Desde el 18 de agosto de 2010, debes registrarte para editar páginas. (salvo Rodovid Engine). |
Boris I Michael Simeon Kubratos d. 2 mayo 907 - Descendientes (Inventario)
De Rodovid ES
título: 864 hasta 889, князь Болгарії
baut. crist. adulto : 865?
defunción: 2 mayo 907
2
21/2 <1> ♂ Симеон I Борисів син Кубратович [Кубратовичі]título: 893 hasta 918, князь Болгарії
título: 918 hasta 927, цар Болгарії
defunción: 27 mayo 927
Успішні кампанії Симеона проти Візантії, Угорщини та Сербії привели Болгарію до її найбільшої територіальної експансії. Болгарія перетворилася на наймогутнішу державу на Балканах та у всій Східній Європі.
З ім'ям царя Симеона пов'язана Золота доба болгарської держави. За часів його царювання Болгарія територіально простягалась від Будапешта, північних схилів Карпат і Дніпра на півночі до Адріатичного моря на заході, Егейського моря на півдні та Чорного моря на сході.
Болгарська православна церква стала першою патріаршою після Пентархії (Римської, Константинопольської, Олександрійської, Антіохійської та Єрусалимської церков). Це була перша самостійна (автокефальна) національна церква в Європі, на чолі якої стояв патріарх.
Глаголицькі переклади болгарською мовою священних текстів поширилися на всіх слов'янських землях і перетворили староболгарської мову на мову літургії, відому як церковнослов'янська.
У цю добу в Преславській книжковій школі була створена нова абетка, названа на честь святого Кирила — кирилиця, яка почала замінювати створену Кирилом та Мефодієм глаголицю.
В середині свого правління Симеон замінив свій титул «князь» на «цар» (імператор, басилевс).
Державна концепція, яку затвердив Симеон, полягала в побудові цивілізованої, християнської та слов'янської держави на чолі з імператором (царем), самостійної (автокефальної) національної церкви на чолі з патріархом і значимих книжкових шкіл.
Was named in Rodovid as the father of Person:145512. This is not in accordance with Wikipedia and other sources and also chronologically impossible. Therefore this link has been removed.
--~~~~título: 889 hasta 893, Болгарський князь, Східне царство, болгарський князь
3
título: 945 hasta 957, Город Київ, Велике Князівство Руське і Київське, Княгиня
defunción: 11 julio 969, Город Київ, Велике Князівство Руське і Київське
entierro: >12 julio 969, Город Вишгород, Велике Князівство Руське і Київське
título: 927 hasta 969, цар Болгарії
defunción: 30 enero 970
Після смерті батька Петро I отримав у спадок державу, що знаходилася у стані війни відразу з трьома народами: угорцями, хорватами та візантійцями. Наступного року із Візантією був заключений мир, і Петро одружився з онукою імператора Романа I Лакапіна Марією. Вона після весілля взяла нове ім'я — Ірина, що значить мир.
Така зовнішня політика викликала незадоволення серед болгар і 928 року під керівництвом молодшого брата царя — Івана в країні вибухнуло повстання. Івана незабаром схопили і відправили у заслання до Візантії, а повстання було придушене. 930 року із монастиря утік старший брат Петра — Михайло, який зчинив нове повстання.
931 року з полону утік сербський правитель Чеслав, який зібравши військо, почав воєнні дії, в результаті яких Сербія здобула незалежність.
Вважається, що цариця Ірина померла 963 року. Відносини між Болгарією і Візантією після цього загострилися. Імператор відмовився платити болгарам данину. Отношения между Болгарией и Византией обострились после смерти царицы Ирины в середине 960-х годов. 967 або 968 імператор Никифор II Фока відправив до київського князя Святослава із пропозицією напасти на болгар за винагороду. Святослав погодився, захопив частину Болгарії і влаштувався в Переяславці. Після відвертання набігу печенігів від Києва він знов повернувся, але зіштовхнувся із болгарським повстанням.
Русів вигнали з Переяславця, але в кінці 969—початку 970 Святослав знову взяв його штурмом. Після цієї поразки Петра I вхопив удар. Він відрікся від престолу на користь сина Бориса і усамітнився в монастирі. Там він і помер 30 січня 970 року.
Під час правління Петра була визнана Візантією Болгарська православна церква як незалежна. Цар був дуже щедрим до церкви, обдаровуючи монастирі та інші релігійні установи землями та грошима. Таке нововведення було не всім до душі, навіть деякі священники вважали збагачення церкви надмірним. Це і стало однієї з причин появи на території Болгарії єресі під назвою богомильство. Її прихильники закликали до відмови від мирських благ.
Цар Петро мав зустріч із Святим Іоанном Рильським. Цар надіслав Іоаннові подарунки із фруктів і золота. Золото святий повернув, фрукти ж узяв. Також він написав Петрові духовні настанови.
Цар Петро був проголошений святим благовірним царем і канонізований Болгарською православною церквою. День пам'яті — 30 січня за старим стилем, 12 лютого — за новим. За життя Петро був відомий вірою в Бога, лагідністю та сміренністю. Також він всіляко підтримував Церкву за часів свого правління.4
71/4 <4> ♂ Гліб Рюрикович Руський [Руські]defunción: 977
matrimonio: <2> ♀ Малуша Любечанка Деревська [Деревські] n. 944? d. 1002?
título: 962 hasta 972, Київ, Князівство Руське і Київське, руський князь
título: 962 hasta 969, Новгородське князівство, Князівство Руське і Київське, новгородський князь
defunción: marzo 972, Дніпрові пороги, Степ Безкрайній, Земля Піднебесна, Всесвіт Божий
З 971 до 977 року Роман разом зі своїм старшим братом, болгарським царем Борисом II перебував у візантійському полоні. У цей час Роман був кастрований через бажання імператора Иоанна Цимісхія не допустити продовження династії болгарських царів. 977 року братам удалось втекти, однак на кордоні з Болгарією його брат Борис був прийнятий за візантійського вельможу та вбитий. Роман був визнаний комітопулами як цар і мав цей титул до своєї смерті. Формально Самуїл був при царі Романі воєначальником, але насправді вся реальна влада належала Самуїлу, а цар Роман займався тільки духовним життям.
Іноді Роман брав участь у військових операціях Болгарії. 991 року, під час однієї з битв з військами Василя II Болгаробійці, Роман був узятий в полон, де й перебував до своєї смерті 997 року. Вся повнота влади перейшла до Самуїла. Але під час перебування Романа в полоні Самуїл продовжував вважати Петра царем Болгарії й не претендував на царський титул.5
matrimonio: <3> ♀ Юлия [?]
título: 972, Київ, Руське і Київське велике князівство, Великий князь Київський
defunción: 980, Руське і Київське велике князівство, убитий своїм [[Запис:699153|воєводою Блудом]]
entierro: 1044, Київ, Руське і Київське велике князівство, Перезахоронен Ярославом Мудрым в киевском Софийском соборе.
matrimonio: <4> ♀ Малфріда Любечанка [Любечани] d. 1000
matrimonio: <5> ♀ Милолика Милиця Анна Болгарська [Комітопули]
título: 972, Князівство Новгородське, Велике Князівство Руське і Київське, Князь
matrimonio: <6> ♀ Рогнеда Рогволдовна Рогволдович (Русская и Киевская) [Рогволодовичи] n. 962? d. 1002?
título: 11 junio 978, Город Київ, Велике Князівство Руське і Київське, Князь
matrimonio: <7> ♀ Olova [?]
bautismo cristiano: febrero 988, Город Київ, Велике Князівство Руське і Київське, хрещення народу Князівства
matrimonio: <8> ♀ Anna Porphyrogenneta [Makedonische Dynastie] n. 13 marzo 963 d. 1011, Kiew
defunción: 15 julio 1015, Город Київ, Велике Князівство Руське і Київське
defunción: 977, Овруч, Деревська земля, Руське князівство
6
291/6 <12+6> ♀ Арлогия Владимировна Русская и Киевская [Русские и Киевские]defunción: Киев, Русское и Киевское великое княжество
bautismo cristiano: 988
título: 989 hasta 1010, Князь Новгородский
defunción: > 1010, Новгород, Киевская Русь
"В Новгород был отправлен Вышеслав: мы знаем, что сюда посылался обыкновенно старший в семье великого князя; из этого можем заключить, что Вышеслав был старший сын Владимира, тем более что в известии о рассылке по областям он поставлен первым. Но в предшествующем исчислении жен Владимировых Вышеслав поставлен после сыновей Рогнединых и гречанки, вдовы Ярополковой, и назван сыном чехини: если Вышеслав был старший, то должен был родиться от первого брака Владимирова, заключенного или в Новгороде или во время пребывания Владимира в Скандинавии, когда ему было лет 18; но странно, что чехиня зашла так далеко на север; Иоакимовская летопись и здесь объясняет дело удовлетворительно, а именно: мать Вышеслава называет Оловою, женою варяжскою."
título: 987 hasta, Изяславское княжество, Русское великое княжество, изяславский князь
bautismo cristiano: 988
título: 989 hasta 1001, Полоцкое княжество, Русское великое княжество, полоцкий князь
defunción: 1001, Русское великое княжество
matrimonio: <10> ♀ Анна [?] d. 1018 a 1019
título: > 1015, Город Київ, Велике Князівство Руське і Київське, Великий Князь Руський і Київський
matrimonio: <11> ♀ Інгігерда [Мунсьо] n. 1001 d. 10 febrero 1050
defunción: 20 febrero 1054, Город Київ, Велике Князівство Руське і Київське
entierro: >20 febrero 1054, Город Київ, Велике Князівство Руське і Київське, [[wk:en:Saint Sophia Cathedral in Kiev|Собор Святої Софії]]
título: 988 hasta 1019, Турівське князівство, Руське і Київське велике князівство, Князь Туровський
título: 1015 hasta 1016, Руське і Київське велике князівство, великий князь
matrimonio: <12> ♀ Prinzessin von Polen [Piasten] n. 991 a 1001 d. >14 agosto 1018
título: 1018 hasta 1019, Руське і Київське велике князівство, великий князь
defunción: 1019, в дороге где-то между Чехией и Польшей, помер від ран
título: 988 hasta 1016, Турівське князівство, Руське і Київське велике князівство, князь турівський
título: 1015, Київ, Руське і Київське велике князівство, великий князь руський і київський
título: 1017 hasta 1019, Київ, Руське і Київське велике князівство, великий князь руський і київський
defunción: 1019, Київ, Руське і Київське велике князівство
título: 988 hasta 1015, Великое княжество Русское, Князь Древлянский
defunción: 1015, Карпаты, Великое княжество Русское
título: 987 hasta 995, Володимир-Волинське князівство, Велике Князівство Руське і Київське, князь володимир-волинський
defunción: < 1013, Володимир-Волинське князівство, Велике Князівство Руське і Київське
matrimonio: <13> ♀ Anastasia [?]
título: 990 hasta 1036, Тмутаракань, Великое княжество Русское, Князь Тмутараканский
título: 1024 hasta 1036, Чернигов, Великое княжество Русское, Князь Черниговский
defunción: 1036, Чернигов, Великое княжество Русское
matrimonio: <14> ♂ Владислав Михайлов сын Толстый Венгерский Арпад [Арпады] n. 976? d. 1029
matrimonio: <14!> ♂ Владислав Михайлов сын Толстый Венгерский Арпад [Арпады] n. 976? d. 1029
defunción: > 1018
Далеко не все киевляне были в восторге от Святополка. Среди дружинников, слуг, хватало таких, кому темные делишки вокруг трона совсем не понравились. Центром оппозиции стал не столичный клир, не купленные на корню придворные, а девушка. Дочь св. Владимира Предслава. Узурпатор не обратил внимания на княжну, а к ней стекались тревожные сведения, она старалась узнать о замыслах, вызревающих в окружении Святополка. К св. Борису полетел сигнал об опасности. Но князь не успел ничего предпринять. Бежать к врагам-печенегам он счел для себя недопустимым, а убийцы были тут как тут.
...
Отряды убийц были высланы и к другим родственникам. Древлянский князь Святослав получил известие о судьбе Бориса, пытался бежать за границу. Погоня настигла его в Карпатах и умертвила. А св. Глеба задумали выманить из далекого Мурома. Отправили письмо, будто отец тяжело заболел, зовет его к себе (вот, кстати, еще одно доказательство, что св. Владимир до весны 1015 г. был здоров). Но и Предслава не сидела сложа руки, к братьям поскакали ее слуги…
Киев начал было готовиться к обороне, но сгоревшие стены еще не восстановили. Сторонники Святополка убеждали горожан, что защищаться невозможно и гибельно. 14 августа городская верхушка и духовенство торжественно встретили Болеслава и Святополка, принесли присягу братоубийце. Начались репрессии. Хватали противников Святополка и тех, кто выдвинулся при Ярославе, казнили, обращали в неволю. В руках захватчиков оказались и сестры Ярослава, Предслава и Доброгнева. Раскрылась история, как Предслава помогала брату, и Болеслав придумал для нее особую кару. Сделал своей наложницей. Недавно св. Владимир отказал в сватовстве, теперь русскую княжну силой уложили под королевскую тушу.
...
Из города выполз огромный обоз. Увозили такие богатства, каких в Польше никогда не видели. Болеслав уводил пленных, забрал с собой двух княжон, юную Доброгневу, самую младшую из дочерей св. Владимира, и растоптанную Предславу. Киевские бояре-заговорщики сообразили, что дела у Святополка обстоят совсем тухло. Кто-то надеялся выкрутиться и выслужиться перед Ярославом, а те, у кого рыльце было совсем запачкано, присоединились к королю, уезжали с семьями, возами барахла, навсегда. Уезжал и довольный Анастас Корсунянин, за усердие Болеслав назначил его своим казначеем. Польский король проанализировал ситуацию более трезво и решил отхватить от Руси только те районы, которые он сможет удержать, часть Волыни и Прикарпатье. Наметил границу по Бугу, разместил войска в городах западнее реки.
Сестру Доброгневу Ярослав Мудрый сумел вызволить. Очевидно, выкупил или обменял на вдову Святополка, дочь польского короля. Ее содержали в Новгороде, поэтому она оставалась в плену у великого князя. Судьба Предславы неизвестна. То ли она сгинула на чужбине, то ли вернулась вместе с Доброгневой, но отреклась от мира и удалилась в монастырь.
título: 988 hasta 1015, Смоленське князівство, Руське і Київське Велике Князівство, князь смоленський
defunción: 1015?, Смоленське князівство, Руське і Київське Велике Князівство
título: 1010 hasta 1015, Город Ростов, Князівство Ростовське, Велике Князівство Руське і Київське, Князь
defunción: 6 agosto 1015, Город Київ, Велике Князівство Руське і Київське
título: 1013 hasta 1015, Муромське князівство, Руське і Київське велике князівство, муромський князь
defunción: 22 septiembre 1015, Смядинь, Смоленське князівство, Руське і Київське велике князівство
título: княжич
matrimonio: <15> ♂ Casimir I van Polen [Piast] n. 25 julio 1016 d. 28 noviembre 1058
defunción: 1087
título: 1014 hasta 1036, Псков, Руське і Київське велике князівство, псковський князь
defunción: 1063, Псков, Руське і Київське велике князівство
7
541/7 <19+13> ♀ Татьяна Мстиславовна Тмутараканская Русский и Киевский [Русские и Киевские]Известно о Татьяне немного. Её имя упоминается в родословиях некоторых московских боярских родов (Белеутовых, Добрынских, Сорокоумовых-Глебовых). Согласно этим сведениям, она была женой Романа, сына касожского князя Редеди.
Через неё многочисленные княжеские и дворянские фамилии (потомки Редедичей) претендовали на кровное родство с Рюриковичами.matrimonio: <17> ♂ Дирк III (of West Friesland) [Герульфинги] n. 981 a 989 d. 27 mayo 1039
defunción: 31 marzo 1044, Quedlinburg
matrimonio: <18> ♀ Мать Всеслава из Витебска Витебская [Витебские]
título: 1003 hasta 1044, Полоцк, Полоцкое княжество, Русское великое княжество, полоцкий князь
defunción: 1044, Полоцк, Полоцкое княжество, Русское великое княжество
defunción: 1003, Полоцк, Полоцкое княжество, Русское великое княжество
título: agosto 1018 hasta 1019, Великий Новгород, Великое княжество Русское, Князь Новгородский
nacimiento: < 1020, Киев, Великое княжество Русское
defunción: < 1034, Великий Новгород, Великое княжество Русское
título: 1034 hasta 1052, Князь Новгородский
defunción: 4 octubre 1052
matrimonio: <21> ♂ Андреас I Угорський Арпад [Арпади] n. 1015 d. <6 diciembre 1060
defunción: 1074 a 1096, Священна Імперія Римська
entierro: > 1074, Провінція Штирія, Священна Імперія Римська, Stift Admont
matrimonio: <22> ♀ Gertrudis de Polonia [Piastas] n. 1020? d. 4 enero 1107
defunción: 3 octubre 1078
entierro: Храм Святой Магдалины Города Киева, Великое Княжество Русское и Киевское
matrimonio: <23> ♂ Генрик I Франківський Капетович [Капетовичі] n. 4 mayo 1008 d. 4 agosto 1060, Reims
título: 19 mayo 1051 hasta 4 agosto 1060, Reina de Francia
título: 1061, Regente de Francia, de Felipe I
matrimonio: <24> ♂ Raoul IV de Vexin (Raoul III de Valois, Raoul de Crépy) [Vexin] n. 1021? d. 23 febrero 1074
título: 1063, Comtess od Vexin and Amiens
defunción: 1075 a 1079, Francia
título: 1054 a 1073, Город Чернігів, Велике Князівство Руське і Київське, Князь
matrimonio: <25> ♀ Ода Леопольдівна Бабенберг [Бабенберги]
título: 22 marzo 1073 hasta 27 diciembre 1076, Город Київ, Велике Князівство Руське і Київське, Великий Князь
defunción: 27 diciembre 1076, Город Київ, Велике Князівство Руське і Київське
matrimonio: <26> ♀ Anastasia Monomach [Monomach] n. 1035? d. 1067
título: 1054 hasta 1073, Pereyaslav South, Kievan Rus, Prince of Pereyaslav
matrimonio: <27> ♀ ? Анна ? [Половці] d. 1111
título: 1073 hasta 1078, Prince of Tchernigov
título: 1 enero 1077 hasta julio 1077, Grand Prince of Kiev
título: octubre 1078 hasta 13 abril 1093, Grand Prince of Kiev
defunción: 13 abril 1093
entierro: 14 abril 1093, Киев, Русское и Киевское великое княжество, Софийский собор
matrimonio: <28> ♂ Harald III [Fairhair] n. 1015 d. 25 septiembre 1066, Møre og Romsdal, Норвезьке королівство
defunción: 1076
defunción: 1057
defunción: 1060, Смоленск, Русское и Киевское великое княжество
título: 1058 hasta 1076, Польське королівство, польський князь
matrimonio: <93!> ♀ Вышеслава Изяславна Русская и Киевская [Русские и Киевские] , Польське королівство
título: 1076 hasta 1079, Польське королівство, польський король
defunción: 2 abril 1081, Польське королівство
matrimonio: <29> ♀ w Кристина Правдзивецкая [Правдзивецкие]
título: 1079 hasta 4 junio 1102, князь Польши, 7-й
matrimonio: <30> ♀ Юдита [Пржемысловичи] n. 1058 d. 25 diciembre 1086
matrimonio: <31> ♀ Judith of Swabia [Salian] n. 21 junio 1054 hasta 23 septiembre 1054 d. 14 marzo 1092 a 14 marzo 1115
defunción: 4 junio 1102, Plock
defunción: 28 enero 1065
matrimonio: <32> ♂ Vratislav II [Premyslid] n. 1035? d. 14 enero 1092
título: 1062, Duchesse de Bohême
título: 15 junio 1086, Reine de Bohême
defunción: 1 septiembre 1126
8
921/8 <54+16> ♂ Василий Романович Редедин [Редедины]matrimonio: <47!> ♂ Болеслав II Щедрий П'ястович [П'ястовичі] n. 1042? d. 2 abril 1081, Польське королівство
defunción: Польське королівство, Римське царство
nacimiento: 13 enero 1049, Dordrecht, ZH, NLD, gesneuveld
defunción: 10 septiembre 1056
defunción: 14 abril 1101, Полоцкое княжество, Русское великое княжество
entierro: Софиевский собор Полоцка, Полоцкое княжество, Русское великое княжество
título: 1056, Князь Ростовский
título: 1057 hasta 1064, Князь Владимиро-Волынский
título: 1064 hasta 1065, Князь Тмутараканский
defunción: 1065
matrimonio: <34> ♀ Kunigunde von Weimar-Orlamünde [Weimar] n. ~ 1050 d. 8 junio 1140
defunción: 22 noviembre 1086, Город Київ, Велике Князівство Руське і Київське, зрадницьки вбитий
entierro: >22 noviembre 1086, Обитель Святого Дмитрія Города Києва, Велике Князівство Руське і Київське
defunción: 10 septiembre 1056, Werben (Elbe)
matrimonio: <32!> ♂ Vratislav II [Premyslid] n. 1035? d. 14 enero 1092
título: 1057, Princesse de Bohême
título: 28 enero 1061, Duchesse de Bohême
defunción: 27 enero 1062
matrimonio: <35> ♀ Елена Тугорханова-дочь Кипчак Половец [Половцы] d. 1103?
matrimonio: <36> ♀ Варвара Алексеевна Комнина [Комнины] d. 1125
entierro: abril 1113, у Михайлівському Золотоверхому соборі
defunción: 16 abril 1113, за Вишгородом
matrimonio: <37> ♀ Thora Ragnvaldsdatter [Ragnvaldsdatter] n. 1030
título: 1067 hasta 1093, король Норвегии
defunción: 22 septiembre 1093, St. Patrick's Ch, County Down, Ireland
sealing spouse LDS: <37!> ♀ Thora Ragnvaldsdatter [Ragnvaldsdatter] n. 1030
título: 23 mayo 1059, Реймс, Франківське королівство, святий
título: 4 agosto 1060 hasta 29 julio 1108, Vitry-aux-Loges, Франківське королівство, король франків
matrimonio: <38> ♀ Берта Голландская [Герульфинги] n. 1058? d. 30 julio 1093
otros: <38!> ♀ Берта Голландская [Герульфинги] n. 1058? d. 30 julio 1093, Répudiation
matrimonio: <39> ♀ Бертрада з Монфор [з Монфор] n. 1070 d. 14 febrero 1117
defunción: 23 julio 1108, Melún, Francia
entierro: >29 julio 1108, Saint-Benoît-sur-Loire, Франківське королівство
título: 1066 hasta 1073, Príncipe Rostovsky
título: 1073 hasta 1078, Príncipe Smolensky
matrimonio: <40> ♀ Gytha Haraldsdatter [Godwin] n. ~ 1055 d. 10 marzo 1098
título: 1078 hasta 1093, Príncipe Smolensky
matrimonio: <41> ♀ Евфимия Половецкая (Русская и Киевская) [Половецкие] d. 11 junio 1126
matrimonio: < 1090
título: 1094 hasta 1113, Príncipe Smolensky
título: 1113 hasta 1125, Gran Duque
defunción: 19 mayo 1125
compromiso: <31!> ♀ Judith of Swabia [Salian] n. 21 junio 1054 hasta 23 septiembre 1054 d. 14 marzo 1092 a 14 marzo 1115, im Rahmen eines Friedensschluss Heiliges Römisches Reich und Ungarn
matrimonio: <31!> ♀ Judith of Swabia [Salian] n. 21 junio 1054 hasta 23 septiembre 1054 d. 14 marzo 1092 a 14 marzo 1115
título: 1063 hasta 1074, король Венгрии, 6-й
defunción: marzo 1087
Но по соседству с Волынью лежала Венгрия, а там в 1060 г. случился переворот. Корону захватил Бела I. Королева Анастасия Ярославна, сестра Изяслава, Святослава и Всеволода, бежала с сынишкой Шаламоном в Германию. Немецкий король Генрих IV направил посольство в Киев, звал великого князя заключить союз, заступиться за честь родственницы. Точнее, Генрих IV был еще ребенком, послов прислала его мать-регентша. Великая княгиня Гертруда настояла, чтобы муж уклонился от союза — с немцами враждовала ее польская родня.
Зато венгерский узурпатор Бела I проявил себя куда более умелым дипломатом, чем немецкая и русская государыни. Он прекрасно знал о политических хитросплетениях на Руси, обратился к оскорбленному изгою Ростиславу, предложил ему дружбу и выдал за него дочь, красавицу Ланку. Вот тут-то Изяславу пришлось крупно понервничать и попереживать, клясть и племянника, и собственную неосмотрительность. Ростислав от Руси не отделялся, но реально перестал подчиняться Киеву. С таким тестем он чувствовал себя неуязвимым. Волынский князь был уверен, что его положение наконец-то стало прочным и надежным. У него было свое княжество, семья, за три года родились трое детей — Рюрик, Володарь, Василько. А могущественный тесть поможет отстоять законные права, вернуть подобающее место в ряду русских князей…
Но пока Бела I ничем не мог ему подсобить, он был занят войной с немцами. А в 1063 г. он погиб, королем Венгрии снова стал Шаламон.
defunción: 3 octubre 1078, погиб в битве на Нежатиной Ниве
defunción: 1063
título: 1081 hasta 1083, Князь Тмутараканский
título: 1085 hasta 1085, Князь Дорогобужский
título: 1087 hasta 1089, Князь Владимиро-Волынский
título: 1099 hasta 25 mayo 1112, Князь Дорогобужский
defunción: 25 mayo 1112
defunción: febrero 1109
matrimonio: <42> ♀ w Adélaide von Vermandois [Herbertien] n. 1065 d. 1120
título: 1080, Graf von Vermandois und von Valois
defunción: 18 octubre 1101, Tarsos, Kilikien (heute türk.: Tarsus, Prov. Mersin, Türkei)
- graaf van Vermandois, als opvolger van zijn schoonvader, en van Valois
- 1096 leidt een Frans leger in de 1e kruistocht via Bari, verliest schepen bij de oversteek van de Adriatische Zee, stuurt een beledigende brief aan de keizer. Komt als eerste in Constantinopel aan en krijgt rijke geschenken maar wordt verder praktisch als een gevangene behandeld, totdat hij aan de keizer een eed zweert dat hij alle landen die hij op de Turken zal veroveren aan de keizer zal overdragen
- 1098 wordt na de inname van Antiochie naar Constantinopel gezonden om steun te vragen. De missie mislukt en Hugo besluit terug te keren naar Frankrijk
- 1101 omdat hij zijn kruisvaardersgelofte niet waargemaakt heeft trekt hij weer naar het Heilige Land, raakt gewond in de slag bij Herakleia en overlijdt in Tarsus aan zijn verwondingen
título: hasta 1073, Князівство Ростовське, Велике Князівство Руське і Київське, Князь Ростовський, ?
matrimonio: <43> ♀ w Феофания Музалон [Музалоны] d. 1090
matrimonio: <44> ♀ ? Осолуковна [Половцы]
título: 1073 hasta 1078, Князівство Волинське, Велике Князівство Руське і Київське, Князь Володимиро-Волинський
título: 1078, Князівство Чернігівське, Велике Князівство Руське і Київське, Князь Чернігівський
título: 1078 hasta 1079, Князівство Тьмутараканське, Велике Князівство Руське і Київське, Князь Тмутараканський
título: 1083 hasta 1091, Князівство Тьмутараканське, Велике Князівство Руське і Київське, Князь Тмутараканський
título: 1094 hasta 1096, Князівство Чернігівське, Велике Князівство Руське і Київське, Князь Чернігівський
título: 1097 hasta 1113, Князівство Муромське, Велике Князівство Руське і Київське, Князь Муромський, дата 1097 под ?
título: > 1097, Князівство Чернігівське, Велике Князівство Руське і Київське, Князь Чернігівський
defunción: 1 agosto 1115, Велике Князівство Руське і Київське
título: 1066 hasta 1068, Тмуторокань, Руське і Київське велике князівство, князь тмутороканський
título: 1068 hasta 1073, Новгородське князівство, Руське і Київське велике князівство, князь новгородський
título: 1077 hasta 1078, Новгородське князівство, Руське і Київське велике князівство, князь новгородський
defunción: 1078, Новгородське князівство, Руське і Київське велике князівство
matrimonio: <45> ♀ Gerberge d'Autriche [Babenberg] d. 13 julio 1142
título: 1100, Duc de Bohême
defunción: 2 febrero 1124, Prague
matrimonio: <46> ♀ w Рікеза фон Берг [Берги] d. 27 septiembre 1125
título: 1109, Duc de Bohême
defunción: 12 abril 1125
Зимой 1069 г. большое войско опять двинулось в Белоруссию, обложило и взяло Полоцк. Но комбинации, задуманные великим князем, поехали наперекосяк. Всеслав ускользал, это он хорошо умел. Не только прятался, а наносил контрудары. Взбунтовал новгородских подданных, финское племя водь, мутил карелов. Подступал с ними к Новгороду, князь Глеб и новгородцы с трудом отбили и рассеяли их. А сыновья Изяслава оказались князьями далеко не лучшими. Их отец порой совершал неблаговидные дела, но все же сохранял в душе какие-то понятия чести, порядочности, не считал возможным нарушать их. Дети отбросили эти рамки.
Мстислав уже показал свой нрав расправами в Киеве. Аналогично повел себя и в Полоцке. Он быстро умер при неясных обстоятельствах, но его заменил Святополк. Современники характеризовали его «бык яр и лют». Жестокий, жадный, похотливый. Для таких князей и их дружинников Полоцкое княжество было захваченной добычей. Вели себя как оккупанты, грабили, притесняли местных жителей, тащили на забаву женщин. Но партизанская война в Белоруссии была еще опаснее, чем в Киеве. В открытых боях Изяславичи каждый раз побеждали разношерстные отряды Всеслава Полоцкого, а он скрывался. В любой избушке в глубинах болот ему был готов стол и дом, взамен перебитых ратников к нему стекались другие. Из чащобы свистели стрелы, и гадай, кто их послал? Киевляне безнадежно завязли.
defunción: 1079, Руське і Київське велике князівство
defunción: 30 septiembre 1089?
título: 1078 hasta 1094, Переяслав, Князь Переяславський
defunción: 26 mayo 1093, река Стугна, Переяславская земля, утонул при отступлении в битве
Упоминания
На помощь великому князю пришел из Чернигова Мономах, из Переяславля его младший брат Ростислав. Но войск все равно было мало, начались споры. Святополк II кичился положением государя, претендовал на главное командование. Планы навязывал далеко не лучшие, Мономах возражал. Вмешивались бояре и духовенство, уговаривали его подчиниться старшему — дескать, пока спорите, враг разоряет землю. Скрепя сердце, Мономах согласился. Когда князья дошли до Триполья, он оценил обстановку и предложил вместо войны вступить в переговоры. Указывал, что половцев слишком много. Но степняки не захотят рисковать, нести лишние потери, и мира не отвергнут. Святополк резко воспротивился. Мириться — значило платить. А платить-то требовалось ему. Он настоял на битве.
Первой же атакой враг смял правое крыло — там стояла как раз дружина Святополка. В центре отбивался Ростислав, на левом фланге Мономах, половцы стали обходить их, им тоже пришлось отступать. А на пути лежала река Стугна, вздувшаяся от недавних дождей. Воинов сбивало течением, они тонули в тяжелых доспехах. Утащило в глубину князя Ростислава. Мономах, пытаясь спасти брата, пошел на дно, его едва вытащили дружинники. Труп Ростислава, выброшенный на берег, через некоторое время удалось отыскать. С остатками воинов Мономах повез его в родовую усыпальницу, в Переяславль.
título: 1102 hasta 1107, князь Польши
defunción: > 1112
matrimonio: <47> ♂ Генрих Штаденский [Штаденские] n. ~ 1060 d. < 1688
matrimonio: <48> ♂ Генрих IV Генрихов сын Салический [Салические] n. 11 noviembre 1050 d. 7 agosto 1106
defunción: julio 1109, Киев, Великое княжество Русское
matrimonio: <49> ♀ Ирина ? (Муромская) [?]
título: 1096 hasta 1123, Город Муром, Велике Князівство Руське і Київське, Князь
título: 1123 hasta 1127, Город Чернігів, Велике Князівство Руське і Київське, Князь
título: 1127 hasta 1129, Город Муром, Велике Князівство Руське і Київське, Князь
defunción: 1129, Велике Князівство Руське і Київське
título: 1115, Duc de Znojmo et de Brno
matrimonio: <50> ♀ Adleyta von Ungarn [Árpáden] n. 1105 d. 15 septiembre 1140
título: 1125, Duc de Bohême
defunción: 14 febrero 1140
matrimonio: <51> ♀ Zbislava [Rurikid] n. 1085 a 1090 d. 1114?
matrimonio: <52> ♀ w Саломея фон Берг-Шельклинген [Берг] n. 1093 d. 3 agosto 1144
defunción: 28 octubre 1138
matrimonio: <53> ♂ Ярослав Святополкович Туровский и Пинский [Туровские и Пинские] n. 1072? d. mayo 1123
defunción: 1122
título: аббатиса Кведлинбурга
defunción: 1126
defunción: 25 marzo 1127?
título: > 1097, Город Чернігів, Велике Князівство Руське і Київське, Князь Чернігівський
defunción: 1123, Город Чернігів, Велике Князівство Руське і Київське
defunción: 9 diciembre 1108
Византийские императоры Роман Диоген, Михаил VII Дука, Никифор Вотаниат, поддерживали с Русью искреннюю дружбу. Сын свергнутого Романа Лев, сосланный в Херсонес, бежал в нашу страну, был принят в Переяславле при дворе князя Всеволода. Но и Михаил VII, окруженный мятежниками, никак не хотел ссориться с русскими, отчаянно нуждался в поддержке. Очень боялся, как бы наши князья не поддержали Льва Диогена, и постарался восстановить союз. Тут уж от былой ромейской гордыни даже следа не осталось. Император сосватал за своего наследника Константина Дуку дочь Всеволода Янку (Анну), ее с почестями отправили в Константинополь. Жениху и невесте еще предстояло подрасти, но Византия безоговорочно признавала Русь равноправной великой державой. И не просто равноправной, а более сильной.
При Алексее Комнине все переменилось. Константин Дука вместо трона очутился в монастыре, Янка вернулась в Киев. В Тмутаракани Олег Святославович признавал себя подданным не великого князя, а императора. Резкий поворот Константинополя сказался и на церковных делах. Киевский митрополит Иоанн II принялся активно вмешиваться в политику. Он гневно осуждал брачные связи русских князей с европейскими монархами[84]. Иными словами, старался воспрепятствовать заключать союзы с «латинянами», хотя сам Алексей Комнин в это же время интенсивно наводил контакты с Западом, вел переговоры с папой об объединении церквей. Митрополит объявлял грехом и торговлю с язычниками-половцами, поездки русских купцов и послов в их кочевья. Опять же — помешать миру и сближению. А византийские дипломаты и тмутараканский Олег полным ходом налаживали дружбу с половцами, Комнин старался превратить их в такое же орудие империи, каким когда-то были печенеги.
Однако при дворе великого князя сидели не простачки, ухищрения греков видели насквозь, и подобная роль церкви Всеволода ничуть не устраивала. В 1089 г. Иоанн умер, и из Киева направили делегацию в Константинополь — самим подобрать себе митрополита. Причем возглавила делегацию княжна Янка Всеволодовна. Ведь она долго жила в столице империи, хорошо знала придворных, иерархов патриархии. Это было и красноречивое напоминание Комнину, в качестве посла к нему прибыла невеста низложенного законного императора. Со своей задачей Янка справилась блестяще, провела непростые переговоры при дворе, в патриархии, и привезла на Русь митрополита Иоанна III, аскета, молитвенника, совершенно чуждого политике.
Хотя через год он преставился, и Всеволод, как когда-то Ярослав Мудрый, вообще не стал брать митрополита из греков. Комнину как раз приходилось туго, его теснили печенеги и турки, и великий князь, пользуясь этим, провел свою кандидатуру — митрополитом стал русский, постриженник Печерского монастыря Ефрем. Ко всем прочему, он был епископом в родовом гнезде Всеволода, Переяславле. С таким митрополитом государь добился канонизации еще одного русского святого — настоятеля Печерского монастыря преподобного Феодосия.
А Янка, несостоявшаяся императрица, замуж уже не вышла. Она построила в Киеве женский Андреевский монастырь, где и приняла постриг, стала его игуменьей. При нем княжна организовала первую на Руси школу для девочек. Но не только Янка, другие русские женщины тоже отличались от европейских и византийских современниц, были более свободными, более развитыми. Законы защищали их права. Их оскорбление наказывалось вдвое большим штрафом, чем оскорбление мужчин. Женщины полноправно владели движимым и недвижимым имуществом, сами распоряжались своим приданым. Вдовы управляли хозяйством при несовершеннолетних детях. Если в семье не было сыновей, наследницами выступали дочери. Допускались разводы. Супруги могли расторгнуть брак при неподобающем поведении своей «половины». Но если муж ушел к другой, он обязан был вернуться к жене и заплатить ей «за срам». Жена, ушедшая к другому, к мужу не возвращалась. Она лишь несла церковное покаяние, второй ее избранник платил штраф, а первый брак расторгался[86]. Женщины заключали сделки, судились. Среди них было много грамотных, новгородскими берестяными записками обменивались даже простолюдинки.