| dbo:abstract
|
- مشاة الخط (بالإنجليزية: Line infantry) هم نوع من المشاة , الذين شكلوا الأساس للجيوش الأوروبية ما بين منتصف القرن السابع عشر و القرن التاسع عشر . ظهر مشاة الخط في القرن السابع عشر , حيث كان الملك السويدي غوستاف الثاني أدولف قرر أن يسلح جيشه بنوع من الأسلحة الجديدة النارية , و لكن لم يتلقَ الأسلحة الجديدة من الجيش السويدي إلا فرق الخيالة خلال فترة حياة الملك , و بعد موته بوقت قصير تم تسليح المشاة السويديين بنوع جديدة من الأسلحة التي تسمى Muskets , حيث كانت أخف من البنادق القديمة المستعملة قبل هذه البنادق الخفيفة الجديدة , و كان صنع هذه البنادق القديمة الخفيفة و سهلة الاستخدام يحتاج قليل من الحديد لذلك تم إنتاج الكثير منها , و بذلك نشأ مشاة الخط . (ar)
- La infanteria de línia és el tipus d'infanteria que va compondre la base dels exèrcits de terra europeus des de la meitat del segle XVII fins a mitjan segle xix. Tant en batalla com en exercici de desfilada constava de 2 a 4 files de soldats d'infanteria situats un al costat de l'altre en alineació rígida, i maximitzant així l'efecte de la seva potència de foc. Per extensió, el terme va arribar a ser aplicat als regiments regulars "de la línia", en contraposició als tiradors, els guàrdies de peu, milícies i altres categories especials d'infanteria. (ca)
- Der Begriff „Linieninfanterie“ bezeichnet eine Ergänzung zur Lineartaktik. Zur Linieninfanterie zählten die Musketiere und die Grenadiere, anfangs auch die Füsiliere – diese wurden mit dem Wechsel der Gefechtstaktik später zur leichten Infanterie gezählt. Die leichte Infanterie entstand im 18. Jahrhundert, als man bei der Aufstellung zur Schlacht begann, vor der in dreifacher Linie massiert aufgestellten Infanterie des Haupttreffens (Infanterie de ligne) leichte, bewegliche Truppen zu platzieren. Diese sollten die gegnerische Front durch gezieltes, unregelmäßiges Schützenfeuer in Unruhe versetzen. Deren Zusammenhalt sollte insbesondere durch gezieltes Feuer auf Offiziere sowie die Stückmannschaften der Infanteriegeschütze aufgebrochen werden. Die leichte Infanterie wurde daher auch als Plänkler oder Voltigeure bezeichnet. Nachdem sich die Garden in den napoleonischen Kriegen von mehr oder weniger mit dem Schutz des Souveräns betrauten Sondertruppen zu großen regulären Kampfverbänden gewandelt hatten, lag es auf der Hand, eine unterschiedliche Bezeichnung einzuführen. So hatte sich die von Napoleon I. am 18. Mai 1804 gegründete kaiserliche Garde immer mehr erweitert und mit der Alten Garde, der Mittleren Garde und der Jungen Garde bis zum Jahr 1815 den Bestand von nahezu zwei Divisionen erreicht. Daher setzten sich die Bezeichnungen „Infanterie der Linie“ und „Infanterie der Garde“ durch. Es wurde also die breite Masse der Fußtruppen des stehenden Heeres von der Gardeinfanterie einerseits und den irregulären leichten Infanterieverbänden andererseits abgegrenzt. Der Begriff „Linieninfanterie“ hatte dadurch eine völlig andere Bedeutung erhalten. Bis zum Heer der Kaiserzeit gab es eine größere Anzahl von deutschen Gardeverbänden, besonders das Gardekorps der preußischen Armee. Der Ausdruck Linieninfanterie war allerdings eher unüblich und kam nach 1871 außer Gebrauch. Andere Monarchien trennten ihre Truppen ebenfalls in Garde und Linie. Länder wie Österreich-Ungarn oder Italien, die keine oder keine nennenswerten Gardeverbände besaßen, benutzten jedoch den Ausdruck bereits seit längerer Zeit nicht mehr. Als einerseits die Leichte Infanterie zu einem Teil der Linientruppen sowie andererseits Territorialverbände wie Landwehren, Nationalgarden u. ä. zum Bestandteil der Kriegsführung wurden, diente der Begriff auch zur Abgrenzung gegenüber diesen. Mit dem Ende der Monarchien in Russland, Deutschland, Österreich-Ungarn und Frankreich verschwanden auch deren kaiserliche Garden und ihre Infanterie. Die völlige Mobilisierung im Ersten Weltkrieg hob die Trennung zwischen den alten Linientruppen und ihren Territorialverbänden weitgehend auf.Heute spricht man allgemein vom Feldheer und dem Territorialheer, benutzt aber für die Infanterie des Feldheeres nicht mehr den Begriff Linieninfanterie. (de)
- La infantería de línea fue el nombre que recibieron las tropas básicas de infantería europea del siglo XVIII. (es)
- Line infantry was the type of infantry that composed the basis of European land armies from the late 17th century to the mid-19th century. Maurice of Nassau and Gustavus Adolphus are generally regarded as its pioneers, while Turenne and Montecuccoli are closely associated with the post-1648 development of linear infantry tactics. For both battle and parade drill, it consisted of two to four ranks of foot soldiers drawn up side by side in rigid alignment, and thereby maximizing the effect of their firepower. By extension, the term came to be applied to the regular regiments "of the line" as opposed to light infantry, skirmishers, militia, support personnel, plus some other special categories of infantry not focused on heavy front line combat. (en)
- Infanterie de ligne et la ligne désignent les unités d'infanterie classique, généralement des fusiliers, qui combattaient en formation en ligne et composaient les compagnies du centre d'un bataillon. (fr)
- Infanteri Baris atau Infanteri Berbaris (Bahasa Inggris: Line Infantry) adalah tipe infanteri yang berasal dari basis tentara darat Eropa pada masa peperangan abad ke-17 sampai dengan abad ke-19 di dataran tanah eropa yang bertaktik untuk melakukan penyerangan kepada musuh dengan cara berbaris dalam barisan panjang dan berjalan atau berlari menuju musuh didepan dengan acungan senjata. Taktik peperangan infanteri ini sudah tidak digunakan lagi dalam peperangan infanteri modern sejak adanya persenjataan canggih dan kendaraan tempur seperti Tank dan APC. Formasi pasukan infanteri baris ini biasanya terdiri dari 3 lapisan, yaitu paling depan adalah perwira berposisi didepan prajurit bersenjatakan pedang atau tombak, belakangnya yaitu berposisi ditengah sebagai pasukan inti adalah prajurit dengan senjata senapan, dan dibelakangnya lagi yang berposisi paling belakang biasanya adalah prajurit tambahan sebagai penembak jika barisan depan gugur. (in)
- 전열보병(戰列步兵)은 머스켓을 든 소총수들이 일렬로 행진하면서 적을 향해 발포하는 보병이다. 머스켓은 재장전에 시간이 걸려서, 이러한 전술이 개발되었다. 화승총이 전장에 등장한 후, 이 초기 총들이 위력을 볼려면 집단으로 운용해야 했고, 그러면서 자연히 보병들이 밀집한 형태의 진형을 갖추는 것으로 발전했다. 테르시오 진형처럼, 초기에는 총병과 장창병이 함께 움직이는 전술을 사용했고, 장창병과 총병의 진형자체가 밀집과 집단 운용을 전제로 했기에 자연스럽게 질서정연하게 진형을 갖추고 포화를 주고받는 전장환경이 형성되기 시작했다. 전장환경의 변화로 기병의 랜스돌격이 전장에서 거의 사라진 후 사실상 기존의 장창이 가지던 효용성도 줄어들게 되었고, 점차 전장에서 사라지게 된다. 또한 잔존한 기병들도 보병화력의 증대로 보병에 대해 절대우위를 가늠할 수 없게 되었으며, 전장의 주역이 보병으로 옮겨간 후 총의 비율은 계속해서 높아져가 16세기 말에는 50%를 넘기기 시작했다. 머스켓의 시대에 들면서 플러그식 총검이 등장해 기존의 창이 가지던 임무는 자연스럽게 머스켓 소총에 적용되었다. 때문에 창과 총을 겸하는 당대 "최고의 무기"인 총으로 "최선의 전투방법"을 찾다보니 어느새 전열을 갖추고 사격을 주고받게 된 것이었다. 여기에 대포의 정확도와 구경이 증가하면서 이전처럼 밀집 대형을 이루면 순식간에 몇십명이 몰살당하게 되는 부분도 있었고, 창과 달리 총은 최대한 많은 수가 동시에 발사할 때 화력이 나오기 때문에 대형은 2~3열 정도로 얇아지면서 대신 횡대로 길게 늘어나게 되었다. 기술 발달로 장전 속도가 빨라져서 화승총 시대처럼 12열씩 늘어서지 않고도 3열 이내에서 순차적으로 장전-사격을 나눌 수 있게 된 점도 있다. (ko)
- 戦列歩兵（せんれつほへい、英語: Line Infantry, フランス語: Infanterie de ligne）とは、17〜19世紀の欧州の野戦軍で主流となった歩兵の運用形態のひとつである。 同様の兵科は欧州各国のみならず、中国、インド(セポイ)、新大陸(大陸軍)など、世界中で組織された。 (ja)
- Piechota liniowa – podstawowa formacja piechoty, funkcjonująca powszechnie od XVII do XIX w., uzbrojona najczęściej w karabiny z bagnetami. Od XVI do XVII w. podstawowe jednostki piechoty składały się z dwóch uzupełniających się formacji: muszkieterów (prowadzących ogień z muszkietów), oraz uzupełniających ich pikinierów (uzbrojonych w piki, stanowiących ochronę muszkieterów przed atakami kawalerii). W XVII w. wraz z pojawieniem się nowocześniejszych karabinów wyposażonych w bagnety (stanowiących połączenie broni palnej z długą bronią białą), utrzymywanie dwóch odrębnych formacji straciło rację bytu. W ich miejsce powstała uniwersalna formacja piechoty liniowej, której uzbrojenie umożliwiało jej zarówno walkę z dystansu (ogień karabinowy) jak i bezpośrednie starcia z kawalerią lub piechotą przeciwnika (walka wręcz na bagnety). Oddziały piechoty liniowej walczyły w batalionach liczących 120-500 ludzi. Bardzo niska szybkostrzelność ówczesnej broni palnej wymuszała na żołnierzach piechoty liniowej stosowanie taktyki kontrmarszu i prowadzenia ognia salwowego. Kontrmarsz polegał na ustawieniu piechoty w formację liniową (ciąg ustawionych po sobie równoległych szeregów), po oddaniu salwy pierwszy szereg (linia) przemieszczał się na koniec szyku w celu nabicia broni, dając jednocześnie miejsce do oddania kolejnej salwy drugiemu szeregowi. Rosła dzięki temu intensywność prowadzonego ognia. Wobec ryzyka szarży kawalerii piechota liniowa broniła się stosując formację czworoboku (ustawienie na planie kwadratu lub prostokąta) zabezpieczające przed atakiem z każdej możliwej strony. (pl)
- A infantaria de linha foi o tipo de infantaria que constituiu a base dos exércitos terrestres europeus de meados do século XVII a meados do século XIX. (pt)
- 线列步兵（英語：Line Infantry、法語：Infanterie de ligne），或譯戰列步兵、線性步兵，在17至19世紀間，歐洲國家在野戰時主要的步兵運用形態。 同樣的兵種在當時的歐洲各國、中國、印度、新大陸(大陸軍)，世界各地都有所編制。 (zh)
- Линейная (Тяжёлая) пехота — вид пехоты, составлявший основу сухопутных армий, с середины XVII до середины XIX века. Линейная пехота появилась в XVII веке. В начале XVII века шведский король Густав-Адольф значительно облегчил мушкет и снабдил его колесцовым замком. Теперь можно было стрелять не с подставки, а прямо с рук. Отныне от стрелков не требовалось физической силы и сноровки. К тому же на новый мушкет требовалось меньше железа и в массовом производстве он оказался дешевле. Однако при Густаве-Адольфе в шведской армии оружием с колесцовым замком была снабжена лишь конница. Пехота получила мушкеты с колесцовым замком уже после гибели короля-новатора. С массовым распространением ручного огнестрельного оружия в пехотных частях с середины XVII века на полях сражений стала господствовать линейная тактика, согласно которой пехота строилась в длинные тонкие линии и вела интенсивный залповый огонь. Линейная тактика требовала строгой дисциплины и простых, но доведённых до автоматизма приёмов. При обучении применялись муштра и телесные наказания. Это сделало невозможным комплектование рядового состава из дворян. Была создана линейная пехота — массовая разновидность пехоты, комплектуемая на основе насильственных рекрутских наборов из крестьян (особенно крепостных) либо вербовки наёмников. Лишь офицерский состав оставался дворянским. Линейная пехота быстро стала основным и наиболее массовым видом пехоты в европейских странах. Мушкетёры и гренадеры, бывшие ранее отборными войсками, постепенно во многих странах вошли в состав линейной пехоты, перешли к линейной тактике и стали комплектоваться из простолюдинов. (ru)
- Лінійна піхота — вид піхоти, що становив основу сухопутних армій з середини XVII до середини XIX століття. Лінійна піхота з'явилася у XVII столітті. На початку XVII століття шведський король Густав-Адольф значно полегшив мушкет і забезпечив його колісцевим замком. Тепер можна було стріляти не з підставки, а прямо з рук. Відтепер від стрільців не потребувалося фізичної сили і вправності. До того ж, на новий мушкет потрібно було менше заліза і в масовому виробництві він виявився дешевшим. Однак, при Густаві-Адольфі у шведській армії зброєю з колісцевим замком була забезпечена лише кіннота. Піхота отримала мушкети з колісцевим замком вже після смерті Густава-Адольфа. З масовим поширенням ручної вогнепальної зброї в піхотних частинах з середини XVII століття на полях битв стала панувати лінійна тактика, згідно з якою піхота будувалася в довгі лінії-шеренги і вела інтенсивний . Лінійна тактика вимагала суворої дисципліни й простих, доведених до автоматизму, прийомів. При навчанні застосовувалася й тілесні покарання. Це зробило неможливим комплектування рядового складу з дворян. Була створена лінійна піхота — масовий різновид піхоти, що комплектувався на основі насильницьких рекрутських наборів з селян (особливо кріпаків), або шляхом вербування найманців. Лише офіцерській склад був дворянського походження. Лінійна піхота швидко стала основним і найбільш масовим видом піхоти в європейських країнах. Мушкетери та гренадери, що були раніше елітними військами, в багатьох країнах поступово увійшли до складу лінійної піхоти, перейшли до лінійної тактики й стали комплектуватися з простолюдинів. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- مشاة الخط (بالإنجليزية: Line infantry) هم نوع من المشاة , الذين شكلوا الأساس للجيوش الأوروبية ما بين منتصف القرن السابع عشر و القرن التاسع عشر . ظهر مشاة الخط في القرن السابع عشر , حيث كان الملك السويدي غوستاف الثاني أدولف قرر أن يسلح جيشه بنوع من الأسلحة الجديدة النارية , و لكن لم يتلقَ الأسلحة الجديدة من الجيش السويدي إلا فرق الخيالة خلال فترة حياة الملك , و بعد موته بوقت قصير تم تسليح المشاة السويديين بنوع جديدة من الأسلحة التي تسمى Muskets , حيث كانت أخف من البنادق القديمة المستعملة قبل هذه البنادق الخفيفة الجديدة , و كان صنع هذه البنادق القديمة الخفيفة و سهلة الاستخدام يحتاج قليل من الحديد لذلك تم إنتاج الكثير منها , و بذلك نشأ مشاة الخط . (ar)
- La infanteria de línia és el tipus d'infanteria que va compondre la base dels exèrcits de terra europeus des de la meitat del segle XVII fins a mitjan segle xix. Tant en batalla com en exercici de desfilada constava de 2 a 4 files de soldats d'infanteria situats un al costat de l'altre en alineació rígida, i maximitzant així l'efecte de la seva potència de foc. Per extensió, el terme va arribar a ser aplicat als regiments regulars "de la línia", en contraposició als tiradors, els guàrdies de peu, milícies i altres categories especials d'infanteria. (ca)
- La infantería de línea fue el nombre que recibieron las tropas básicas de infantería europea del siglo XVIII. (es)
- Line infantry was the type of infantry that composed the basis of European land armies from the late 17th century to the mid-19th century. Maurice of Nassau and Gustavus Adolphus are generally regarded as its pioneers, while Turenne and Montecuccoli are closely associated with the post-1648 development of linear infantry tactics. For both battle and parade drill, it consisted of two to four ranks of foot soldiers drawn up side by side in rigid alignment, and thereby maximizing the effect of their firepower. By extension, the term came to be applied to the regular regiments "of the line" as opposed to light infantry, skirmishers, militia, support personnel, plus some other special categories of infantry not focused on heavy front line combat. (en)
- Infanterie de ligne et la ligne désignent les unités d'infanterie classique, généralement des fusiliers, qui combattaient en formation en ligne et composaient les compagnies du centre d'un bataillon. (fr)
- 戦列歩兵（せんれつほへい、英語: Line Infantry, フランス語: Infanterie de ligne）とは、17〜19世紀の欧州の野戦軍で主流となった歩兵の運用形態のひとつである。 同様の兵科は欧州各国のみならず、中国、インド(セポイ)、新大陸(大陸軍)など、世界中で組織された。 (ja)
- A infantaria de linha foi o tipo de infantaria que constituiu a base dos exércitos terrestres europeus de meados do século XVII a meados do século XIX. (pt)
- 线列步兵（英語：Line Infantry、法語：Infanterie de ligne），或譯戰列步兵、線性步兵，在17至19世紀間，歐洲國家在野戰時主要的步兵運用形態。 同樣的兵種在當時的歐洲各國、中國、印度、新大陸(大陸軍)，世界各地都有所編制。 (zh)
- Der Begriff „Linieninfanterie“ bezeichnet eine Ergänzung zur Lineartaktik. Zur Linieninfanterie zählten die Musketiere und die Grenadiere, anfangs auch die Füsiliere – diese wurden mit dem Wechsel der Gefechtstaktik später zur leichten Infanterie gezählt. Die leichte Infanterie entstand im 18. Jahrhundert, als man bei der Aufstellung zur Schlacht begann, vor der in dreifacher Linie massiert aufgestellten Infanterie des Haupttreffens (Infanterie de ligne) leichte, bewegliche Truppen zu platzieren. Diese sollten die gegnerische Front durch gezieltes, unregelmäßiges Schützenfeuer in Unruhe versetzen. Deren Zusammenhalt sollte insbesondere durch gezieltes Feuer auf Offiziere sowie die Stückmannschaften der Infanteriegeschütze aufgebrochen werden. Die leichte Infanterie wurde daher auch als Plä (de)
- Infanteri Baris atau Infanteri Berbaris (Bahasa Inggris: Line Infantry) adalah tipe infanteri yang berasal dari basis tentara darat Eropa pada masa peperangan abad ke-17 sampai dengan abad ke-19 di dataran tanah eropa yang bertaktik untuk melakukan penyerangan kepada musuh dengan cara berbaris dalam barisan panjang dan berjalan atau berlari menuju musuh didepan dengan acungan senjata. Taktik peperangan infanteri ini sudah tidak digunakan lagi dalam peperangan infanteri modern sejak adanya persenjataan canggih dan kendaraan tempur seperti Tank dan APC. (in)
- 전열보병(戰列步兵)은 머스켓을 든 소총수들이 일렬로 행진하면서 적을 향해 발포하는 보병이다. 머스켓은 재장전에 시간이 걸려서, 이러한 전술이 개발되었다. 화승총이 전장에 등장한 후, 이 초기 총들이 위력을 볼려면 집단으로 운용해야 했고, 그러면서 자연히 보병들이 밀집한 형태의 진형을 갖추는 것으로 발전했다. 테르시오 진형처럼, 초기에는 총병과 장창병이 함께 움직이는 전술을 사용했고, 장창병과 총병의 진형자체가 밀집과 집단 운용을 전제로 했기에 자연스럽게 질서정연하게 진형을 갖추고 포화를 주고받는 전장환경이 형성되기 시작했다. 전장환경의 변화로 기병의 랜스돌격이 전장에서 거의 사라진 후 사실상 기존의 장창이 가지던 효용성도 줄어들게 되었고, 점차 전장에서 사라지게 된다. 또한 잔존한 기병들도 보병화력의 증대로 보병에 대해 절대우위를 가늠할 수 없게 되었으며, 전장의 주역이 보병으로 옮겨간 후 총의 비율은 계속해서 높아져가 16세기 말에는 50%를 넘기기 시작했다. (ko)
- Piechota liniowa – podstawowa formacja piechoty, funkcjonująca powszechnie od XVII do XIX w., uzbrojona najczęściej w karabiny z bagnetami. Od XVI do XVII w. podstawowe jednostki piechoty składały się z dwóch uzupełniających się formacji: muszkieterów (prowadzących ogień z muszkietów), oraz uzupełniających ich pikinierów (uzbrojonych w piki, stanowiących ochronę muszkieterów przed atakami kawalerii). W XVII w. wraz z pojawieniem się nowocześniejszych karabinów wyposażonych w bagnety (stanowiących połączenie broni palnej z długą bronią białą), utrzymywanie dwóch odrębnych formacji straciło rację bytu. W ich miejsce powstała uniwersalna formacja piechoty liniowej, której uzbrojenie umożliwiało jej zarówno walkę z dystansu (ogień karabinowy) jak i bezpośrednie starcia z kawalerią lub piechotą (pl)
- Линейная (Тяжёлая) пехота — вид пехоты, составлявший основу сухопутных армий, с середины XVII до середины XIX века. Линейная пехота появилась в XVII веке. В начале XVII века шведский король Густав-Адольф значительно облегчил мушкет и снабдил его колесцовым замком. Теперь можно было стрелять не с подставки, а прямо с рук. Отныне от стрелков не требовалось физической силы и сноровки. К тому же на новый мушкет требовалось меньше железа и в массовом производстве он оказался дешевле. Однако при Густаве-Адольфе в шведской армии оружием с колесцовым замком была снабжена лишь конница. Пехота получила мушкеты с колесцовым замком уже после гибели короля-новатора. (ru)
- Лінійна піхота — вид піхоти, що становив основу сухопутних армій з середини XVII до середини XIX століття. Лінійна піхота з'явилася у XVII столітті. На початку XVII століття шведський король Густав-Адольф значно полегшив мушкет і забезпечив його колісцевим замком. Тепер можна було стріляти не з підставки, а прямо з рук. Відтепер від стрільців не потребувалося фізичної сили і вправності. До того ж, на новий мушкет потрібно було менше заліза і в масовому виробництві він виявився дешевшим. Однак, при Густаві-Адольфі у шведській армії зброєю з колісцевим замком була забезпечена лише кіннота. Піхота отримала мушкети з колісцевим замком вже після смерті Густава-Адольфа. (uk)
|
