| dbo:abstract
|
- Una particel·la és una partitura en la qual només hi ha escrit allò que ha d'interpretar un sol intèrpret o un grup d'intèrprets que toquen o canten exactament el mateix, a diferència de la partitura general en la qual hi ha, escrits simultàniament, tots els sons que han d'interpretar tots els intèrprets que conjuntament interpreten una composició. En la major part dels àmbits de la interpretació es fan servir particel·les i, en aquests, només el director en els cas que n'hi hagi, utilitza partitura general. Per això, i donat que la figura del director és relativament recent i només es dona en alguns tipus de música, al llarg de la història de la música europea el vehicle més habitual per anotar la música per ser interpretada en conjunt han estat les particel·les. En canvi, modernament, la majoria de corals canten utilitzant partitures generals, si més no de les parts vocals, mentre que si hi ha acompanyament orquestral, aquest acostuma a figurar en una reducció per a piano. (ca)
- Der Ausdruck Stimme (lateinisch vox, italienisch voce, altgriechisch φωνή phōnḗ) im musikalischen Tonsatz bezeichnet eine zusammenhängende Folge von Tönen, unabhängig davon, ob sie von einer Singstimme, einem Melodieinstrument oder als Teil eines mehrstimmigen Satzes, etwa auf einem Harmonieinstrument, vorgetragen wird. Wenn sie sich nach den Gesetzen der Stimmführung bewegen, können mehrere solcher Stimmen harmonisch zusammenklingen. Daher unterscheidet man einstimmiges und mehrstimmiges Musizieren (siehe Polyphonie) oder Hauptstimme und begleitende Stimmen. Wenn mehr als zwei Stimmen zusammenklingen, erfordert dies in der Regel eine schriftliche Festlegung (Notation). Dabei wird eine Folge von Noten von der individuellen Klangfarbe und dem individuellen Aufführungszusammenhang abstrahiert: Man meint keine konkrete, klingende Stimme, sondern vielmehr eine Spielanweisung, die mehr oder weniger exakt ausgeführt und verschieden interpretiert werden kann. Als „Stimmbuch“, „Part“ oder „Einzelstimme“ wird ein schriftliches Dokument bezeichnet, in dem eine einzelne Stimme einer mehrstimmigen Komposition aufgezeichnet ist: Während der Dirigent eines Orchesters aus der Partitur liest, in der alle Stimmen untereinander aufgeführt sind, benötigen die Musiker nur ihre eigene „Stimme“ – die etwa bei der Solostimme eines Klavierkonzerts durchaus mehrstimmig sein kann, auch wenn sie von einem einzigen Musiker ausgeführt wird. (de)
- La nocio voĉo (latine vox, itale voce, greke φωνη) en la muzika tonmetado signifas sekvon de tonoj. Plivastasence ĝi entenas soneventojn, kiujn produktas unuopa muzikisto aŭ voĉgrupo. Je tio tonaltoj kaj -daŭroj sin abstraktas de ĉia individua sonkoloro kaj ĉia individua interligiteco. Voĉo tiusence ne signifas sonantan voĉon, sed pli bone estas kantinstrukcio aŭ ludinstrukcio diference interpretebla. Se voĉoj moviĝas laŭ la reguloj de la kontrapunkto, pluraj el tiaj voĉoj povas harmonie kunsoni. Pro tio oni distingas inter unuvoĉa kaj plurvoĉa muzikado (vd. polifonio) aŭ ĉefa kaj akompanaj voĉoj. Se pli ol du voĉoj kunsonas, tio kutime postulas notadon kiel notacio. Ĉar ĉi tiu kompreno de voĉo ligiĝas ege je la skribo, oni esprimas per „voĉo“ ofte la realigitajn muziknotojn en la mano de kantisto aŭ sur pupitro de instrumentisto, kiujn oni ankaŭ nomas orkestrovoĉo: Dum dirigento de orkestro legas el partituro, kiu surlistigas ĉiujn voĉojn unu sub la alia, la muzikistoj bezonas nur sian proprajn voĉojn. Jen la nocio ne estas uzata en la senco de unuvoĉeco: La pianovoĉo de pianokonĉerto kutime estas plurvoĉa, sed ĝin realigas unuopa muzikisto. (eo)
- Una particella o partichela (en plural, particelle; en alemán, Particell) es una partitura en la que solamente aparece escrita de manera independiente la parte que debe interpretar un único intérprete o un grupo de intérpretes que tocan o cantan exactamente lo mismo dentro de una obra con más partes. Por su parte, en la partitura general figuran simultáneamente todas las partes de los instrumentos o voces que se han de interpretar para ejecutar una determinada composición musical. (es)
- En musique, le mot partie peut tout d'abord revêtir le sens habituel d’« élément d'un tout ». C'est ainsi qu'il peut désigner la section d'une œuvre musicale qui en comporte plusieurs. On pourra dire, par exemple, « qu'une symphonie classique est généralement écrite en quatre parties » : dans cet emploi, le mot est synonyme de « mouvement ». Une partie peut également désigner, à l'intérieur d'une pièce musicale cette fois, une subdivision quelconque de la pièce en question. On dira, par exemple, qu'habituellement, « la mélodie d'une chanson, est organisée en deux parties : un couplet alternant avec un refrain » : dans cet emploi, le mot est plutôt synonyme de « fragment » ou d’« idée musicale ». Cependant, dans un sens plus technique, et plus précisément, dans la musique occidentale, polyphonique ou harmonique, une partie désigne, au sein d'une œuvre musicale, le rôle destiné à un interprète ou un groupe d'interprètes — qu'il s'agisse de voix ou d'instruments. Par exemple, une « partie de violon » est prévue pour être jouée par un violon, ou par un groupe de violons — dans un orchestre, par exemple. De la même façon, une « partie de ténor » est destinée à être chantée par une voix de ténor, ou par un groupe de ténors — dans un chœur, par exemple. Dans la musique monodique, c'est-à-dire en l'absence de simultanéités sonores, et a cappella (par exemple, le chant grégorien interprété à l'unisson), le concept de partie n'a guère de sens. (fr)
- A part (or voice) generally refers to a single strand or melody or harmony of music within a larger ensemble or a polyphonic musical composition.There are several senses in which the word is often used:
* the physical copy of printed or written sheet music given to any individual instrument or voice (as opposed to the full score which shows all parts in the same document). A musician's part usually does not contain instructions for the other players in the ensemble, only instructions for that individual.
* the music played by any group of musicians who all perform in unison for a given piece; in a symphony orchestra, a dozen or more cello players may all play "the same part" even if they each have their own physical copy of the music. This sense of "part" does not require a written copy of the music; a bass player in a rock band "plays the bass part" even if there is no written version of the song.
* any individual melody that can be abstracted as continuous and independent from other notes being performed simultaneously. Within the music played by a single pianist, one can often identify outer parts (the top and bottom parts) or an inner part (those in between). On the other hand, within a choir, "outer parts" and "inner parts" would refer to music performed by different people. See the section Polyphony and Part-writing below.
* a section in the large-scale form of a piece. See the section Musical form below. (en)
- Nella teoria musicale, una voce o parte designa una delle linee melodiche che costituiscono una composizione. Essa è dunque un disegno melodico che può essere interpretato da uno o più musicisti in simultaneità con almeno un'altra linea melodica, e cioè un'altra voce. Le relazioni tra queste sono regolate e studiate dall'armonia e dalla polifonia. (it)
- 성부(聲部) 또는 파트(part)는 여러 연주자가 동시에 연주할 때 같은 소리의 움직임을 하는 연주자의 집단 또는 한 명의 연주자이다. 일반적으로 파트라는 단어를 사용하며, 성부의 말은 이론적인 경우에 사용하는 경우가 많다. 악보를 통해 곡의 경우에는 동일한 부분은 동일한 음표를 연주하게 된다. (ko)
- Een stem in de muziek is een melodische functie in de harmonie of polyfonie. Bij het woord 'stem' denkt men vooral aan zangstemmen. Er is dan sprake van een aantal zangers die elk een verschillende melodie zingen. Dat kan een canon zijn. Een koor bestaat vaak uit een aantal bassen (die samen dezelfde melodie zingen en dus één stem vormen), een aantal tenoren, een aantal alten en een aantal sopranen. Dat zijn dan vier stemmen. Ook bij instrumentale muziek wordt echter van stemmen gesproken. Spelen twee of meer instrumenten een verschillende melodie, dan vormen ze elk een stem. Het is zelfs mogelijk dat een enkel instrument, meestal een klavierinstrument, meerdere stemmen speelt, bijvoorbeeld bij een fuga voor klavecimbel. (nl)
- 音楽にあって、声部（せいぶ）またはパートとは、複数の演奏者が同時に演奏するとき、同じ音の動きをする集団の演奏者、またはひとりの演奏者、を言う。一般にはパートの語を使い、声部の語はより理論的、概念的なときに使うことが多い。楽譜を使う演奏の場合には、同一のパートは同一の音符を演奏することになる。 また、より概念的に、例えばひとりで複数の音を出すときに、複数の演奏者による演奏に見立てて、それぞれの音の動きを声部またはパートと呼ぶことがある。 (ja)
- Parte é a música executada por um instrumento individual ou voz (ou, ainda, grupo de instrumentos ou vozes idênticas) dentro de uma obra. O termo pode referir-se também a uma cópia, manuscrita ou impressa, dos trechos da grade orquestral a serem executado por um determinado instrumento ou voz. A grade orquestral é uma partitura que contém todas as partes dos instrumentos, uma sobre a outra, unidas por colchetes ou chaves. Normalmente, em uma orquestra, os músicos leem apenas a sua parte, enquanto o regente lê a grade. A parte pode conter também as deixas para outros instrumentos, como no caso do quinteto de sopros, em que existem partes separadas para flauta, oboé, clarineta, fagote e trompa. (pt)
- Begreppet stämma har i musiksammanhang olika, men besläktade betydelser. En stämma kan vara ett musikaliskt förlopp, med en viss metrik och, oftast, bestående av vissa bestämda tonhöjder, till exempel en melodi. Det är i den här bemärkelsen som ordet stämma används i begrepp som , flerstämmighet eller enstämmighet. En stämma kan också vara de utskrivna partierna av en komposition som är avsedda att spelas av ett enda eller en grupp av samma instrument, till exempel oboestämman eller violinstämman i ett orkesterpartitur, eller de olika stämmorna i ett körpartitur.. (sv)
- Па́ртия («голос») — в многоголосом музыкальном произведении «линия», часть партитуры, исполняемая определённым музыкальным инструментом (например, «партия скрипки»), певческим голосом («партия меццо-сопрано») или группой однотипных инструментов, голосов («партия вторых скрипок»). Ноты для партии каждого исполнителя записываются отдельно (такая отдельно издаваемая запись также носит название партии, используется также термин «поголосник»). В многоголосой партитуре (ансамблевой — трио, квартеты, хоровой, оркестровой) каждая партия записывается на своём нотоносце. В опере каждый солист имеет свою партию, этот смысл термина эквивалентен роли в театре (например, партия Германа в опере Чайковского «Пиковая дама»). (ru)
- Па́ртія або го́лос — у багатоголосній (поліфонічній) вокальній, вокально-інструментальній, ансамблевій та оркестровій музиці «лінія», частина партитури (від лат. pars — частина, група), одна зі складових фактури музичних творів, що виконується певним музичним інструментом (наприклад, «партія скрипки»), співацьким голосом («партія сопрано») або групою однотипних інструментів, голосів («партія віолончелей»). «Мелодія була проста, проте Лесі довелося чимало потрудитися, поки співаки засвоїли свої партії» — Микола Олійник, Леся, 1960, с. 143 У оперній музиці вокальні партії солістів визначаються не лише за типом голосу, для якого вони призначені (партія сопрано, парті тенора і т. ін.), але і за ім'ям героя опери, наприклад, партія Остапа в опері «Тарас Бульба» Миколи Лисенка. В драматичному театрі цьому термінові відповідає термін роль, наприклад, роль Офелії в трагедії Вільяма Шекспіра «Гамлет». У хоровій музиці термін хорова партія означає — група однорідних голосів, які виконують (співають) свою партію (свій голос) в унісон. Запис однієї з партій інструментального, вокального-ансамблю або хорового твору без (або окремо від) зведеної партитури називають поголосником. Кількість та склад партій у хорі визначають сам тип хору. У залежності від складу партій в хорі вони мають назви:
* чоловічий хор (перші та другі тенори, баритони, баси),
* жіночий хор (перші та другі сопрано, перші та другі альти),
* мішаний хор (сопрано, альти, тенори, баси),
* хор хлопчиків та юнаків (дисканти-альти, тенори-баси),
* дитячий хор (сопрано, альти). Ноти поліфонічних творів оформлюють у вигляді партитур, де для всіх голосів багатоголосного твору на окремих нотоносцях записують ноти для кожної партії інструментів чи людських голосів. Це дає змогу диригентові одним поглядом охопити весь запис і вчасно подати вказівки кожній групі виконавців. Крім сказаного існують також музичні терміни головна партія, зв'язувальна партія, побічна партія, заключна партія, які використовуються у музичному творі зі спеціальною структурою, що має назву — соната. «Сонату заграйте мені, потужну,.. сонату Бетховена» — Ольга Кобилянська, III, 1956, 52 Сонатна форма складається із трьох основних частин: експозиції, розробки і репризи, які завершуються кодою. У першій частині (експозиції) протиставляються головна й побічна теми, у другій (розробці) ці теми розвиваються і в третій (репризі) повторюється експозиція з тональними та іншими змінами. Експозиція, своєю чергою, складається з головної партії, сполучної партії, побічної партії та заключної партії. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Una particella o partichela (en plural, particelle; en alemán, Particell) es una partitura en la que solamente aparece escrita de manera independiente la parte que debe interpretar un único intérprete o un grupo de intérpretes que tocan o cantan exactamente lo mismo dentro de una obra con más partes. Por su parte, en la partitura general figuran simultáneamente todas las partes de los instrumentos o voces que se han de interpretar para ejecutar una determinada composición musical. (es)
- Nella teoria musicale, una voce o parte designa una delle linee melodiche che costituiscono una composizione. Essa è dunque un disegno melodico che può essere interpretato da uno o più musicisti in simultaneità con almeno un'altra linea melodica, e cioè un'altra voce. Le relazioni tra queste sono regolate e studiate dall'armonia e dalla polifonia. (it)
- 성부(聲部) 또는 파트(part)는 여러 연주자가 동시에 연주할 때 같은 소리의 움직임을 하는 연주자의 집단 또는 한 명의 연주자이다. 일반적으로 파트라는 단어를 사용하며, 성부의 말은 이론적인 경우에 사용하는 경우가 많다. 악보를 통해 곡의 경우에는 동일한 부분은 동일한 음표를 연주하게 된다. (ko)
- 音楽にあって、声部（せいぶ）またはパートとは、複数の演奏者が同時に演奏するとき、同じ音の動きをする集団の演奏者、またはひとりの演奏者、を言う。一般にはパートの語を使い、声部の語はより理論的、概念的なときに使うことが多い。楽譜を使う演奏の場合には、同一のパートは同一の音符を演奏することになる。 また、より概念的に、例えばひとりで複数の音を出すときに、複数の演奏者による演奏に見立てて、それぞれの音の動きを声部またはパートと呼ぶことがある。 (ja)
- Begreppet stämma har i musiksammanhang olika, men besläktade betydelser. En stämma kan vara ett musikaliskt förlopp, med en viss metrik och, oftast, bestående av vissa bestämda tonhöjder, till exempel en melodi. Det är i den här bemärkelsen som ordet stämma används i begrepp som , flerstämmighet eller enstämmighet. En stämma kan också vara de utskrivna partierna av en komposition som är avsedda att spelas av ett enda eller en grupp av samma instrument, till exempel oboestämman eller violinstämman i ett orkesterpartitur, eller de olika stämmorna i ett körpartitur.. (sv)
- Una particel·la és una partitura en la qual només hi ha escrit allò que ha d'interpretar un sol intèrpret o un grup d'intèrprets que toquen o canten exactament el mateix, a diferència de la partitura general en la qual hi ha, escrits simultàniament, tots els sons que han d'interpretar tots els intèrprets que conjuntament interpreten una composició. En la major part dels àmbits de la interpretació es fan servir particel·les i, en aquests, només el director en els cas que n'hi hagi, utilitza partitura general. Per això, i donat que la figura del director és relativament recent i només es dona en alguns tipus de música, al llarg de la història de la música europea el vehicle més habitual per anotar la música per ser interpretada en conjunt han estat les particel·les. En canvi, modernament, la (ca)
- Der Ausdruck Stimme (lateinisch vox, italienisch voce, altgriechisch φωνή phōnḗ) im musikalischen Tonsatz bezeichnet eine zusammenhängende Folge von Tönen, unabhängig davon, ob sie von einer Singstimme, einem Melodieinstrument oder als Teil eines mehrstimmigen Satzes, etwa auf einem Harmonieinstrument, vorgetragen wird. Wenn sie sich nach den Gesetzen der Stimmführung bewegen, können mehrere solcher Stimmen harmonisch zusammenklingen. Daher unterscheidet man einstimmiges und mehrstimmiges Musizieren (siehe Polyphonie) oder Hauptstimme und begleitende Stimmen. (de)
- La nocio voĉo (latine vox, itale voce, greke φωνη) en la muzika tonmetado signifas sekvon de tonoj. Plivastasence ĝi entenas soneventojn, kiujn produktas unuopa muzikisto aŭ voĉgrupo. Je tio tonaltoj kaj -daŭroj sin abstraktas de ĉia individua sonkoloro kaj ĉia individua interligiteco. Voĉo tiusence ne signifas sonantan voĉon, sed pli bone estas kantinstrukcio aŭ ludinstrukcio diference interpretebla. (eo)
- A part (or voice) generally refers to a single strand or melody or harmony of music within a larger ensemble or a polyphonic musical composition.There are several senses in which the word is often used: (en)
- En musique, le mot partie peut tout d'abord revêtir le sens habituel d’« élément d'un tout ». C'est ainsi qu'il peut désigner la section d'une œuvre musicale qui en comporte plusieurs. On pourra dire, par exemple, « qu'une symphonie classique est généralement écrite en quatre parties » : dans cet emploi, le mot est synonyme de « mouvement ». Dans la musique monodique, c'est-à-dire en l'absence de simultanéités sonores, et a cappella (par exemple, le chant grégorien interprété à l'unisson), le concept de partie n'a guère de sens. (fr)
- Een stem in de muziek is een melodische functie in de harmonie of polyfonie. Bij het woord 'stem' denkt men vooral aan zangstemmen. Er is dan sprake van een aantal zangers die elk een verschillende melodie zingen. Dat kan een canon zijn. Een koor bestaat vaak uit een aantal bassen (die samen dezelfde melodie zingen en dus één stem vormen), een aantal tenoren, een aantal alten en een aantal sopranen. Dat zijn dan vier stemmen. (nl)
- Parte é a música executada por um instrumento individual ou voz (ou, ainda, grupo de instrumentos ou vozes idênticas) dentro de uma obra. O termo pode referir-se também a uma cópia, manuscrita ou impressa, dos trechos da grade orquestral a serem executado por um determinado instrumento ou voz. (pt)
- Па́ртия («голос») — в многоголосом музыкальном произведении «линия», часть партитуры, исполняемая определённым музыкальным инструментом (например, «партия скрипки»), певческим голосом («партия меццо-сопрано») или группой однотипных инструментов, голосов («партия вторых скрипок»). Ноты для партии каждого исполнителя записываются отдельно (такая отдельно издаваемая запись также носит название партии, используется также термин «поголосник»). В многоголосой партитуре (ансамблевой — трио, квартеты, хоровой, оркестровой) каждая партия записывается на своём нотоносце. (ru)
- Па́ртія або го́лос — у багатоголосній (поліфонічній) вокальній, вокально-інструментальній, ансамблевій та оркестровій музиці «лінія», частина партитури (від лат. pars — частина, група), одна зі складових фактури музичних творів, що виконується певним музичним інструментом (наприклад, «партія скрипки»), співацьким голосом («партія сопрано») або групою однотипних інструментів, голосів («партія віолончелей»). «Мелодія була проста, проте Лесі довелося чимало потрудитися, поки співаки засвоїли свої партії» — Микола Олійник, Леся, 1960, с. 143 «Сонату заграйте мені, потужну,.. сонату Бетховена» (uk)
|
