dbo:abstract
|
- Latinskoamerická literatura je literatura, napsaná spisovateli, pocházejícími z Latinské Ameriky. Je psána především španělsky nebo portugalsky. Vrcholné období latinskoamerické literatury nastalo ve 20. století s nástupem magického realismu. (cs)
- أدب أمريكا اللاتينية (بالإسبانية: Literatura hispanoamericana) هو مصطلح يشير إلى الكتابات الأدبية الشعرية والنثرية المكتوبة باللغة الإسبانية في الجزء الغربي من الكرة الأرضية، التي خضعت للفتح الإسباني بعد اكتشاف القارة الأمريكية عام 1492، ومن أدب بورتوريكو وأدب البرازيل الناطقة بالبرتغالية. واستقرت هذه البلدان في الوقت الحالي في تسع عشرة دولة ناطقة بالإسبانية وهي الأوروغواي، تشيلي، باراغواي، الأرجنتين، بوليفيا، الإكوادور، كولومبيا، فنزويلا، بنما، بيرو، كوستاريكا، نيكاراجوا، هندوراس، السلفادور، جواتيمالا، المكسيك، كوبا، الدومينيكان وبورتوريكو. ينقسم أدب أمريكا اللاتينية إِلى ثلاث مراحل محورية وهم منذ وصول الإِسبان في أواخر القرن الخامس عشر حتى القرن التاسع عشر، استقلال بلدان القارة عن السيطرة الاستعمارية الإسبانية حتى أوائل القرن العشرين، ازدهار الأدب الأمريكي اللاتيني وانتشاره عالميًا في العصر الحديث. (ar)
- La literatura llatinoamericana tracta de la literatura literatura oral i escrita d'Amèrica llatina en diverses llengües, particularment en castellà, portuguès, i les llengües ameríndies d'Amèrica, així com Literatura dels Estats Units d'Amèrica escrita en llengua castellana. La seva prominència va augmentar globalment durant la segona meitat del segle xx, en gran part a causa de l'èxit internacional de l'estil conegut com a realisme màgic. La literatura de la regió, és sovint associada amb aquest estil. Durant el segle XX el moviment literari és conegut com a Boom llatinoamericà, tenint el seu màxim d'exponent a l'autor Gabriel Garcia Márquez. La literatura llatinoamericana té una tradició rica i complexa de producció literària que data segles enrere. (ca)
- Lateinamerikanische Literatur bezeichnet die in den Sprachen Lateinamerikas verfasste Literatur, überwiegend in den romanischen Sprachen Spanisch und Portugiesisch, auch Französisch. Die lateinamerikanische Literatur wurde als ein Schmelztiegel der Kulturen (crisol de culturas) bezeichnet. Je nach Definition werden neben der hispanoamerikanischen bzw. iberoamerikanischen Literatur die Literaturen in den vielen Sprachen der indigenen Ethnien Süd- und Mittelamerikas dazu gezählt, außerdem die afrobrasilianische Literatur (Poesia negra usw.). Es gibt beispielsweise auch eine auf Spanisch verfasste lateinamerikanische Literatur in den Vereinigten Staaten. In der Folge prägten sich regionale bzw. nationale Literaturtraditionen immer deutlicher aus, da zwischen den jungen Nationalstaaten immer weniger Austauschbeziehungen bestanden und sich stattdessen die einseitige Orientierung an Europa – in Abkehr von spanischen Vorbildern vor allem am französischen Symbolismus – verstärkte. Während dieser und der Modernismo in der Lyrik dominierten, wurde die Epik der 1930er Jahre durch einen sozialrealistischen Stil, die der 1940er bis 1980er Jahre in vielen Ländern durch den Magischen Realismus geprägt. Zu diesem Boom trug die Entstehung eines globalen spanischsprachigen Buchmarktes im 20. Jahrhundert bei, der heute 550 Millionen potenzielle Leser umfasst. Jedoch wird der Magischen Realismus nach dem Abebben des auch von der US- und europäischen Nachfrage getriebenen Booms als Macondismo kritisch gesehen wird. (de)
- En Latinameriko, la du plej gravaj lingvoj laŭ nombro da parolantoj estas la portugala kaj la hispana. Krom ĉi du, ekzistas diversaj aliaj precipe de indiĝenaj popoloj, sed ankaŭ oni verkas tie en la franca, angla, papiamento. Tiel la du plej gravaj branĉoj estas la jenaj:
* Portugallingva literaturo (precipe el Brazilo)
* Hispanlingva literaturo (el la tuta Latinameriko krom Brazilo) Magia realismo estas latinamerika literatura movado ĉefe manisfestiĝinta per la genro rakontado (kiu inkluzivas romanojn kaj novelojn, kaj do prozon). Kiel stilo (kaj etoso) magia realismo estas frato aŭ "kvazaŭĝemelo" de la tielnomata miriga realismo. Kompreneble, ankaŭ troviĝas poetoj en la magia realismo, sed ĝi ĉefe manifestiĝas en rakontado. La plej konata reprezentanto de la magia realismo estas Gabriel García Márquez; tiu de la miriga realismo estas Alejo Carpentier. (eo)
- Literatura Iberoamericana es toda aquella literatura oral o escrita principalmente en español y en portugués, así como minoritariamente en lenguas indígenas de América, y derivaciones o cruces (chicana). Abarca todas las obras literarias de Argentina, Bolivia, Brasil, Chile, Colombia, Costa Rica, Cuba, Ecuador, El Salvador, Guatemala, Honduras, México, Nicaragua, Panamá, Paraguay, Perú, Puerto Rico, República Dominicana, Uruguay, y Venezuela. Esta literatura, o literaturas, con frecuencia caracteriza la vida y costumbres de los pueblos iberoamericanos, dando importancia a los aspectos culturales y a cuestiones políticas y sociales de la región donde se desarrolla. (es)
- Latinoamerikar literatura bertako ahozko edo idatzizko literatura oro da, batez ere gaztelaniaz, portugesez eta Amerikako hizkuntza indigenez idatzitakoa. Latinoamerikako herrialdeetan frantsesez eta ingelesez idatzitakoak ere kontuan hartzekoak dira, baita deribazioak edo gurutzaketak ere (txikano delakoa esaterako). Argentina, Bolivia, Brasil, Txile, Kolonbia, Costa Rica, Kuba, Ekuador, El Salvador, Guatemala, Honduras, Mexiko, Nikaragua, Panama, Paraguai, Peru, Puerto Rico, Dominikar Errepublika, Uruguai, Venezuela eta Mendebaldeko Indietako zati guztiak biltzen ditu. Literatura horrek, edo literaturak, sarritan, Latinoamerikako herrien bizitza eta ohiturak islatzen ditu, eta garrantzia ematen die eskualdeetako alderdi kulturalei eta arazo politiko eta sozialei. (eu)
- Latin American literature consists of the oral and written literature of Latin America in several languages, particularly in Spanish, Portuguese, and the indigenous languages of the Americas. It rose to particular prominence globally during the second half of the 20th century, largely due to the international success of the style known as magical realism. As such, the region's literature is often associated solely with this style, with the 20th century literary movement known as Latin American Boom, and with its most famous exponent, Gabriel García Márquez. Latin American literature has a rich and complex tradition of literary production that dates back many centuries. (en)
- La littérature latino-américaine regroupe les auteurs ayant produit l'essentiel de leur œuvre en Amérique latine. La littérature latino-américaine s'affirme après la seconde guerre mondiale avec Jorge Luis Borges et par la suite il en est question avec Gabriel García Márquez, issu du réalisme magique, et aujourd'hui avec Mario Vargas Llosa. (fr)
- De Latijns-Amerikaanse literatuur is de literatuur van de bevolking van Noord-en Zuid-Amerika, Midden-Amerika en het Caribisch gebied, in hoofdzaak geschreven in het Spaans en daarnaast ook in het Portugees. Latijns-Amerikaanse literatuur kwam in het bijzonder op het voorplan gedurende de tweede helft van de 20e eeuw dankzij het internationale succes van de stijl die magisch realisme heet. Vandaar dat de literatuur die in deze regio werd geproduceerd vaak ten onrechte uitsluitend vereenzelvigd wordt met deze literaire stijl en haar voornaamste exponent, Gabriel García Márquez. (nl)
- La letteratura latinoamericana è la letteratura scritta in lingua spagnola e portoghese, ma anche francese, da autori di paesi considerati parte dell'America Latina. Nella letteratura latinoamericana non sono comprese le opere caraibiche scritte in inglese, olandese, creola o altre lingue. (it)
- 라틴 아메리카 문학은 에스파냐어를 사용하는 중남미 국가와 푸에르토리코, 포르투갈어를 쓰는 브라질 문학을 통칭한다. 19세기 초의 라틴아메리카 독립전쟁이 한창일 때 라틴 아메리카 고유의 문학이 탄생했다. 그것은 아이러니컬하게도 나폴레옹에 저항한 에스파냐의 자유주의를 모범으로 받드는 계몽적 신고전주의자에게 영향을 받고 있었다. 베네수엘라의 베료처럼 그들은 신대륙의 자연과 주민의 생활을 그리면서 정치적 독립과 정신적 자립을 역설했다. 독립 후에도 정치적·사회적 혼란이 계속된 신흥 라틴 아메리카 제국은 낭만주의의 대두로 절호의 조건을 갖추고 있었다고 하겠다. 아르헨티나의 사르미엔토나 마르모르, 우루과이의 몬타르보 등은 그와 같은 상황 속에서도 자유를 위하여 감연히 싸운 문학자이다. 1860년대가 되자 자연주의적 경향이 강한 사실주의(寫實主義)가 대두되었는데, 같은 시기에 낭만주의는 아직도 <마리아>로 유명한 콜롬비아의 이삭스, <페루 전설집>의 파루마 등의 훌륭한 산문작가를 배출하였고, 또한 유럽 문예사조의 반영인 낭만주의 테두리 속에 있으면서 극히 신세계적인 것을 소재로 한 가우초시(詩), 즉 아르헨티나의 초원에 사는 소치기(飼牛)의 생활을 노래하는 시를 대표하는 에르난데스의 <마르틴 피에로>, 기타의 걸작을 낳았다. 20세기의 작가 구이랄데스의 <돈 세군도 솜부라>도 이 전통에 속하는 가우초 소설의 고전이다. 19세기 말이 되자 고답파(高踏派)나 상징파의 영향을 받은 젊은 시인 사이에 '근대주의' 운동이 일어났다. 그것은 쿠바의 카살, 콜롬비아의 실바, 멕시코의 구티에레스 나헤라를 그 선구자로 하여, 니카라과의 다리오에 의해서 확립되었고, 멕시코의 네르보, 페루의 초카노, 아르헨티나의 루고네스 등의 시인이나, 우루과이의 로도, 라레타 등 산문작가에게 계승되었다. '근대파'는 스페인어에 음악성을 부여하여 시어(詩語)에 색채(色彩)를 가함으로써 에스파냐의 근대시에도 혁명적인 변화를 가져오게 했다. 이 근대주의도 제1차 세계대전을 경계로 쇠퇴하고 전통을 파괴하는 전위적(前衛的) 여러 경향의 혼교(混交)상태가 드러나게 되었다. 칠레의 미스트랄, 우루과이의 이바르보로 등 여러 시인들이 배출됐고, 현대시에서는 칠레의 사회시인 파블로 네루다, 페루의 바예호, '흑인시'의 N. 기리옌 등의 왕성한 시작은 주목받고 있다. 소설은 지방풍속의 자연주의적 묘사의 전통을 계승하면서 20세기에 들어가서 세계적 시야에 서서 단순한 외면묘사에 만족하지 못하여 내면적 감정의 분석에도 관심을 보이게 되었다. 대표적인 소설가로서는 아르헨티나의 갈베스, 바리오스 및 마레아, 베네수엘라의 가예고스, 콜롬비아의 리베라, 혁명소설로서 알려진 멕시코의 아수엘라나 구스만, 1967년도에 노벨문학상을 받은 과테말라의 아스투리아스, 페루의 알레그리아, 에콰도르의 아카사 등이 있다. 특히 단편에서는 호르헤 루이스 보르헤스가 뛰어나다. 연극에서는 창시작적(創始自的) 입장에 있는 우루과이의 산체스를 들면 족할 것이다. 무엇보다도 1950년 이후 라틴아메리카 문학에서 나타난 가장 두드러진 현상은 소설가들이 갑작스럽게 세계적인 주목을 끌었다는 것이다. 이 작가들이 발표한 수많은 소설들을 붐 소설이라고 불렀다. 초기의 붐 소설가들은 멕시코의 카를로스 푸엔테스, 아르헨티나의 훌리오 코르타사르, 페루의 마리오 바르가스 요사, 그리고 콜롬비아의 가르시아 마르케스이다. 이 네 명의 작가들은 자신들의 문화 유산을 표현하기 위해 새로운 서술기법을 창안했다. 그것은 환상의 요소를 가미하고 시간과 공간을 초월하면서 언어와 구성에 실험성을 도입한 것이다. 일상 현실에 꿈과 마술적 요소를 혼합한 이러한 작품들을 '마술적 사실주의' 작품이라고 한다. 푸엔테스는 현대 멕시코 사회에서 일어나는 삶의 파노라마를 작품에 담았는데, 대표작은 <가장 투명한 지역>과 <아르테미오 크루스의 죽음>이다. 코르타사르는 전통 언어의 사용을 거부하고 새로운 서술기법을 실험한 <돌차기 놀이>(1963)로 인기를 끌었다. 많은 비평가들은 코르타사르의 장편소설보다는 단편소설이 훨씬 더 뛰어나다고 평가해서 환상과 비유, 철학적 요소가 잘 결합된 단편집 <빛의 변화>(1974)를 극찬했다. 또 다른 붐 소설가인 요사는 야심작 <세상의 종말에 벌이는 전쟁>(1981)이 유명하다. 이 작품은 에우클리데스 다 쿠나의 <오지에서의 반란>에 기초해서 쓴 역사 모험소설이다. 가장 유명한 붐 소설가는 1982년에 노벨문학상을 수상한 마르케스이다. 마르케스의 소설 <백 년 동안의 고독>은 라틴아메리카 문학사에서 중요한 위치를 차지하는 작품으로서 역사적 기록으로도 가치가 있다. 이 작품은 그것에 그치지 않고 환상, 비범한 인물들, 기괴한 사건, 서스펜스, 색다른 유머 등이 흥미롭게 결합된 이야기이다. 이후 그는 <족장의 가을> <예고된 죽음의 연대기> <분노의 시대 사랑> 등을 발표하면서 세계적인 명성을 유지하고 있다. 이 문서에는 다음커뮤니케이션(현 카카오)에서 GFDL 또는 CC-SA 라이선스로 배포한 글로벌 세계대백과사전의 내용을 기초로 작성된 글이 포함되어 있습니다. (ko)
- ラテンアメリカ文学(ラテンアメリカぶんがく)とは、ラテンアメリカ圏(メキシコ、西インド諸島以南のアメリカ大陸)で書かれた、および出身者の文学。おもにスペイン語またはポルトガル語で書かれている。日本では主にポルトガル語圏であるブラジルを除いたスペイン語圏の文学を指すことが多い。中南米文学、イスパノアメリカ文学とも。トリニダード・トバゴ出身のノーベル賞受賞者V・S・ナイポールやデレック・ウォルコットなど、英語で執筆する作者は、ラテンアメリカ人の作家とは見なされない。おもに20世紀後半、ラテンアメリカ文学の特徴とされるマジックリアリズムの傾向によって世界的に注目され、最も高い境地に達したと評されている。 (ja)
- Literatura iberoamerykańska, literatura latynoamerykańska, literatura latynoska – w najczęstszym rozumieniu twórczość pisarzy Ameryki Łacińskiej w języku hiszpańskim i portugalskim. Zapewne należałoby także objąć tym terminem twórczość pisarzy chicano z USA. Nie zalicza się tu natomiast literatura pisana w Nowym Świecie w językach innych niż hiszpański i portugalski, a więc np. twórczość pochodzących z Karaibów V.S. Naipaula czy Dereka Walcotta. Najważniejsi twórcy literatury iberoamerykańskiej z podziałem na kraje: (pl)
- A literatura da América Latina é toda literatura escrita pela comunidade latino-americana, isto é, pelos falantes nativos de espanhol, português e francês dos países da América, portanto, provenientes do México, América Central e América do Sul. Estas letras fundadas a partir do século XIX têm como instância de distinção o seu passado colonial. De tal maneira, a produção literária colonial é considerada fundadora nas suas relações entre diferentes matrizes culturais (indígena, africana e europeia), no entanto não é considerada no conjunto da literatura da América Latina por não haver na sua estrutura a preocupação com a distinção de identidades produzidas pela emancipação política da América. Autoras e autores como Gabriela Mistral (1945), Miguel Ángel Astúrias Rosales (1967), Pablo Neruda (1971), Gabriel García Márquez (1982), Octavio Paz (1990) e Mario Vargas Llosa (2010) são os escritores latino-americanos ganhadores do Prêmio Nobel. Apesar da expressão de escritoras e escritores dentro da literatura latino-americana como Lygia Fagundes Telles (primeira escritora brasileira indicada ao Prêmio Nobel de Literatura em 2016) Jorge Amado, Alejo Carpentier, Alfonso Reyes, Jorge Luis Borges, César Vallejo, Jorge Icaza, Isabel Allende, Giannina Braschi, , Roberto Bolaño e muitos outros, estes foram os poucos que ganharam a maior premiação internacional para a produção de conhecimento. (pt)
- Латиноамериканська література — іспаномовна художня література Західної півкулі (визначення «Енциклопедії Британіки»). За ширшим визначенням, до латиноамериканської літератури належать усі усні та письмові твори літератури Латинської Америки різними мовами, зокрема іспанською, португальською, індіанськими мовами Південної Америки та Месоамерики. Також до латиноамериканської літератури відносять літературу США, написану іспанською мовою. У другій половині XX століття латиноамериканська література набула чималої популярності, насамперед завдяки розвитку в Латинській Америці модерністської течії, що отримала назву «магічний реалізм». Завдяки латиноамериканському буму в літературі значно зросло зацікавлення до латиноамериканських авторів у світі. Ціла плеяда загалом доволі різних письменнків у 1950-ті, 1960-ті роки здобула міжнародне визнання, це зокрема такі автори, як Аугусто Роа Бастос з Парагваю, Хорхе Луїс Борхес, Ернесто Сабато та Хуліо Кортасар з Аргентини, Карлос Фуентес із Мексики, Маріо Варгас Льоса із Перу, Пабло Неруда з Чилі, Алехо Карпентьєр з Куби, Мігель Анхель Астуріас із Гватемали, Габріель Гарсіа Маркес із Колумбії. Латиноамериканський бум відкрив дорогу для наступних поколінь письменників цього регіону (пост-бум), таких як Роберто Боланьо, Ізабель Альєнде, і . Шість латиноамериканських авторів були відзначені Нобелівською премією з літератури: чилійська поетеса Габріела Містраль (1945), гватемальський прозаїк Мігель Анхель Астуріас (1967), чилійський поет Пабло Неруда (1971), колумбійський письменник Габріель Гарсіа Маркес (1982), мексиканський поет Октавіо Пас (1990) та перуанський письменник Маріо Варгас Льоса (2010). Чимало письменників з Латинської Америки були відзначені найвищими літературними преміями Іспанії (Премія Сервантеса) та Португалії (Премія Камоенса). Престижна «Колекція репрезентативних творів ЮНЕСКО» (фр. Collection UNESCO d'œuvres représentatives) має спеціальну «Ібероамериканську серію», до якої зокрема увійшли такі автори, як Андрес Бельйо (Венесуела), Флор Ромеро (Колумбія), збірка текстів Сімона Болівара, (Уругвай), (Бразилія), Хосе Енріке Родо (Уругвай), Орасіо Кіроґа (Уругвай), Домінго Фаустіно Сарм'єнто (Аргентина), Джон Ллойд Стефенс (США), Алонсо де Ерсілья-і-Суньїга (Іспанія, Чилі), Інка Ґарсіласо де ла Веґа (Перу), Бернардіно де Саагун (Іспанія, Мексика), Жуакін Марія Машаду де Ассіс (Бразилія) та ін. (uk)
- Latinamerikansk litteratur refererar till litteratur från Latinamerika, det vill säga de delar av Syd- och Mellanamerika där latinska språk, främst spanska och portugisiska, talas. Vanligtvis räknas enbart författare som skriver på spanska och portugisiska in i begreppet medan till exempel engelskspråkiga författare, som de karibiska nobelpristagarna V.S. Naipaul och Derek Walcott, lämnas utanför. (sv)
- Латиноамериканская литература — устные и письменные произведения литературы Латинской Америки на разных языках, включая испанский, португальский, индейские языки Южной Америки и Месоамерики. Также к латиноамериканской литературе относят литературу Соединённых Штатов, написанную на испанском языке. Во второй половине XX века латиноамериканская литература приобрела сравнительную популярность, во многом благодаря развитию жанра, получившего название «магический реализм».Латиноамериканский бум — резко возросший интерес к латиноамериканским авторам в мире — принёс известность таким авторам, как Аугусто Роа Бастос из Парагвая, Хорхе Луис Борхес, Эрнесто Сабато и Хулио Кортасар из Аргентины, Карлос Фуэнтес из Мексики, Марио Варгас Льоса из Перу, Пабло Неруда из Чили, и Габриэль Гарсиа Маркес из Колумбии. Латиноамериканский бум открыл дорогу для представляющих регион писателей следующих поколений (пост-бум), таких как Роберто Боланьо, Изабель Альенде, Элена Понятовска, Джаннина Браски, и Луиса Валенсуэла. Шесть латиноамериканских авторов стали обладателями Нобелевской премии по литературе:чилийская поэтесса Габриэла Мистраль (1945),гватемальский прозаик Мигель Астуриас (1967),чилийский поэт Пабло Неруда (1971),колумбийский прозаик Габриэль Гарсиа Маркес (1982),мексиканский поэт Октавио Пас (1990) иперуанский прозаик Марио Варгас Льоса (2010). (ru)
|
rdfs:comment
|
- Latinskoamerická literatura je literatura, napsaná spisovateli, pocházejícími z Latinské Ameriky. Je psána především španělsky nebo portugalsky. Vrcholné období latinskoamerické literatury nastalo ve 20. století s nástupem magického realismu. (cs)
- La literatura llatinoamericana tracta de la literatura literatura oral i escrita d'Amèrica llatina en diverses llengües, particularment en castellà, portuguès, i les llengües ameríndies d'Amèrica, així com Literatura dels Estats Units d'Amèrica escrita en llengua castellana. La seva prominència va augmentar globalment durant la segona meitat del segle xx, en gran part a causa de l'èxit internacional de l'estil conegut com a realisme màgic. La literatura de la regió, és sovint associada amb aquest estil. Durant el segle XX el moviment literari és conegut com a Boom llatinoamericà, tenint el seu màxim d'exponent a l'autor Gabriel Garcia Márquez. La literatura llatinoamericana té una tradició rica i complexa de producció literària que data segles enrere. (ca)
- Literatura Iberoamericana es toda aquella literatura oral o escrita principalmente en español y en portugués, así como minoritariamente en lenguas indígenas de América, y derivaciones o cruces (chicana). Abarca todas las obras literarias de Argentina, Bolivia, Brasil, Chile, Colombia, Costa Rica, Cuba, Ecuador, El Salvador, Guatemala, Honduras, México, Nicaragua, Panamá, Paraguay, Perú, Puerto Rico, República Dominicana, Uruguay, y Venezuela. Esta literatura, o literaturas, con frecuencia caracteriza la vida y costumbres de los pueblos iberoamericanos, dando importancia a los aspectos culturales y a cuestiones políticas y sociales de la región donde se desarrolla. (es)
- Latinoamerikar literatura bertako ahozko edo idatzizko literatura oro da, batez ere gaztelaniaz, portugesez eta Amerikako hizkuntza indigenez idatzitakoa. Latinoamerikako herrialdeetan frantsesez eta ingelesez idatzitakoak ere kontuan hartzekoak dira, baita deribazioak edo gurutzaketak ere (txikano delakoa esaterako). Argentina, Bolivia, Brasil, Txile, Kolonbia, Costa Rica, Kuba, Ekuador, El Salvador, Guatemala, Honduras, Mexiko, Nikaragua, Panama, Paraguai, Peru, Puerto Rico, Dominikar Errepublika, Uruguai, Venezuela eta Mendebaldeko Indietako zati guztiak biltzen ditu. Literatura horrek, edo literaturak, sarritan, Latinoamerikako herrien bizitza eta ohiturak islatzen ditu, eta garrantzia ematen die eskualdeetako alderdi kulturalei eta arazo politiko eta sozialei. (eu)
- Latin American literature consists of the oral and written literature of Latin America in several languages, particularly in Spanish, Portuguese, and the indigenous languages of the Americas. It rose to particular prominence globally during the second half of the 20th century, largely due to the international success of the style known as magical realism. As such, the region's literature is often associated solely with this style, with the 20th century literary movement known as Latin American Boom, and with its most famous exponent, Gabriel García Márquez. Latin American literature has a rich and complex tradition of literary production that dates back many centuries. (en)
- La littérature latino-américaine regroupe les auteurs ayant produit l'essentiel de leur œuvre en Amérique latine. La littérature latino-américaine s'affirme après la seconde guerre mondiale avec Jorge Luis Borges et par la suite il en est question avec Gabriel García Márquez, issu du réalisme magique, et aujourd'hui avec Mario Vargas Llosa. (fr)
- De Latijns-Amerikaanse literatuur is de literatuur van de bevolking van Noord-en Zuid-Amerika, Midden-Amerika en het Caribisch gebied, in hoofdzaak geschreven in het Spaans en daarnaast ook in het Portugees. Latijns-Amerikaanse literatuur kwam in het bijzonder op het voorplan gedurende de tweede helft van de 20e eeuw dankzij het internationale succes van de stijl die magisch realisme heet. Vandaar dat de literatuur die in deze regio werd geproduceerd vaak ten onrechte uitsluitend vereenzelvigd wordt met deze literaire stijl en haar voornaamste exponent, Gabriel García Márquez. (nl)
- La letteratura latinoamericana è la letteratura scritta in lingua spagnola e portoghese, ma anche francese, da autori di paesi considerati parte dell'America Latina. Nella letteratura latinoamericana non sono comprese le opere caraibiche scritte in inglese, olandese, creola o altre lingue. (it)
- ラテンアメリカ文学(ラテンアメリカぶんがく)とは、ラテンアメリカ圏(メキシコ、西インド諸島以南のアメリカ大陸)で書かれた、および出身者の文学。おもにスペイン語またはポルトガル語で書かれている。日本では主にポルトガル語圏であるブラジルを除いたスペイン語圏の文学を指すことが多い。中南米文学、イスパノアメリカ文学とも。トリニダード・トバゴ出身のノーベル賞受賞者V・S・ナイポールやデレック・ウォルコットなど、英語で執筆する作者は、ラテンアメリカ人の作家とは見なされない。おもに20世紀後半、ラテンアメリカ文学の特徴とされるマジックリアリズムの傾向によって世界的に注目され、最も高い境地に達したと評されている。 (ja)
- Literatura iberoamerykańska, literatura latynoamerykańska, literatura latynoska – w najczęstszym rozumieniu twórczość pisarzy Ameryki Łacińskiej w języku hiszpańskim i portugalskim. Zapewne należałoby także objąć tym terminem twórczość pisarzy chicano z USA. Nie zalicza się tu natomiast literatura pisana w Nowym Świecie w językach innych niż hiszpański i portugalski, a więc np. twórczość pochodzących z Karaibów V.S. Naipaula czy Dereka Walcotta. Najważniejsi twórcy literatury iberoamerykańskiej z podziałem na kraje: (pl)
- Latinamerikansk litteratur refererar till litteratur från Latinamerika, det vill säga de delar av Syd- och Mellanamerika där latinska språk, främst spanska och portugisiska, talas. Vanligtvis räknas enbart författare som skriver på spanska och portugisiska in i begreppet medan till exempel engelskspråkiga författare, som de karibiska nobelpristagarna V.S. Naipaul och Derek Walcott, lämnas utanför. (sv)
- أدب أمريكا اللاتينية (بالإسبانية: Literatura hispanoamericana) هو مصطلح يشير إلى الكتابات الأدبية الشعرية والنثرية المكتوبة باللغة الإسبانية في الجزء الغربي من الكرة الأرضية، التي خضعت للفتح الإسباني بعد اكتشاف القارة الأمريكية عام 1492، ومن أدب بورتوريكو وأدب البرازيل الناطقة بالبرتغالية. واستقرت هذه البلدان في الوقت الحالي في تسع عشرة دولة ناطقة بالإسبانية وهي الأوروغواي، تشيلي، باراغواي، الأرجنتين، بوليفيا، الإكوادور، كولومبيا، فنزويلا، بنما، بيرو، كوستاريكا، نيكاراجوا، هندوراس، السلفادور، جواتيمالا، المكسيك، كوبا، الدومينيكان وبورتوريكو. (ar)
- Lateinamerikanische Literatur bezeichnet die in den Sprachen Lateinamerikas verfasste Literatur, überwiegend in den romanischen Sprachen Spanisch und Portugiesisch, auch Französisch. Die lateinamerikanische Literatur wurde als ein Schmelztiegel der Kulturen (crisol de culturas) bezeichnet. (de)
- En Latinameriko, la du plej gravaj lingvoj laŭ nombro da parolantoj estas la portugala kaj la hispana. Krom ĉi du, ekzistas diversaj aliaj precipe de indiĝenaj popoloj, sed ankaŭ oni verkas tie en la franca, angla, papiamento. Tiel la du plej gravaj branĉoj estas la jenaj:
* Portugallingva literaturo (precipe el Brazilo)
* Hispanlingva literaturo (el la tuta Latinameriko krom Brazilo) (eo)
- 라틴 아메리카 문학은 에스파냐어를 사용하는 중남미 국가와 푸에르토리코, 포르투갈어를 쓰는 브라질 문학을 통칭한다. 19세기 초의 라틴아메리카 독립전쟁이 한창일 때 라틴 아메리카 고유의 문학이 탄생했다. 그것은 아이러니컬하게도 나폴레옹에 저항한 에스파냐의 자유주의를 모범으로 받드는 계몽적 신고전주의자에게 영향을 받고 있었다. 베네수엘라의 베료처럼 그들은 신대륙의 자연과 주민의 생활을 그리면서 정치적 독립과 정신적 자립을 역설했다. 독립 후에도 정치적·사회적 혼란이 계속된 신흥 라틴 아메리카 제국은 낭만주의의 대두로 절호의 조건을 갖추고 있었다고 하겠다. 아르헨티나의 사르미엔토나 마르모르, 우루과이의 몬타르보 등은 그와 같은 상황 속에서도 자유를 위하여 감연히 싸운 문학자이다. 이 문서에는 다음커뮤니케이션(현 카카오)에서 GFDL 또는 CC-SA 라이선스로 배포한 글로벌 세계대백과사전의 내용을 기초로 작성된 글이 포함되어 있습니다. (ko)
- A literatura da América Latina é toda literatura escrita pela comunidade latino-americana, isto é, pelos falantes nativos de espanhol, português e francês dos países da América, portanto, provenientes do México, América Central e América do Sul. Estas letras fundadas a partir do século XIX têm como instância de distinção o seu passado colonial. De tal maneira, a produção literária colonial é considerada fundadora nas suas relações entre diferentes matrizes culturais (indígena, africana e europeia), no entanto não é considerada no conjunto da literatura da América Latina por não haver na sua estrutura a preocupação com a distinção de identidades produzidas pela emancipação política da América. (pt)
- Латиноамериканская литература — устные и письменные произведения литературы Латинской Америки на разных языках, включая испанский, португальский, индейские языки Южной Америки и Месоамерики. Также к латиноамериканской литературе относят литературу Соединённых Штатов, написанную на испанском языке. Латиноамериканский бум открыл дорогу для представляющих регион писателей следующих поколений (пост-бум), таких как Роберто Боланьо, Изабель Альенде, Элена Понятовска, Джаннина Браски, и Луиса Валенсуэла. (ru)
- Латиноамериканська література — іспаномовна художня література Західної півкулі (визначення «Енциклопедії Британіки»). За ширшим визначенням, до латиноамериканської літератури належать усі усні та письмові твори літератури Латинської Америки різними мовами, зокрема іспанською, португальською, індіанськими мовами Південної Америки та Месоамерики. Також до латиноамериканської літератури відносять літературу США, написану іспанською мовою. Латиноамериканський бум відкрив дорогу для наступних поколінь письменників цього регіону (пост-бум), таких як Роберто Боланьо, Ізабель Альєнде, і . (uk)
|