dbo:abstract
|
- القانون العام هو القانون الذي يحكم العلاقات بين الأفراد و الحكومة والعلاقات بين الأفراد التي تهم المجتمع كافة. ويشمل القانون الدستوري والقانون الإداري والقانون الضريبي والقانون الجنائي بالإضافة إلى جميع القوانين الإجرائية. تسود القواعد الإلزامية في القانون العام. القوانين المتعلقة بالعلاقات بين الأفراد تنتمي إلى القانون الخاص. العلاقات التي يحكمها القانون العام غير متكافئة - يمكن للهيئات الحكومية (المركزية أو المحلية) اتخاذ قرارات بشأن حقوق الأفراد. ومع ذلك ، ونتيجة لعقيدة سيادة القانون، لا يجوز للسلطات التصرف إلا بموجب القانون (secundum et intra legem). يجب على الحكومة الامتثال للقانون. على سبيل المثال، يمكن للمواطن غير راض عن قرار سلطة إدارية أن يطلب من المحكمة مراجعة قضائية. (ar)
- Veřejné právo (ius publicum) je souhrn právních norem, které vytvářejí určitý protipól vůči právu soukromému. Toto dělení pochází již z římského práva a je dodnes uznáváno. Netýká se ovšem jen práva objektivního, ale i subjektivních práv, lze proto také hovořit o „subjektivním veřejném právu“. Hranice mezi veřejným a soukromým právem však není zcela zřetelná a často mohou vznikat spory o to, je-li určitý právní vztah veřejnoprávní, nebo soukromoprávní. Charakteristickým znakem veřejného práva je, že právní vztahy jím upravené jsou asymetrické a nerovné (vrchnostenské), odpovídající vztahu stát–občan. Jde o právní nadřazenost orgánů veřejné moci, které mohou rozhodovat o subjektivních právech jiných právních subjektů, ovšem jen v rámci zákona (secundum et intra legem). Typickým veřejným právem je právo na sociální zabezpečení – sociální dávky může požadovat pouze fyzická osoba, jsou vypláceny ze státního rozpočtu a o jejich výši rozhoduje příslušný správní úřad ve správním řízení rozhodnutím, jež je správním aktem. Není-li občan s rozhodnutím správního úřadu spokojen, může požádat o jeho přezkoumání soud, který o jeho návrhu rozhodne ve správním soudnictví. Ve veřejném právu je zřetelné používání kogentních právních norem, tedy jen těch, které jsou neodchýlitelné od právní dispozice, tj. vlastního pravidla normy. (cs)
- El Dret Públic és el conjunt de branques del Dret caracteritzades pel fet que hi intervé l'Estat com a ens dotat d'imperium. Són exemples de disciplines jurídiques incloses dins el concepte genèric de Dret Públic el Dret Penal, el Dret Constitucional, el o el Dret Administratiu. Regula les relacions entre l'Estat i els ciutadans. (ca)
- Δημόσιο Δίκαιο είναι εκείνος ο κλάδος του δικαίου που ασχολείται με τις σχέσεις των πολιτών (φυσικών και νομικών προσώπων) με το κράτος. Αντιπαρατίθεται με το Ιδιωτικό Δίκαιο, που ασχολείται με τις σχέσεις των ιδιωτών μεταξύ τους. Το Δημόσιο Δίκαιο συγκροτείται από το σύνολο των κανόνων δικαίου που ρυθμίζουν αφενός την οργάνωση και λειτουργία των κρατικών οργάνων και των οργάνων των Νομικών Προσώπων Δημοσίου Δικαίου, τον τρόπο δράσης αυτών κατά την άσκηση της παρ΄ αυτών δημόσιας εξουσίας, καθώς και τις μεταξύ τους σχέσεις, και με ιδιώτες, και αφετέρου τις σχέσεις του κράτους με άλλα κράτη ή διεθνείς οργανισμούς. Μετά τον Β' Παγκόσμιο Πόλεμο η ύλη του Δημοσίου Δικαίου έχει επεκταθεί σημαντικά και σε ιδιαίτερους κλάδους λόγω της ανάπτυξης της κρατικής που θεωρείται απόρροια της εξέλιξης του κοινωνικού ρόλου του κράτους με συνέπεια τη σχέσεων που ανήκαν στο παρελθόν σε ιδιώτες. Τέτοιες περιπτώσεις απαντώνται στο Εργατικό Δίκαιο, στις συλλογικές συμβάσεις και στην επίλυση διαφορών μεταξύ εργοδοτών και εργαζομένων. Τελευταία μεγάλες διαφοροποιήσεις παρατηρούνται επίσης σε θέματα εναρμόνισης εσωτερικών δικαίων κρατών με την συλλογική πολιτική των Ευρωπαϊκών Χωρών και ιδιαίτερα στα κράτη μέλη της Ευρωπαϊκής Ένωσης. (el)
- La publika juro estas branĉo de la nacia juro, kiun oni tradicie kontrastigas kun la privata juro. La publika juro estas la aro de la juraj normoj, kiuj organizas la ŝtaton, la publikajn potencojn, kaj kiuj regas la rilatojn kun la unuopuloj, la aliaj ŝtatoj kaj la naciaj establoj. Ĝi inkluzivas:
* la konstitucian juron
* la administracian juron
* la fiskan juron
* la kriminalan juron (kiun iuj rigardas ankaŭ kiel parton de la privata juro) (eo)
- Das öffentliche Recht (auch Öffentliches Recht geschrieben) ist derjenige Teil der Rechtsordnung, der das Verhältnis zwischen Trägern der öffentlichen Gewalt (dem Staat) und einzelnen Privatrechtssubjekten (den Bürgern) regelt. Im Unterschied dazu regelt das Privatrecht die rechtlichen Beziehungen zwischen Privatrechtssubjekten. Ferner umfasst das öffentliche Recht die Rechtsbeziehungen der Verwaltungsträger untereinander sowie das die Organisation und Funktion des Staats betreffende Staatsorganisationsrecht, wie beispielsweise die Zuständigkeit der einzelnen Behörden und Gerichte oder Regelungen über das Dienstverhältnis der Beamten. (de)
- Le droit public est l'ensemble des règles juridiques qui régissent l'organisation et le fonctionnement politique, administratif et financier de l’État. Cela comprend aussi les relations diplomatiques entre les États, les organisations internationales, ainsi qu'entre les personnes morales de droit public et les personnes privées. Le droit public défend l'intérêt général avec des prérogatives liées à la puissance publique. Il concerne les rapports entre personnes publiques mais également personnes publiques et personnes privées. Le droit public est traditionnellement opposé au droit privé, qui recouvre l'ensemble des règles qui régissent les rapports entre particuliers, personnes physiques ou morales. C'est l'une des summa divisio juridiques. (fr)
- El derecho público es la parte del ordenamiento jurídico que regula las relaciones entre las personas o entidades privadas con los órganos que ostentan el poder público cuando estos últimos actúan en ejercicio de sus legítimas potestades públicas (jurisdiccionales, administrativas, según la naturaleza del órgano que las ejerce) y de acuerdo con el procedimiento legalmente establecido, y de los órganos de la Administración Pública entre sí. Ejemplo: Cuando algún asesino se encuentra suelto por las calles, es un peligro para la sociedad por lo que se toma interés social. La característica del derecho público es que sus mandatos no se encuentran sujetos a la autonomía de la voluntad que pudiesen ejercer las partes, es decir «no» pueden ser modificados por las partes en uso legítimo de su autonomía de la voluntad. Son mandatos «irrenunciables y obligatorios», en virtud de ser mandados en una relación de subordinación por el Estado (en ejercicio legítimo de su principio de imperio). La justificación es que deben ser acatados por toda la población. También se ha definido al derecho público como la parte del ordenamiento jurídico que regula las relaciones de supra ordenación y de subordinación entre el Estado y los particulares y las relaciones de suprasubordinación, de subordinación y de coordinación de los órganos y divisiones funcionales del Estado entre sí. El derecho público es llevado a cabo a través de las normas que lo conforman. (es)
- Public law is the part of law that governs relations between legal persons and a government, between different institutions within a state, between different branches of governments, as well as relationships between persons that are of direct concern to society. Public law comprises constitutional law, administrative law, tax law and criminal law, as well as all procedural law. Laws concerning relationships between individuals belong to private law. The relationships public law governs are asymmetric and inequalized. Government bodies (central or local) can make decisions about the rights of persons. However, as a consequence of the rule-of-law doctrine, authorities may only act within the law (secundum et intra legem). The government must obey the law. For example, a citizen unhappy with a decision of an administrative authority can ask a court for judicial review. The distinction between public law and private law dates back to Roman law, where the Roman jurist Ulpian (c. 170 – 228) first noted it. It was later adopted to understand the legal systems both of countries that adhere to the civil-law tradition, and of those that adhere to common-law tradition. The borderline between public law and private law is not always clear. Law as a whole cannot neatly be divided into "law for the State" and "law for everyone else". As such, the distinction between public and private law is largely functional rather than factual, classifying laws according to which domain the activities, participants, and principal concerns involved best fit into. This has given rise to attempts to establish a theoretical understanding for the basis of public law. (en)
- 공법(公法, 영어: public law)은 국가의 조직이나 공공단체 상호간 또는 이들과 개인의 관계를 규정하는 법률로 헌법·행정법·형법·소송법·국제법 등이 이 법에 해당한다. 즉, 국가적, 공익적, 권력적, 윤리적(倫理的), 타율적, 비대등적 관계를 규율하는 법이다. 이에 대해 사법(私法)은 개인의 의무와 권리에 대하여 규정한 법률로, 민법과 상법을 들 수 있다. 즉, 개인적, 사익적, 비권력적, 경제적, 자율적, 대등적 관계를 규율하는 법이다. (ko)
- Il diritto pubblico (in inglese: public law) è quella branca del diritto che si occupa dello studio delle norme che disciplinano e regolamentano l'organizzazione e il funzionamento dello Stato, delle istituzioni e degli enti pubblici, oltre ai rapporti fra il cittadino e gli enti cui sia riconosciuto il particolare status appunto "di diritto pubblico". (it)
- 公法(こうほう、英語:public law、ドイツ語:öffentliches Recht)とは、私法に対置される概念であり、一般には、国家と国民の関係の規律および国家の規律を行う法を意味する用語として用いられる。 公法の定義に関する観念が未確定な部分があることから、どこまでを公法に含めるかという問題も、また確定的なものではない。最も狭い用法では、民事法と刑事法と対置されて、憲法と行政法のみを指す。これに租税法、財政法、社会保障法を独立の法分野として加える見解もある。さらには、国際法を公法に含める場合もある。 より広義には、刑法や訴訟法を含める場合もあり、私法と公法の二分論的に用いられる場合の公法はこの意味に理解される場合が多い。 最広義では、環境法のような私法との交錯領域も、公法に含める場合がある 。 (ja)
- Prawo publiczne (łac. ius publicum) – jedna z dwóch podstawowych gałęzi prawa (obok prawa prywatnego), skupiająca normy prawne, których zadaniem jest ochrona interesu publicznego. (pl)
- Het publiekrecht geeft regels ten aanzien van de verhouding tussen de burger en de overheid. Ook omvat dit rechtsgebied de verhouding tussen overheidsinstanties onderling. Dit is tevens het onderscheid met het andere grote rechtsgebied, het privaatrecht. Het publiekrecht bestaat uit de volgende onderdelen:
* staatsrecht, ook wel constitutioneel recht geheten
* bestuursrecht
* fiscaal recht, soms ook gerangschikt onder het bestuursrecht
* strafrecht In sommige landen wordt het strafrecht niet tot het publiekrecht gerekend, maar als aparte tak gezien. Daarnaast onderscheidt men het internationaal publiekrecht, dat in het algemeen gewoonweg internationaal recht of volkenrecht genoemd wordt. Het trekken van een scherpe scheidslijn tussen publiekrecht en privaatrecht is karakteristiek voor de Maastrichtse School. Het onderscheid tussen publiekrecht en privaatrecht is met name typerend voor continentale rechtsstelsels. In de Angelsaksische wereld, vooral in het Verenigd Koninkrijk, wordt niet altijd een duidelijk onderscheid gemaakt tussen publiek- en privaatrecht; daar gebruikt men het gemene recht oftewel common law als algemene term. In de Verenigde Staten worden wetten wel aangemerkt als public law of private law. (nl)
- Публичное право, Общественное право — совокупность отраслей права, регулирующих отношения, связанные с обеспечением общего (публичного) или общегосударственного интереса. В публично-правовых отношениях стороны выступают как юридически неравноправные. Одной из таких сторон всегда выступает государство, либо его орган (должностное лицо), наделенное властными полномочиями; в сфере публичного права отношения регулируются исключительно из единого центра, каковым является государственная власть. Характер поведения сторон в частноправовых отношениях определяется самими же сторонами. Однако и государство по принципу верховенства права обязано подчиняться собственным законам и не допускать произвола в принятии решений. (ru)
- O direito público é o conjunto das normas jurídicas de natureza pública, compreendendo tanto o conjunto de normas jurídicas que regulam a relação entre o particular e o Estado, como o conjunto de normas jurídicas que regulam as atividades, as funções e organizações de e dos seus servidores. Por se tratar de um conceito classificatório em relação ao conteúdo da norma jurídica, distingue-se das normas jurídicas de natureza privada. (pt)
- Offentlig rätt är den del av juridiken som omfattar statsrätten, straffrätten och förvaltningsrätten. Dessa rättsområden reglerar myndigheternas roll gentemot folket samt myndigheters interna relationer. Motsatsen är civilrätt. Till offentligrätten brukar olika principer kopplas. Några av dessa är
* Legalitetsprincipen - Handlingar och beslut måste ha stöd av lag / ha författningsstöd.
* och likhetsprincipen - Alla ska behandlas lika vilket bland annat betyder att jäviga tjänstemän inte får handlägga ett ärende.
* Proportionalitetsprincipen - En princip som blivit starkare i och med EU-rätten, som syftar till att vara ett skyddsnät för den enskilde. De medel de allmänna tar i anspråk ska stå i proportion mot de mål de önskar uppnå.
* Officialprincipen - En förvaltningsmyndighet bär det yttersta ansvaret för att ett ärende blir ordentligt utrett.
* Rätten till partsinsyn - En part i en beslutsprocess har rätt till insyn i ärendet.
* Myndighetens motiveringsskyldighet - En förvaltningsmyndighet måste alltid motivera sina beslut (en del av skyddet för objektivitets och likhetsprincipen). (sv)
- 公法(英語:Public law)是指規範政府與人民之間關係的法律,特色在於其規範的是国家权力一方對人民下命式的關係。而在更精確的定義下,只要適用法律一方的主體(公权力主體),利用它不對等的「高權」行使其權利時,那麼規範這個行為的法律便是公法。但若是這個公權力主體並非利用其高權,而是平等地與一般人民行使其权利,則該行為應該受私法而非公法的規範。 (zh)
- Публі́чне пра́во — це сукупність правових норм різних галузей права, предметом регулювання яких є відносини у сфері реалізації публічних (державних, суспільних) інтересів за допомогою переважно імперативного методу регулювання. До галузей публічного права перш відносять такі:
* конституційне право,
* кримінальне право,
* фінансове право,
* екологічне право,
* адміністративне право,
* бюджетне право,
* митне право,
* податкове право. Тут юридичний пріоритет у питаннях захисту публічного інтересу має воля органів державної влади, яка, однак у першу чергу підкоряється її завданню захисту інтересів особи і суспільства в цілому. Тому саме цій кінцевій меті і підпорядковується логіка побудови галузей публічного права. Останнє своїми засобами створює соціальні умови правопорядку, за наявності яких громадянин почуває себе захищеним і має можливість реалізувати власні інтереси. (uk)
|
rdfs:comment
|
- El Dret Públic és el conjunt de branques del Dret caracteritzades pel fet que hi intervé l'Estat com a ens dotat d'imperium. Són exemples de disciplines jurídiques incloses dins el concepte genèric de Dret Públic el Dret Penal, el Dret Constitucional, el o el Dret Administratiu. Regula les relacions entre l'Estat i els ciutadans. (ca)
- La publika juro estas branĉo de la nacia juro, kiun oni tradicie kontrastigas kun la privata juro. La publika juro estas la aro de la juraj normoj, kiuj organizas la ŝtaton, la publikajn potencojn, kaj kiuj regas la rilatojn kun la unuopuloj, la aliaj ŝtatoj kaj la naciaj establoj. Ĝi inkluzivas:
* la konstitucian juron
* la administracian juron
* la fiskan juron
* la kriminalan juron (kiun iuj rigardas ankaŭ kiel parton de la privata juro) (eo)
- Das öffentliche Recht (auch Öffentliches Recht geschrieben) ist derjenige Teil der Rechtsordnung, der das Verhältnis zwischen Trägern der öffentlichen Gewalt (dem Staat) und einzelnen Privatrechtssubjekten (den Bürgern) regelt. Im Unterschied dazu regelt das Privatrecht die rechtlichen Beziehungen zwischen Privatrechtssubjekten. Ferner umfasst das öffentliche Recht die Rechtsbeziehungen der Verwaltungsträger untereinander sowie das die Organisation und Funktion des Staats betreffende Staatsorganisationsrecht, wie beispielsweise die Zuständigkeit der einzelnen Behörden und Gerichte oder Regelungen über das Dienstverhältnis der Beamten. (de)
- 공법(公法, 영어: public law)은 국가의 조직이나 공공단체 상호간 또는 이들과 개인의 관계를 규정하는 법률로 헌법·행정법·형법·소송법·국제법 등이 이 법에 해당한다. 즉, 국가적, 공익적, 권력적, 윤리적(倫理的), 타율적, 비대등적 관계를 규율하는 법이다. 이에 대해 사법(私法)은 개인의 의무와 권리에 대하여 규정한 법률로, 민법과 상법을 들 수 있다. 즉, 개인적, 사익적, 비권력적, 경제적, 자율적, 대등적 관계를 규율하는 법이다. (ko)
- Il diritto pubblico (in inglese: public law) è quella branca del diritto che si occupa dello studio delle norme che disciplinano e regolamentano l'organizzazione e il funzionamento dello Stato, delle istituzioni e degli enti pubblici, oltre ai rapporti fra il cittadino e gli enti cui sia riconosciuto il particolare status appunto "di diritto pubblico". (it)
- 公法(こうほう、英語:public law、ドイツ語:öffentliches Recht)とは、私法に対置される概念であり、一般には、国家と国民の関係の規律および国家の規律を行う法を意味する用語として用いられる。 公法の定義に関する観念が未確定な部分があることから、どこまでを公法に含めるかという問題も、また確定的なものではない。最も狭い用法では、民事法と刑事法と対置されて、憲法と行政法のみを指す。これに租税法、財政法、社会保障法を独立の法分野として加える見解もある。さらには、国際法を公法に含める場合もある。 より広義には、刑法や訴訟法を含める場合もあり、私法と公法の二分論的に用いられる場合の公法はこの意味に理解される場合が多い。 最広義では、環境法のような私法との交錯領域も、公法に含める場合がある 。 (ja)
- Prawo publiczne (łac. ius publicum) – jedna z dwóch podstawowych gałęzi prawa (obok prawa prywatnego), skupiająca normy prawne, których zadaniem jest ochrona interesu publicznego. (pl)
- Публичное право, Общественное право — совокупность отраслей права, регулирующих отношения, связанные с обеспечением общего (публичного) или общегосударственного интереса. В публично-правовых отношениях стороны выступают как юридически неравноправные. Одной из таких сторон всегда выступает государство, либо его орган (должностное лицо), наделенное властными полномочиями; в сфере публичного права отношения регулируются исключительно из единого центра, каковым является государственная власть. Характер поведения сторон в частноправовых отношениях определяется самими же сторонами. Однако и государство по принципу верховенства права обязано подчиняться собственным законам и не допускать произвола в принятии решений. (ru)
- O direito público é o conjunto das normas jurídicas de natureza pública, compreendendo tanto o conjunto de normas jurídicas que regulam a relação entre o particular e o Estado, como o conjunto de normas jurídicas que regulam as atividades, as funções e organizações de e dos seus servidores. Por se tratar de um conceito classificatório em relação ao conteúdo da norma jurídica, distingue-se das normas jurídicas de natureza privada. (pt)
- 公法(英語:Public law)是指規範政府與人民之間關係的法律,特色在於其規範的是国家权力一方對人民下命式的關係。而在更精確的定義下,只要適用法律一方的主體(公权力主體),利用它不對等的「高權」行使其權利時,那麼規範這個行為的法律便是公法。但若是這個公權力主體並非利用其高權,而是平等地與一般人民行使其权利,則該行為應該受私法而非公法的規範。 (zh)
- القانون العام هو القانون الذي يحكم العلاقات بين الأفراد و الحكومة والعلاقات بين الأفراد التي تهم المجتمع كافة. ويشمل القانون الدستوري والقانون الإداري والقانون الضريبي والقانون الجنائي بالإضافة إلى جميع القوانين الإجرائية. تسود القواعد الإلزامية في القانون العام. القوانين المتعلقة بالعلاقات بين الأفراد تنتمي إلى القانون الخاص. (ar)
- Veřejné právo (ius publicum) je souhrn právních norem, které vytvářejí určitý protipól vůči právu soukromému. Toto dělení pochází již z římského práva a je dodnes uznáváno. Netýká se ovšem jen práva objektivního, ale i subjektivních práv, lze proto také hovořit o „subjektivním veřejném právu“. Hranice mezi veřejným a soukromým právem však není zcela zřetelná a často mohou vznikat spory o to, je-li určitý právní vztah veřejnoprávní, nebo soukromoprávní. (cs)
- Δημόσιο Δίκαιο είναι εκείνος ο κλάδος του δικαίου που ασχολείται με τις σχέσεις των πολιτών (φυσικών και νομικών προσώπων) με το κράτος. Αντιπαρατίθεται με το Ιδιωτικό Δίκαιο, που ασχολείται με τις σχέσεις των ιδιωτών μεταξύ τους. (el)
- El derecho público es la parte del ordenamiento jurídico que regula las relaciones entre las personas o entidades privadas con los órganos que ostentan el poder público cuando estos últimos actúan en ejercicio de sus legítimas potestades públicas (jurisdiccionales, administrativas, según la naturaleza del órgano que las ejerce) y de acuerdo con el procedimiento legalmente establecido, y de los órganos de la Administración Pública entre sí. Ejemplo: Cuando algún asesino se encuentra suelto por las calles, es un peligro para la sociedad por lo que se toma interés social. (es)
- Public law is the part of law that governs relations between legal persons and a government, between different institutions within a state, between different branches of governments, as well as relationships between persons that are of direct concern to society. Public law comprises constitutional law, administrative law, tax law and criminal law, as well as all procedural law. Laws concerning relationships between individuals belong to private law. (en)
- Le droit public est l'ensemble des règles juridiques qui régissent l'organisation et le fonctionnement politique, administratif et financier de l’État. Cela comprend aussi les relations diplomatiques entre les États, les organisations internationales, ainsi qu'entre les personnes morales de droit public et les personnes privées. Le droit public défend l'intérêt général avec des prérogatives liées à la puissance publique. Il concerne les rapports entre personnes publiques mais également personnes publiques et personnes privées. (fr)
- Het publiekrecht geeft regels ten aanzien van de verhouding tussen de burger en de overheid. Ook omvat dit rechtsgebied de verhouding tussen overheidsinstanties onderling. Dit is tevens het onderscheid met het andere grote rechtsgebied, het privaatrecht. Het publiekrecht bestaat uit de volgende onderdelen:
* staatsrecht, ook wel constitutioneel recht geheten
* bestuursrecht
* fiscaal recht, soms ook gerangschikt onder het bestuursrecht
* strafrecht In sommige landen wordt het strafrecht niet tot het publiekrecht gerekend, maar als aparte tak gezien. (nl)
- Offentlig rätt är den del av juridiken som omfattar statsrätten, straffrätten och förvaltningsrätten. Dessa rättsområden reglerar myndigheternas roll gentemot folket samt myndigheters interna relationer. Motsatsen är civilrätt. Till offentligrätten brukar olika principer kopplas. Några av dessa är (sv)
- Публі́чне пра́во — це сукупність правових норм різних галузей права, предметом регулювання яких є відносини у сфері реалізації публічних (державних, суспільних) інтересів за допомогою переважно імперативного методу регулювання. До галузей публічного права перш відносять такі:
* конституційне право,
* кримінальне право,
* фінансове право,
* екологічне право,
* адміністративне право,
* бюджетне право,
* митне право,
* податкове право. (uk)
|