dbo:abstract
|
- الانحياز التأكيدي (أو الانحياز الذاتي) هو الميل للبحث عن، وتفسير، وتذكُّر المعلومات بطريقة تتوافق مع معتقدات وافتراضات الفرد، بينما لا يولي انتباهًا مماثلًا للمعلومات المناقضة لها. هو نوع من الانحياز المعرفي والخطأ في الاستقراء. يُظهر الأشخاص هذا الانحياز عندما يجمعون أو يتذكّرون المعلومات بشكل انتقائي، أو عندما يفسّرونها بطريقة متحيّزة. يكون تأثير ذلك أقوى في المسائل المحكومة عاطفيًا والمعتقدات الراسخة بشدّة. يميل الأشخاص أيضًا إلى تفسير الأدلة الغامضة بشكل يدعم موقفهم الراهِن. استُشهد بالانحياز في البحث، والتفسير، والذاكرة لتأويل تضارُب الموقف (عندما يُصبح الخلاف أكثر حِدَّة برغم توافُر الأدلة نفسها لدى الأطراف المتنازعة)، ورسوخ الاعتقاد (عندما يستمر الاعتقاد بعد توضيح أن الدليل الذي يدعمه خاطئ)، تأثير الأسبقيّة غير المنطقيّة (الاعتماد بشكل أكبر على أوّل ما وُجد من سلسلة معلومات) والربط الوهمي (عندما يوجد اعتقاد خاطئ بارتباط حدثين أو موقفين). أظهرت سلسلة من التجارب في ستّينات القرن العشرين أنّ الأشخاص ينحازون نحو تأكيد معتقداتهم الحاليّة. أعيد تفسير تلك النتائج بتجارب لاحقة بيّنت وجود ميل نحو اختبار الأفكار من جانب واحد، مع التركيز على احتمال واحد وتجاهل البدائل. في مواقف معيّنة، يُمكن لهذه النزعة أن تؤثّر على استنتاجات الأشخاص. تتضمَّن تفسيرات أسباب الانحيازات الملحوظة: التفكير الرغبوي وقدرة الإنسان المحدودة على معالجة المعلومات. يوجد تفسير آخر وهو ظهور الانحياز التأكيدي لدى الأشخاص لأنهم يقومون بِحساب العواقب في حال كونهم على خطأ، بدلًا من البحث بطريقة حياديّة وعلميّة. يدعَم الانحياز التأكيدي الثقة المبالغة بالمُعتقدات الشخصية ويحفظ ويقوِّي المُعتقدات في وجه الأدلّة المعاكِسة. هناك أمثلة عدّة على القرارات السيّئة الناتجة عن الانحياز التأكيدي في السياق السياسي والتنظيمي. (ar)
- En psicologia i en les ciències cognitives, el biaix de confirmació és una tendència a tenir en compte esdeveniments o elements de tal manera que confirmin les nostres preconcepcions o hipòtesis, provocant errors en la interpretació del món que ens envolta. S’hi sol fer referència també com a "biaix confirmatori" i és un dels biaixos cognitius que provoca més errors en la realitzada en el procés de confirmació de les hipòtesis a estudiar. Per compensar aquesta tendència humana, s'ha elaborat el mètode científic amb l'objectiu de poder desaprovar les hipòtesi que la confirmen d'una manera més objectiva. Vegeu per a més informació falsacionisme. El biaix de confirmació és un tipus de biaix cognitiu, un error sistemàtic del raonament inductiu. Aquests biaixos, en el processament de la informació, es distingeixen dels efectes de confirmació de comportament (també anomenada profecia autocomplerta), en què les expectatives d'una persona influeixen en el seu propi comportament. Els biaixos poden ocórrer en la reunió, interpretació o recuperació d'informació. Alguns psicòlegs utilitzen els "biaix de confirmació" de les desviacions sistemàtiques en qualsevol d'aquests tres processos, mentre que d'altres restringeixen els passos per a la recollida selectiva de l'evidència, utilitzant "biaix d'assimilació" per a interpretacions esbiaixades. En moltes situacions de raonament, les persones rebutgen el biaix de confirmació i les proves d'hipòtesis per a l'obtenció d'una informació real. Els biaixos apareixen en especial en els aspectes que són emocionalment importants (com ara, la salut personal o de relacions) i per a establir les creences que donen forma a les expectatives de la persona. Els biaixos de recerca, interpretació i/o d'emmagatzematge s'han utilitzat per a explicar la perseverança de creences (les creences en les persones romanen intactes encara que l'evidència d'aquestes creences ha estat provada com a falsa) i la polarització de l'actitud (un desacord és més polaritzat tot i que les diferent parts estan exposades a aquestes proves). El biaix de confirmació pot portar a decisions desastroses, sobretot en l'organització i en els contextos polític i militar. Els intents d'ensenyar el pensament crític poden ser contraproduents si els biaixos de confirmació no són ben direccionats, ja que si s'utilitza la lògica del pensament només d'una banda de l'argument, els crítics poden convertir-se en "actius de ment tancada". (ca)
- Konfirmační zkreslení (někdy též potvrzovací zkreslení, z anglického confirmation bias) je sociálně-psychologický pojem, který popisuje tendenci člověka upřednostňovat ty informace, interpretace a vzpomínky, které podporují jeho vlastní názor, a naopak ignorovat nebo podceňovat ty, které jsou v rozporu s jeho přesvědčením nebo pohledem na věc. Dále tendence vykládat nejednoznačné informace tak, aby byly v souladu s názorem toho kdo je posuzuje (subjektivní pravděpodobnost). Je to druh kognitivního zkreslení a častý důvod chybného uvažování. K takovému zkreslení dochází i u abstraktních záležitostí, které nevyžadují názor. Účinek potvrzovacího zkreslení je silnější u podbarvených záležitostí a u silně zakořeněných názorů. Potvrzovací zkreslení se vztahuje i na paměť (člověk si lépe pamatuje to, co je v souladu s jeho názory) a na oblibu ostatních lidí a informačních zdrojů (člověk upřednostňuje ty, kteří/které podporují jeho přesvědčení). Pokud jsme si na něco udělali názor a bezmezně tomu věříme, bezděky vyhledáváme informace, které tento názor potvrzují. Konfirmační zkreslení je tedy také tendence vyhledávat fakta, která potvrzují náš názor. například poznamenává: „Vaše názory jsou výsledkem mnoha let, kdy jste pozornost věnovali pouze informacím, které vás utvrzovaly ve vašem přesvědčení, a zároveň zcela ignorovali ty, které nabourávaly vaše předem vytvořené dojmy a představy.” Příkladem může být nákupní chování občanů USA na Amazonu v době před prezidentskými volbami v roce 2008. Badatel Valdis Krebs zjistil, že lidé, kteří již byli rozhodnuti podporovat Obamu, nakupovali knihy, ve kterých se Obama ukazoval v pozitivním světle. Lidé, kteří však byli odpůrci Obamy, naopak kupovali knihy, které jej představovaly v negativním světle. Lidé si tedy kupovali knihy, které potvrzovaly jejich stávající názor. Tendenci lidí favorizovat své stávající názory dokázaly psychologické experimenty[kdo?] v 60. letech 20. století. Pozdější výzkum ukázal, že je to způsobeno i tendencí lidí testovat ideje jednostranně, tedy soustředit se jen na jednu možnost a ignorovat alternativy, což je může vést k nesprávným závěrům. Další možná vysvětlení potvrzovacího zkreslení zahrnují omezenost lidské schopnosti zpracovávat informace, myšlení ve stylu „přání otcem myšlenky“ (wishful thinking) a to, že lidé započítávají jako náklad možnost, že by se mýlili, takže nepřemýšlejí nestranně. (cs)
- Ein Bestätigungsfehler (auch Bestätigungstendenz oder Bestätigungsverzerrung, engl. confirmation bias) ist ein Begriff der Kognitionspsychologie, der die Neigung bezeichnet, Informationen so auszuwählen, zu ermitteln und zu interpretieren, dass diese die eigenen Erwartungen erfüllen (bestätigen). Die erste Theorie zu dieser kognitiven Verzerrung stammt von Peter Wason (1960, 1968). (de)
- Προκατάληψη επιβεβαίωσης ονομάζεται η τάση ενός ατόμου να αναζητήσει, να ερμηνεύσει, να ευνοήσει και να ανακαλέσει πληροφορίες με τρόπο που να επιβεβαιώνει τις προϋπάρχουσες πεποιθήσεις ή υποθέσεις του. Είναι ένας τύπος γνωστικής προκατάληψης και ένα συστηματικό σφάλμα του επαγωγικού συλλογισμού. Οι άνθρωποι εμφανίζουν αυτή την προκατάληψη όταν συγκεντρώνουν ή θυμούνται πληροφορίες επιλεκτικά ή όταν τις ερμηνεύουν με μεροληπτικό τρόπο. Το φαινόμενο είναι ισχυρότερο για συναισθηματικά φορτισμένα θέματα και για βαθιά ριζωμένες πεποιθήσεις. Η προκατάληψη επιβεβαίωσης είναι μια παραλλαγή της πιο γενικής τάσης της . Τα άτομα τείνουν επίσης να ερμηνεύουν αμφιλεγόμενα ευρήματα με τρόπο ώστε να στηρίζουν την υπάρχουσα θέση τους. Προκατειλημμένη αναζήτηση, ερμηνεία και μνήμη έχουν επικληθεί για να εξηγήσουν την (όταν η διαφωνία γίνεται όλο και πιο ακραία, ακόμη και αν τα διάφορα μέρη εκτίθενται στα ίδια αποδεικτικά στοιχεία), την (όταν οι πεποιθήσεις εξακολουθούν να υφίστανται αφότου τα στοιχεία γι'αυτές αποδεικνύεται ότι είναι ψευδή), το (η μεγαλύτερη εμπιστοσύνη στις πληροφορίες που έγιναν γνωστές αρχικά, σε μια σειρά πληροφοριών) και η (όταν τα άτομα λανθασμένα αντιλαμβάνονται συνδέσεις μεταξύ δύο γεγονότων ή καταστάσεων). Μια σειρά από ψυχολογικά πειράματα την δεκαετία του 1960 πρότειναν ότι οι άνθρωποι είναι προκατειλημμένοι προς το να επιβεβαιώσουν τις υπάρχουσες πεποιθήσεις τους. Μεταγενέστερες έρευνες ερμήνευσαν τα αποτελέσματα αυτά ως μια τάση να δοκιμάσει το άτομο ιδέες με έναν μονόπλευρο τρόπο, εστιάζοντας σε μια πιθανότητα και αγνοώντας τις εναλλακτικές. Σε ορισμένες περιπτώσεις, αυτή η τάση μπορεί να προκαταβάλλει το συμπέρασμα στο οποίο καταλήγει το άτομο. Εξηγήσεις για τις παρατηρούμενες προκαταλήψεις περιλαμβάνουν τους ευσεβείς πόθους και τη περιορισμένη ικανότητα του ανθρώπου να επεξεργάζεται πληροφορίες. Μια άλλη εξήγηση είναι ότι οι άνθρωποι εμφανίζουν προκατάληψη επιβεβαίωσης επειδή ζυγίζουν το κόστος του να κάνουν λάθος, αντί να ερευνούν με ουδέτερο, επιστημονικό τρόπο. Ωστόσο, ακόμη και οι επιστήμονες μπορούν να είναι επιρρεπείς στην προκατάληψη επιβεβαίωσης. Οι προκαταλήψεις επιβεβαίωσης συμβάλλουν στην πρόκληση υπερβολικής εμπιστοσύνης στις προσωπικές πεποιθήσεις και μπορούν να διατηρήσουν ή να ενισχύσουν πεποιθήσεις μπροστά σε αποδείξεις υπέρ του αντιθέτου. Κακές αποφάσεις που οφείλονται σε τέτοιες προκαταλήψεις έχουν βρεθεί σε πολιτικά και οργανωτικά πλαίσια. (el)
- La biaso de konfirmo estas kogna biaso. Ĝi okazas kiam oni pli atentas kaj favoras informojn, kiuj konfirmas niajn ĝisnunajn kredojn aŭ antaŭjuĝojn, sen konsideri la veron de tiuj informoj. Ĝi same okazas kiam oni malpli atentas informojn, kiuj kontraŭas niajn antaŭajn kredojn. Temas pri selektado el inter diversaj informoj, preferante tiujn, kiuj plikonfirmas la antaŭajn opinion, veron, kredojn kaj forigante tion, kio malkonfirmus ilin. Ĉi ties simpla celo estas eviti la malagrablan konflikton kun si mem. . (eo)
- El sesgo de confirmación o sesgo confirmatorio es la tendencia a favorecer, buscar, interpretar y recordar la información que confirma las propias creencias o hipótesis, dando desproporcionadamente menos consideración a posibles alternativas.Se trata de un tipo de sesgo cognitivo y un error sistemático del razonamiento inductivo. Las personas muestran esta tendencia cuando reúnen o recuerdan información de manera selectiva, o cuando la interpretan sesgadamente. El efecto es más fuerte en publicaciones con contenido emocional y en creencias firmemente enraizadas. También tienden a interpretar que las pruebas ambiguas apoyan su postura existente. Se ha invocado la búsqueda sesgada, la interpretación y la memoria para explicar la polarización de las actitudes (cuando un desacuerdo se hace más extremo o polarizado a pesar de que las diferentes partes están expuestas a las mismas pruebas), la perseverancia de las creencias (cuando las creencias de las personas persisten pese a que se ha demostrado su falsedad), el efecto de primacía irracional (cuando se tiene mayor confianza a las primeras experiencias tenidas con algún hecho, que a las más recientes) y la correlación ilusoria (cuando la gente falsamente percibe una asociación entre dos acontecimientos o situaciones). Una serie de experimentos en los años sesenta sugirió que las personas están sesgadas hacia la confirmación de sus creencias existentes. Investigaciones posteriores reinterpretaron estos resultados como una tendencia a probar ideas de un modo unilateral, centrándose en una posibilidad e ignorando las alternativas. En ciertas situaciones, esta tendencia puede sesgar las conclusiones personales. Entre las explicaciones de las tendencias observadas se encuentran el pensamiento ilusorio y la limitada capacidad humana para procesar la información. Otra explicación es que las personas muestran un sesgo confirmatorio porque sopesan los costes de equivocarse más que el investigar de un modo neutral y científico. El sesgo de confirmación contribuye al exceso de confianza en las creencias personales y puede mantener o reforzar estas creencias ante evidencias contrarias. Se han encontrado decisiones pobres debido a este sesgo en contextos militares, políticos y de organización. (es)
- Confirmation bias is the tendency to search for, interpret, favor, and recall information in a way that confirms or supports one's prior beliefs or values. People display this bias when they select information that supports their views, ignoring contrary information, or when they interpret ambiguous evidence as supporting their existing attitudes. The effect is strongest for desired outcomes, for emotionally charged issues, and for deeply entrenched beliefs. Confirmation bias cannot be eliminated, but it can be managed, for example, by education and training in critical thinking skills. Biased search for information, biased interpretation of this information, and biased memory recall, have been invoked to explain four specific effects: 1.
* attitude polarization (when a disagreement becomes more extreme even though the different parties are exposed to the same evidence) 2.
* belief perseverance (when beliefs persist after the evidence for them is shown to be false) 3.
* the irrational primacy effect (a greater reliance on information encountered early in a series) 4.
* illusory correlation (when people falsely perceive an association between two events or situations). A series of psychological experiments in the 1960s suggested that people are biased toward confirming their existing beliefs. Later work re-interpreted these results as a tendency to test ideas in a one-sided way, focusing on one possibility and ignoring alternatives. Explanations for the observed biases include wishful thinking and the limited human capacity to process information. Another proposal is that people show confirmation bias because they are pragmatically assessing the costs of being wrong, rather than investigating in a neutral, scientific way. Flawed decisions due to confirmation bias have been found in a wide range of political, organizational, financial and scientific contexts. These biases contribute to overconfidence in personal beliefs and can maintain or strengthen beliefs in the face of contrary evidence. For example, confirmation bias produces systematic errors in scientific research based on inductive reasoning (the gradual accumulation of supportive evidence). Similarly, a police detective may identify a suspect early in an investigation, but then may only seek confirming rather than disconfirming evidence. A medical practitioner may prematurely focus on a particular disorder early in a diagnostic session, and then seek only confirming evidence. In social media, confirmation bias is amplified by the use of filter bubbles, or "algorithmic editing", which display to individuals only information they are likely to agree with, while excluding opposing views. (en)
- Berreste alderako isuria, berreste isuria edo baieztatze alderako isuria gizaki orok daukan joera bat da, isuri kognitibo bat. Gizakiok aurreiritziak bultzatuta, sinismenak bultzatuta, badugu informazio jakin bat bilatzeko, ulertzeko, interpretatzeko eta gogoratzeko joera nabarmena. Izan ere, dagoeneko dauzkagun sinesmenek edo guretzat sinesgarri diren hipotesiek goitik behera baldintzatzen dituzte informazioak bilatzeko eta informazio hori prozesatzeko erabiliko ditugun estrategiak eta gure aurretiko sinesmenak indartzeko bideratzen ditugu. Bide beretik, gure sinesmen kontra doazen informazioak baztertzeko eta kontuan ez hartzeko joera daukagu. Pentsaera kritikoa garatu behar da joera unibertsal horri aurre egiteko. Berreste alderako isuriak sinesmen pertsonaletan konfiantza gehiegi ematen du. Baieztatze alderako isuri honek kontrako ebidentzien aurrean norberaren sinesmen horiek mantendu edo indartu ditzake. Gainera pertsonek badute joera nabarmena antzeko sinesmenak dauzkatenekin harremanetan egoteko, —harreman horiei lehentasuna emateko—, eta horrela ere indartzen dira sinesmenak, -edo esaten zaio joera unibertsal honi. Norberaren iritziekin bat datozen datuei duten garrantzia baino handiagoa emateko joera egoten da. Norberaren iritzien kontra datozen ebidentziak, gutxietsi, baztertu edo zuzenean ez sinesteko joera egoten da. Sinismenek, irudimenezko kausa-ondorioak edo korrelazioak asmatzen edo indartzen dituzte askotan. (adibidez, Xamanaren euriaren dantzak edo prozesioak euria ekarri duelako iritzia). Isuri kognitibo hau joera kognitibo unibertsala da, eta arrazoibide induktiboaren akats sistematikoa. Jendeak joera hori erakusten du informazioa modu selektiboan biltzen edo gogoratzen duenean eta beste informazio jakin bat gutxietsi edo baztertzen duenean. (eu)
- Bias konfirmasi adalah suatu kecenderungan bagi orang-orang untuk mencari bukti-bukti yang mendukung pendapat atau kepercayaannya serta mengabaikan bukti-bukti yang menyatakan sebaliknya. Kesalahan pemikiran ini menyebabkan penarikan kesimpulan yang salah dan merintangi pembelajaran yang efektif. Francis Bacon pernah menyinggung secara tidak langsung mengenai kesalahan pemikiran ini dalam esainya, Novum Organum, meskipun pada masa itu istilah bias konfirmasi belum diketahui. Ia menceritakan mengenai seorang pengunjung di sebuah kuil Romawi yang sebelumnya juga pernah diceritakan oleh Cicero. Orang Romawi bercerita mengenai kehebatan dewa-dewa mereka agar pengunjung tersebut terkesan dan kemudian memperlihatkan sebuah gambar beberapa pelaut yang selamat dari kecelakaan kapal karena rajin berdoa. Menyikapi hal tersebut, sang pengunjung bertanya, "Di mana gambar mereka yang sudah berdoa tetapi tetap tenggelam?" Bias konfirmasi memiliki penerapan yang luas yang melingkupi banyak sekali konteks, seperti pencarian informasi yang bias, interpretasi informasi yang bias, dan ingatan yang bias. Bias konfirmasi memiliki beberapa efek seperti : 1) Polarisasi sikap (ketika ketidaksepakatan berujung pada hal yang ekstrim walaupun pihak-pihak yang belawanan merujuk kepada bukti yang sama); 2) Keras kepala yang parah walau sudah dihadapkan dengan pelbagai bukti yang bertentangan 3) Efek primer irasional (kertergantungan pada informasi yang didapatkan lebih awal); dan 4) ilusi korelasi (ketika orang salah menginterpretasikan hubungan antara dua peristiwa atau situasi). Penyebab dari bias konfirmasi merupakan topik yang masih diteliti. Sebuah penelitian pada tahun 1960 menemukan bahwa orang menjadi bias untuk mengkonfirmasi apa yang mereka telah percayai. Penelitian selanjutnya kemudian menafsirkan kembali hasil tersebut sebagai kecenderungan untuk menafsirkan suatu ide dari hanya satu sisi, yaitu hanya fokus pada satu kemungkinan dan mengabaikan penjelasan alternatif dari ide tersebut. Secara umum, berdasarkan yang diketahui saat ini, bias konfirmasi bisa jadi disebabkan oleh keterbatasan kapasitas otak manusia untuk memproses secara lengkap informasi yang tersedia, sehingga menyebabkan kegagalan untuk menafsirkan informasi dengan cara yang netral dan ilmiah. Keputusan salah yang berasal dari bias konfirmasi dapat ditemukan pada konteks politik, organisasi, keuangan, bahkan dalam sains. Misalnya, seorang detektif polisi dapat mengidentifikasi tersangka di awal penyelidikan, tetapi kemudian hanya mencari bukti yang mengkonfirmasi penetapan awal daripada bukti-bukti lain yang bisa mendiskonfirmasinya. Demikian pula dengan seorang praktisi medis yang mungkin terlalu berfokus diagnosa awal terhadap suatu penyakit sehingga kemudian hanya mencari bukti yang menguatkan diagnosa awal tersebut. Bias konfirmasi dapat membuat seseorang memiliki kepercayaan diri yang berlebih sehingga membuatnya menjadi sangat keras kepala dalam mempertahankan pendapatnya walau dihadapkan bukti yang bertentangan. Di media sosial, bias konfirmasi diperparah dengan penggunaan gelembung filter, atau "pengeditan algoritmik", yang hanya menampilkan informasi yang cenderung disukai oleh seorang pengguna, sehingga mereduksi jumlah informasi berlawanan yang didapatkan oleh seorang pengguna. (in)
- Le biais de confirmation, également dénommé biais de confirmation d'hypothèse, est le biais cognitif qui consiste à privilégier les informations confirmant ses idées préconçues ou ses hypothèses, ou à accorder moins de poids aux hypothèses et informations jouant en défaveur de ses conceptions, ce qui se traduit par une réticence à changer d'avis. Ce biais se manifeste chez un individu lorsqu'il rassemble des éléments ou se rappelle des informations mémorisées, de manière sélective, les interprétant d'une manière biaisée. Les biais de confirmation apparaissent notamment autour de questions de nature affective et concernant des opinions ou croyances établies. Par exemple, pour s'informer d'un sujet controversé, une personne pourra préférer lire des sources qui confirment ou affirment son point de vue. Elle aura aussi tendance à interpréter des preuves équivoques pour appuyer sa position actuelle. Les biais dans la recherche, l'interprétation et le rappel de la mémoire ont été invoqués pour expliquer l'attitude de polarisation (quand un désaccord devient plus extrême, même si les différentes parties sont confrontées à la même preuve), de persévérance de conviction (quand la croyance persiste après que les preuves la soutenant sont démontrées fausses), l'effet de primauté irrationnelle (une plus forte importance pour les premières données rencontrées) et l'illusion de corrélation (par laquelle les personnes perçoivent à tort une association entre deux événements ou situations). Une série d'expériences dans les années 1960 suggère que les individus sont biaisés en faveur de la confirmation de leurs croyances actuelles. Des travaux ultérieurs ont expliqué ces résultats par une tendance à évaluer les idées d'une manière unilatérale, mettant l'accent sur une possibilité unique et ignorant les alternatives. En combinaison avec d'autres effets, cette stratégie de pensée peut biaiser les conclusions qui sont atteintes. Pour expliquer les biais observés, on invoque notamment le rôle du désir dans la pensée (cf. Pensée désidérative) et les limitations de la capacité humaine au traitement de l'information. Une autre hypothèse est que les individus montrent un biais de confirmation, car d'une manière pragmatique ils évaluent le coût d'être dans l'erreur, plutôt que d'enquêter d'une manière neutre ou scientifique. Les biais de confirmation contribuent à l'excès de confiance dans les croyances personnelles et peuvent maintenir ou renforcer les croyances face à des preuves contraires. Ils peuvent donc conduire à des décisions désastreuses, en particulier dans des contextes organisationnels, militaires, politiques ou sociaux. (fr)
- 확증 편향(確證偏向, 영어: Confirmation bias)은 원래 가지고 있는 생각이나 신념을 확인하려는 경향성이다. 흔히 하는 말로 “사람은 보고 싶은 것만 본다”와 같은 것이 바로 확증 편향이다. 인지심리학에서 확증 편향은 정보의 처리 과정에서 일어나는 인지 편향 가운데 하나이다. 사람들은 자신이 원하는 결과를 간절히 바랄 때, 또는 어떤 사건을 접하고 감정이 앞설 때, 그리고 저 마다의 뿌리 깊은 신념을 지키고자 할 때 확증 편향을 보인다. 확증 편향은 원하는 정보만 선택적으로 모으거나, 어떤 것을 설명하거나 주장할 때 편향된 방법을 동원한다. 1960년대 행해진 의 실험에서 사람들은 원하는 결과가 있을 때 에 따라 자신의 관찰과 경험을 편향적으로 재해석하고자 한다는 점을 보였다. 실험 참가자들은 여러 사실에서 어떤 것은 주목하고 어떤 것은 무시하거나 다른 사실을 들어 반박하면서 자신의 편향에 따라 결론을 내렸다. 인지 편향이 일어나는 기본적인 이유는 주어진 정보 자체가 편향되었거나 과학적 방법과 같은 합리적 방법을 이용하지 않았기 때문이지만, 과학자나 법조인 같이 합리적 사고를 훈련 받은 전문가라 할 지라도 종종 확증 편향에 빠지곤 한다. 확증 편향은 자신의 믿음에 대해 근거 없는 을 갖게 한다. 사람들은 자신의 정치적 지향과 다른 사실에 대해 불신하며, 과학적 사실에 반해 자신의 믿음을 고수하려 하기도 한다. 반면, 자신의 신념에 유용하다고 여겨지는 정보는 적극적으로 받아들인다.. 과학적 탐구에서도 확증 편향은 언제나 경계의 대상이다. 귀납적 방법을 통한 연구에서 원하는 결론에 유리한 결과만 선택적으로 받아들이면 잘못된 결론을 내리게 된다. (ko)
- Een bevestigingsvooroordeel of confirmation bias is de neiging om aandacht en waarde te hechten aan informatie die de eigen ideeën, overtuigingen of hypotheses bevestigt. In het algemeen zijn mensen geneigd om informatie zodanig te zoeken, te interpreteren en te onthouden dat deze ondersteuning vormen voor hun persoonlijke ideeën, terwijl minder aandacht wordt besteed aan informatie die deze ideeën tegenspreekt. Een bevestigingsvooroordeel is het sterkst van invloed bij een verlangd resultaat, emotioneel beladen kwesties of een diepgeworteld geloof. Een bevestigingsvooroordeel is een type cognitieve bias waar over het algemeen veel mensen gevoelig voor zijn. Een reeks psychologische onderzoeken uit de jaren 1960 heeft aangetoond dat mensen een voorkeur hebben om een zelfbedachte hypothese eerder te bevestigen dan te falsifiëren. In bepaalde situaties kan deze neiging leiden tot onjuiste conclusies. Verklaringen voor bevestigingsvooroordelen zijn onder meer wensdenken (wishful thinking) en het beperkte menselijke vermogen om informatie te verwerken. Bevestigingsvooroordelen dragen bij aan versterking en overmoedigheid van persoonlijke opvattingen. Beslissingen op basis van deze vooroordelen komen voor in politieke, organisatorische, financiële en wetenschappelijke contexten. Een bevestigingsvooroordeel kan bijvoorbeeld leiden tot systematische fouten in wetenschappelijk onderzoek op basis van inductief redeneren (de geleidelijke accumulatie van ondersteunend bewijs). In sociale media wordt een confirmation bias versterkt door het ontstaan van een filterbubbel; gebruikers krijgen voornamelijk informatie te zien die aansluit bij hun politieke of maatschappelijke gezindheid op basis van eerder klikgedrag en zoekgeschiedenis (algoritme). (nl)
- 確証バイアス(かくしょうバイアス、英: confirmation bias)とは、認知心理学や社会心理学における用語で、仮説や信念を検証する際にそれを支持する情報ばかりを集め、反証する情報を無視または集めようとしない傾向のこと。認知バイアスの一種。また、その結果として稀な事象の起こる確率を過大評価しがちであることも知られている。 (ja)
- In psicologia, il bias di conferma (in inglese confirmation bias o confirmatory bias) è quel bias cognitivo umano per il quale le persone tendono a muoversi entro un ambito delimitato dalle loro convinzioni acquisite, tentando di ricondurre a tale ambito qualsiasi situazione si trovino a sperimentare. Le persone mostrano questo pregiudizio quando selezionano le informazioni che supportano le loro opinioni, ignorando quelle contrarie, o quando interpretano le prove ambigue come se supportassero i loro atteggiamenti esistenti. L'effetto è più forte per i risultati desiderati, sia per le questioni emotivamente cariche che per le convinzioni profondamente radicate. Il bias di conferma non può essere eliminato ma solamente gestito, ad esempio, attraverso l'educazione e la formazione al pensiero critico. (it)
- Склонность к подтверждению своей точки зрения (англ. confirmation bias), или предвзятость подтверждения — тенденция человека искать и интерпретировать такую информацию или отдавать предпочтение такой информации, которая согласуется с его точкой зрения, убеждением или гипотезой. Разновидность когнитивного искажения и систематической ошибки индуктивного мышления. Эффект проявляется сильнее в отношении эмоционально значимых вопросов и глубоко укоренившихся убеждений. Люди также склонны интерпретировать неоднозначные свидетельства таким образом, чтобы поддерживалась их точка зрения. Предвзятым поиском, толкованием и запоминанием объясняются такие эффекты, как (когда разногласия становятся ещё сильнее, несмотря на то, что сторонам были представлены одни и те же свидетельства), (англ. belief perseverance, когда мнение сохраняется даже тогда, когда поддерживающие его свидетельства были опровергнуты), эффект первичности (англ. primacy effect, склонность отдавать предпочтение информации, полученной первой), иллюзорная корреляция (склонность видеть взаимосвязь между двумя явлениями или ситуациями там, где её нет). Ряд экспериментов, проведённых в 1960-х годах, показал, что люди склонны подтверждать имеющиеся у них убеждения. Последующие исследования дали основания пересмотреть эти результаты и выдвинуть идею о склонности людей проверять их гипотезы в предвзятом виде, фокусировать внимание только на одной возможности и игнорировать альтернативные. В некоторых ситуациях эта тенденция может искажать выводы людей. Объяснениями наблюдаемых когнитивных искажений могут быть эффект принятия желаемого за действительное и ограниченная способность человека перерабатывать информацию. Ещё одно объяснение заключается в том, что люди скорее склонны оценивать возможные потери от признания своей неправоты, вместо того чтобы рассматривать ситуацию в нейтральном, научном стиле. Склонность к подтверждению влияет на излишнюю самоуверенность человека в собственных суждениях и может поддерживать и усиливать убеждения при получении доказательств обратного. Эти когнитивные искажения находят отражение в плохих решениях, принимаемых в политическом и организационном контекстах. (ru)
- Efekt potwierdzenia, błąd konfirmacji, strategia konfirmacyjna – tendencja do preferowania informacji, które potwierdzają wcześniejsze oczekiwania i hipotezy, niezależnie od tego, czy te informacje są prawdziwe. Powoduje, że ludzie poszukują informacji i zapamiętują je w sposób selektywny, interpretując je w błędny sposób. Efekt ten jest szczególnie silny w przypadku zagadnień wywołujących silne emocje i dotyczących mocno ugruntowanych opinii. Przykładowo, czytając o polityce dostępu do broni, ludzie zwykle preferują źródła, które potwierdzają to, co sami na ten temat sądzą. Mają również tendencję do interpretowania niejednoznacznych dowodów jako potwierdzających ich własne zdanie. Selektywne poszukiwanie informacji, ich zapamiętywanie i interpretowanie jest przytaczane jako wytłumaczenie efektu polaryzacji przekonań (gdy różnica zdań staje się jeszcze większa po zaprezentowaniu dwóm stronom tych samych dowodów), trwałości przekonań (gdy przekonania pozostają niezmienione nawet po obaleniu dowodów, z których wynikały), efektu pierwszeństwa (gdy większa waga przykładana jest do informacji, które uzyskało się wcześniej) i iluzji korelacji (doszukiwania się korelacji tam, gdzie ich w rzeczywistości nie ma). Serie eksperymentów prowadzonych w latach 60. XX wieku pokazały, że ludzie mają tendencję do poszukiwania potwierdzeń dla swoich wcześniejszych przeświadczeń. Późniejsze badania wyjaśniły to jako wynik tendencji do testowania hipotez bardzo selektywnie, skupiając się na jednej możliwości i ignorując alternatywy. W połączeniu z innymi efektami taka strategia wpływa na konkluzje, do jakich ludzie dochodzą. Błąd ten może wynikać z ograniczonych możliwości przetwarzania informacji przez ludzki mózg lub z ewolucyjnej optymalizacji, gdy szacowane koszty tkwienia w błędzie nie są większe niż koszty analizy prowadzonej w obiektywny, naukowy sposób. Efekt potwierdzenia wzmacnia pewność siebie i pozwala ludziom zachować silne przekonania nawet w obliczu przeczących im dowodów. Dlatego może prowadzić do katastrofalnych błędów w podejmowaniu decyzji, w szczególności w przypadku decyzji społecznych, politycznych i militarnych. (pl)
- Konfirmeringsbias, bekräftelsejäv, bekräftelsefördom eller bekräftelseförväntning, selektiv bias är en tendens i mänskligt beteende att omedvetet vara selektivt uppmärksam på sådan information som bekräftar egna uppfattningar. Konfirmeringsbias är en typ av kognitiv bias. Har man en negativ självbild tenderar man att ta fasta på kritik och inte höra beröm. Även vetenskapliga forskare tenderar att vara selektivt uppmärksamma på forskningsresultat som stämmer med deras egen teori och omedvetet ignorera sådant som strider mot den. Karl Popper förordar därför att forskare ska lägga mer tid på att försöka hitta fel med (falsifiera) sina teorier än på att bekräfta dem. En konfirmeringsbias riskerar att leda till en övertro på personliga åsikter medan motbevis och alternativa källor ignoreras. Detta kan leda till katastrofalt felaktiga beslut, speciellt i vetenskapliga, politiska och militära sammanhang. Konfirmeringsbias drabbar alla människor, oavsett utbildning eller intelligens. (sv)
- Підтверджувальне упередження (англ. confirmation bias), інша назва — упередження мого боку (як — «ти на чиєму боці?»), — це тенденція шукати або інтерпретувати інформацію таким чином, щоб вона підтверджувала власні переконання або гіпотези. Люди демонструють це упередження, коли збирають або пам'ятають інформацію вибірково або коли вони її інтерпретують упереджено. Ефект сильніший для емоційно напружених питань та для сильних переконань. Люди також мають тенденцію інтерпретувати неоднозначні свідчення/інформацію з якогось питання як такі, що підтримують їхню усталену позицію щодо такого питання. Упереджений пошук, інтерпретація та пам'ять вважаються причинами таких явищ, як (коли суперечка стає все більш екстремальною попри те, що обидві сторони отримують однакові докази), сталість переконань (коли переконання залишаються навіть після того, як було доведено, що докази, на яких вони базувались, — хибні), ірраціональний ефект первинності (більше ваги надається інформації, отриманій раніше) та ілюзорна кореляція (коли люди хибно бачать зв'язок між двома подіями або ситуаціями). Результати серії експериментів у 1960-х роках показали, що люди є упередженими на користь підтвердження своїх наявних переконань. Пізніші дослідження реінтерпретували ці результати як тенденцію тестувати ідеї однобоко, з фокусом на одну можливість та ігноруючи альтернативи. В певних ситуаціях ця тенденція може викривлювати висновки людей. Пояснення таких упереджень включають прийняття бажаного за дійсне та обмежену людську здатність до обробки інформації. Інше пояснення — людина демонструє підтверджувальне упередження, оскільки вона зважує вартість помилки у судженні, а не вивчає питання у нейтральний, науковий спосіб. Підтверджувальні упередження впливають на надмірну впевненість в особистих переконаннях та можуть підтримувати або посилювати переконання при отриманні заперечувальних доказів. Погані рішення завдяки цим упередженням присутні як у політичному, так і в організаційному контексті. (uk)
- Viés de confirmação, também chamado de viés confirmatório ou de tendência de confirmação, é a tendência de se lembrar, interpretar ou pesquisar por informações de maneira a confirmar crenças ou hipóteses iniciais. Também se aplica quando se concorda com uma frase usada anteriormente mas reapresentada com uma nova roupagem, gerando um tipo de viés cognitivo e um erro de raciocínio indutivo. As pessoas demonstram esse viés quando reúnem ou se lembram de informações de forma seletiva, ou quando as interpretam de forma tendenciosa. Tal efeito é mais forte em questões de forte carga emocional e em crenças profundamente arraigadas. As pessoas também tendem a interpretar evidências ambíguas de forma a sustentar suas posições já existentes. Os conceitos de pesquisa, interpretação e memória tendenciosas foram propostos para explicar a (quando uma divergência se torna mais extrema ainda que as diferentes partes sejam expostas à mesma evidência), as (quando crenças persistem mesmo após suas evidências serem demonstradas falsas), o (uma maior confiança em informações encontradas antes de outras em uma série) e a (quando falsas associações entre dois eventos ou situações são identificadas). Uma série de experimentos nos anos 60 sugeriu que as pessoas são tendenciosas de forma a confirmar suas crenças pré-existentes. Trabalhos posteriores reinterpretaram esses resultados como uma tendência a testarmos ideias de forma unilateral, focando em uma possibilidade e ignorando alternativas. Em certas situações, essa tendência pode enviesar as conclusões das pessoas. Explicações para os vieses observados incluem o wishful thinking e a capacidade limitada que os seres humanos têm de processar informações. Outra explicação é que as pessoas demonstrem o viés de confirmação por estarem pesando os custos de estarem errados em vez de fazerem uma investigação neutra e científica. O viés de confirmação contribui com um em crenças pessoais e pode manter ou reforçar crenças em face de evidência contrária. Más por conta de tais vieses são encontradas em contextos políticos e administrativos. (pt)
- 確認偏誤(或稱確認偏差、證實偏差、肯證偏誤、驗證偏誤、驗證性偏見、我方偏见,英語:Confirmation bias)是個人選擇性地回憶、蒐集有利細節,忽略不利或矛盾的資訊,來支持自己已有的想法或假设的趋势,属其中一类認知偏誤和归纳推理中的一个系统性错误。当人们选择性收集或回忆信息时,又或带有偏见地解读信息时,他们便展现了確認偏誤。 這種偏見尤其顯見於带有强烈情绪的問題和傳統觀念上。例如,人們面對情傷,大多難以割捨,會在反覆的情緒中來回擺盪掙扎,過程中不斷回顧並對自己給予合理的解釋與交代,直到身心得到平衡安頓為止。 回顧與重新認知的過程會建構一個新的認知事實,它受到個人價值觀、家人或傳統社會的壓力、或宗教信仰等批判或趨避的影響,而傾向採取對自己較為有利的說法或選擇性的認知,以合理化整個事件,進而化解外部壓力並獲得身心上的平衡。例如說主張某宗教團體是邪教的人將該宗教經典中一些荒誕迷信的內容,及該團體一些信徒像是不顧配偶反對攜帶自家小孩參加宗教活動等偏激的行為,給當成該團體是邪教的證據,卻忽略宗教經典的內容或部分信徒偏激的個人行為,與一個團體是否是邪教未必相關;或者相信算命的人聽到命理師講的話之後,就採信命理師的話,並把自己過去發生的事情當中,和命理師講述的相似的部分,給當成算命準確的證據;又例如當談及槍枝管制問題時,人們常偏好支持自己原立場,觀點,也傾向將模稜兩可的事實做有利於自己的解釋。 偏見的搜索、理解和回憶,常被用來說明(即使爭論雙方都依附於相同的根據,爭執仍變得極端)、信念固著(在反證出現後依然堅信原有看法)、非理性首因效應(即強烈的「先入為主」效應)及錯覺相關(對二件偶然事件做無根據的連結的傾向)等現象。 (zh)
|
rdfs:comment
|
- Ein Bestätigungsfehler (auch Bestätigungstendenz oder Bestätigungsverzerrung, engl. confirmation bias) ist ein Begriff der Kognitionspsychologie, der die Neigung bezeichnet, Informationen so auszuwählen, zu ermitteln und zu interpretieren, dass diese die eigenen Erwartungen erfüllen (bestätigen). Die erste Theorie zu dieser kognitiven Verzerrung stammt von Peter Wason (1960, 1968). (de)
- La biaso de konfirmo estas kogna biaso. Ĝi okazas kiam oni pli atentas kaj favoras informojn, kiuj konfirmas niajn ĝisnunajn kredojn aŭ antaŭjuĝojn, sen konsideri la veron de tiuj informoj. Ĝi same okazas kiam oni malpli atentas informojn, kiuj kontraŭas niajn antaŭajn kredojn. Temas pri selektado el inter diversaj informoj, preferante tiujn, kiuj plikonfirmas la antaŭajn opinion, veron, kredojn kaj forigante tion, kio malkonfirmus ilin. Ĉi ties simpla celo estas eviti la malagrablan konflikton kun si mem. . (eo)
- 確証バイアス(かくしょうバイアス、英: confirmation bias)とは、認知心理学や社会心理学における用語で、仮説や信念を検証する際にそれを支持する情報ばかりを集め、反証する情報を無視または集めようとしない傾向のこと。認知バイアスの一種。また、その結果として稀な事象の起こる確率を過大評価しがちであることも知られている。 (ja)
- الانحياز التأكيدي (أو الانحياز الذاتي) هو الميل للبحث عن، وتفسير، وتذكُّر المعلومات بطريقة تتوافق مع معتقدات وافتراضات الفرد، بينما لا يولي انتباهًا مماثلًا للمعلومات المناقضة لها. هو نوع من الانحياز المعرفي والخطأ في الاستقراء. يُظهر الأشخاص هذا الانحياز عندما يجمعون أو يتذكّرون المعلومات بشكل انتقائي، أو عندما يفسّرونها بطريقة متحيّزة. يكون تأثير ذلك أقوى في المسائل المحكومة عاطفيًا والمعتقدات الراسخة بشدّة. يميل الأشخاص أيضًا إلى تفسير الأدلة الغامضة بشكل يدعم موقفهم الراهِن. استُشهد بالانحياز في البحث، والتفسير، والذاكرة لتأويل تضارُب الموقف (عندما يُصبح الخلاف أكثر حِدَّة برغم توافُر الأدلة نفسها لدى الأطراف المتنازعة)، ورسوخ الاعتقاد (عندما يستمر الاعتقاد بعد توضيح أن الدليل الذي يدعمه خاطئ)، تأثير الأسبقيّة غير المنطقيّة (الاعتماد بشكل أكبر على أوّل ما وُجد من سلسلة معلومات) والربط (ar)
- En psicologia i en les ciències cognitives, el biaix de confirmació és una tendència a tenir en compte esdeveniments o elements de tal manera que confirmin les nostres preconcepcions o hipòtesis, provocant errors en la interpretació del món que ens envolta. S’hi sol fer referència també com a "biaix confirmatori" i és un dels biaixos cognitius que provoca més errors en la realitzada en el procés de confirmació de les hipòtesis a estudiar. Per compensar aquesta tendència humana, s'ha elaborat el mètode científic amb l'objectiu de poder desaprovar les hipòtesi que la confirmen d'una manera més objectiva. Vegeu per a més informació falsacionisme. (ca)
- Konfirmační zkreslení (někdy též potvrzovací zkreslení, z anglického confirmation bias) je sociálně-psychologický pojem, který popisuje tendenci člověka upřednostňovat ty informace, interpretace a vzpomínky, které podporují jeho vlastní názor, a naopak ignorovat nebo podceňovat ty, které jsou v rozporu s jeho přesvědčením nebo pohledem na věc. Dále tendence vykládat nejednoznačné informace tak, aby byly v souladu s názorem toho kdo je posuzuje (subjektivní pravděpodobnost). Je to druh kognitivního zkreslení a častý důvod chybného uvažování. K takovému zkreslení dochází i u abstraktních záležitostí, které nevyžadují názor. Účinek potvrzovacího zkreslení je silnější u podbarvených záležitostí a u silně zakořeněných názorů. Potvrzovací zkreslení se vztahuje i na paměť (člověk si lépe pamatuj (cs)
- Προκατάληψη επιβεβαίωσης ονομάζεται η τάση ενός ατόμου να αναζητήσει, να ερμηνεύσει, να ευνοήσει και να ανακαλέσει πληροφορίες με τρόπο που να επιβεβαιώνει τις προϋπάρχουσες πεποιθήσεις ή υποθέσεις του. Είναι ένας τύπος γνωστικής προκατάληψης και ένα συστηματικό σφάλμα του επαγωγικού συλλογισμού. Οι άνθρωποι εμφανίζουν αυτή την προκατάληψη όταν συγκεντρώνουν ή θυμούνται πληροφορίες επιλεκτικά ή όταν τις ερμηνεύουν με μεροληπτικό τρόπο. Το φαινόμενο είναι ισχυρότερο για συναισθηματικά φορτισμένα θέματα και για βαθιά ριζωμένες πεποιθήσεις. Η προκατάληψη επιβεβαίωσης είναι μια παραλλαγή της πιο γενικής τάσης της . (el)
- Confirmation bias is the tendency to search for, interpret, favor, and recall information in a way that confirms or supports one's prior beliefs or values. People display this bias when they select information that supports their views, ignoring contrary information, or when they interpret ambiguous evidence as supporting their existing attitudes. The effect is strongest for desired outcomes, for emotionally charged issues, and for deeply entrenched beliefs. Confirmation bias cannot be eliminated, but it can be managed, for example, by education and training in critical thinking skills. (en)
- Berreste alderako isuria, berreste isuria edo baieztatze alderako isuria gizaki orok daukan joera bat da, isuri kognitibo bat. Gizakiok aurreiritziak bultzatuta, sinismenak bultzatuta, badugu informazio jakin bat bilatzeko, ulertzeko, interpretatzeko eta gogoratzeko joera nabarmena. Izan ere, dagoeneko dauzkagun sinesmenek edo guretzat sinesgarri diren hipotesiek goitik behera baldintzatzen dituzte informazioak bilatzeko eta informazio hori prozesatzeko erabiliko ditugun estrategiak eta gure aurretiko sinesmenak indartzeko bideratzen ditugu. Bide beretik, gure sinesmen kontra doazen informazioak baztertzeko eta kontuan ez hartzeko joera daukagu. (eu)
- El sesgo de confirmación o sesgo confirmatorio es la tendencia a favorecer, buscar, interpretar y recordar la información que confirma las propias creencias o hipótesis, dando desproporcionadamente menos consideración a posibles alternativas.Se trata de un tipo de sesgo cognitivo y un error sistemático del razonamiento inductivo. Las personas muestran esta tendencia cuando reúnen o recuerdan información de manera selectiva, o cuando la interpretan sesgadamente. El efecto es más fuerte en publicaciones con contenido emocional y en creencias firmemente enraizadas. También tienden a interpretar que las pruebas ambiguas apoyan su postura existente. Se ha invocado la búsqueda sesgada, la interpretación y la memoria para explicar la polarización de las actitudes (cuando un desacuerdo se hace má (es)
- Le biais de confirmation, également dénommé biais de confirmation d'hypothèse, est le biais cognitif qui consiste à privilégier les informations confirmant ses idées préconçues ou ses hypothèses, ou à accorder moins de poids aux hypothèses et informations jouant en défaveur de ses conceptions, ce qui se traduit par une réticence à changer d'avis. Ce biais se manifeste chez un individu lorsqu'il rassemble des éléments ou se rappelle des informations mémorisées, de manière sélective, les interprétant d'une manière biaisée. (fr)
- Bias konfirmasi adalah suatu kecenderungan bagi orang-orang untuk mencari bukti-bukti yang mendukung pendapat atau kepercayaannya serta mengabaikan bukti-bukti yang menyatakan sebaliknya. Kesalahan pemikiran ini menyebabkan penarikan kesimpulan yang salah dan merintangi pembelajaran yang efektif. Francis Bacon pernah menyinggung secara tidak langsung mengenai kesalahan pemikiran ini dalam esainya, Novum Organum, meskipun pada masa itu istilah bias konfirmasi belum diketahui. Ia menceritakan mengenai seorang pengunjung di sebuah kuil Romawi yang sebelumnya juga pernah diceritakan oleh Cicero. Orang Romawi bercerita mengenai kehebatan dewa-dewa mereka agar pengunjung tersebut terkesan dan kemudian memperlihatkan sebuah gambar beberapa pelaut yang selamat dari kecelakaan kapal karena rajin be (in)
- 확증 편향(確證偏向, 영어: Confirmation bias)은 원래 가지고 있는 생각이나 신념을 확인하려는 경향성이다. 흔히 하는 말로 “사람은 보고 싶은 것만 본다”와 같은 것이 바로 확증 편향이다. 인지심리학에서 확증 편향은 정보의 처리 과정에서 일어나는 인지 편향 가운데 하나이다. 사람들은 자신이 원하는 결과를 간절히 바랄 때, 또는 어떤 사건을 접하고 감정이 앞설 때, 그리고 저 마다의 뿌리 깊은 신념을 지키고자 할 때 확증 편향을 보인다. 확증 편향은 원하는 정보만 선택적으로 모으거나, 어떤 것을 설명하거나 주장할 때 편향된 방법을 동원한다. 1960년대 행해진 의 실험에서 사람들은 원하는 결과가 있을 때 에 따라 자신의 관찰과 경험을 편향적으로 재해석하고자 한다는 점을 보였다. 실험 참가자들은 여러 사실에서 어떤 것은 주목하고 어떤 것은 무시하거나 다른 사실을 들어 반박하면서 자신의 편향에 따라 결론을 내렸다. 인지 편향이 일어나는 기본적인 이유는 주어진 정보 자체가 편향되었거나 과학적 방법과 같은 합리적 방법을 이용하지 않았기 때문이지만, 과학자나 법조인 같이 합리적 사고를 훈련 받은 전문가라 할 지라도 종종 확증 편향에 빠지곤 한다. (ko)
- In psicologia, il bias di conferma (in inglese confirmation bias o confirmatory bias) è quel bias cognitivo umano per il quale le persone tendono a muoversi entro un ambito delimitato dalle loro convinzioni acquisite, tentando di ricondurre a tale ambito qualsiasi situazione si trovino a sperimentare. (it)
- Een bevestigingsvooroordeel of confirmation bias is de neiging om aandacht en waarde te hechten aan informatie die de eigen ideeën, overtuigingen of hypotheses bevestigt. In het algemeen zijn mensen geneigd om informatie zodanig te zoeken, te interpreteren en te onthouden dat deze ondersteuning vormen voor hun persoonlijke ideeën, terwijl minder aandacht wordt besteed aan informatie die deze ideeën tegenspreekt. Een bevestigingsvooroordeel is het sterkst van invloed bij een verlangd resultaat, emotioneel beladen kwesties of een diepgeworteld geloof. (nl)
- Efekt potwierdzenia, błąd konfirmacji, strategia konfirmacyjna – tendencja do preferowania informacji, które potwierdzają wcześniejsze oczekiwania i hipotezy, niezależnie od tego, czy te informacje są prawdziwe. Powoduje, że ludzie poszukują informacji i zapamiętują je w sposób selektywny, interpretując je w błędny sposób. Efekt ten jest szczególnie silny w przypadku zagadnień wywołujących silne emocje i dotyczących mocno ugruntowanych opinii. Przykładowo, czytając o polityce dostępu do broni, ludzie zwykle preferują źródła, które potwierdzają to, co sami na ten temat sądzą. Mają również tendencję do interpretowania niejednoznacznych dowodów jako potwierdzających ich własne zdanie. (pl)
- Viés de confirmação, também chamado de viés confirmatório ou de tendência de confirmação, é a tendência de se lembrar, interpretar ou pesquisar por informações de maneira a confirmar crenças ou hipóteses iniciais. Também se aplica quando se concorda com uma frase usada anteriormente mas reapresentada com uma nova roupagem, gerando um tipo de viés cognitivo e um erro de raciocínio indutivo. As pessoas demonstram esse viés quando reúnem ou se lembram de informações de forma seletiva, ou quando as interpretam de forma tendenciosa. Tal efeito é mais forte em questões de forte carga emocional e em crenças profundamente arraigadas. As pessoas também tendem a interpretar evidências ambíguas de forma a sustentar suas posições já existentes. Os conceitos de pesquisa, interpretação e memória tendenc (pt)
- Склонность к подтверждению своей точки зрения (англ. confirmation bias), или предвзятость подтверждения — тенденция человека искать и интерпретировать такую информацию или отдавать предпочтение такой информации, которая согласуется с его точкой зрения, убеждением или гипотезой. Разновидность когнитивного искажения и систематической ошибки индуктивного мышления. Эффект проявляется сильнее в отношении эмоционально значимых вопросов и глубоко укоренившихся убеждений. Люди также склонны интерпретировать неоднозначные свидетельства таким образом, чтобы поддерживалась их точка зрения. (ru)
- Konfirmeringsbias, bekräftelsejäv, bekräftelsefördom eller bekräftelseförväntning, selektiv bias är en tendens i mänskligt beteende att omedvetet vara selektivt uppmärksam på sådan information som bekräftar egna uppfattningar. Konfirmeringsbias är en typ av kognitiv bias. Konfirmeringsbias drabbar alla människor, oavsett utbildning eller intelligens. (sv)
- 確認偏誤(或稱確認偏差、證實偏差、肯證偏誤、驗證偏誤、驗證性偏見、我方偏见,英語:Confirmation bias)是個人選擇性地回憶、蒐集有利細節,忽略不利或矛盾的資訊,來支持自己已有的想法或假设的趋势,属其中一类認知偏誤和归纳推理中的一个系统性错误。当人们选择性收集或回忆信息时,又或带有偏见地解读信息时,他们便展现了確認偏誤。 這種偏見尤其顯見於带有强烈情绪的問題和傳統觀念上。例如,人們面對情傷,大多難以割捨,會在反覆的情緒中來回擺盪掙扎,過程中不斷回顧並對自己給予合理的解釋與交代,直到身心得到平衡安頓為止。 偏見的搜索、理解和回憶,常被用來說明(即使爭論雙方都依附於相同的根據,爭執仍變得極端)、信念固著(在反證出現後依然堅信原有看法)、非理性首因效應(即強烈的「先入為主」效應)及錯覺相關(對二件偶然事件做無根據的連結的傾向)等現象。 (zh)
- Підтверджувальне упередження (англ. confirmation bias), інша назва — упередження мого боку (як — «ти на чиєму боці?»), — це тенденція шукати або інтерпретувати інформацію таким чином, щоб вона підтверджувала власні переконання або гіпотези. Люди демонструють це упередження, коли збирають або пам'ятають інформацію вибірково або коли вони її інтерпретують упереджено. Ефект сильніший для емоційно напружених питань та для сильних переконань. Люди також мають тенденцію інтерпретувати неоднозначні свідчення/інформацію з якогось питання як такі, що підтримують їхню усталену позицію щодо такого питання. Упереджений пошук, інтерпретація та пам'ять вважаються причинами таких явищ, як (коли суперечка стає все більш екстремальною попри те, що обидві сторони отримують однакові докази), сталість переко (uk)
|