dbo:abstract
|
- غلين سيبورغ (Glenn Theodore Seaborg) هو فيزيائي أمريكي مختص في الذرة ولد في 19 أبريل 1912 بميشيغان وتوفي في 25 فبراير 1999 بكاليفورنيا، تقاسم جائزة نوبل في الكيمياء سنة 1951 مع إدوين ماكميلان . ولد غلين لعائلة من أصل سويدي وقضى شبابه بالقرب من لوس أنجلوس. حصل على بكالوريوس علوم سنة 1934 من جامعة كاليفورنيا في لوس أنجلوس. في سنة 1937 حصل على درجة الدكتوراه من جامعة كاليفورنيا في بيركلي. في سنة 1941 أصبح أستاذًا مساعدًا بجامعة كاليفورنيا في بيركلي ثم أستاذًا سنة 1945. عمل في مشروع مانهاتن في مجموعة إنريكو فيرمي خلال الحرب العالمية الثانية. أصبح عضوا في الأكاديمية الوطنية للعلوم سنة 1948. (ar)
- Glenn Theodore Seaborg fou un físic, químic i professor universitari estatunidenc guardonat amb el Premi Nobel de Química l'any 1951. (ca)
- Glenn Theodore Seaborg (19. dubna 1912 Ishpeming – 25. února 1999 Lafayette) byl americký jaderný chemik. Za objevy transuranů získal spolu s Edwinem Mattisonem McMillanem roku 1951 Nobelovu cenu (byl objevitelem všech transuranů až do čísla 102). V otázkách vědy a výchovy radil devíti americkým prezidentům. Ještě za jeho života byl po něm pojmenován chemický prvek s protonovým číslem 106 – seaborgium. (cs)
- Ο Γκλεν Θίοντορ Σίμποργκ (19 Απριλίου 1912 – 25 Φεβρουαρίου 1999) ήταν Αμερικανός πυρηνικός χημικός επιστήμονας, ο οποίος κέρδισε το 1951 το Βραβείο Νόμπελ Χημείας για «ανακαλύψεις στη Χημεία πάνω στα υπερουράνια στοιχεία» , στη συμβολή που είχε στην ανακάλυψη και απομόνωση δέκα στοιχείων, και για την ανάπτυξη της ιδέας των ακτινιδών που οδήγησε στην τρέχουσα διάταξη της σειράς των ακτινιδών του περιοδικού πίνακα των στοιχείων. Ξόδεψε το μεγαλύτερο μέρος της καριέρας του ως εκπαιδευτικός και ερευνητής επιστήμονας στο Πανεπιστήμιο της Καλιφόρνια, Μπέρκλεϋ, όπου έγινε ο δεύτερος στην ιστορία του, και υπηρέτησε ως Καθηγητής. Ο Σίμποργκ συμβούλεψε δέκα προέδρους, από τον Χάρι Σ. Τρούμαν έως τον Μπιλ Κλίντον, πάνω στην πυρηνική πολιτική. Ήταν ο πρόεδρος της Επιτροπής Ατομικής Ενέργειας των Ηνωμένων Πολιτειών από το 1961 έως το 1971, όπου ώθησε την εμπορία της πυρηνικής ενέργειας και τις ειρηνικές εφαρρμογές της Πυρηνικής Επιστήμης. Σε όλη την σταδιοδρομία του, ο Σίμποργκ εργάστηκε για τον έλεγχο των όπλων. (el)
- Glenn Theodore SEABORG (19-a de aprilo 1912 - 25-a de februaro 1999) estis usona kemiisto kiu ricevis la Nobel-Premion pri Kemio en 1951. Li kontribuis por la Projekton Manhatano kaj estis la unua proponinto inkludi la aktinoidan serion en la periodan tabelon. (eo)
- Glenn Theodore Seaborg (* 19. April 1912 in Ishpeming, Marquette County, Michigan; † 25. Februar 1999 in Lafayette, Kalifornien) war ein US-amerikanischer Chemiker und Kernphysiker. Er war an der Entdeckung der Elemente Plutonium, Americium, Curium, Berkelium, Californium, Einsteinium, Fermium, Mendelevium, Nobelium und des nach ihm benannten Seaborgium beteiligt. Für seine Arbeiten zur Isolierung und Identifizierung von Transuranen wurde er 1951 mit dem Nobelpreis für Chemie ausgezeichnet. (de)
- Glenn Theodore Seaborg (/ˈsiːbɔːrɡ/; April 19, 1912 – February 25, 1999) was an American chemist whose involvement in the synthesis, discovery and investigation of ten transuranium elements earned him a share of the 1951 Nobel Prize in Chemistry. His work in this area also led to his development of the actinide concept and the arrangement of the actinide series in the periodic table of the elements. Seaborg spent most of his career as an educator and research scientist at the University of California, Berkeley, serving as a professor, and, between 1958 and 1961, as the university's second chancellor. He advised ten US Presidents—from Harry S. Truman to Bill Clinton—on nuclear policy and was Chairman of the United States Atomic Energy Commission from 1961 to 1971, where he pushed for commercial nuclear energy and the peaceful applications of nuclear science. Throughout his career, Seaborg worked for arms control. He was a signatory to the Franck Report and contributed to the Limited Test Ban Treaty, the Nuclear Non-Proliferation Treaty and the Comprehensive Test Ban Treaty. He was a well-known advocate of science education and federal funding for pure research. Toward the end of the Eisenhower administration, he was the principal author of the Seaborg Report on academic science, and, as a member of President Ronald Reagan's National Commission on Excellence in Education, he was a key contributor to its 1983 report "A Nation at Risk". Seaborg was the principal or co-discoverer of ten elements: plutonium, americium, curium, berkelium, californium, einsteinium, fermium, mendelevium, nobelium and element 106, which, while he was still living, was named seaborgium in his honor. He said about this naming, "This is the greatest honor ever bestowed upon me--even better, I think, than winning the Nobel Prize. Future students of chemistry, in learning about the periodic table, may have reason to ask why the element was named for me, and thereby learn more about my work." He also discovered more than 100 isotopes of transuranium elements and is credited with important contributions to the chemistry of plutonium, originally as part of the Manhattan Project where he developed the extraction process used to isolate the plutonium fuel for the implosion-type atomic bomb. Early in his career, he was a pioneer in nuclear medicine and discovered isotopes of elements with important applications in the diagnosis and treatment of diseases, including iodine-131, which is used in the treatment of thyroid disease. In addition to his theoretical work in the development of the actinide concept, which placed the actinide series beneath the lanthanide series on the periodic table, he postulated the existence of super-heavy elements in the transactinide and superactinide series. After sharing the 1951 Nobel Prize in Chemistry with Edwin McMillan, he received approximately 50 honorary doctorates and numerous other awards and honors. The list of things named after Seaborg ranges from the chemical element seaborgium to the asteroid 4856 Seaborg. He was a prolific author, penning numerous books and 500 journal articles, often in collaboration with others. He was once listed in the Guinness Book of World Records as the person with the longest entry in Who's Who in America. (en)
- Glenn Theodore Seaborg Estatu Batuetako kimikaria (Ishpeming, Michigan, 1912ko apirilaren 19a - Lafayette, Kalifornia, 1999ko otsailaren 25a). 1945an Berkeley Unibertsitatean irakasle izendatu zuten. 1961etik 1971ra zuzendari izan zen. espezialista izan zen, eta 1941. urtean E. M. McMillanekin batera plutonioa aurkitu zuen. Ondorengo urteetan, beste lankide batzuekin, amerizioa, kurioa, berkelioa, kalifornioa, einstenioa, fermioa eta mendelebioa lortu zituen. Beste isotopo eta erradioisotopo asko ere aurkitu zituen. 1951n Kimikako Nobel Saria jaso zuen McMillanekin batera. (eu)
- Glenn Theodore Seaborg (19 avril 1912 à Ishpeming, Michigan - 25 février 1999 à Lafayette, en Californie) est un physicien atomiste américain. Il est colauréat avec Edwin McMillan du prix Nobel de chimie de 1951. Il a découvert l'élément sur lequel repose la 1ère bombe atomique, des isotopes utilisés pour traiter les patients atteints de cancer, 10 éléments qui figurent dans le tableau périodique. (fr)
- Glenn Theodore Seaborg (Ishpeming, Míchigan, 19 de abril de 1912-Lafayette, California, 25 de febrero de 1999) fue un químico atómico y nuclear estadounidense que obtuvo el Premio Nobel de Química en 1951 por sus «descubrimientos en la química de los elementos transuránicos». Es recordado sobre todo por el descubrimiento y aislamiento de diez elementos químicos, por el desarrollo del concepto de elemento actínido y por ser el primero en proponer la serie actínida, que fijó la disposición actual de la tabla periódica de los elementos. (es)
- Ceimicí núicléach a rugadh in Ishpeming, Missouri ab ea Glenn Theodore Seaborg (1912-1999). Ar an bhfoireann a d'fhionn na dúile trasúránacha plutóiniam (1940), aimeiriciam is ciúiriam (1944). Tríd an dá dhúil dheireanacha a imbhualadh le halfacháithníní, chruthaigh sé beircéiliam is calafoirniam i 1950. Bhuaigh sé Duais Nobel na Ceimice le Edwin McMillan i 1951. Cathaoirleach Choimisiún um Fhuinneamh Adamhach na Stát Aontaithe 1961-1971. Ainmníodh an dúil nua shaorga seaboirgiam as i 1994. (ga)
- Glenn Theodore Seaborg (/ˈsiːbɔːrɡ/; 19 April 1912–25 Februari 1999) adalah seorang kimiawan Amerika Serikat yang terlibat dalam pengenalan 9 unsur transuranium (94 hingga 102), dan ia menjabat sebagai ketua Komisi Energi Atom Amerika Serikat dari 1961 hingga 1971. Ia juga menjadi penasihat presiden Amerika Serikat dalam kebijakan energi nuklir, dari Presiden Truman hingga Clinton. Seaborg juga memberikan sumbangsih dalam pengendalian persenjataan nuklir. Ia adalah salah satu penandatangan Laporan Franck, dan ia juga berkontribusi dalam penerbitan perjanjian-perjanjian pengendalian nuklir lainnya, seperti , Perjanjian Nonproliferasi Nuklir, dan Traktat Pelarangan Menyeluruh Uji-coba Nuklir. Pada tahun 1951 ia menerima Penghargaan Nobel dalam Kimia bersama dengan fisikawan Edwin Mattison McMillan atas jasa-jasanya dalam menemukan unsur-unsur transuranium, yang menghasilkan Konsep Aktinida, yang akhirnya membuahkan unsur-unsur aktinida dalam tabel periodik unsur, seperti berkelium, kurium, amerisium, plutonium, dan sebagainya. Ia juga menemukan satu unsur lain yang kemudian dinamai seaborgium, sesuai namanya sendiri. (in)
- 글렌 시어도어 시보그(Glenn Theodore Seaborg, 1912년 4월 19일 ~ 1999년 2월 25일)는 미국의 화학자이다. 오랫동안 캘리포니아 대학교 버클리에서 교수로 재직했던 그는 플루토늄, 아메리슘, 퀴륨, 버클륨, 캘리포늄 아인슈타이늄, 페르뮴, 멘델레븀, 노벨륨, 로렌슘 등의 원소를 발견하였다. 초우라늄 원소 발견에 기여한 공로로 에드윈 맥밀런과 함께 1951년 노벨 화학상을 수상하였다. 106번 원소 시보귬의 이름은 그의 이름에서 따온 것이다. 1934년부터 1940년까지 우라늄원소보다 더 큰 원자번호를 가지고 있는 초우라늄 원소를 찾기 위한 노력을 했으나, 핵변환 실험으로는 너무 미소한 분량이 만들어지기 때문에 화학적으로는 분리할 수가 없었다. 1940년 초 사이클로트론을 사용한 실험에서 최초로 93번 원소가 분리되었는데, 이 원소가 넵투늄이다. 영국에서 만들어진 레이다용 마그네트론이 매사추세츠 공과대에 기증되었는데, 이때 젊은 화학자 글렌 시보그(Glenn T. Seaborg 1912~1999)와 물리학자 에밀리오 세그레 (Emilio Segre 1905~1989)가 참여하게 된다. 시보그는 사이클로트론을 쬘 때 만들어지는 여러 가지 동위원소의 화학적 분리법을 터득하고 있었다. 그는 사이클로트론을 사용하여 간접적으로 만들어지는 중성자와 우라늄을 충돌시켜 넵투늄을 만들었다. 60인치 사이클로트론으로 중양자를 가속시켜 베릴륨 금속에 충돌시키니 중성자가 튀어나오고, 이 중성자를 감속시켜 다시 우라늄과 충돌시킨다. 1.2kg의 초산우라닐(uranyl)을 넣어 6시간 동안 충돌시킨 다음 우라늄, 핵분열물, 넵투늄을, 그리고 플루토늄이 들어 있는 것으로 추측되는 희토류화합물을 분리하는 데 성공했다. 이 희토류화합물에서 강한 알파입자가 나오고 있다는 사실도 확인했다. 분리에 성공한 넵투늄의 양은 백만 분의 1g 정도지만 강한 베타선이 방출되고 있었기 때문에, 시간이 지나면서 플루토늄이 만들어졌다. 최초로 만들어진 플루토늄을 다시 사이클로트론으로 만든 열중성자와 충돌시켜 핵분열반응을 확인했다. 플루토늄이 핵분열반응을 할 것이라는 예측은 보어와 휠러의 이론적인 계산으로 알고 있었지만, 그것을 어떻게 만들지 연구한 것은 페르미와 그의 제자 에밀리오 세그레였다. 세그레는 아직 발견하지는 못했지만 43번 원소인 테크네튬을 확인하고 싶어 가속기가 있던 버크레이를 방문한다. 42번 원소인 몰리브데넘을 사이클로트론으로부터 나오는 중양자빔으로 조사하면 테크네튬이 만들어질 것이라고 제안하여 실험에 들어갔다. 일 년 후 중양자로 조사한 몰리브데넘 덩어리 속에서 테크네튬을 분리하는 데 성공했다. 희랍어로 인조란 뜻에서 따온 테크네튬은 과학의 역사에서 인간의 손에 의해 만들어진 최초의 원소였다. 초우라늄 원소에 대한 연구가 진척됨에 따라 플루토늄이 핵분열반응을 일으킬 수 있는 원소가 될 것이라는 예측이 나왔고, 플루토늄의 생산법이 연구되었다. 시보그와 세그레이는 버크레이의 사이클로트론으로 넵투늄과 플루토늄을 찾는 공동연구를 시작하였다. 그들은 플루토늄-239가 우라늄-235보다 더 큰 핵분열 단면적을 가지고 있음을 발견하는데, 이것은 원자폭탄을 만드는 데 공업적으로 어려운 우라늄-235의 농축작업을 하지 않아도 된다는 의미였다. 이로 인해 원자폭탄 제조를 위한 프로젝트가 급진전을 이루게 되었고, 플루토늄을 제조하기 위한 원자로가 계획되었다. 플루토늄과 핵분열의 발견에 참여한 핵심 과학자들은 후에 모두 노벨상을 수상했다. 시보그는 에드윈 맥밀런과 함께 넵튜늄과 플루토늄을 발견한 공으로 노벨화학상을 수상했다. 핵분열 단면적을 측정하여 플루토늄이 우라늄-235보다 더 효과적인 원자폭탄의 재료가 된다는 것을 발견한 에밀리오 세그레는 1959년 반양성자 발견으로 노벨물리학상을 받았다. (ko)
- Glenn Theodore Seaborg, in svedese Glenn Teodor Sjöberg (Ishpeming, 19 aprile 1912 – Lafayette, 25 febbraio 1999), è stato un chimico statunitense. (it)
- Glenn Theodore Seaborg (ur. 19 kwietnia 1912 w Ishpeming, Michigan, zm. 25 lutego 1999 w Lafayette, Kalifornia) – amerykański chemik, odkrywca wielu pierwiastków transuranowych: plutonu, ameryku, kiuru, berkelui kalifornu. Laureat Nagrody Nobla w dziedzinie chemii w 1951 r. (pl)
- グレン・セオドア・シーボーグ(Glenn Theodore Seaborg、1912年4月19日 - 1999年2月25日 )は、アメリカの化学者、物理学者。ミシガン州イシュペミング生まれ。カリフォルニア大学バークレー校の教授、研究者。超ウラン元素の合成および研究の功績により、1951年度のノーベル化学賞をエドウィン・マクミランとともに受賞した。 小惑星はシーボーグに因んで命名された。 (ja)
- Glenn Theodore Seaborg (Ishpeming, 19 april 1912 – Lafayette (Californië), 25 februari 1999) was een Amerikaans scheikundige en kernfysicus aan de Universiteit van Californië - Berkeley. Seaborg was een van de eersten die een transuraan element wist te synthetiseren. Hiervoor won hij, samen met Edwin McMillan, in 1951 de Nobelprijs voor Scheikunde. Uiteindelijk is het scheikundig element seaborgium (Sg) naar hem vernoemd, alsmede het Amerikaanse Glenn T Seaborg Institute. (nl)
- Glenn Theodore Seaborg (Ishpeming, 19 de abril de 1912 — Lafayette, 25 de fevereiro de 1999) foi um químico estadunidense. Foi agraciado com o Nobel de Química de 1951 pelas suas descobertas na química dos elementos transurânicos. Durante o Projeto Manhattan, Seaborg foi o responsável pela definição da escala dos procedimentos para produzir grandes quantidades de plutônio. Foi também responsável pela descoberta e isolamento de 10 elementos químicos transurânicos: o próprio plutônio, e também o amerício, cúrio, berquélio, califórnio, einstênio, férmio, mendelévio, nobélio e seabórgio, que recebeu este nome em sua homenagem. (pt)
- Glenn Theodore Seaborg, född 19 april 1912 i Ishpeming, Marquette County, Michigan, död 25 februari 1999 i Lafayette, Contra Costa County, Kalifornien, var en amerikansk kemist och kärnfysiker. (sv)
- Гленн Теодор Сиборг (англ. Glenn Theodore Seaborg; 19 апреля 1912[…], Ишпеминг[d], Мичиган — 25 февраля 1999[…], Лафайетт[d], Калифорния) — американский химик и физик-ядерщик. Благодаря его работам окончательно сформировалась новая наука — ядерная химия. Лауреат Нобелевской премии по химии (1951) «За открытия в области химии трансурановых элементов» совместно с Эдвином М. Макмилланом. Был автором или соавтором открытия десяти элементов таблицы Менделеева: плутония, америция, кюрия, берклия, калифорния, эйнштейния, фермия, менделевия, нобелия, а также элемента 106, который получил название сиборгий в честь Сиборга при его жизни. Член Национальной академии наук США (1948), иностранный член Академии наук СССР (1971), Лондонского королевского общества (1985). (ru)
- Гленн Теодор Сіборг (англ. Glenn Theodore Seaborg) (19 квітня 1912 — 25 лютого 1999) — американський фізик, удостоєний 1951 року Нобелівської премії з хімії (спільно з Едвіном Макмілланом) за синтез плутонію і інших трансуранових елементів. Народився 19 квітня 1912 в Ішпемінгу (штат Мічиган). Закінчив Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі (1934). Отримав ступінь доктора філософії в Каліфорнійському університеті в Берклі (1937). З 1945 був професором, в 1958—1961 — ректором Каліфорнійського університету в Берклі. Роботи Сіборга з отримання трансуранових елементів мали величезне значення для розвитку атомної енергетики і створення атомної бомби. Спільно з Макмілланом Сіборґ синтезував плутоній (1940—1941), брав участь у відкритті ряду трансуранових елементів: америцію, кюрію (1944), берклію (1949) та інших. 1942 року висловив гіпотезу про існування сімейства актиноїдів, що зіграло велику роль в прогнозі властивостей важких трансуранових елементів. У періодичну систему елементів актиноїди були вставлені після лантаноїдів. У 1942—1946 працював в Металургійній лабораторії в Чиказькому університеті над проблемою промислового отримання плутонію для атомної бомби. Він був відповідальним за багатоступеневі хімічні процеси, які відділяли, концентрували та ізолювали плутоній. У 1945 році підписав звернення до уряду США («Доповідь Франка») з проханням не проводити атомні бомбардування японських міст. З 1946 по 1950 був членом загального консультативного комітету Комісії з атомної енергії (КАЕ). З 1946 до 1958 виконував обов'язки директора відділення ядерної хімії Каліфорнійського університету в Берклі. У 1954—1956 і з 1971 — був заступником директора Радіаційної лабораторії в Берклі, яку заснував Ернест Орландо Лоуренс. З 1961 по 1971 за запрошенням президента Джона Ф. Кеннеді займав посаду голови КАЕ. У 1963 р. вів переговори про укладення Договору про заборону випробувань ядерної зброї. У 1971 Ґленн Сіборґ повернувся до університету Берклі. Нагороджений медалями Перкіна (1957), Б. Франкліна (1963), Національною науковою медаллю США (1991) та іншими. Лауреат премії Енріко Фермі (1959). Помер Сіборг в Лафаєті (шт. Каліфорнія) 25 лютого 1999. На честь Ґленна Сіборґа було названо хімічний елемент сіборгій. (uk)
- 格伦·西奥多·西博格 (瑞典語:Glenn Teodor Sjöberg,英語:Glenn Theodore Seaborg,1912年4月19日-1999年2月25日),美国核化学家,美国加州大学伯克利分校化学教授、第二任校长(Chancellor)。鉴于西博格在超铀元素方面的杰出贡献,他与埃德温·麦克米伦(镎的主要发现者)共同荣获1951年诺贝尔化学奖。 国际纯粹与应用化学联合会(IUPAC)在1997年8月举行的国际会议上,决定用西博格的名字命名由艾伯特·吉奥索(A. Ghiorso)和他发现的106号元素𨭎(Sg),打破了不能以健在人姓名为化学元素命名的惯例。 (zh)
|
rdfs:comment
|
- غلين سيبورغ (Glenn Theodore Seaborg) هو فيزيائي أمريكي مختص في الذرة ولد في 19 أبريل 1912 بميشيغان وتوفي في 25 فبراير 1999 بكاليفورنيا، تقاسم جائزة نوبل في الكيمياء سنة 1951 مع إدوين ماكميلان . ولد غلين لعائلة من أصل سويدي وقضى شبابه بالقرب من لوس أنجلوس. حصل على بكالوريوس علوم سنة 1934 من جامعة كاليفورنيا في لوس أنجلوس. في سنة 1937 حصل على درجة الدكتوراه من جامعة كاليفورنيا في بيركلي. في سنة 1941 أصبح أستاذًا مساعدًا بجامعة كاليفورنيا في بيركلي ثم أستاذًا سنة 1945. عمل في مشروع مانهاتن في مجموعة إنريكو فيرمي خلال الحرب العالمية الثانية. أصبح عضوا في الأكاديمية الوطنية للعلوم سنة 1948. (ar)
- Glenn Theodore Seaborg fou un físic, químic i professor universitari estatunidenc guardonat amb el Premi Nobel de Química l'any 1951. (ca)
- Glenn Theodore Seaborg (19. dubna 1912 Ishpeming – 25. února 1999 Lafayette) byl americký jaderný chemik. Za objevy transuranů získal spolu s Edwinem Mattisonem McMillanem roku 1951 Nobelovu cenu (byl objevitelem všech transuranů až do čísla 102). V otázkách vědy a výchovy radil devíti americkým prezidentům. Ještě za jeho života byl po něm pojmenován chemický prvek s protonovým číslem 106 – seaborgium. (cs)
- Glenn Theodore SEABORG (19-a de aprilo 1912 - 25-a de februaro 1999) estis usona kemiisto kiu ricevis la Nobel-Premion pri Kemio en 1951. Li kontribuis por la Projekton Manhatano kaj estis la unua proponinto inkludi la aktinoidan serion en la periodan tabelon. (eo)
- Glenn Theodore Seaborg (* 19. April 1912 in Ishpeming, Marquette County, Michigan; † 25. Februar 1999 in Lafayette, Kalifornien) war ein US-amerikanischer Chemiker und Kernphysiker. Er war an der Entdeckung der Elemente Plutonium, Americium, Curium, Berkelium, Californium, Einsteinium, Fermium, Mendelevium, Nobelium und des nach ihm benannten Seaborgium beteiligt. Für seine Arbeiten zur Isolierung und Identifizierung von Transuranen wurde er 1951 mit dem Nobelpreis für Chemie ausgezeichnet. (de)
- Glenn Theodore Seaborg Estatu Batuetako kimikaria (Ishpeming, Michigan, 1912ko apirilaren 19a - Lafayette, Kalifornia, 1999ko otsailaren 25a). 1945an Berkeley Unibertsitatean irakasle izendatu zuten. 1961etik 1971ra zuzendari izan zen. espezialista izan zen, eta 1941. urtean E. M. McMillanekin batera plutonioa aurkitu zuen. Ondorengo urteetan, beste lankide batzuekin, amerizioa, kurioa, berkelioa, kalifornioa, einstenioa, fermioa eta mendelebioa lortu zituen. Beste isotopo eta erradioisotopo asko ere aurkitu zituen. 1951n Kimikako Nobel Saria jaso zuen McMillanekin batera. (eu)
- Glenn Theodore Seaborg (19 avril 1912 à Ishpeming, Michigan - 25 février 1999 à Lafayette, en Californie) est un physicien atomiste américain. Il est colauréat avec Edwin McMillan du prix Nobel de chimie de 1951. Il a découvert l'élément sur lequel repose la 1ère bombe atomique, des isotopes utilisés pour traiter les patients atteints de cancer, 10 éléments qui figurent dans le tableau périodique. (fr)
- Glenn Theodore Seaborg (Ishpeming, Míchigan, 19 de abril de 1912-Lafayette, California, 25 de febrero de 1999) fue un químico atómico y nuclear estadounidense que obtuvo el Premio Nobel de Química en 1951 por sus «descubrimientos en la química de los elementos transuránicos». Es recordado sobre todo por el descubrimiento y aislamiento de diez elementos químicos, por el desarrollo del concepto de elemento actínido y por ser el primero en proponer la serie actínida, que fijó la disposición actual de la tabla periódica de los elementos. (es)
- Ceimicí núicléach a rugadh in Ishpeming, Missouri ab ea Glenn Theodore Seaborg (1912-1999). Ar an bhfoireann a d'fhionn na dúile trasúránacha plutóiniam (1940), aimeiriciam is ciúiriam (1944). Tríd an dá dhúil dheireanacha a imbhualadh le halfacháithníní, chruthaigh sé beircéiliam is calafoirniam i 1950. Bhuaigh sé Duais Nobel na Ceimice le Edwin McMillan i 1951. Cathaoirleach Choimisiún um Fhuinneamh Adamhach na Stát Aontaithe 1961-1971. Ainmníodh an dúil nua shaorga seaboirgiam as i 1994. (ga)
- Glenn Theodore Seaborg, in svedese Glenn Teodor Sjöberg (Ishpeming, 19 aprile 1912 – Lafayette, 25 febbraio 1999), è stato un chimico statunitense. (it)
- Glenn Theodore Seaborg (ur. 19 kwietnia 1912 w Ishpeming, Michigan, zm. 25 lutego 1999 w Lafayette, Kalifornia) – amerykański chemik, odkrywca wielu pierwiastków transuranowych: plutonu, ameryku, kiuru, berkelui kalifornu. Laureat Nagrody Nobla w dziedzinie chemii w 1951 r. (pl)
- グレン・セオドア・シーボーグ(Glenn Theodore Seaborg、1912年4月19日 - 1999年2月25日 )は、アメリカの化学者、物理学者。ミシガン州イシュペミング生まれ。カリフォルニア大学バークレー校の教授、研究者。超ウラン元素の合成および研究の功績により、1951年度のノーベル化学賞をエドウィン・マクミランとともに受賞した。 小惑星はシーボーグに因んで命名された。 (ja)
- Glenn Theodore Seaborg (Ishpeming, 19 april 1912 – Lafayette (Californië), 25 februari 1999) was een Amerikaans scheikundige en kernfysicus aan de Universiteit van Californië - Berkeley. Seaborg was een van de eersten die een transuraan element wist te synthetiseren. Hiervoor won hij, samen met Edwin McMillan, in 1951 de Nobelprijs voor Scheikunde. Uiteindelijk is het scheikundig element seaborgium (Sg) naar hem vernoemd, alsmede het Amerikaanse Glenn T Seaborg Institute. (nl)
- Glenn Theodore Seaborg, född 19 april 1912 i Ishpeming, Marquette County, Michigan, död 25 februari 1999 i Lafayette, Contra Costa County, Kalifornien, var en amerikansk kemist och kärnfysiker. (sv)
- 格伦·西奥多·西博格 (瑞典語:Glenn Teodor Sjöberg,英語:Glenn Theodore Seaborg,1912年4月19日-1999年2月25日),美国核化学家,美国加州大学伯克利分校化学教授、第二任校长(Chancellor)。鉴于西博格在超铀元素方面的杰出贡献,他与埃德温·麦克米伦(镎的主要发现者)共同荣获1951年诺贝尔化学奖。 国际纯粹与应用化学联合会(IUPAC)在1997年8月举行的国际会议上,决定用西博格的名字命名由艾伯特·吉奥索(A. Ghiorso)和他发现的106号元素𨭎(Sg),打破了不能以健在人姓名为化学元素命名的惯例。 (zh)
- Ο Γκλεν Θίοντορ Σίμποργκ (19 Απριλίου 1912 – 25 Φεβρουαρίου 1999) ήταν Αμερικανός πυρηνικός χημικός επιστήμονας, ο οποίος κέρδισε το 1951 το Βραβείο Νόμπελ Χημείας για «ανακαλύψεις στη Χημεία πάνω στα υπερουράνια στοιχεία» , στη συμβολή που είχε στην ανακάλυψη και απομόνωση δέκα στοιχείων, και για την ανάπτυξη της ιδέας των ακτινιδών που οδήγησε στην τρέχουσα διάταξη της σειράς των ακτινιδών του περιοδικού πίνακα των στοιχείων. Ξόδεψε το μεγαλύτερο μέρος της καριέρας του ως εκπαιδευτικός και ερευνητής επιστήμονας στο Πανεπιστήμιο της Καλιφόρνια, Μπέρκλεϋ, όπου έγινε ο δεύτερος στην ιστορία του, και υπηρέτησε ως Καθηγητής. (el)
- Glenn Theodore Seaborg (/ˈsiːbɔːrɡ/; April 19, 1912 – February 25, 1999) was an American chemist whose involvement in the synthesis, discovery and investigation of ten transuranium elements earned him a share of the 1951 Nobel Prize in Chemistry. His work in this area also led to his development of the actinide concept and the arrangement of the actinide series in the periodic table of the elements. (en)
- Glenn Theodore Seaborg (/ˈsiːbɔːrɡ/; 19 April 1912–25 Februari 1999) adalah seorang kimiawan Amerika Serikat yang terlibat dalam pengenalan 9 unsur transuranium (94 hingga 102), dan ia menjabat sebagai ketua Komisi Energi Atom Amerika Serikat dari 1961 hingga 1971. Ia juga menjadi penasihat presiden Amerika Serikat dalam kebijakan energi nuklir, dari Presiden Truman hingga Clinton. Seaborg juga memberikan sumbangsih dalam pengendalian persenjataan nuklir. Ia adalah salah satu penandatangan Laporan Franck, dan ia juga berkontribusi dalam penerbitan perjanjian-perjanjian pengendalian nuklir lainnya, seperti , Perjanjian Nonproliferasi Nuklir, dan Traktat Pelarangan Menyeluruh Uji-coba Nuklir. Pada tahun 1951 ia menerima Penghargaan Nobel dalam Kimia bersama dengan fisikawan Edwin Mattison Mc (in)
- 글렌 시어도어 시보그(Glenn Theodore Seaborg, 1912년 4월 19일 ~ 1999년 2월 25일)는 미국의 화학자이다. 오랫동안 캘리포니아 대학교 버클리에서 교수로 재직했던 그는 플루토늄, 아메리슘, 퀴륨, 버클륨, 캘리포늄 아인슈타이늄, 페르뮴, 멘델레븀, 노벨륨, 로렌슘 등의 원소를 발견하였다. 초우라늄 원소 발견에 기여한 공로로 에드윈 맥밀런과 함께 1951년 노벨 화학상을 수상하였다. 106번 원소 시보귬의 이름은 그의 이름에서 따온 것이다. 1934년부터 1940년까지 우라늄원소보다 더 큰 원자번호를 가지고 있는 초우라늄 원소를 찾기 위한 노력을 했으나, 핵변환 실험으로는 너무 미소한 분량이 만들어지기 때문에 화학적으로는 분리할 수가 없었다. 1940년 초 사이클로트론을 사용한 실험에서 최초로 93번 원소가 분리되었는데, 이 원소가 넵투늄이다. 영국에서 만들어진 레이다용 마그네트론이 매사추세츠 공과대에 기증되었는데, 이때 젊은 화학자 글렌 시보그(Glenn T. Seaborg 1912~1999)와 물리학자 에밀리오 세그레 (Emilio Segre 1905~1989)가 참여하게 된다. (ko)
- Glenn Theodore Seaborg (Ishpeming, 19 de abril de 1912 — Lafayette, 25 de fevereiro de 1999) foi um químico estadunidense. Foi agraciado com o Nobel de Química de 1951 pelas suas descobertas na química dos elementos transurânicos. (pt)
- Гленн Теодор Сиборг (англ. Glenn Theodore Seaborg; 19 апреля 1912[…], Ишпеминг[d], Мичиган — 25 февраля 1999[…], Лафайетт[d], Калифорния) — американский химик и физик-ядерщик. Благодаря его работам окончательно сформировалась новая наука — ядерная химия. Лауреат Нобелевской премии по химии (1951) «За открытия в области химии трансурановых элементов» совместно с Эдвином М. Макмилланом. Член Национальной академии наук США (1948), иностранный член Академии наук СССР (1971), Лондонского королевского общества (1985). (ru)
- Гленн Теодор Сіборг (англ. Glenn Theodore Seaborg) (19 квітня 1912 — 25 лютого 1999) — американський фізик, удостоєний 1951 року Нобелівської премії з хімії (спільно з Едвіном Макмілланом) за синтез плутонію і інших трансуранових елементів. Народився 19 квітня 1912 в Ішпемінгу (штат Мічиган). Закінчив Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі (1934). Отримав ступінь доктора філософії в Каліфорнійському університеті в Берклі (1937). З 1945 був професором, в 1958—1961 — ректором Каліфорнійського університету в Берклі. На честь Ґленна Сіборґа було названо хімічний елемент сіборгій. (uk)
|