) Большая чечевица Great Rosefinch
Р╕д Pinicola Vieillot, 1807
Смеречник Pinicola enucleator (Linnaeus, 1758) Щур Pine Grosbeak
Р╕д Loxia Linnaeus, 1758
Шишкар сосновий Loxia pytyopsittacus Borkhausen, 1793 Клест-сосновик Parrot Crossbill
Шишкар ялиновий Loxia curvirostra Linnaeus, 1758 Обыкновенный клест Crossbill
Шишкар б╕локрилий Loxia leucoptera Gmelin, 1789 Белокрылый клест Two-barred Crossbill
Р╕д Pyrrhula Brisson, 1760
Сн╕гур Pyrrhula pyrrhula (Linnaeus, 1758) Обыкновенный снегирь Bullfinch
Р╕д Coccothraustes Brisson, 1760
Костогриз Coccothraustes coccothraustes (Linnaeus, 1758) Обыкновенный дубонос Hawfinch
Родина В╕всянков╕ Emberizidae
Р╕д Emberiza Linnaeus, 1758
Просянка Emberiza calandra Linnaeus, 1758 Просянка Corn Bunting
В╕всянка звичайна Emberiza citrinella Linnaeus, 1758 Обыкновенная овсянка Yellowhammer
В╕всянка б╕логолова Emberiza leucocephala S. G. Gmelin, 1771 Белошапочная овсянка Pine Bunting
В╕всянка городня* Emberiza cirlus Linnaeus, 1776 Огородная овсянка Cirl Bunting
В╕всянка г╕рська Emberiza cia Linnaeus, 1766 Горная овсянка Rock Bunting
В╕всянка очеретяна Emberiza schoeniclus (Linnaeus, 1758) Тростниковая овсянка Reed Bunting
В╕всянка жовтоброва* Emberiza chrysophrys Pallas, 1776 Желтобровая
овсянка Yellow-browed Bunting
В╕всянка-ремез Emberiza rustica Pallas, 1776 Овсянка-ремез Rustic Bunting
В╕всянка-крих╕тка Emberiza pusilla Pallas, 1776 Овсянка-крошка Little Bunting
В╕всянка лучна Emberiza aureola Pallas, 1773 Дубровник Yellow-breasted Bunting
В╕всянка садова Emberiza hortulana Linnaeus, 1758 Садовая овсянка Ortolan Bunting
В╕всянка скельна Emberiza buchanani Blyth, 1844 Скальная овсянка Grey-necked Bunting
В╕всянка сивоголова Emberiza caesia Cretzschmar, 1826 Красноклювая
овсянка Cretzschmar`s Bunting
В╕всянка чорноголова Emberiza melanocephala Scopoli, 1769 Черноголовая
овсянка Black-headed Bunting
Р╕д Calcarius Bechstein, 1803
Подорожник лапландський Calcarius lapponicus (Linnaeus, 1758) Подорожник Lapland Bunting
Р╕д Plectrophenax Stejneger, 1882
Пуночка Plectrophenax nivalis (Linnaeus, 1758) Пуночка Snow Bunting
╤стор╕я використання укра╖нських назв птах╕в у наукових орн╕толог╕чних першоджерелах
Останн╕м часом на наукових нарадах зоолог╕в все част╕ше виникають дискус╕╖ стосовно укра╖нських наукових назв тварин, висловлю╓ться потреба обрати конкретн╕ назви для використання ╖х у науков╕й л╕тератур╕, щоб уникнути плутанини ╕ помилок. На перший погляд проблема ╓дино╖ укра╖нсько╖ зоолог╕чно╖ номенклатури може видаватися зовс╕м нескладною - чи не досить було б звернутися до праць наших видатних попередник╕в ╕ використати назви, зазначен╕ в цих виданнях. Та складн╕сть поляга╓ в тому, що в ╖хн╕х працях нер╕дко вжито р╕зн╕ назви для одн╕╓╖ ╕ т╕╓╖ ж тварини. Окр╕м того, науковц╕ усв╕домлюють, що в друг╕й половин╕ XX ст. виникли значн╕ невиправдан╕ ╕ншомовн╕ нашарування у використанн╕ наукових назв тварин. Загалом складн╕сть з устален╕стю укра╖нських наукових назв тварин ╓ проблемою не лише для науковц╕в, а й для укладач╕в державних законодавчих акт╕в, як╕ стосуються м╕жнародних зобов▓язань Укра╖ни у сфер╕ охорони довк╕лля, укладач╕в п╕дручник╕в, словник╕в та ╕нших видань, де вживаються укра╖нськ╕ назви тварин.
Вир╕шуючи проблему укра╖нських наукових назв птах╕в, варто, насамперед, звернутися до традиц╕й ╖х використання, проанал╕зувати зм╕ни, яких вони з часом зазнали. ╤стор╕я становлення укра╖нсько╖ орн╕толог╕чно╖ номенклатури вже вивчалася фах╕вцями-ф╕лологами, з цього питання було зроблене спец╕альне досл╕дження (Сокол, 1992). У сво╖х висновках автор ц╕╓╖ прац╕ зазначав, що процес нормал╕зац╕╖ нац╕онально╖ орн╕толог╕чно╖ номенклатури практично завершений, одночасно вказуючи на безп╕дставну зам╕ну деяких укра╖нських назв птах╕в ╕ншомовними кальками.
Згадане досл╕дження було зд╕йснене саме напередодн╕ кардинальних геопол╕тичних зм╕н, як╕ сталися на початку 90-х рок╕в на велик╕й територ╕╖, в╕д Зах╕дно╖ ╢вропи до Центрально╖ Аз╕╖. В сусп╕льствах нових держав, як╕ виникли на цьому простор╕, почалися бурхлив╕ соц╕ально-економ╕чн╕ процеси. Потреба докор╕нного перевлаштування сусп╕льних в╕дносин викликала в багатьох верствах населення нових держав бажання переосмислити пройдений шлях соц╕ального розвитку, в╕дродила ╕нтерес до власно╖ ╕стор╕╖ та культури, в тому числ╕ до сво╓╖ мови.
Дбайливе ставлення до мовно╖ спадщини - одна з ознак високого духовного розвитку будь-якого народу. Тому не дивно, що й в Укра╖н╕ почався пошук того надбання, яке було втрачене в попередн╕ часи. Цей процес захопив ╕ таку галузь мовознавства, як наукова терм╕нолог╕я ╕ номенклатура. Сл╕д було вивчити обставини, за яких зазнали зм╕н т╕ чи ╕нш╕ терм╕ни, з▓ясувати обгрунтован╕сть таких зм╕н. Саме ц╕ завдання були головними у робот╕, яка тривала понад десять рок╕в ╕ стосувалася збирання та опрацювання матер╕ал╕в з укра╖нсько╖ орн╕толог╕чно╖ номенклатури та терм╕нолог╕╖.
Досл╕дження лексики, ╖╖ розвитку, правил ╕ норм - сфера д╕яльност╕ ф╕лолог╕в, тому саме ╖м найкраще в╕дома ╕стор╕я формування укра╖нсько╖ орн╕толог╕чно╖ номенклатури. А от широк╕ кола орн╕толог╕в, завдяки яким назви птах╕в часто власне й потрапляють на стор╕нки наукових першоджерел, по╕нформован╕ про це, мабуть, менше. Щоб, до певно╖ м╕ри, виправити такий стан речей, дал╕ йдеться про основн╕ етапи ╕стор╕╖ розвитку орн╕тономенклатури в укра╖нськ╕й науков╕й мов╕.
Засновником укра╖нсько╖ орн╕толог╕чно╖ номенклатури заслужено вважа╓ться ╤ван Верхратський, д╕йсний член Наукового товариства ╕м. Т. Г. Шевченка у Львов╕, голова його математично-природописно-л╕карсько╖ секц╕╖. В╕н опубл╕кував так╕ прац╕, як ⌠Початки до уложеня номенклятури и терминологи╕ природописно╕ народнe ╕■ (1864, 1867, 1872а, 1872б, 1879), ⌠Зоолог╕я на низш╕ кляси шк╕л середн╕х■ (1906), ⌠Нов╕ знадоби номенклятури ╕ терм╕нольог╕╖ природописно╖, народно╖, збиран╕ м╕ж людьми■ (1908), де було з╕брано понад 2000 укра╖нських назв птах╕в з ус╕х куточк╕в Галичини та ╕нших район╕в Зах╕дно╖ Укра╖ни. Нав╕ть зараз це чи не найб╕льш╕ прац╕ такого типу в укра╖нськ╕й науково╖ л╕тератур╕.
Найвагом╕ше значення для формування складу укра╖нських наукових назв птах╕в ма╓, безумовно, доробок М. В. Шарлеманя. Проанал╕зувавши надбання сво╖х попередник╕в у ц╕й галуз╕, зокрема прац╕ ╤. Верхратського, та маючи власн╕ багат╕ матер╕али, в╕н вида╓ у 1927 р. ⌠Словник зоологично╖ номенклатури. Назви птах╕в■. В ньому були подан╕ не лише обран╕ як номенклатурн╕ укра╖нськ╕ назви птах╕в, що стояли першими п╕сля латинсько╖ назви, але й численн╕ синон╕ми, в деяких випадках для одного птаха ╖х наведено понад 50 (!). Ця фундаментальна праця пройшла редагування у Зоолог╕чн╕й секц╕╖ Природничого в╕дд╕лу тогочасного ╤нституту укра╖нсько╖ науково╖ мови УАН. В редагуванн╕ цього словника брали участь так╕ в╕дом╕ зоологи, як М. О. Бурчак-Абрамович, Л. О. Портенко, В. П. Храневич, М. ╤. Щербина, К. ╤. Татарко та ╕нш╕. Врешт╕, схвалення п╕дсумк╕в такого глибокого досл╕дження М. В. Шарлеманя могло б остаточно вир╕шити проблему укра╖нсько╖ орн╕толог╕чно╖ номенклатури. На той час, мабуть, саме так ╕ було. Проте згодом з певних причин у прац╕ ⌠Птахи УРСР■ М. В. Шарлемань (1938) дещо в╕д╕йшов в╕д обраних ран╕ше назв. У ц╕й прац╕ в деяких випадках в╕н поставив першими назви, як╕ походять з рос╕йсько╖ або н╕мецько╖ мов, наприклад, ⌠сплюшка■, ⌠дупель■, ⌠гаршнеп■, ⌠бекас■ тощо. Зрештою, видання книги укра╖нською мовою на той час було вчинком неперес╕чним, ╕ саме це стало одн╕╓ю з причин, як╕ в подальшому зм╕нили долю М. В. Шарлеманя.
Найрадикальн╕шо╖ рев╕з╕╖ укра╖нськ╕ науков╕ назви птах╕в зазнали у ⌠Визначнику птах╕в УРСР■ (Во╖нственський, К╕стяк╕вський, 1952, 1962). В ряд╕ Сивкопод╕бн╕ зникло к╕лька загальнородових укра╖нських автентичних назв кулик╕в, ╕ з▓явилися, натом╕сть, назви, запозичен╕ з рос╕йсько╖ мови, як╕ використовуються лише для позначення конкретних вид╕в. Кр╕м того, у двох випадках були зам╕нен╕ назви родин та пов▓язан╕ з ними назви ряд╕в ╕ род╕в. Ймов╕рно, значний обсяг нововведень спонукав автор╕в навести для деяких вид╕в синон╕ми, як╕ були основними назвами в працях М. В. Шарлеманя (1927, 1938), наприклад, - стрепет (хох╕тва), колпиця (косар), вальдшнеп (слуква), стриж (серпокрилець), пищуха (п╕дкоришник), корольок (золотомушка), славка (кропив▓янка), кропивник (волове очко), завирушка (тин╕вка), малин╕вка (в╕льшанка). Але й тут не об╕йшлося без хиб, оск╕льки в таких парах, як лежень (авдотка), чайка (чиб╕с), шишкар (клест), берестянка (пересм╕шка), синьошийка (варакушка) в дужках зазначен╕ не укра╖нськ╕ синон╕ми, а власне рос╕йськ╕ назви птах╕в. Причини под╕бних зм╕н в укра╖нських назвах птах╕в автори не пояснюють. Нов╕ основн╕ назви, як╕ вживали М. А. Во╖нственський та О. Б. К╕стяк╕вський (1952, 1962) ╕ як╕ зам╕нили назви, наведен╕ М. В. Шарлеманем (1927, 1938), з деякими зм╕нами були використан╕ в к╕лькох випусках фундаментального видання ⌠Фауна Укра╖ни■ (К╕стяк╕вський, 1957; Зубаровський, 1977; Смогоржевський, 1979), в тому числ╕ в рос╕йськомовному випуску цього видання, в якому вказан╕ й укра╖нськ╕ назви птах╕в (Лысенко, 1991).
Такий стан з укра╖нськими назвами птах╕в було фактично закр╕плено у ⌠Рос╕йсько-укра╖нсько-латинському зоолог╕чному словнику■ (Маркевич, Татарко, 1983). Сл╕д також згадати останн╕й з в╕тчизняних визначник╕в птах╕в ⌠Птахи Укра╖ни■ (Марисова, Талпош, 1984), в якому нема╓ синон╕мики, а наведено основн╕ назви вид╕в в╕дпов╕дно до ⌠Визначника птах╕в УРСР■ (Во╖нственський, К╕стяк╕вський, 1952, 1962), з незначними зм╕нами - означення ⌠червонозоба■ ╕ ⌠чорнозоба■ зам╕нен╕ на ⌠червоновола■ ╕ ⌠чорновола■, а назва ⌠дрохва■ - на ⌠дрофа■, в останньому випадку з порушенням норм укра╖нсько╖ лексики. Певна штучн╕сть нововведень у назвах, як╕ були зроблен╕ у 50-╕ роки, ╓ головною п╕дставою для суперечок, що точаться зараз м╕ж науковцями.
Протягом останнього десятир╕ччя проблема укра╖нських наукових назв птах╕в активно вивчалася у Зах╕дному в╕дд╕ленн╕ Укра╖нського орн╕толог╕чного товариства ╕м. К. Ф. Кесслера (ЗВУОТ). У лютому 1991 р. на баз╕ Льв╕вського державного ун╕верситету ╕м. ╤. Франка в╕дбувся колокв╕ум з укра╖нсько╖ орн╕толог╕чно╖ номенклатури ╕ терм╕нолог╕╖, насл╕дком роботи якого стало створення при ЗВУОТ робочо╖ групи з цих питань. Результатами д╕яльност╕ ц╕╓╖ групи ╓ п╕дготовка до перевидання праць ╤. Верхратського з орн╕толог╕чно╖ номенклатури ╕ терм╕нолог╕╖, участь у виставц╕ ⌠╤ван Верхратський. Житт╓вий ╕ творчий шлях■, присвячен╕й 150-р╕ччю в╕д дня його народження (Пограничний, 1997), публ╕кац╕╖ про народн╕ назви птах╕в р╕зних м╕сцевостей (Новак, Мазуркова, 1996; Паньк╕в, 1999 та ╕н.), статт╕ з ╕стор╕╖, сучасних проблем укра╖нського орн╕толог╕чного терм╕нотворення (Бокотей, Пограничний, 1995) та про б╕ограф╕╖ вчених, як╕ працювали над науковою номенклатурою (Горбань, 1998; Бокотей, 1999). Кр╕м того, нещодавно в ╤нститут╕ зоолог╕╖ ╕м. ╤. ╤. Шмальгаузена НАН Укра╖ни створено ком╕с╕ю з питань терм╕нолог╕╖, одн╕╓ю з задач яко╖ ╓ складання сучасно╖ укра╖нсько╖ зоолог╕чно╖ номенклатури з метою створення спец╕ал╕зованого словника.
Поширення народних назв птах╕в досл╕джувалося й в ╕нших наукових осередках Укра╖ни. Недавно опубл╕ковано ц╕каву роботу, в як╕й наведено б╕льше 800 назв птах╕в, що побутують на Черн╕г╕вщин╕ (Марисова, Бойко, 1998). Певн╕ кроки в збиранн╕ народних назв птах╕в були зроблен╕ ╕ на територ╕╖ ╕нших областей Сх╕дно╖ Укра╖ни (Тараненко, 1992; Шапаренко, 1994 та ╕н.).
Про принципи формування
сучасно╖ укра╖нсько╖ зоолог╕чно╖ номенклатури
Беручись до складання нов╕тнього списку укра╖нських наукових назв птах╕в, сл╕д визначитися стосовно форми видово╖ назви. Загальновизнаною ╓ б╕нарна латинська назва виду, що обумовлю╓ться нормою ⌠Международного кодекса зоологической номенклатуры■ (1988). Створення б╕ному латиною не наштовху╓ться на перешкоди, оск╕льки латинська мова значною м╕рою функц╕ону╓ як символ╕зована мова. Обрати той чи ╕нший символ у вузькому кол╕ науковц╕в не надто складно. ╤нша справа з живою мовою, яка твориться ╕ д╕╓ аж н╕як не за формальними законами. З цього приводу, стосовно ботан╕чно╖ номенклатури, М. Анненков (1878) писав: ⌠...искусственное установление единой русской бинарной номенклатуры будет иметь значение только для малочисленных кругов ботаников и ученых..■. Бажання порушити усталене використання назв тварин чи рослин у жив╕й мов╕ лише для формально╖ б╕ном╕зац╕╖ навряд чи виправдане. Спроба ввести штучн╕ б╕нарн╕ назви призвела б до значних складностей у ╖х сприйнятт╕ серед позанаукових к╕л, створила б певну ╕нформац╕йну перешкоду м╕ж науковцями та ╕ншими верствами сусп╕льства. Мабуть, тому один з в╕домих вчених О. Яната (1928) зазначав: ⌠Укладаючи наукову природничу укра╖нську номенклатуру, не треба ╖╖ штучно робити б╕нарною...■. До того ж, ╕ на досв╕д╕ польських орн╕толог╕в, як╕ запровадили вигадан╕ б╕нарн╕ нац╕ональн╕ науков╕ назви птах╕в ╕ зараз потерпають в╕д ними ж створено╖ плутанини (Mielczarek, Cichocki, 1999), можна переконатися у недоц╕льност╕ штучно╖ б╕ном╕зац╕╖ нац╕онально╖ орн╕толог╕чно╖ номенклатури. Велику к╕льк╕сть приклад╕в використання односл╕вних нац╕ональних наукових назв птах╕в можна побачити, зокрема, в англ╕йськ╕й ╕ рос╕йськ╕й мовах. Не варто уникати односл╕вних назв ╕ в укра╖нськ╕й орн╕толог╕чн╕й номенклатур╕. З ╕ншого боку, нерац╕онально використовувати трисл╕вн╕ назви вид╕в птах╕в, зменшення к╕лькост╕ под╕бних наукових назв спостер╕га╓ться, скаж╕мо, в рос╕йськ╕й мов╕ (Степанян, 1990).
Необх╕дно обумовити ╕ вживання означення ⌠звичайний■ у деяких укра╖нських наукових назвах птах╕в, скаж╕мо, в назв╕ ⌠шпак звичайний■, тод╕ як в ╕нших випадках використано односл╕вн╕ назви, так╕ як ⌠чайка■, ⌠галка■, ⌠зозуля■, ⌠рибалочка■ тощо. Отже, у випадку, коли в Укра╖н╕ гн╕здяться два або б╕льше вид╕в одного роду чи родини, наприклад, види роду Sturnus L. - ⌠шпак звичайний■ та ⌠шпак рожевий■, вживання означення ⌠звичайний■ в назв╕ одного з вид╕в ╓ обов▓язковим. Коли ж в Укра╖н╕ регулярно гн╕здиться лише один вид роду або родини, наприклад, вид, що ма╓ назву ⌠чайка■, а решта ╓ р╕дк╕сними зал╕тними - ⌠чайка б╕лохвоста■, ⌠чайка степова■, ⌠чайка шпорова■ - слово ⌠звичайний■ для означення гн╕здового виду не використову╓ться.
Окремого обумовлення потребу╓ також правило утворення назви родини. У тих випадках, коли назва родини утворю╓ться в╕д односл╕вно╖ назви в╕дпов╕дного роду, вона зак╕нчу╓ться морфемою -ов╕ або -ев╕, наприклад, ⌠Гагаров╕■, ⌠Чаплев╕■. Виняток становлять три родини, для яких, через неможлив╕сть утворення односл╕вно╖ назви, використан╕ назви з двох сл╕в - ⌠Кулики-сороки■, ⌠Волов╕ очка■, ⌠Довгохвост╕ синиц╕■.
Видовий склад птах╕в, для яких пропонуються укра╖нськ╕ науков╕ назви, був опубл╕кований в ⌠Систематическом списке птиц Украины■ (Серебряков, 1987). Зауважимо, що з цього списка вилучен╕ дв╕ назви - Numenius minutus Gould та Pluvialis dominica (Mull.). У першому випадку латинська назва занесена до списка, мабуть, помилково, на цю думку наштовху╓ в╕дсутн╕сть у списку назви Numenius tenuirostris Vieill. В ╕ншому випадку вилучена назва зам╕нена назвою Pluvialis fulva (Gm.), тому що колишн╕ п╕двиди fulva i dominica набули статусу окремих вид╕в (Степанян, 1990): Pluvialis fulva (Gm.) - поширений в тундрах Аз╕╖, а Pluvialis dominica (Mull.) - в зон╕ тундр П╕вн╕чно╖ Америки. На думку О. Б. К╕стяк╕вського (1957), саме колишн╕й п╕двид fulva зал╕та╓ в меж╕ Укра╖ни.
Наведений вище список м╕стить ╕ нов╕ види, про знах╕дки яких в Укра╖н╕ ╓ пов╕домлення в першоджерелах, що вийшли з друку протягом останнього десятир╕ччя (Давыдович, Горбань, 1990; Горбань и др., 1991; Лысенко, 1991; Полуда и др., 1991; Прокопенко и др., 1991; Грищенко, 1992; Шидловський, 1992, 1993; Годованец и др., 1993; Кныш, Сыпко, 1993; Абакумов, Цвелых, 1994; Архипов, 1996; Бучко, 1996; Пилюга, 1998; Горбань, 1999), або в статтях, як╕ були опубл╕кован╕ значно ран╕ше (Dzieduszycki, 1912; Левицкий, 1965; Пашковский, 1965). Науков╕ латинськ╕ назви ╕ рос╕йськ╕ назви птах╕в подано за ⌠Конспектом орнитологической фауны СССР■ (Степанян, 1990), англiйськi назви наводяться за виданням ⌠The Birds of the Western Palearctic■ (Cramp, 1977, 1980, 1983, 1985, 1988, 1992, 1993, 1994a, 1994b) та за визначником ⌠Birds of Europe with North Africa and the Middle East■ (Jonsson, 1992).
На нашу думку, обираючи укра╖нськ╕ науков╕ назви птах╕в, треба враховувати пр╕оритетн╕сть ╕ вагом╕сть досл╕джень, як╕ були зроблен╕ М. В. Шарлеманем (1927). До того ж, не сл╕д нехтувати тим, що його праця пройшла ретельну перев╕рку в ╤нститут╕ укра╖нсько╖ науково╖ мови УАН. Кр╕м того, для б╕льш обгрунтованого добору можливих вар╕ант╕в назв необх╕дними ╓ ╕ дан╕ ⌠Словаря укра╖нсько╖ мови■ (Гр╕нченко, 1907, 1908, 1909а, 1909б).
Обгрунтування вибору
деяких укра╖нських наукових назв птах╕в
Наступн╕ коментар╕ стосуватимуться лише тих назв птах╕в у наведеному вище списку, як╕ можуть викликати суперечки. ╤нш╕ назви ╓ звичними, тому легко сприйматимуться тими, хто ╖х вживатиме.
Gavia stellata (Pont.) ╕ Gavia arctica (L.) У М. А. Во╖нственського та О. Б. К╕стяк╕вського (1952, 1962) цим видам дан╕ в╕дпов╕дн╕ означення ⌠червонозоба■ ╕ ⌠чорнозоба■, як╕ фактично скоп╕йован╕ з рос╕йсько╖ мови, оск╕льки в них не враховано, що рос╕йському означенню частини т╕ла ⌠зоб■ в╕дпов╕да╓ укра╖нське слово ⌠воло■. В наступних укра╖номовних роботах ц╕ види гагар означен╕ вже як ⌠червоновола■ ╕ ⌠чорновола■ (Во╖нственський, 1984; Марисова, Талпош, 1984). Вт╕м, така зам╕на не виправля╓ сутт╓во╖ хиби, яка закладена в запозичених з рос╕йсько╖ мови означеннях - у цих гагар воло насправд╕ б╕ле, лише на його боках ╓ темно-бур╕ або чорн╕ смужки. А червонувато-руда пляма у одного виду ╕ чорна пляма в ╕ншого знаходяться спереду на ши╖, тому використан╕ М. В. Шарлеманем (1927, 1938) означення для цих вид╕в ⌠червоношия■ ╕ ⌠чорношия■ значно точн╕ше в╕дображають характерну рису шлюбного оперення цих птах╕в.
Podiceps Latham. Назва ⌠п╕рникоза■, яка у наведеному вище списку обрана для роду, а пот╕м ╕ для пох╕дних назв родини та ряду, наведена у М. В. Шарлеманя (1927, 1938). У М. А. Во╖нственського та О. Б. К╕стяк╕вського (1952, 1962) цей р╕д ма╓ назву ⌠норець■. Зам╕на назви ⌠п╕рникоза■ на ⌠норець■ незрозум╕ла, оск╕льки автори не дають пояснень. Суперечн╕сть вир╕шу╓ ⌠Словарь укра╖нсько╖ мови■ Б. Гр╕нченка (1908, 1909а), де вказано, що ⌠Норець. 2) Родъ утки: нырокъ Mergus albellus■, тод╕ як ⌠П╕рникоза. ... чомга, Podiceps cristatus■. Без сумн╕ву, назва ⌠п╕рникоза■ ╓ характерною для укра╖нсько╖ мови ╕ влучно в╕добража╓ риси найб╕льш в╕домого виду з роду Podiceps п╕рникози велико╖ - вм╕ння п╕рнати та ⌠р╕жки■ в шлюбному вбранн╕, як╕ надають птахов╕ подобу кози.
Fulmarus glacialis (L.). З обранням назви для виду виникла певна складн╕сть. Хоча у робот╕ М. В. Шарлеманя (1927) було подано назву ⌠фульмар■, експрес-опитування серед фах╕вц╕в та аматор╕в виявило р╕зке несприйняття цього ╕ншомовного слова. З огляду на це, для виду, про який йдеться, пропону╓ться назва ⌠бурев╕сник коч╕вний■ - родова назва походить в╕д назви родини Бурев╕сников╕, до яко╖ цей вид належить, а видове означення вказане у словнику О. П. Маркевича та К. ╤. Татарка (1983).
Egretta T. Forster. Для вид╕в цього роду доц╕льно використовувати назви ⌠чепура велика■ ╕ ⌠чепура мала■. За М. В. Шарлеманем (1927, 1938), назви ⌠чепура або чапля■ для б╕лих чапель вказан╕ як р╕внозначн╕ синон╕ми. Використавши родову назву ⌠чепура■, ми уникнемо трисл╕вних назв вид╕в ╕ матимемо ос╕бну назву для роду Egretta. Деяк╕ рос╕йськ╕ автори також використовують назву ⌠чепура■, хоча й для ╕ншого роду чапель (Кузнецов, 1974), вт╕м ця назва не наводиться в ⌠Конспекте орнитологической фауны СССР■ (Степанян, 1990).
Прим╕тка: В обраних назвах птах╕в, що виокремлен╕ жирним шрифтом, голосн╕, як╕ знаходяться п╕д наголосом, позначен╕ простим курсивним вид╕ленням. У випадках, коли у слов╕ наголос може припадати на р╕зн╕ склади, курсивом позначен╕ ус╕ вар╕анти наголосу. |
Platalea leucorodia
L. У М. В. Шарлеманя (1927, 1938) вид зазначений як ⌠косар■, ця ж назва в якост╕ синон╕ма зустр╕ча╓ться у М. А. Во╖нственського та О. Б. К╕стяк╕вського (1952, 1962). В ц╕й назв╕ в╕дображено характерний спос╕б, яким птах здобува╓ ╖жу - походжаючи м╕линою ╕ зануривши дзьоб у воду, водить головою з боку в б╕к, н╕би щось косить дзьобом п╕д поверхнею води (Во╖нственський, 1984). У зм╕стовност╕ ╕ колоритност╕ автентично╖ укра╖нсько╖ назви ⌠косар■ ╓ перевага над назвою ⌠колпиця■, яка походить з рос╕йсько╖ мови.Anas querquedula L., Anas crecca L. Ц╕ качки у М. А. Во╖нственського та О. Б. К╕стяк╕вського (1952, 1962) мають назви ⌠чирок-тр╕скунок■ ╕ ⌠чирок-свистунок■, що, власне, ╓ калькою з рос╕йсько╖ мови. Б╕льш доц╕льними та коректними, з точки зору нормативност╕ сучасно╖ укра╖нсько╖ мови, були б вар╕анти назв ⌠чирок-тр╕скунець■ та ⌠чирок-свистунець■. Проте для цих вид╕в ╕снують автентичн╕ укра╖нськ╕ назви. В одному випадку М. В. Шарлемань (1927) вказу╓ назви ⌠чирка б╕льша■ ╕ ⌠чирка менша, або чирянка■, в ╕ншому (Шарлемань, 1938) - ⌠чирянка б╕льша■ ╕ ⌠чирянка менша■. У словнику Б. Гр╕нченка (1909б) слово ⌠чирка■ означа╓ не лише качку, але й р╕зновид хвороби, тод╕ як ⌠Чирянка=Чиранка. Порода утки, Anas crecca■. За сучасною традиц╕╓ю, назви птах╕в, в яких вжива╓ться пор╕вняння за розм╕ром, м╕стять означення ⌠малий■ ╕ ⌠великий■, як, скаж╕мо, ⌠баклан великий■ та ⌠баклан малий■, ⌠яструб великий■ та ⌠яструб малий■ тощо. Тому, враховуючи вищенаведене, для двох вказаних вид╕в качок доц╕льно використовувати назви ⌠чирянка велика■ ╕ ⌠чирянка мала■.
Aythya ferina (L.). Назва ⌠попелюх■ стосовно даного виду вжива╓ться як синон╕м у М. А. Во╖нственського та О. Б. К╕стяк╕вського (1952, 1962), ╕, на наш погляд, ╓ дуже влучною та зручною в користуванн╕.
Somateria mollissima (L.). Назва ⌠пух╕вка■ для виду наводиться у М. В. Шарлеманя (1927, 1938) ╕ вказу╓ на характерну особлив╕сть цього птаха вимощувати сво╓ гн╕здо великою к╕льк╕стю пуху.
Melan╕tta nigra (L.), Melanitta fusca (L.), Eudromias morinellus (L.). Для цих вид╕в негн╕здово╖ орн╕тофауни Укра╖ни можна вважати доц╕льним обрання назв, як╕ вживаються в ╕нших мовах, тобто використати тамтешн╕ м╕сцев╕ назви, а саме назви ⌠синьга■, ⌠турпан■, ⌠хрустан■. Власне, ╖х як синон╕ми або як означення у форм╕ прикладки наводить М. В. Шарлемань (1938).
Меrgus L. Для роду обрано назву ⌠крех■, в╕дпов╕дно до М. В. Шарлеманя (1927, 1938). Значно п╕зн╕ше для двох вид╕в цього роду було використано родову назву ⌠крохаль■ (Во╖нственський, К╕стяк╕вський, 1952, 1962).
Mergus albellus L. У М. В. Шарлеманя (1927) цей вид д╕став назву ⌠крех малий■, а п╕зн╕ша назва ⌠луток■, яку наводять М. А. Во╖нственський та О. Б. К╕стяк╕вський (1952, 1962), ╓ ╕ншомовним запозиченням.
Pandion haliaetus (L.). Для цього виду М. В. Шарлемань (1927, 1938) вживав назву ⌠скоба■. Пояснення щодо походження назви ⌠скоба■ знаходимо у П. Ф. Левицького (1965). Проте словник Б. Гр╕нченка (1909б) однозначно вказу╓, що ⌠Скоба. Крючекъ къ дверям■, а ⌠Скопа. Родъ морской птицы■, власне, птах, ╕снування якого пов▓язане з водою. Тому назву ⌠скопа■ стосовно птаха можна вважати, на нашу думку, правильн╕шою.
Accipiter brevipes (Sev.). Стосовно цього виду вперше було використано назву ⌠яструб коротконогий■ (Шарлемань, 1927). П╕зн╕ше в╕н вважався п╕двидом виду Accipiter badius (Gm.), в╕дносно якого вживалася назва ⌠яструб-тювик■ (Шарлемань, 1938; Во╖нственський, К╕стяк╕вський, 1952, 1962). В подальшому статус видово╖ в╕дм╕нност╕ м╕ж ними було поновлено, ╕ з▓ясувалося, що останн╕й з них в Укра╖н╕ не зустр╕ча╓ться (Степанян, 1990).
Gypaetus barbatus (L.). В╕дпов╕дно до М. В. Шарлеманя (1927), у наведеному вище списку виду дано назву ⌠ягнятник■. Пот╕м у багатьох першоджерелах цей вид не згадувався (Шарлемань, 1938; Во╖нственський, К╕стяк╕вський, 1952, 1962; Зубаровський, 1977). Проте про його зальоти в Укра╖нськ╕ Карпати, ймов╕рно, на п╕дстав╕ даних Ф. Й. Страутмана (1963), говориться в книз╕ ⌠Птахи Укра╖ни■ (Марисова, Талпош, 1984), де цей вид означений вже як ⌠бородач■. Власне, обидв╕ назви виду походять з рос╕йсько╖ мови, хоча зауважимо, що рос╕йському ⌠бородач■ в укра╖нськ╕й мов╕ в╕дпов╕да╓ слово ⌠бородань■. У б╕льш ранн╕х рос╕йськомовних першоджерелах обидв╕ назви цього хижого птаха подаються або як синон╕ми (Дементьев, Гладков, 1954; Беме, Кузнецов, 1966), або ж вказана лише назва ⌠ягнятник■ (Кузнецов, 1974), у п╕зн╕ших виданнях наводиться т╕льки назва ⌠бородач■ (Иванов, Штегман, 1978; Степанян, 1990). Зважаючи на пр╕оритетн╕сть роботи М. В. Шарлеманя (1927), для цього виду обрано саме назву ⌠ягнятник■.
Falco cherrug Gray. Виду в╕дпов╕да╓ укра╖нська назва ⌠балабан■ (Шарлемань, 1927, 1938). Саме цю назву наводить у сво╓му словнику Б. Гр╕нченко: ⌠Балабан. 3) Птица: разновидность сокола■ (1907).
Falco columbarius L. i Falco subbuteo L. У прац╕ М. В. Шарлеманя (1927) для цих вид╕в використовуються в╕дпов╕дно назви ⌠п╕дсоколик малий■ та ⌠п╕дсоколик-б╕лозор■. Назва ⌠п╕дсоколик■ влучно вказу╓ на менш╕ розм╕ри цих птах╕в в╕дносно великих сокол╕в. Назви ⌠дербник■ ╕ ⌠чеглок■, як╕ почали використовувати стосовно цих вид╕в п╕зн╕ше (Шарлемань, 1938; Во╖нственський, К╕стяк╕вський, 1952, 1962), рос╕йськомовного походження. Пропону╓ться повернутися до назв, використаних М. В. Шарлеманем у ⌠Словнику зоологично╖ номенклатури. Назви птах╕в■ (1927), але зробити лише одну корективу, зам╕нити слово ⌠б╕лозор■, дещо застар╕ле у вживанн╕, на означення ⌠великий■, а саме обрати назву ⌠п╕дсоколик великий".
Lyrurus tetrix (L.). Використання назв ⌠тетерюк■, або ⌠тетерук■ в╕дносно цього виду зустр╕ча╓ться у М. В. Шарлеманя (1927). У словнику Б. Гр╕нченка (1909б) для цього птаха, кр╕м назви ⌠тетерук■, наводяться синон╕ми ⌠тетервак■ ╕ ⌠тетерець■. Назва ⌠тетерев■, яку вживали п╕зн╕ше (Во╖нственський, К╕стяк╕вський, 1952, 1962), ╓ калькою з рос╕йсько╖ мови. Про необгрунтован╕сть зам╕ни укра╖нсько╖ назви цього птаха вказу╓ ╤. О. Сок╕л (Сокол, 1992). Враховуючи думку М. В. Шарлеманя та дан╕ словника, перевагу надано назв╕ ⌠тетерук■.
Tetrao urogallus L. У М. В. Шарлеманя (1927, 1938) вид ма╓ назву ⌠глушець■. Таку ж назву для нього наводить ╕ Б. Гр╕нченко (1907). Зам╕на ж ╖╖ на рос╕йську назву ⌠глухар■ вважа╓ться невиправданою (Сокол, 1992).
Tetrastes bonasia (L.). Для виду використову╓ться низка сп╕взвучних синон╕м╕в - ⌠орябець■, ⌠орябень■, ⌠орябка■ (Шарлемань, 1927, 1938). Словник Б. Гр╕нченка (1909а) пода╓ також назву ⌠орябок■. У цьому ж словнику вказано, що назва ⌠рябчик■ використову╓ться в укра╖нськ╕й мов╕ лише як пр╕звисько для домашн╕х тварин.
Porzana Vieillot. До вс╕х вид╕в цього роду М. В. Шарлеманем (1927, 1938) застосову╓ться назва ⌠погонич■, яку доречно закр╕пити як родову назву, що й зроблено у новому списку укра╖нських наукових назв птах╕в, який наводиться вище.
Otis tarda L. Для цього виду назва ⌠дрохва■ використову╓ться як М. В. Шарлеманем (1927, 1938), так ╕ М. А. Во╖нственським та О. Б. К╕стяк╕вським (1962). ╥╖ знаходимо ╕ у Б. Гр╕нченка (1907). Вар╕ант назви ⌠дрофа■ (Марисова, Талпош, 1984) ╓ хибним, оск╕льки фонема ⌠ф■ не властива укра╖нськ╕й мов╕ ╕ трапля╓ться лише у словах ╕ншомовного походження.
Tetrax tetrax (L.). Стосовно цього виду М. В. Шарлемань (1927, 1938) вжива╓ назву ⌠хох╕тва■, надаючи назв╕ ⌠стрепет■ ранг синон╕ма. Словник Б. Гр╕нченка (1909б) м╕стить обидв╕ ц╕ назви.
Chlamydotis undulatus (Jacq.). Назва ⌠джек■ (Во╖нственський, К╕стяк╕вський, 1952, 1962) для цього виду пропону╓ться через ╖╖ стисл╕сть ╕ з огляду на те, що ╕нша назва цього виду ⌠дрохва-красуня■ (Шарлемань, 1927, 1938) ╓ також ╕ншомовним запозиченням.
Charadrius L. За М. В. Шарлеманем (1927, 1938), р╕д ма╓ назву ⌠п╕сочник■, яка вдало в╕добража╓ характерну рису птах╕в цього роду заселяти п╕щан╕ територ╕╖. Для ус╕х вид╕в цього роду варто залишити видов╕ означення, як╕ вказан╕ в згаданих роботах М. В. Шарлеманя ╕ як╕ наводяться в поданому вище списку. Назви ⌠зуйок■ ╕ ⌠галстучник■ (Во╖нственський, К╕стяк╕вський, 1952, 1962) були запозичен╕ з рос╕йсько╖ мови п╕зн╕ше.
Chettusia gregaria (Pall.). Для виду обрано назву ⌠чайка степова■, що узгоджу╓ться з використанням ц╕╓╖ назви М. В. Шарлеманем (1927).
Hoplopterus spinosus (L.). За нормами словотворення в укра╖нськ╕й мов╕ в╕д ╕менника ⌠шпора■ пох╕дним ╓ прикметник ⌠шпоровий■, тому вид ма╓ назву ⌠чайка шпорова■, яку використовував ╕ М. В. Шарлемань (1938).
Himantopus himantopus (L.). Головною назвою виду М. В. Шарлемань (1927, 1938) вважав назву ⌠кулик-довгон╕г■, тому ╖╖ було обрано для укладання наведеного вище списку. В ц╕й назв╕ вдало в╕дображено одну з найхарактерн╕ших рис зовн╕шнього вигляду цього кулика.
Recurvirostra avosetta L. Вид отримав, за М. В. Шарлеманем (1927, 1938), назву ⌠чоботар■, яка ╓ ориг╕нальною ╕ влучною через те, що дзьоб цього птаха за формою нагаду╓ шило - знаряддя чоботара.
Tringa L. Стосовно цього роду М. В. Шарлемань (1927) використав назву ⌠коловодник■. В словнику Б. Гр╕нченка (1908) також зустр╕ча╓мо цю назву - ⌠Коловодник. Птица:... Totanus■. Зрозум╕ло, що йдеться про найб╕льш в╕домий вид цього роду Tringa totanus (L.), оск╕льки латинське ⌠totanus■ б╕льше не зустр╕ча╓ться в жодн╕й з латинських видових назв птах╕в фауни Укра╖ни. П╕зн╕ше для вид╕в роду Tringa були вжит╕ назви ⌠травник■, ⌠щоголь■, ⌠ул╕т■ тощо (Во╖нственський, К╕стяк╕вський, 1952, 1962). Словник Б. Гр╕нченка (1909б) м╕стить слова ⌠Травник. Место, поросшее травой■ ╕ ⌠Щоголь=Щиголь. Пт. Щеголъ, Fringilla carduelis■. З цього зрозум╕ло, що роду Tringa варто повернути загальнородову назву ⌠коловодник■, а окремим видам - т╕ видов╕ означення, як╕ вказан╕ М. В. Шарлеманем (1927) ╕ наведен╕ у поданому вище списку.
Actitis hypoleucos (L.). Для цього виду М. В. Шарлемань (1927) вживав назви ⌠коловодник-набережник■ ╕ ⌠набережник■. Враховуючи самост╕йн╕сть роду Actitis, за ним доц╕льно закр╕пити назву ⌠набережник■.
Philomachus pugnax (L.). Основною назвою виду М. В. Шарлемань (1938) вважав назву ⌠брижач■, в як╕й в╕дображено головну ознаку шлюбного вбрання самця цього птаха - характерне оздобне п╕р▓я, ⌠бриж╕■ на ши╖.
Calidris Merrem. Для роду використано назву ⌠побережник■ (Шарлемань, 1927; Во╖нственський, К╕стяк╕вський, 1952, 1962),. Але якщо М. В. Шарлемань (1927) надав таку родову назву ус╕м видам цього роду, то М. А. Во╖нственський та О. Б. К╕стяк╕вський (1952, 1962) для двох вид╕в вжили ╕ншомовн╕ назви ⌠червонозобик■ ╕ ⌠чорнозобик■ без врахування того, що слово ⌠зоб■ для означення частини т╕ла в укра╖нськ╕й мов╕ не використову╓ться. Тому буде зваженим р╕шенням повернутися до тих видових назв вид╕в роду Calidris, як╕ наведен╕ у М. В. Шарлеманя (1927) ╕ як╕ вказан╕ в поданому ран╕ше списку.
Limicola falcinellus (Pont.). Назва ⌠побережник болотяний■ зазначена для цього виду у М. В. Шарлеманя (1927, 1938) ╕ ╓ пр╕оритетн╕шою, н╕ж ⌠грязовик■, яка зустр╕ча╓ться у М. А. Во╖нственського та О. Б. К╕стяк╕вського (1952, 1962).
Scolopax rusticola L. У початковому вар╕ант╕ виду в╕дпов╕дала укра╖нська назва ⌠слуква■ (Шарлемань, 1927). Згодом вона стала вживатися в якост╕ синон╕ма до назви ⌠вальдшнеп■, яка походить з н╕мецько╖ мови (Шарлемань, 1938; Во╖нственський, К╕стяк╕вський, 1952, 1962). Проте словник Б. Гр╕нченка (1907, 1909б) да╓ для цього птаха лише назву ⌠слуква■, а слово ⌠вальдшнеп■ словником до складу укра╖нсько╖ лексики не вводиться. Про безп╕дставн╕сть зам╕ни назви ⌠слуква■ на назву ⌠вальдшнеп■ говориться в робот╕ ╤. О. Сокола (1992).
Gallinago media (Lath.), Gallinago gallinago (L.), Lymnocryptes minimus (Brunn.). Для цих вид╕в у списку наведен╕ назви ⌠баранець великий■, ⌠баранець звичайний■, ⌠баранець малий■, як╕ узгоджуються ╕з синон╕м╕чними назвами ⌠баранчик■ ╕ ⌠баранець■ (Шарлемань, 1927). До того ж, у словнику Б. Гр╕нченка (1907) говориться, що одне ╕з значень сл╕в ⌠Баранець=Баранчик. Бекасъ■. Назви цих вид╕в - ⌠дупель■, ⌠бекас■ ╕ ⌠гаршнеп■, як╕ наводять М. А. Во╖нственський та О. Б. К╕стяк╕вський (1952, 1962), ╓ запозиченням з н╕мецько╖.
Limosa Brisson. Р╕д одержав укра╖нську назву ⌠грицик■ (Шарлемань, 1927, 1938). Слово ⌠грицик■ внесено до словника Б. Гр╕нченка (1907) з поясненням, що це ⌠род растения■. Вт╕м використання одн╕╓╖ й т╕╓╖ ж назви для р╕зних форм життя ╓ звичайним явищем. Так, в рос╕йськ╕й мов╕ слово ⌠поганка■ вжива╓ться як для позначення птаха, так ╕ гриба. Сл╕д зауважити, що використана ╕ншими авторами назва ■веретенник■ (Во╖нственський, К╕стяк╕вський, 1952, 1962) ма╓ ╕ншомовне походження. В деяких м╕сцевостях Укра╖ни, зокрема на Сумщин╕ (усне пов╕домлення М. П. Книша), м╕сцев╕ жител╕ крик цього птаха передають як ⌠гритю-гритю-гритю■ або ⌠грицю-грицю-грицю■.
Numenius Brisson. У М. В. Шарлеманя (1927, 1938) р╕д д╕став назву ⌠кульон■. У визначнику М. А. Во╖нственського та О. Б. К╕стяк╕вського (1952, 1962) використана назва ⌠кроншнеп■, походженням з н╕мецько╖. В╕дмова в╕д укра╖нсько╖ автентично╖ назви на користь ╕ншомовно╖ незрозум╕ла. Наприклад, птах╕в роду Numenius у б╕лоруськ╕й мов╕ називають ⌠кулон■ (Никифоров и др., 1997), два види цього роду, як╕ трапляються в Укра╖н╕, в англ╕йськ╕й мов╕ мають назви ⌠Curlew■ i ⌠Slender-billed Curlew■ (Cramp, 1983). Лексема ⌠curlew■ фонетично переда╓ться як ⌠келью■. Тож як укра╖нська назва ⌠кульон■, так ╕ б╕лоруська ⌠кулон■ та англ╕йська ⌠curlew■ ╓ звуков╕дтворенням голосу великого кульона, найб╕льш в╕домого птаха роду Numenius.
Numenius tenuirostris Vieill. Наш╕ попередники (Шарлемань, 1927, 1938; Во╖нственський, К╕стяк╕вський, 1952, 1962) для цього виду обрали ознаку ⌠малий■, а для виду Numenius phаeopus (L.) - ⌠середн╕й■. Проте у цих вид╕в спостер╕га╓ться значна ╕ндив╕дуальна м╕нлив╕сть у розм╕рах, ╕ нер╕дко малий кульон бува╓ б╕льшим, н╕ж кульон середн╕й. Ймов╕рно, тому А. М. Н╕кольський (1892) називав малим кульоном саме вид Numenius phaeopus (L.). З огляду на це, виду Numenius tenuirostris Vieill. пропону╓ться надати назву ⌠кульон тонкодзьобий■, видове означення в як╕й ╓ перекладом з латинсько╖ мови.
Larus ichthyaetus Pall. У використанн╕ назв для цього виду спостер╕гаються значн╕ зм╕ни. Свого часу М. В. Шарлемань (1927) називав цього птаха ⌠мартин-рибалка■, пот╕м - ⌠мартин касп╕йський■ (Шарлемань, 1938), згодом з▓явилася назва ⌠хохотун чорноголовий■ (Во╖нственський, К╕стяк╕вський, 1952, 1962). Зрозум╕ло, що слово ⌠хохот■, як ╕ пох╕дне в╕д нього слово ⌠хохотун■, аж н╕як не належить до укра╖нсько╖ лексики. Запозиченню назви ⌠хохотун чорноголовий■ нема пояснень. Кр╕м того, в н╕й нема слова ⌠мартин■ як ознаки належност╕ до роду Larus. Перевагу було в╕ддано одн╕й з назв, як╕ використовував М. В. Шарлемань, а саме назв╕ ⌠мартин касп╕йський■.
Larus genei Breme. У цьому випадку також просл╕дкову╓ться зм╕на назв. Первинною була назва ⌠мартин морський рожевий■ (Шарлемань, 1927), п╕зн╕ше використано назву ⌠мартин морський голуб■ (Шарлемань, 1938). Друга назва ╓ дещо зм╕неним запозиченням з рос╕йсько╖, а ц╕лковите запозичення рос╕йсько╖ назви ⌠морський голубок■ зустр╕ча╓мо у М. А. Во╖нственського та О. Б. К╕стяк╕вського (1952, 1962). У цьому вар╕ант╕ зника╓ родова назва ⌠мартин■. Якщо повернутися до яко╖сь ╕з назв, вказаних М. В. Шарлеманем, виника╓ проблема трисл╕вност╕. Тому запропоновано б╕нарну назву ⌠мартин тонкодзьобий■ за аналог╕╓ю з б╕лоруською назвою цього виду ⌠танкадзюбая чайка■ (Никифоров и др., 1997) та англ╕йською - ⌠Slender-billed Gull■ (Cramp, 1983), що в╕дпов╕да╓ укра╖нському ⌠тонкодзьобий мартин■. Видове означення ⌠тонкодзьобий■ влучно характеризу╓ певну морфолог╕чну рису цього птаха.
Larus fuscus L. Стосовно виду М. В. Шарлемань (1927, 1938) вживав назву ⌠мартин чорнокрилий■. ╤ншомовне запозичення ⌠клуша■ (Во╖нственський, К╕стяк╕вський, 1952, 1962) не виправдане, оск╕льки це слово не належить до укра╖нсько╖ лексики. До того ж, означення ⌠чорнокрилий■ точно в╕добража╓ характерну зовн╕шню ознаку цього мартина.
Hydroprogne caspia (Pall.). Даному виду М. В. Шарлемань (1927) надав назву ⌠крячок касп╕йський■. Згодом М. В. Шарлемань (1938) використав назву ⌠чеграва■ як синон╕м╕чну, що в якост╕ ╓дино╖ можливо╖ вказана у ⌠Визначнику птах╕в УРСР■ (Во╖нственський, К╕стяк╕вський, 1952, 1962). Вважа╓мо доц╕льним використовувати для цього виду назву ⌠крячок касп╕йський■, позаяк назва ⌠чеграва■ ╓ ╕ншомовним запозиченням.
Streptopelia decaocto (Friv.). З╕ зрозум╕лих причин у роботах М. В. Шарлеманя (1927, 1938) нема╓ згадки про цей вид - того часу в╕н в Укра╖н╕ не траплявся. У визначнику М. А. Во╖нственського та О. Б. К╕стяк╕вського (1952, 1962) виду дано назву ⌠горлиця к╕льчаста■, яка ╓ насл╕дуванням рос╕йсько╖ назви, що не досить вдало в╕добража╓ рису в забарвленн╕ цього птаха - чорне нап╕вк╕льце на ши╖. Тому п╕д час складання наведеного вище списку використано назву ⌠горлиця садова■, яка вказана у словнику О. П. Маркевича та К. ╤. Татарка (1983).
Apus Scopoli. Укра╖нською назвою роду ╓ назва ⌠серпокрилець■. Пр╕оритет використання саме ц╕╓╖ назви для даного роду належить М. В. Шарлеманю (1927, 1938). Вона згаду╓ться також у М. А. Во╖нственського та О. Б. К╕стяк╕вського (1952, 1962). Назви вид╕в, що входять до даного роду, м╕стять саме цю родову назву, яка влучно характеризу╓ птах╕в за формою крил у польот╕.
Alcedo atthis (L.). Для цього виду нер╕дко обирають назву з означувальним словом, якому надають форму ж╕ночого роду, наприклад, ⌠рибалочка голуба■ (Во╖нственський, К╕стяк╕вський, 1952, 1962; Марисова, Талпош, 1984). Але, як поясню╓ словник Б. Гр╕нченка (1909б), слово ⌠рибалочка■ ╓ зменшувальною формою в╕д слова ⌠рибалка■, яке належить до чолов╕чого роду. Тому й ⌠рибалочка■ ╓ лексемою чолов╕чого роду, власне, як ⌠лелека■ ╕ ⌠шул╕ка■. В наведеному вище списку виду дано назву ⌠рибалочка■ зг╕дно з правилом, що вже згадувалося.
Picus viridis L., Picus canus Gm., Dryocopus martius (L.). Для цих вид╕в М. В. Шарлемань (1927, 1938) вказав назви ⌠жовна зелена■, ⌠жовна сива■, ⌠жовна чорна■. Двом першим з цих вид╕в М. А. Во╖нственський та О. Б. К╕стяк╕вський (1952, 1962) дали назви ⌠дятел зелений■ ╕ ⌠дятел сивий■. У словнику Б. Гр╕нченка (1907) згаду╓ться слово ⌠Жовна. Пт. ... б) Дятелъ зеленый■, яке з р╕зними означеннями можна використовувати для ус╕х вид╕в дятл╕в. Ймов╕рно, виб╕р М. В. Шарлеманем саме таких назв поясню╓ться тим, що ц╕ три види за однотонн╕стю забарвлення р╕зко в╕др╕зняються в╕д ╕нших вид╕в ряду Piciformes фауни Укра╖ни, тобто в╕д к╕лькох вид╕в дятл╕в з╕ строкатим забарвленням.
Galerida cristata (L.). Першою назвою, яку використав М. В. Шарлемань (1927) стосовно цього птаха, була назва ⌠посм╕тюха■. В ╕нших першоджерелах (Шарлемань, 1938; Во╖нственський, К╕стяк╕вський, 1952, 1962) така назва вжива╓ться як можливий синон╕м цього виду. Звернувшись до словника Б. Гр╕нченка (1909а), з▓ясову╓мо, що ⌠Посм╕ттюха. 1) Птица: жаворонокъ хохлатый, Alauda cristata L.■.
Lanius collurio L. Стосовно цього виду М. В. Шарлемань (1927, 1938) використовував лише назву ⌠сорокопуд терновий■, а у п╕зн╕ш╕й робот╕ (Шарлемань, 1938) вказав ╕ рос╕йський в╕дпов╕дник - ⌠жулан■. Саме цей в╕дпов╕дник виступа╓ як прикладка у назв╕ виду, яка наводиться у визначнику М. А. Во╖нственського та О. Б. К╕стяк╕вського (1952, 1962). Варто повернутися до назви, використано╖ М. В. Шарлеманем, оск╕льки означення ⌠терновий■ переда╓ звичку птаха обирати для влаштування гн╕зда головним чином колюч╕ кущ╕, зокрема кущ╕ терену.
Oriolus oriolus (L.). Цей вид вказаний у М. В. Шарлеманя (1927) як ⌠вив╕льга■, але в ╕нших працях (Шарлемань, 1938; Во╖нственський, К╕стяк╕вський, 1952, 1962) йому дано назву ⌠╕волга■. У словнику Б. Гр╕нченка (1907, 1908) згадуються обидв╕ ц╕ назви. Назву ⌠вив╕льга■ обрано тому, що вона першою вказана у ⌠Словнику зоологично╖ номенклатури. Назви птах╕в.■ (Шарлемань, 1927).
Cinclus cinclus (L.). У М. В. Шарлеманя (1927, 1938) виду дано назву ⌠пронурок■. В останн╕й його робот╕ наводиться рос╕йська назва ⌠оляпка■, яку було використано М. А. Во╖нственським та О. Б. К╕стяк╕вським (1952, 1962) в якост╕ укра╖нсько╖. З огляду на пр╕оритетн╕сть роботи М. В. Шарлеманя (1927) у наведеному вище списку подано назву ■пронурок■, яка наводиться ╕ у словнику Б. Гр╕нченка (1909а).
Troglodytes troglodytes (L.). У сво╖х працях для цього виду М. В. Шарлемань (1927, 1938) використову╓ назву ⌠волове очко■. З часом М. А. Во╖нственський та О. Б. К╕стяк╕вський (1952, 1962) надали ц╕й назв╕ ранг синон╕ма, а основною обрали назву ⌠кропивник■, аналог яко╖ ⌠крапивник■ бачимо в рос╕йськ╕й мов╕. Проте у словнику Б. Гр╕нченка (1907, 1908) не знаходимо слова ⌠кропивник■, але в ньому ╓ ⌠Волове очко. а) Птица крапивникъ, Troglodytes parvulus■ ╕ ⌠Очко волове, риб▓яче. Птица Sylvia nisoria■. Ситуац╕я досить ц╕кава, оск╕льки склада╓ться так, що, за словником, назва ⌠волове очко■ в одному з випадк╕в н╕би-то стосу╓ться рябогрудо╖ кропив▓янки (Sylvia nisoria Bechst.). Можна м╕ркувати, що назва ⌠волове очко■ говорить як про темне оперення птаха, так ╕ про його мал╕ розм╕ри, не б╕льш╕ за око вола, - риси, як╕ притаманн╕ Troglodytes troglodytes (L.). У вар╕ант╕ ⌠очко волове■ ╓ сутт╓ве р╕вноц╕нне доповнення ⌠риб▓яче■, яке вказу╓ на власне св╕тле око з чорною з╕ницею, а це вже ознака, яка властива рябогруд╕й кропив▓янц╕. В будь-якому раз╕, пр╕оритет ╕ доц╕льн╕сть використання назви ⌠волове очко■ для виду Troglodytes troglodytes (L.) М. В. Шарлеманем ц╕лком очевидн╕.
Prunella Vieillot. Укра╖нська назва роду, за М. В. Шарлеманем (1927, 1938), ⌠тин╕вка■. В рос╕йськ╕й мов╕ в╕н ма╓ назву ⌠завирушка■, яку й наводить М. В. Шарлемань (1938). У визначнику М. А. Во╖нственського та О. Б. К╕стяк╕вського (1952, 1962) в якост╕ основно╖ вказано назву ⌠завирушка■, а назва ⌠тин╕вка■ пода╓ться як синон╕м. Вт╕м в укра╖нськ╕й мов╕ слова ⌠завирушка■ не ╕сну╓, а походження рос╕йсько╖ назви зрозум╕ле, вона пов▓язана з╕ словом ⌠завираться■, тобто передражнювати ╕нших.
Sylvia Scopoli. У працях М. В. Шарлеманя (1927, 1938) р╕д одержав назву ⌠кропив▓янка■. Ця ж назва, але як синон╕м, згаду╓ться у визначнику М. А. Во╖нственського та О. Б. К╕стяк╕вського (1952, 1962), а головною вважа╓ться назва ⌠славка■. Якщо звернутися до словника Б. Гр╕нченка (1908, 1909б), то з▓ясову╓ться, що слова ⌠славка■ в ньому нема, а ╓ ⌠Кропив▓янка. Птица: крапивникъ, Troglodytes parvulus■. Це пояснення створю╓ певну складн╕сть, оск╕льки згаду╓ться ╕нший р╕д птах╕в. Вт╕м р╕д Troglodytes, в╕дпов╕дно до М. В. Шарлеманя (1927, 1938), ма╓ зовс╕м ╕ншу назву. В╕рог╕дно, що сп╕льна назва могла спершу стосуватися птах╕в з р╕зних род╕в, але з однаковими рисами зовн╕шност╕ або повед╕нки, а пот╕м закр╕питися лише за одним ╕з род╕в, що й бачимо на приклад╕ роду Sylvia.
Regulus Cuvier. Р╕д, за М. В. Шарлеманем (1927, 1938), одержав у анотованому списку назву ⌠золотомушка■. В якост╕ синон╕ма ╖╖ вказано у визначнику М. А. Во╖нственського та О. Б. К╕стяк╕вського (1952, 1962), як╕ основною назвою цього роду вважали назву ⌠корольок■, що в╕дпов╕да╓ рос╕йському ⌠королек■. Проблему назви даного роду вир╕шу╓ словник Б. Гр╕нченка (1908), де слово ⌠корольок■ не згаду╓ться, а наводиться слово ⌠Золотомушка. Пт. королекъ, Regulus■. Назва ⌠золотомушка■, тобто рос╕йською ⌠золотая родинка■, дуже влучно вказу╓ на характерну рису птах╕в роду Regulus - жовте або червоне пасмо на т╕м▓╖.
Saxicola Bechstein. Cтосовно роду спочатку було використано назву ⌠трав▓янка■ (Шарлемань, 1927, 1938), але пот╕м ╖╖ зам╕нили на назву ⌠чекан■ (Во╖нственський, К╕стяк╕вський, 1952, 1962), що ╓ запозиченням ╕з рос╕йсько╖. У словнику Б. Гр╕нченка (1909б) слово ⌠чекан■ в╕дсутн╓, натом╕сть слово ⌠трав▓янка■ виступа╓ як назва рослини. Вт╕м назва ⌠трав▓янка■ стосовно птах╕в роду Saxicola ц╕лком виправдана, оск╕льки вони полюбляють сид╕ти на вершечках стебел високо╖ лучно╖ трави.
Oenanthe Vieillot. Спочатку р╕д мав назву ⌠чикалка■ (Шарлемань, 1927, 1938), яку пот╕м зам╕нили назвою ⌠кам╕нка■ (Во╖нственський, К╕стяк╕вський, 1952, 1962). Остання назва вказу╓ на те, що птахи цього роду часто обирають для гн╕здування кам▓янист╕ м╕сцевост╕ або просто купи кам╕ння. Тому у наведеному вище списку роду Oenanthe залишено щойнозгадану назву, лише дещо зм╕нено саму форму слова. Форма ⌠кам▓янка■ наводиться у О. П. Маркевича та К. ╤. Татарка (1983) саме як назва роду Oenanthe.
Oenanthe isabellina (Temm.). Погодитися з назвою ⌠кам╕нка-плясуня■ для цього виду, яка зустр╕ча╓ться у М. А. Во╖нственського та О. Б. К╕стяк╕вського (1952, 1962), не можна, тому що прикладка ⌠плясуня■ ╓ невдалою коп╕╓ю рос╕йського ⌠плясунья■. Означення ⌠попелястий■, яке дав цьому виду М. В. Шарлемань (1927), чудово в╕добража╓ кол╕р оперенння птаха, тому вид у наведеному вище списку одержав назву ⌠кам▓янка попеляста■.
Monticola Boie. Роду присво╓но назву ⌠скеляр■, яка наведена у ⌠Каталоз╕ орн╕тофауни зах╕дних областей Укра╖ни■ (1989). З латини ⌠monticola■ переклада╓ться як ⌠той, що любить гори■. Мабуть, виходячи саме з цього, й виникла назва ⌠скеляр■. Вона вказу╓ на те, що птахи, як╕ належать до даного роду, пов▓язан╕ з╕ скелястими, г╕рськими м╕сцевостями, ╕ дозволя╓ уникнути трисл╕вност╕ у назвах вид╕в цього роду. Назва ж ⌠кам▓яний др╕зд■, яку використали стосовно цього роду М. А. Во╖нственський та О. Б. К╕стяк╕вський (1952, 1962) ╕ яка була спочатку надана конкретному виду (Шарлемань, 1938), навпаки, змусила б вживати саме трисл╕вн╕ назви для окремих вид╕в, що можна побачити в рос╕йськ╕й мов╕ (Степанян, 1990).
Erithacus rubecula (L.). Вид спочатку мав назву ⌠в╕льшанка■ (Шарлемань, 1927, 1938). Пот╕м цю назву стали вважати синон╕мом, поставивши на перше м╕сце назву ⌠малин╕вка■ (Во╖нственський, К╕стяк╕вський, 1952, 1962). Хоча слово ⌠в╕льшанка■ у словнику Б. Гр╕нченка (1907) не наводиться, та в╕дмовлятися в╕д назви ⌠в╕льшанка■ як науково╖ не варто хоча б через те, що ╖╖ першою було вжито для даного виду. До реч╕, за словником Б. Гр╕нченка (1908), слово ⌠малин╕вка■ в╕дпов╕да╓ рос╕йському ⌠наливка малиновая■.
Parus montanus Bald. У використанн╕ назви стосовно цього виду ╕сну╓ казу╖стична проблема. Синон╕м латинсько╖ номенклатурно╖ назви виду - Parus atricapillus (Степанян, 1990), для яко╖ М. В. Шарлемань (1927) застосував укра╖нську назву ⌠пухляк чорноголовий■. У наступн╕й сво╖й прац╕ автор назвав цей вид ⌠га╖чка чорноголова■ (Шарлемань, 1938), ╕ цю назву використали М. А. Во╖нственський та О. Б. К╕стяк╕вський (1952, 1962). За словником О. П. Маркевича та К. ╤. Татарка (1983), цей вид синиць вже ма╓ назву ⌠синиця буроголова, пухляк■, в╕дпов╕дно до рос╕йсько╖ назви цього виду, в той час як ╕нший вид синиць Parus palustris L. у згаданому словнику зазначений як ⌠синиця чорноголова■. У вживанн╕ означень ⌠чорноголова■ ╕ ⌠буроголова■ стосовно цих двох вид╕в синиць створилася плутанина, тому для виду Parus montanus Bald. запропонована назва ⌠га╖чка-пухляк■, складов╕ частини яко╖ вживав у сво╖х працях М. В. Шарлемань (1927, 1938).
Certhia L. У працях М. В. Шарлеманя (1927, 1938) р╕д одержав назву ⌠п╕дкоришник■, мабуть, тому, що ╕снування птах╕в цього роду м╕цно пов▓язане з корою дерев, нав╕ть ╖хн╓ оперення забарвлене п╕д тон кори дерева. Але п╕зн╕ше роду дали назву ⌠пищуха■ (Во╖нственський, К╕стяк╕вський, 1952, 1962), яку використовують у рос╕йськ╕й мов╕, а назву ⌠п╕дкоришник■ навели лише як синон╕м, не обгрунтовуючи тако╖ зам╕ни.
Serinus serinus (L.). За М. В. Шарлеманем (1927), вид одержав назву ⌠щедрик■. В╕дпов╕дно до Л. С. Степаняна (1990), рос╕йська назва цього виду - ⌠европейский вьюрок■. У визначнику М. А. Во╖нственського та О. Б. К╕стяк╕вського (1952, 1962) укра╖нська назва ⌠щедрик■ не згаду╓ться взагал╕, натом╕сть для цього виду вказано назву ⌠в▓юрок канаре╓чний■. Остання назва - калька з рос╕йсько╖ мови, де даний вид ма╓ також назву ⌠канареечный вьюрок■, яка вжива╓ться, наприклад, у прац╕ Г. П. Дементь╓ва (1941). До цього сл╕д зауважити, що рос╕йський прикметник ⌠канареечный■ походить в╕д ╕менника ⌠канарейка■, якому в укра╖нськ╕й мов╕ в╕дпов╕да╓ ╕менник ⌠канарка■, а в╕дтак пох╕дним в╕д нього ╓ прикметник ⌠канарковий■. Вт╕м необх╕дност╕ в такому запозиченн╕ взагал╕ не було. Словник Б. Гр╕нченка (1909б) поясню╓: ⌠Щедрик=Щедлик. Пт. Fringilla serinus■, з чого зрозум╕ло, що йдеться саме про вид Serinus serinus (L.), оск╕льки наведена у словнику латинська назва ╓ синон╕мом сучасно╖ (Степанян, 1990).
Emberiza aureola Pall. Про цей вид п╕д назвою ⌠в╕всянка-д╕бровник■ згаду╓ М. В. Шарлемань (1938). Таку ж назву використали М. А. Во╖нственський та О. Б. К╕стяк╕вський (1952, 1962). Прикладка ц╕╓╖ назви запозичена з рос╕йсько╖ мови, за ╖╖ зм╕стом ц╕лком лог╕чним може бути висновок, н╕би цей птах б╕отоп╕чно пов▓язаний з д╕бровами. Вт╕м у фундаментальному виданн╕ ⌠Птицы Советского Союза■ (1954) вказано, що це ⌠характерная птица лугов речных долин■. У наведеному вище списку для даного виду запропоновано назву ⌠в╕всянка лучна■, в╕дпов╕дно до того, як цього птаха називають у район╕ його поширення в П╕вн╕чно-Сх╕дному Пол╕сс╕ (усне пов╕домлення М. П. Книша).
На завершення не зайве навести два приклади укра╖нських назв птах╕в з╕ словника Б. Гр╕нченка (1907, 1908, 1909а, 1909б), як╕ вважалося за можливе внести у наведений вище список укра╖нських наукових назв птах╕в, але не було внесено. У в╕дпов╕дност╕ з╕ словником ⌠Горихв╕ст. Птица. Lusciniola phaenicurus■, за в╕дсутност╕ в ньому слова ⌠горихв╕стка■, а ⌠К╕с. Дроздъ черный, Turdus merula.■.
Висловлю╓мо свою вдячн╕сть кандидату ф╕лолог╕чних наук, професору Ки╖вського державного л╕нгв╕стичного ун╕верситету ╤. В. Корунцю за зм╕стовн╕ поради та критичн╕ зауваження стосовно використання норм укра╖нсько╖ лексики ╕ велику зац╕кавлен╕сть темою ц╕╓╖ роботи. Щиро дяку╓мо кандидатам б╕олог╕чних наук Т. Б. Ардамацьк╕й, В. М. Попенку, В. А. Костюшину, ╤. М. Горбаню, ╤. В. Кучинськ╕й, а також досл╕днику орн╕толог╕чно╖ терм╕нолог╕╖ В. О. Пограничному за критичн╕ зауваження ╕ поради, як╕ вони висловили п╕д час складання списку сучасних укра╖нських наукових назв птах╕в. Автори вдячн╕ кандидатам б╕олог╕чних наук М. П. Книшу та ╤. В. Ск╕льському, а також Л. Л. Покритюку та В. ╤. Шкарану за над╕слан╕ м╕сцев╕ народн╕ назви птах╕в, що допомогло зор╕╓нтуватися у географ╕╖ вживання тих чи ╕нших назв.
Необх╕дно сказати, що в ц╕й прац╕ нема жодно╖ спроби применшення значення чи авторитету згаданих у н╕й вчених, чи╖ вар╕анти назв птах╕в були в╕дхилен╕. Через тогочасн╕ штучно створен╕ причини, серед яких найвагом╕ша - ╕нститут цензури, вих╕д книжок у св╕т, у випадку недотримання авторами поставлених перед ними вимог, був п╕д загрозою. Саме тому М. В. Шарлемань, М. А. Во╖нственський, О. Б. К╕стяк╕вський та багато ╕нших вчених були змушен╕ йти на певн╕ поступки у вживанн╕ укра╖нських назв птах╕в, аби не втратити можлив╕сть видавати сво╖ прац╕. Саме тому за час з 1930 р. до 1985 р. понад 20 % укра╖нських автентичних назв птах╕в були зам╕нен╕ ╕ншомовними пох╕дними.
Мовотворення, а в╕дтак ╕ видозм╕на назв птах╕в, процес динам╕чний. З часом напевне з▓являться нов╕ досл╕дження з орн╕толог╕чно╖ номенклатури ╕ терм╕нолог╕╖. Наступним кроком у цьому напрямку буде створення укра╖нсько╖ номенклатури для птах╕в св╕тово╖ фауни, яка, ймов╕рно, базуватиметься на дещо ╕нших засадах ╕ п╕дходах.
Автори будуть вдячн╕ за зауваження ╕ пропозиц╕╖ стосовно зм╕сту ц╕╓╖ прац╕ та проблеми укра╖нсько╖ орн╕толог╕чно╖ номенклатури ╕ терм╕нолог╕╖ в ц╕лому, як╕ просимо надсилати за адресами:
79008, м. Льв╕в, вул. Театральна, 18, Державний природознавчий музей НАН Укра╖ни, Бокотею Андр╕ю Андр╕йовичу.
01601, м. Ки╖в, вул. Б. Хмельницького, 15, ╤нститут зоолог╕╖ ╕м. ╤. ╤. Шмальгаузена НАН Укра╖ни, Фесенку Геннад╕ю Васильовичу.
Л╕тература
Абакумов В. Г., Цвелых А. Н. Пустынная славка (Sylvia nana Hempr. et Ehr.) - новый вид фауны Украины и Крыма // Вестн. зоологии. - 1994. - ╧ 1. - С. 58.
Анненковъ Н. Ботанический словарь. - С.-Пб. : Император. Акад. Наук, 1878. - 648 с.
Архипов А. М. Встреча горного гуся (Anser indicus) в Одесской области // Прац╕ Укр. орн╕тол. товариства. - К, 1996. - Т. 1. - С. 220.
Беме Р. Л., Кузнецов А. А. Птицы лесов и гор СССР. - М. : Просвещение, 1966. - 271 с.
Бокотей А. А. ╤ван Верхратський // Орнитологи Украины : Библиографический справочник. - Харьков, 1999. - С. 25- 27.
Бокотей А. А., Пограничний В. О. Укра╖нська орн╕толог╕чна номенклатура ╕ терм╕нолог╕я в контекст╕ нац╕онального терм╕нотворення: ╕сторичний процес та сучасний стан // ╤нформац╕йн╕ матер╕али Зах╕дного в╕дд╕лення Укр. орн╕тол. товариства. - 1995. - Вип. 7 : Тр╕щ. - С. 52- 60.
Бучко В. В. Зал╕т полярного бурев╕сника на територ╕ю Укра╖ни // Беркут. - 1996. - Т. 5, вип. 1. - С. 52.
Верхратський И. Початки до уложеня номенклятури и терминологи╕ природописно╕ народнe ╕ и зам╕тка о волоськ╕м павуку. - Льв╕в, 1864. - Ч. 1. - С. 4, 16- 17.
Верхратський И. Початки до уложеня номенклятури и терминологи╕ природописно╕ народнe ╕. - Льв╕в, 1867. - Ч. 2. - С. 7- 16, 23.
Верхратський И. Початки до уложеня номенклятури и терминологи╕ природописно╕ народнe ╕. - Льв╕в, 1872 а. - Ч. 4. - С. 5- 7.
Верхратський И. Початки до уложеня номенклятури и терминологи╕ природописно╕ народнe ╕. - Льв╕в, 1872 б. - Ч. 5. - С. 19- 21.
Верхратський И. Початки до уложеня номенклятури и терминологи╕ природописно╕ народнe ╕. - Льв╕в, 1879. - Ч. 6. - С. 4- 17.
Верхратський ╤. Зоолог╕я на низш╕ кляси шк╕л середн╕х. - Льв╕в, 1906. - 138 с.
Верхратский ╤. Нов╕ знадоби номенклятури ╕ терм╕нольог╕╖ природописно╖, народно╖, збиран╕ м╕ж людьми // Зб╕рник математично-природописно-л╕карсько╖ секц╕╖ НТШ. - Льв╕в, 1908. - Т. XII. - С. 13- 23.
Во╖нственський М. А. Птахи. - К. : Рад. шк., 1984. - 299 с.
Во╖нственський М. А., К╕стяк╕вський О. Б. Визначник птах╕в УРСР. - 1-е вид. - К. : Рад. шк., 1952. - 351 с.
Во╖нственський М. А., К╕стяк╕вський О. Б. Визначник птах╕в УРСР. - 2-е вид. - К. : Рад. шк., 1962. - 371 с.
Годованец Б. И., Скильский И. В., Васин А. М. Наблюдение воробья каменного (Petronia petronia) в Украине // Вестн. зоологии. - 1993. - ╧ 4. - С. 47.
Горбань ╤. М. Микола Шарлемань (до 110-╖ р╕чниц╕ в╕д дня народження) // ╤нформац╕йн╕ матер╕али Зах╕дного в╕дд╕лення Укр. орн╕тол. товариства. - 1998. - Вип. 9 : Зеличок. - С. 66- 70.
Горбань ╤. М. Папуга Крамера - новий вид у фаун╕ Укра╖ни // Вестн. зоологии. - 1999. - Т. 33. - ╧ 4- 5. - С. 86.
Горбань И. М., Бокотей А. А., Бойко Г. В., Боровец Е. А., Луговой А. Е., Гузий А. И., Гулай В. И., Козловский Р. С., Давыдович Л. И., Держко И. С., Кийко А. О., Лагоцкий В. М., Пограничный В. А., Сребродольская Е. Б., Данилевич Р. М., Кравец М. В., Баран В. В., Тишечкин А. К., Фогель И. Ю., Потапенко В. А., Ясницкий М. М. Орнитофаунистические новости из западных областей Украины // Орнитология. - 1991. - Вып. 25. - С. 153- 155.
Грищенко В. М. Новий вид в орн╕тофаун╕ Укра╖ни // Беркут. - 1992. - Т. 1. - С. 75.
Давыдович Л. И., Горбань И. М. Желтобровая овсянка - новый вид в авифауне Украины // Орнитология. - 1990. - Вып. 24. - С. 147.
Дементьев Г. П. Список птиц СССР // Полный оперелитель птиц СССР / С. А. Бутурлина и Г. П. Дементьева. Т. 5 : Список птиц СССР. Общий очерк строения и жизни птиц. Библиография. - М. ; Л. : КОИЗ, 1941. - Гл. 2. - С. 95- 164.
Зубаровський В. М. Хиж╕ птахи. - К. : Наук. думка, 1977. - 330 с. - (Фауна Укра╖ни. Птахи; Т. 5. Вип. 2).
Иванов А. И., Штегман Б. К. Краткий определитель птиц СССР. - Л.- С.-Пб. : Наука, 1978. - 559 с.
Каталог орн╕тофауни зах╕дних областей Укра╖ни : Орн╕тофаун╕стичн╕ спостереження за 1977- 1988 рр. / Ред. М. В. Химин, ╤. М. Горбань - Луцьк, 1989. - ╧ 1. - 101 с.
К╕стяк╕вський О. Б. Курин╕. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавл╕. Дрофи. Кулики. Мартини. - К. : Вид- во АН УРСР, 1957. - 432 с. - (Фауна Укра╖ни. Птахи; Т. 4).
Кныш Н. П., Сыпко А. В. Залет бормотушки (Hippolais caligata) на северо-восток Украины // Вестн. зоологии. - 1993. - ╧ 4. - С. 38.
Кузнецов Б. А. Птицы // Определитель позвоночных животных фауны СССР. - М. : Просвещение, 1974. - Ч. 2. - 286 с.
Левицкий П. Ф. Заметки о птицах // Известия Мелитопольского отдела Географического общества УССР и Запорожского областного отдела общества охраны природы УССР. - Днепропетровск : Пром╕нь, 1965. - С. 141- 151.
Лысенко В. И. Гусеобразные. - Киев: Наук. думка, 1991. - 199 с. - (Фауна Украины. Птицы; Т. 5. Вып. 3).
Марисова ╤. В., Бойко В. М. Св╕т пернатих Черн╕г╕вщини у назвах : Короткий етимолог╕чний словник-дов╕дник для студент╕в природничо-географ╕чного факультету. - Н╕жин, 1998. - 28 с.
Марисова ╤. В., Талпош В. С. Птахи Укра╖ни. - К. : Вища шк., 1984. - 183 с.
Маркевич О. П., Татарко К. ╤. Рос╕йсько-укра╖нсько-латинський зоолог╕чний словник : Терм╕нолог╕я ╕ номенклатура. - К. : Наук. думка, 1983. - 410 с.
Международный кодекс зоологической номенклатуры. - Л.- С.-Пб. : Наука, 1988. - 205 с.
Никифоров М. Е., Козулин А. В., Гричик В. В., Тишечкин А. К. Птицы Беларуси на рубеже ХХI века. - Минск, 1997. - 187 с.
Никольский А. М. Позвоночные животные Крыма // Заметки Император. Акад. Наук. - 1892. - Т. 68. - 484 с.
Новак В. О., Мазуркова ╤. А. Народн╕ назви птах╕в на Волино-Под╕лл╕ // Матер╕али 1-╖ конф. молодих орн╕толог╕в. - Черн╕вц╕, 1996. - С. 136- 137.
Паньк╕в М. Птахи у побут╕, в╕руваннях ╕ обрядах покутян // Еколог╕чн╕ аспекти охорони птах╕в. - Льв╕в, 1999. - С. 110- 113.
Пашковский С. П. Большая бормотушка в Белгороде-Днестровском (Измаильская область) // Орнитология. - 1965. - Вып. 7. - С. 287- 289.
Пилюга В. И. Новый вид орнитофауны Украины // Бранта : Сборник науч. трудов Азово-Черноморской орнитол. станции. - Мелитополь- Симферополь, 1998. - Вып. 1. - С. 119- 120.
Пограничний В. Юв╕лейна виставка ⌠╤ван Верхратський. Житт╓вий ╕ творчий шлях■ // ╤нформац╕йн╕ матер╕али Зах╕дного в╕дд╕лення Укра╖нського орн╕толог╕чного товариства. - 1997. - Вип. 8 : Ор╕шок. - С. 41- 43.
Полуда А. М., Баев В. А., Жмуд М. Е. Славка Рюппеля - новый вид для фауны СССР // Вестн. зоологии. - 1991. - ╧ 1. - С. 85.
Прокопенко С. П., Дядичева Е. А., Гринченко А. Б., Полуда А. М., Черничко И. И., Черничко Р. Н. Первая регистрация толстоклювой пеночки (Phylloscopus schwarzi) на территории Украины // Вестн. зоологии. - 1991. - ╧ 1. - С. 85.
Птицы Советского Союза / Под ред. Г. П. Дементьева и Н. А. Гладкова - М. : Сов. наука, 1951. - Т. 1. - 652 с.
Птицы Советского Союза / Под ред. Г. П. Дементьева и Н. А. Гладкова - М. : Сов. наука, 1954. - Т. V. - 803 с.
Серебряков В. В. Систематический список птиц Украины. - Киев, 1987. - 34 с. - (Деп. в УкрНИИНТИ 25.05.1987, ╧ 1511- Ук 87).
Словарь укра╖нсько╖ мови / Упорядк. Б. Гр╕нченко. - К., 1907. - Т. 1. - 494 с.
Словарь укра╖нсько╖ мови / Упорядк. Б. Гр╕нченко. - К., 1908. - Т. 2. - 573 с.
Словарь укра╖нсько╖ мови / Упорядк. Б. Гр╕нченко. - К., 1909 а. - Т. 3. - 506 с.
Словарь укра╖нсько╖ мови / Упорядк. Б. Гр╕нченко. - К., 1909 б. - Т. 4. - 563 с.
Смогоржевський Л. О. Гагари. Норц╕. Трубконос╕. Веслоног╕. Гол╕наст╕. Флам╕нго. - К. : Наук. думка, 1979. - 187 с. - (Фауна Укра╖ни. Птахи; Т. 5. Вип. 1).
Сокол И. О. История формирования украинской орнитологической номенклатуры : Автореф. дисс.... канд. филолог. наук. - Киев, 1992. - 17 с.
Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. - М. : Наука, 1990. - 727 с.
Страутман Ф. И. Птицы западных областей УССР. - Львов: Изд-во Львов. ун-та, 1963. - Т. 1. - 199 с.
Тараненко Л. И. Об изучении названий птиц // Социально-орнитологические идеи и предложения. - Ставрополь, 1992. - Вып. 2. - С. 17- 20.
Шапаренко С. О. Народн╕ назви птах╕в на Харк╕вщин╕ // Беркут. - 1994. - Т. 3. - Вип. 1. - С. 40- 42.
Шарлемань М. Назви птах╕в // Словник зоологично╖ номенклатури (проект). - К. : Держ. вид-во Укра╖ни, 1927. - Ч. 1. - 33 с.
Шарлемань М. В. Птахи УРСР. - К. : Вид-во АН УРСР, 1938. - 265 с.
Шидловский И. В. Каменушка (Histrionicus histrionicus) на Украине // Вестн. зоологии. - 1992. - ╧ 2. - С. 84.
Шидловський ╤. В. Перше спостереження рудохвосто╖ кропив▓янки на Укра╖н╕ // Беркут. - 1993. - Т. 2. - С. 53.
Яната О. За яким принципом треба укладати укра╖нську природничу номенклатуру // В╕сник ╤УНМ. - 1928. - С. 21- 24.
Dzieduszycki P. Wiadomosc tymczasowa o dwu nowych dla ornitologicznej literatury polskiej ptakach: Colymbus (Gavia) adamsi Gray i Caccabis chukar Gray // Kosmos. - 1912. - 37. - S. 697- 698.
Jonsson L. Birds of Europe with North Africa and the Middle East √ London, 1992. √ 559 p.
Mielczarek P., Cichocki W. Polskie nazewniectwo ptakow swiata // Notatki ornitol., 1999. - 40. Suppl. - 158 s.
The Birds of the Western Palearctic. Ostrich to Ducks / Chief Ed. S. Cramp. √ Oxford, London, New York, 1977. √ Vol. 1. √ 722 p.
The Birds of the Western Palearctic. Hawks to Bustards / Chief Ed. S. Cramp. √ Oxford, London, New York, 1980. √ Vol. 2. √ 695 p.
The Birds of the Western Palearctic. Waders to Gulls / Chief Ed. S. Cramp. √ Oxford, New York, 1983. √ Vol. 3. √ 913 p.
The Birds of the Western Palearctic. Terns to Woodpeckers / Chief Ed. S. Cramp. √ Oxford, New York, 1985. √ Vol. 4. √ 960 p.
The Birds of the Western Palearctic. Tyrant to Thrushes / Chief Ed. S. Cramp. √ Oxford, New York, 1988. √ Vol. 5. √ 1063 p.
The Birds of the Western Palearctic. Warblers / Chief Ed. S. Cramp. √ Oxford, New York, 1992. √ Vol. 6. √ 728 p.
The Birds of the Western Palearctic. Flycatchers to Shrikes / Chief Ed. S. Cramp. √ Oxford, New York, 1993. √ Vol. 7. √ 577 p.
The Birds of the Western Palearctic. Crows to Finches / Chief Ed. S. Cramp. √ Oxford, New York, 1994 a. √ Vol. 8. √ 899 p.
The Birds of the Western Palearctic. Buntings and New World Warblers / Chief Ed. S. Cramp. √ Oxford, New York, 1994 b. √ Vol. 9. √ 488 p.