dbo:abstract
|
- حصار قارص (بالإنجليزية: Siege of Kars، وبالتركية الحديثة: Kars Kuşatması، وبالروسية: Осада Карса) هو آخر عملية حربية كبرى جرت أثناء حرب القرم، حيث أصدر القيصر ألكسندر الثاني أوامره إلى الجنرال نيكولاي مورافيوف بمهاجمة مصالح الدولة العثمانية في آسيا الصغرى، آملًا في تخفيف الضغط على القوات المدافعة عن سيفاستوبول. وقد تمكن مورافيوف من توحيد وحدات عسكرية مختلفة تحت قيادته وكوّن منها فيلقًا قويًا من 25,725 و96 مدفعًا خفيفًا، وقرر مهاجمة قارص، أهم المعاقل الحصينة في شرق الأناضول. (ar)
- Die Belagerung von Kars war eine militärische Auseinandersetzung zwischen dem Russischen Kaiserreich und dem Osmanischen Reich im Krimkrieg. Sie endete mit der Einnahme der Stadt Kars durch die Russen. (de)
- Le Siège de Kars fut la dernière opération majeure de la Guerre de Crimée. En juin 1855, dans une tentative d’alléger la pression sur les troupes présentes à Sébastopol, le Tsar Alexandre II ordonna au Général Nikolaï Muraviov d'envoyer ses troupes dans des zones d'influence turques en Asie Mineure. Rassemblant des contingents disparates sous ses ordres en un important corps de 40 000 soldats, Mouraviov décida d'attaquer Kars, la plus importante forteresse à l'est de la Turquie. La première attaque fut repoussée par la garnison turque forte de 30 000 hommes, sous les ordres du général britannique William Fenwick Williams. Les Russes commencèrent alors le siège de la citadelle qui allait durer jusqu'en novembre. En apprenant l'attaque, le commandant turc Omar Pacha demanda aux troupes turques de quitter le Siège de Sébastopol et de se redéployer en Asie Mineure, avec l'idée de venir en aide à Kars. Le 6 septembre, Omar Pacha quitta la Crimée pour Batoumi à la tête de 45 000 soldats. L'arrivée d'Omar Pacha à Batoumi incita Mouraviov à lancer un troisième assaut, qui fut repoussé par les troupes qui commençaient à souffrir de la faim dans Kars. Des 13 000 Russes qui participèrent à l'attaque du 29 septembre, environ la moitié furent tués. Cependant, Omar Pacha, au lieu de porter secours à la garnison, se lança dans de longs affrontement en Mingrélie qui menèrent à la prise de Soukhoumi. Pendant ce temps là, les provisions manquaient à Kars et le ravitaillement ne parvenait plus. Les importantes chutes de neige, à fin octobre, rendirent l'arrivée des renforts turcs pratiquement irréalisable. Selim Pacha, le fils d'Omar, arriva à la tête d'une autre armée dans l'ancienne ville de Trabzon et commença à se diriger au sud vers Erzurum pour empêcher les Russes de pénétrer plus profondément en Turquie. Les Russes envoyèrent de Kars un petit détachement pour attaquer Selim Pacha et arrêter son avance. Ils furent défaits près de la rivière , le 6 novembre. La garnison de Kars, se sentant délaissée, refusa d'avoir à affronter les privations d'un siège en hiver et le 26 novembre 1855 elle se rendit au Général Mouraviov, qui par la suite fut autorisé par le tsar à changer son nom en « Mouraviov-Karssky », pour célébrer sa prise de la forteresse turque. À la suite du retrait des Russes, les Arméniens de la région partirent vers Constantinople, l'Arménie russe et la France.
* Portail de l’Empire russe
* Portail de l’Empire ottoman
* Portail de l’histoire militaire
* Portail des années 1850 (fr)
- Pengepungan Kars adalah operasi pada Perang Krimea. Pada Juni 1855, dalam usaha mengurangi tekanan tentara , Kaisar Alexander II memerintahkan kepada Jendral untuk memimpin tentaranya menyerang wilayah Turki di Asia Kecil. Muravyov menyerang , benteng paling penting di Turki Timur.
* l
*
* s (in)
- The siege of Kars was the last major operation of the Crimean War. In June 1855, attempting to alleviate pressure on the defence of Sevastopol, Emperor Alexander II ordered General Nikolay Muravyov to lead his troops against areas of Ottoman interest in Asia Minor. Uniting disparate contingents under his command into a strong corps of 25,725 soldiers, 96 light guns, Muravyov decided to attack Kars, the most important fortress of Eastern Anatolia. Late in 1854, British General William Fenwick Williams had been sent to Kars to assess the situation and report directly to Lord Raglan (FitzRoy Somerset, 1st Baron Raglan), the commander-in-chief of the British expeditionary forces in the Crimea. Williams found the city in a deplorable state. The Ottoman forces included many newly-conscripted recruits, the men had not been paid in months and many had obsolete weapons. Support services such as hospitals were nonexistent. Many of the senior Ottoman officers were absent and lived in Istanbul. Morale was low and desertion high. Appalled by the situation, Williams took command along with several other foreign officers. He quickly set to work to institute discipline, train the troops and reinforce the city's defences. By the spring of 1855, 17,000 troops in high spirits stood ready to defend Kars. The first attack was repulsed by the Ottoman garrison under Williams. Muravyov's second assault pushed the Turks back, and he took the main road and the heights over the city, but the renewed vigour of the Ottoman troops took the Russians by surprise. The ferocious fighting that had ensued made them change tactics and start a siege that would last until late November. Upon hearing news of the attack, Ottoman Commander Omar Pasha asked for Ottoman troops to be moved from the line at the siege of Sevastopol and redeployed to Asia Minor mainly with the idea of relieving Kars. After many delays, primarily put in place by Napoleon III, Omar Pasha left the Crimea for Sukhumi with 45,000 soldiers on 6 September. Omar Pasha's arrival on the Black Sea coast north of Kars induced Muravyov to begin a third assault on the Ottoman forces, which had been nearly starved. On 29 September, the Russians undertook a general attack on Kars, which lasted seven hours with extreme desperation, but they were repulsed. General Williams remained isolated, however, as Omar Pasha never reached the city. Instead of relieving the garrison he plunged into prolonged warfare in Mingrelia and took Sukhumi in the aftermath. In the meantime, the Ottoman reserves in Kars were running out, and the supply lines had been thinned. Heavy snowfall in late October made the Ottoman reinforcement of Kars quite impractical. Selim Pasha, Omar's son, landed another army at the ancient city of Trebizond, to the west, and began marching south to Erzerum to prevent the Russians from advancing further into Anatolia. The Russians sent a small force from the Kars lines to stop his advance and defeated the Ottomans at the River Ingur on 6 November. The garrison of Kars declined to face further hardships of the winter siege and surrendered to General Muravyov on 28 November 1855, according to the Gregorian calendar. Muravyov was authorized by the tsar to change his name to "Muravyov-Karsky" to commemorate his part in taking the fortress. On entering the city the Russians "were immediately horrified to discover masses of men too weak to be evacuated, many of them in the throes of death". Despite the lack of aid from Istanbul, Williams remained steadfast to his Ottoman troops and stated that "they fell dead at their posts, in the tents, and throughout the camp, as brave men should who cling to their duty through the slightest glimmering of hope of saving a place entrusted to their custody". (en)
- L'assedio di Kars fu l'ultima grande operazione militare della guerra di Crimea. Nel giugno del 1855, nel tentativo di alleviare la pressione che gravava sulla difesa di Sebastopoli, lo zar Alessandro II di Russia ordinò al generale Nikolaj Nikolaevič Murav'ëv di guidare i suoi uomini contro le aree di interesse ottomano in Asia Minore. Unendo contingenti disparati sotto il suo comando e forte di un corpo d'armata di 25 725 soldati e 96 cannoni leggeri, Murav'ëv decise di attaccare Kars, la più importante tra le fortezze dell'Anatolia orientale. (it)
- Оса́да Ка́рса — во время Крымской войны (1853—1856) осада турецкого укреплённого города Карса, с гарнизоном численностью 17 000 человек, 25 000 российской армией на протяжении пяти месяцев, с июня по ноябрь 1855 года, закончившаяся взятием крепости русскими. Осада Карса была последней значимой операцией Крымской войны. Эта крупная победа русского войска последовала после падения Севастополя. Это было второе победное взятие Карса русскими войсками в XIX веке; первое было в 1828 году, третье — в 1877 году. (ru)
- O cerco de Cars (em turco: Kars) foi a última grande batalha da Guerra da Crimeia. Decorreu de junho a novembro de 1855. Terminou com uma vitória do Império Russo. (pt)
- Облога Карса відбулася в червні-листопаді 1855 року в період Кримської війни. 25-тисячна російська армія обложила османський гарнізон в 17000 чоловік. Через 5 місяців облоги місто було взяте росіянами. Облога Карса була останньою значною операцією Кримської війни. У червні 1855 р. Олександр II вирішив послабити тиск на Севастополь. Для цього він наказав атакувати східну частину Османської імперії. Він об'єднав малі загони в сильну 25-тисячну армію. Муравйов вирішив напасти на Карс, найважливішу фортецю Східної Туреччини. Перша атака була відбита османським гарнізоном під командуванням британського генерала сера Вільяма Вільямса. Росіяни почали будувати укріплення і почали облогу, яка тривала до листопада. (uk)
|
rdfs:comment
|
- حصار قارص (بالإنجليزية: Siege of Kars، وبالتركية الحديثة: Kars Kuşatması، وبالروسية: Осада Карса) هو آخر عملية حربية كبرى جرت أثناء حرب القرم، حيث أصدر القيصر ألكسندر الثاني أوامره إلى الجنرال نيكولاي مورافيوف بمهاجمة مصالح الدولة العثمانية في آسيا الصغرى، آملًا في تخفيف الضغط على القوات المدافعة عن سيفاستوبول. وقد تمكن مورافيوف من توحيد وحدات عسكرية مختلفة تحت قيادته وكوّن منها فيلقًا قويًا من 25,725 و96 مدفعًا خفيفًا، وقرر مهاجمة قارص، أهم المعاقل الحصينة في شرق الأناضول. (ar)
- Die Belagerung von Kars war eine militärische Auseinandersetzung zwischen dem Russischen Kaiserreich und dem Osmanischen Reich im Krimkrieg. Sie endete mit der Einnahme der Stadt Kars durch die Russen. (de)
- Pengepungan Kars adalah operasi pada Perang Krimea. Pada Juni 1855, dalam usaha mengurangi tekanan tentara , Kaisar Alexander II memerintahkan kepada Jendral untuk memimpin tentaranya menyerang wilayah Turki di Asia Kecil. Muravyov menyerang , benteng paling penting di Turki Timur.
* l
*
* s (in)
- L'assedio di Kars fu l'ultima grande operazione militare della guerra di Crimea. Nel giugno del 1855, nel tentativo di alleviare la pressione che gravava sulla difesa di Sebastopoli, lo zar Alessandro II di Russia ordinò al generale Nikolaj Nikolaevič Murav'ëv di guidare i suoi uomini contro le aree di interesse ottomano in Asia Minore. Unendo contingenti disparati sotto il suo comando e forte di un corpo d'armata di 25 725 soldati e 96 cannoni leggeri, Murav'ëv decise di attaccare Kars, la più importante tra le fortezze dell'Anatolia orientale. (it)
- Оса́да Ка́рса — во время Крымской войны (1853—1856) осада турецкого укреплённого города Карса, с гарнизоном численностью 17 000 человек, 25 000 российской армией на протяжении пяти месяцев, с июня по ноябрь 1855 года, закончившаяся взятием крепости русскими. Осада Карса была последней значимой операцией Крымской войны. Эта крупная победа русского войска последовала после падения Севастополя. Это было второе победное взятие Карса русскими войсками в XIX веке; первое было в 1828 году, третье — в 1877 году. (ru)
- O cerco de Cars (em turco: Kars) foi a última grande batalha da Guerra da Crimeia. Decorreu de junho a novembro de 1855. Terminou com uma vitória do Império Russo. (pt)
- The siege of Kars was the last major operation of the Crimean War. In June 1855, attempting to alleviate pressure on the defence of Sevastopol, Emperor Alexander II ordered General Nikolay Muravyov to lead his troops against areas of Ottoman interest in Asia Minor. Uniting disparate contingents under his command into a strong corps of 25,725 soldiers, 96 light guns, Muravyov decided to attack Kars, the most important fortress of Eastern Anatolia. (en)
- Le Siège de Kars fut la dernière opération majeure de la Guerre de Crimée. En juin 1855, dans une tentative d’alléger la pression sur les troupes présentes à Sébastopol, le Tsar Alexandre II ordonna au Général Nikolaï Muraviov d'envoyer ses troupes dans des zones d'influence turques en Asie Mineure. Rassemblant des contingents disparates sous ses ordres en un important corps de 40 000 soldats, Mouraviov décida d'attaquer Kars, la plus importante forteresse à l'est de la Turquie. (fr)
- Облога Карса відбулася в червні-листопаді 1855 року в період Кримської війни. 25-тисячна російська армія обложила османський гарнізон в 17000 чоловік. Через 5 місяців облоги місто було взяте росіянами. Облога Карса була останньою значною операцією Кримської війни. У червні 1855 р. Олександр II вирішив послабити тиск на Севастополь. Для цього він наказав атакувати східну частину Османської імперії. Він об'єднав малі загони в сильну 25-тисячну армію. Муравйов вирішив напасти на Карс, найважливішу фортецю Східної Туреччини. (uk)
|