Як відомо, дихальна функція організму одна з основних функцій нормальної життєдіяльності організму. Синдром, при якому порушується баланс компонентів крові, а якщо бути точніше, – сильно підвищується концентрація вуглекислого газу і знижується об’єм кисню, називається «гостра дихальна недостатність», вона може перейти і в хронічну форму. Як в такому випадку відчуває себе хворою, які симптоми можуть турбувати, які ознаки і причини виникнення має цей синдром – читайте нижче. Також з нашої статті ви дізнаєтеся про методи діагностики та найбільш сучасних способів лікування цієї хвороби.
- Гіпоксемія
- Гіперкапнія
- Задишка
- Слабкість м’язів
Які характеристики має це захворювання?
Дихальна недостатність (ДН) – це особливий стан, у якому перебуває організм людини, коли органи дихання не можуть забезпечити для нього необхідний об’єм кисню. В такому випадку концентрація вуглекислого газу в крові значно підвищується і може досягти критичної позначки. Цей синдром свого роду наслідок неповноцінного обміну вуглекислого газу і кисню між кровоносною системою і легкими. Зазначимо, що хронічна дихальна недостатність і гостра можуть істотно відрізнятися своїми проявами.
Будь-які порушення дихання запускають в організмі механізми компенсаторного характеру, які на деякий час здатні відновити необхідний баланс і наблизити склад крові до норми. Якщо порушується газообмін в легенях людини, то першим органом, який почне виконувати компенсаторну функцію стане серце. Пізніше в крові людини підвищиться кількість еритроцитів та загальний рівень гемоглобіну, що також можна вважати реакцією організму на гіпоксію і кисневе голодування. Небезпека полягає в тому, що сили організму не безмежні і рано чи пізно його ресурси виснажуються, після цього людина стикається з проявом гострої дихальної недостатності. Перші симптоми починають турбувати пацієнта тоді, коли показник парціального тиску кисню опускається нижче 60 мм ртутного стовпа, чи підвищується показник вуглекислого газу до 45 мм.
Як хвороба проявляється у дітей?
Дихальна недостатність у дітей часто викликана тими ж причинами, що і у дорослих, але симптоми, як правило, виражені не так сильно. У новонароджених ж цей синдром зовні проявляє себе як розлад дихання:
Найчастіше у новонароджених дітей ця патологія проявляється у вигляді аспірації, пневмонії, геморагічного та набрякового синдрому, трохи рідше зустрічається ателектаз легенів. Варто зазначити, що у новонароджених частіше зустрічається гостра дихальна недостатність, і чим раніше буде проведена її діагностика, тим більше шансів, що у дитини не з’явиться хронічна дихальна недостатність.
Причини появи цього синдрому
Часто причиною виникнення ДН можуть бути захворювання та патології інших органів людського тіла. Вона може розвинутися внаслідок інфекційних і запальних процесів в організмі, після сильних травм з ураженням життєво важливих органів, при злоякісних пухлинах органів дихання, а також при порушеннях роботи дихальної мускулатури і серця. Проблеми з диханням людина може випробувати і з причини обмеження руху грудної клітки. Отже, до нападів дихальної недостатності функції можуть призвести:
Динамічні причини дихальної недостатності
Які симптоми має це захворювання?
На первинні ознаки цього захворювання впливають і причини його появи, а також конкретна різновид і ступінь тяжкості. Але будь-який пацієнт з дихальною недостатністю випробує загальні для цього синдрому симптоми:
- гіпоксемія;
- гіперкапнія;
- задишка;
- слабкість дихальної мускулатури.
Кожен з представлених симптомів – це безліч певних характеристик стану хворого, розглянемо кожен більш докладно.
Гіпоксемія
Головною ознакою гіпоксії є низька ступінь насичення артеріальної крові киснем. При цьому у людини можуть змінювати колір шкірні покриви, вони набувають синюватого відтінку. Синюшність шкіри, або ціаноз, так по-іншому називають цей стан, може бути сильно або слабовыраженным в залежності від того, як давно і наскільки сильно проявляються ознаки хвороби у людини. Зазвичай шкірні покриви змінюють колір після того, як парціальний тиск кисню у крові досягне критичної позначки – 60 мм рт. ст.
Після подолання цього бар’єру у пацієнта може час від часу частішати биття серця. А також спостерігається знижений артеріальний тиск. Хворий починає забувати найпростіші речі, а якщо вищевказаний показник досягає 30 мм рт. ст., то людина найчастіше втрачає свідомість, системи й органи більше не можуть працювати в колишньому режимі. І чим довше триває гіпоксія, тим важче організму буде відновити свої функції. Особливо це стосується мозкової діяльності.
Гіперкапнія
Паралельно з нестачею кисню в крові починає підвищуватися відсоток вмісту вуглекислого газу, цей стан називають гіперкапнія, воно часто супроводжує хронічну дихальну недостатність. Пацієнт починає відчувати проблеми зі сном, він довго не може заснути або не спить всі ночі безперервно. При цьому змучений безсонням людина весь день відчуває себе розбитим і хоче спати. Цей синдром супроводжується почастішанням пульсу, пацієнта може нудити, він відчуває сильні головні болі.
Намагаючись врятувати себе самостійно, організм людини намагається позбутися від надлишку вуглекислого газу, дихання стає більш частим і глибоким, але навіть така міра не має ніякого ефекту. При цьому вирішальну роль в розвитку захворювання в цьому випадку відіграє те, наскільки швидко зростає вміст вуглекислого газу в крові. Для пацієнта дуже небезпечна висока швидкість росту, так як це загрожує посиленим кровообігом головного мозку і підвищеним внутрішньочерепним тиском. Без термінового лікування ці симптоми викликають набряк головного мозку та стан коми.
Задишка
При виникненні цього симптому людині весь час здається, що йому не вистачає повітря. При цьому йому дуже важко дихати, хоча він і намагається посилити дихальні рухи.
Слабкість дихальної мускулатури
Якщо пацієнт робить більше 25 вдихів в хвилину, значить, у нього ослаблена дихальна мускулатура, вона не спроможна виконувати звичні функції і швидко втомлюється. При цьому людина прагне всіма силами налагодити дихання і втягує в процес м’язи преса, верхніх дихальних шляхів і навіть шиї.
Варто також зазначити, що при пізній ступеня захворювання розвивається серцева недостатність і набрякають різні частини тіла.
Способи діагностики легеневої недостатності
Щоб виявити це захворювання лікар використовує такі методи діагностики:
Класифікація ДН
Це захворювання має кілька класифікацій залежно від характерної ознаки. Якщо враховувати механізм походження синдрому, то можна виділити такі типи:
Типи дихальної недостатності
Як ми відзначили раніше, найчастіше ця патологія може бути наслідком захворювань інших органів, за ознакою етіології можна розділити захворювання на такі типи:
В залежності від того, як довго людина відчуває проблеми з диханням і як швидко розвиваються ознаки захворювання виділяють:
Класифікація дихальної недостатності по швидкості розвитку
При цьому захворюванні має велике значення газовий склад крові, залежно від співвідношення його компонентів вироблені компенсований і декомпенсований типи. В першому випадку склад відповідає нормі, у другому спостерігається гіпоксемія або гіперкапнія. А класифікація дихальної недостатності за ступенем вираженості виглядає так:
- 1 ступінь – іноді пацієнт відчуває задишку при сильних фізичних навантаженнях;
- 2 ступінь – порушення дихання і задишка з’являються навіть при слабких навантаженнях, при цьому задіяні компенсаторні функції інших органів у спокої;
- 3 ступінь – супроводжується сильною задишкою і синюшністю шкірних покривів в спокої, характерна гіпоксемія.
Лікування порушення дихальної функції
Лікування гострої дихальної недостатності включає в себе два основних завдання:
Якщо лікар помітить у пацієнта яскраво виражену гіпоксію, то насамперед він призначить йому кисневу терапію, при якій медики уважно стежать за станом хворого і моніторять характеристики складу крові. Якщо людина дихає сам, то для цієї процедури використовують спеціальну маску або носовий катетер. Пацієнта в комі проводиться інтубація, яка штучно вентилює легені. Одночасно хворий починає приймати антибіотики, муколітики, а також бронхолітики. Йому призначають ряд процедур: масаж грудної клітки, ЛФК, інгаляції з застосуванням ультразвуку. Для очищення бронхів застосовують бронхоскоп.